Постанова № 35738672, 03.12.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р.Справа № 916/1690/13Одеський апеляційний господарський суд у складі, колегії суддів:

головуючого судді: Мирошниченко М. А.,

суддів: Головей В. М. та Шевченко В. В.,

при секретарі судового засідання - Ляшенко М.І.

за участю представників :

КЕВ міста Одеси - Кривулько М.В.(на підставі доручення),

ДП МОУ „Південьвійськбуд"- не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси на ухвалу господарського суду Одеської області від 07.11.2013 р. про зупинення провадження у справі № 916/1690/13 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до Державного підприємства Міністерства оборони України „Південьвіскбуд" про стягнення 50 879,44 грн.

ВСТАНОВИЛА:

26.06.2013 р. Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (далі позивач) у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до Державного підприємства Міністерства оборони України „Південьвіскбуд"(далі відповідач) про стягнення 50879,44 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.06.2013 р. за вказаний позовом порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.11.2013 р. по справі, за ініціативою суду, призначено судову - бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Одеському науково - дослідному інституту судових експертиз і на вирішення якої поставлено наступне питання: - Чи підтверджується документально заборгованість Державного підприємства Міністерства оборони України „Південьвіскбуд" у розмірі 50 879,44 грн. за період з 2010р. по квітень 2013 р. за договором постачання теплової енергії №2 від 01.11.2007р.?

Цією ж ухвалою витрати по проведенню експертизи покладено на позивача, а також зупинено провадження у справі до закінчення проведення експертизи

Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив цю ухвалу в частині зупинення провадження у справі скасувати.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги скаржник зазначив, що місцевий господарським судом зобов'язано його оплатити проведення експертизи, однак оскільки він фінансується з державного бюджету видатки на таку оплату не передбачені адже у разі здійснення ним такої оплати він порушить приписи ст.ст. 22, 51 і 121 Бюджетного Кодексу України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р. вказану апеляційну скаргу, прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.12.2013 р. о 12:30 год., про що всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені в порядку ст. 98 ГПК України.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився і колегія суддів прийняла рішення про розгляд скарги за його відсутністю.

Представник скаржника в усних поясненнях наданих суду просив задовольнити скаргу в повному обсягу.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши усні пояснення представника скаржника (позивача), обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, дослідивши та оцінивши обставини справи і наявні в ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України експертиза господарським судом призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

На підставі пункту 5 статті 65 та пункту 1 частини другої статті 79 ГПК України судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду.

При цьому судова експертиза може бути призначена як за клопотання сторін (прокурора) так і судом з власної ініціативи.

З матеріалів справи вбачається, що для вирішення спору, тобто встановлення факту наявності заборгованості, дійсно необхідні спеціальні бухгалтерські знання, тобто призначення цієї експертизи судом в даному конкретному випадку цілком обґрунтовано.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Проте за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.

Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 не може бути розглянута апеляційним господарським судом.

У разі коли апеляційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута апеляційним господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення ( пункт 1 частини другої статті 79 ГПК України).

Як вбачається зі змісту та суті апеляційної скарги скаржник незважаючи на те, що вказує що оскаржує ухвалу в частині зупинення провадження у справі фактично не погоджується не з зупиненням провадження у справі, а з тим що суд поклав на нього обов'язок по оплаті експертизи.

Відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону „Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України, від 23.03.2012, № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що у застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи. Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд мав правові підстави покласти обов'язок по проведенню судової експертизи на позивача, тобто суд діяв в межах повноважень наданих йому ГПК України та Законом „Про судову експертизу", а посилання скаржника на Бюджетний Кодекс України не приймаються до уваги, оскільки цей кодекс не регулює питання призначення судової експертизи.

З огляду на викладене колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали місцевого суду .

Керуючись ст. ст. 41, 79, 99,101-106 ГПК України, Законом України „Про судову експертизу" колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 07.11.2013 р. про зупинення провадження у справі № 916/1690/13 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до Державного підприємства Міністерства оборони України „Південьвіскбуд" про стягнення 50 879,44 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена, у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 03.12.2013 р.

Головуючий: Мирошниченко М. А.

Судді: Головей В. М.

Шевченко В. В.