Рішення № 35738837, 12.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"12" листопада 2013 р. Справа № 911/2905/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ та Публічного акціонерного товариства "Нафтогаз України", м. Київдо Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт Мастер-енерго", смт Коцюбинськепро стягнення 545949,76 грн.за участю представників:

прокуратури:Сазонова С.В. - посв. Від 02.10.2013р. № 007176позивача 1:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномпозивача 2:Бернацька О.В. - дов. від 14.05.2013р. № 14-113відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - позивач 1) та Публічного акціонерного товариства "Нафтогаз України" (далі - позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт Мастер-енерго" (далі - відповідач) про стягнення 545949,76 грн., з яких 453351,35 грн. основний борг, 41001,87 грн. пеня та 51596,54 грн. штраф (позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 29.10.2013р. № 05/1-1458 вих. 13).

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у визначені договором строки.

Присутні в судовому засіданні прокурор та представник позивача 2 повністю підтримали позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 29.10.2013р. № 05/1-1458 вих. 13 та просять суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Позивач 1 та відповідач, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Позивач 1 пояснень на позовну заяву не надіслав.

Від відповідача надійшла заява від 07.10.2013р., в якій він просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності до заявлених вимог.

Враховуючи, що неявка позивача 1 та відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників позивача 1 та відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача 2, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між другим позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011р. № 14/2305/11 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець - позивач 2 зобов'язується передавати у власність покупцю - відповідачу у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011р. по 31 грудня 2012р. газ в обсяг азі до 3570 тис. куб. м.

Згідно п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Ціна за 1000 тис. куб.м. газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 тис. куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн. (п. 5.2 договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 01.08.2012р. до договору).

Згідно п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п. 11.1 договору).

На виконання умов договору позивач 2 у період з жовтня по грудень 2012 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1091046,69 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу від 27.11.2012 року на суму 175042,66 грн., від 30.11.2012р. на суму 353952,68 грн., від 31.12.2012р. на суму 562051,35 грн. Зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Враховуючи, що відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо здійснення розрахунків за поставлений природній газ належним чином не виконав, позивач 2 звернувся до відповідача з вимогою від 26.03.2013р. № 26/2-33-13, якою вимагав сплатити заборгованість за спожитий у жовтні-грудні 2012 року природний газ в розмірі 562051,35 грн. та нараховані штрафні санкції за порушення термінів здійснення таких розрахунків в загальній сумі 72735,70 грн.

Факт надіслання зазначеної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист від 26.03.2013р. та фіскальним чеком "Укрпошта" від 26.03.2013р. № 9037, оригінали яких залучені до матеріалів справи.

Проте, відповідач зазначену вимогу та свої зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 453351,35 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого природного газу.

Суд зазначає, що укладений договір між позивачем 2 та відповідачем є змішаним та має ознаки договору купівлі-продажу та поставки.

З огляду на зазначене до спірних правовідносин суд застосовує законодавство яке регулює правовідносини купівлі-продажу та поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між позивачем 2 та відповідачем договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природній газ, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 453351,35 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що прокурором правомірно заявлено позов про стягнення 453351,35 грн. заборгованості за поставлений природній газ.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений природній газ, прокурор на підставі п. 7.2 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасну оплату поставленого природного газу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу за кожен день прострочення, яка за його розрахунком за період прострочення з 15.11.2012р. по 27.12.2012р. за прострочення зі сплати 175042,06 грн. складає 3084,76 грн., за період прострочення з 15.12.2012р. по 27.12.2012р. за прострочення зі сплати 353952,68 грн. складає 1885,81 грн., за період прострочення з 15.01.2013р. по 01.04.2013р. за прострочення зі сплати 562051,35 грн. складає 17785,46 грн., за період прострочення з 02.04.2013р. по 09.06.2013р. за прострочення зі сплати 453351,35 грн. складає 12855,31 грн., за період прострочення з 10.06.2013р. по 10.07.2013р. за прострочення зі сплати 453351,35 грн. складає 5390,53 грн., що загалом складає 41001,87 грн.

Також, позивач на підставі п. 7.2 договору просить суд стягнути з відповідача за прострочення оплати поставленого природного газу понад 30 днів штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу, який за розрахунком прокурора за 43 дні прострочення зі сплати 175042,06 грн. за період з 15.11.2012р. по 27.01.2013р. складає 12252,94 грн. та за 77 днів прострочення зі сплати 562051,35 грн. за період з 15.01.2013р. по 01.04.2013р. складає 39343,59 грн. Загальна сума штрафу складає 51596,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснені прокурором розрахунки пені та штрафу є арифметично вірними, відповідають вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині є доведеними та обґрунтованими.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 453351,35 грн. основного боргу, 41001,87 грн. пені та 51596,54 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Що стосується заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 453351,35 грн. основного боргу, 41001,87 грн. пені та 51596,54 грн. штрафу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Статтею 258 Цивільного Кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частиною 2 вказаної норми ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Положеннями п. 4.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013р. № 10 визначено, що у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Згідно п. 4.3. зазначеної вище Постанови якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Враховуючи вищевикладене, положення п. 6.1 договору за яким остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за поставкою газу, положення ст. 253 Цивільного кодексу України, відповідно до яких перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а також те, що прокурор звернувся до суду з даним позовом 26.07.2013р., про що свідчить штамп господарського суду Київської області на даній позовній заяві, то перебіг трирічного строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення основного боргу та річного строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу на час звернення прокурора з даним позовом до суду ще не сплив, а тому суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності до вказаних позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує таке.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.

Згідно п 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7 приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та те, що приписами Закону України "Про судовий збір" відповідач у справі не звільнений від сплати судового збору, відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" (08298, Київська область, м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Доківська, 14, ідентифікаційний код 33482826) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 453351 (чотириста п'ятдесят три тисячі триста п'ятдесят одну) грн. 35 коп. основного боргу, 41001 (сорок одну тисячу одну) грн. 87 коп. пені, 51596 (п'ятдесят одну тисячу п'ятсот дев'яносто шість) грн. 54 коп. штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" (08298, Київська область, м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Доківська, 14, ідентифікаційний код 33482826) в доход Державного бюджету України 10919 (десять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 29.11.2013р.