Рішення № 35738612, 04.12.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року м. Черкаси Справа № 925/1786/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Бойко Т.В., за участю представників сторін:

позивача - Чекалов Р.К. - по довіреності,

відповідача - Драченко В.С. - по довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №925/1786/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Баласт 2012"

до дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 15 515,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баласт 2012" звернулось в суд з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 17 515,68 грн. заборгованості, з яких: 17 300 грн. основна заборгованість, 215,68 грн. - 3% річних.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого товару згідно договору поставки №2 від 21 лютого 2013 року.

У судових засіданнях 19.11.2013 року та 04.12.2013 року представник позивача позов підтримав з урахуванням заяви №2-Ю від 18.11.2013 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 15 515,68 грн. заборгованості, з яких: 15 300 грн. основна заборгованість, 215,68 грн. - 3% річних.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.11.2013 року проти позову заперечив з підстав його необґрунтованості, зазначив, що на момент підписання договору поставки №2 від 21.02.2013 року директор ДП "Черкаський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Демиденко І.Д. знаходився на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності №764114 Серія АГБ №373436, тому не міг підписувати договір поставки №2 від 21.02.2013 року.

У судове засідання 04.12.2013 року представник відповідача не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд, з урахуванням заяви №2-Ю від 18.11.2013 року про зменшення розміру позовних вимог, задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №2 від 21 лютого 2013 року, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язується поставляти та передавати у власність відповідачу (покупцю), а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити будівельні матеріали: щебінь 5*10, відсів (пункт 1.1 договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він свої зобов'язання по договору виконав на загальну суму 84 300 грн.:

- поставив відповідачу товар на загальну суму 27 074,52 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.15-17): №РН-0000004 від 28.02.2013 року на суму 12 218,40 грн., №РН-0000006 від 28.02.2013 року на суму 10 896,12 грн., №РН-0000008 від 01.03.2013 року на суму 3 960,00 грн.;

- надав транспортні послуги по перевезенню вантажу на загальну суму 57 225,48 грн., що підтверджується Актами надання послуг (а.с.18-20): №ОУ-0000008 від 28.02.2013 року на суму 29 307,16 грн., №ОУ-0000007 від 28.02.2013 року на суму 21 980,32 грн., №ОУ-0000009 від 01.03.2013 року на суму 5 938,00 грн.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами пункту 4.3. договору відповідач повинен був розрахуватись з позивачем за отриманий товар на протязі 5 календарних днів з моменту отримання рахунків на оплату товару (а.с.21-23): №СФ-0000008 від 21.02.2013 року, №СФ-0000006 від 21.02.2013 року, №СФ-0000017 від 01.03.2013 року.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов'язок по оплаті поставленого товару та наданих транспортних послуг по перевезенню вантажу виконав частково на суму 69 000 грн., що підтверджується Виписками із особового рахунку від 21.02.2013 року, 26.02.2013 року, 28.02.2013 року, 08.10.2013 року, 31.10.2013 року.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 15 300 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач за правилами статті 530 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 3% річних за період з 14.06.2013 року по 29.10.2013 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 215,68 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку - 215,30 грн.), тому задовольняє позов частково в сумі 215,30 грн., в іншій частині позову про стягнення 3% річних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 19 300 14.06.2013-07.10.2013 116 3 %(19 300*3%*116дн/365)=184,01 17 300 08.10.2013-29.10.2013 22 3 %(17300,00*3%*22дн/365)=31,29

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 15 515,30 грн., з яких: 15 300 грн. основна заборгованість, 215,30 грн. - 3% річних.

При цьому, суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на ту обставину, що на момент підписання договору поставки №2 від 21.02.2013 року директор ДП "Черкаський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Демиденко І.Д. знаходився на лікарняному (листок непрацездатності №764114 Серія АГБ №373436), з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідач частково сплатив за поставлений товар та послуги з перевезення вантажу, що свідчить про схвалення ДП "Черкаський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" договору поставки №2 від 21.02.2013 року.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (м.Черкаси, бул.Шевченка, буд.389, код ЄДРПОУ 31141625) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баласт 2012» (м. Черкаси, вул. Р.Люксембург, 202, оф.54, код ЄДРПОУ 38368830) - 15 300 грн. основної заборгованості, 215,30 грн. - 3% річних, в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 1 720,50 грн.

Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Повне рішення складено 04.12.2013 року

Суддя С.С.Боровик