Рішення № 35738489, 29.11.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2013 р.Справа № 916/2000/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

Представники:

від позивача: Яцевич О.С. за довіреністю №Д/ЮС-61 від 15.08.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" (м.Ізмаїл);

до відповідача: Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях" (м.Ізмаїл);

про стягнення 165895,83 грн.

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони відповідно до ст.69 ГПК України.

29.07.2013р Приватне акціонерне товариство „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" (позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях" (надалі відповідач) про стягнення 165895,83 грн., з яких 155588,68грн. - основного боргу, 8369,79грн. - пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 1364,35грн. - 3% річних та 573,01грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 30 липня 2013р. порушено провадження у справі № 916/2000/13 за зазначеним позовом.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 24.09.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Брагіної Я.В. у відпустці, справу №916/2000/13 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Никифорчуку М.І.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 21.10.2013р. справу №916/2000/13 повернуто на розгляд судді господарського суду Одеської області Брагіній Я.В.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвал суду.

28.11.2013р. відповідач Державне підприємство водних шляхів „Устьдунайводшлях" надіслало до господарського суду Одеської області документи витребувані ухвалою суду від 08.11.13р. та письмово повідомило, що немає можливості направити представника у судове засідання, тому просили розглядати справу без участі представника Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях" .

Представник позивача у судовому засіданні надав підписаний відповідачем акт звірки взаєморозрахунків та додаткову угоду №3 від 01.01.13., підписану представниками обох сторін, підписи яких посвідчені печатками.

Отже справа розглядається за наявними матеріалами в справі на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2009р. між ВАТ „Українське Дунайське пароплавство" (виконавець, позивач), яке було перейменоване у ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство" на виконання вимог Закону України „Про акціонерні товариства", та Державним підприємством водних шляхів „Устьдунайводшлях" (замовник, відповідач) було укладено договір на комплексне обслуговування флоту ДП „Устьдунайводшлях" № 148 ОУИ/21/09 (далі по тексту -договір № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р.)

Предметом договору у відповідності до п.п. 1.1 якого виконавець надає замовнику послуги з комплексного обслуговування флоту: розміщення суден замовника на частині території виконавця в затоні № 4, 96 км. р. Дунай -частина затону площею 0,7 га та земельна ділянка площею 0,27 га, що примикає до території затону; проходу робітників та проїзду автотранспорту на охоронювану територію затону № 4 виконавця; користуванню інженерними спорудами, що знаходиться на території виконавця; забезпеченню безпечної стоянки суден.

Згідно умов п. 7.1 договору № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009р. Якщо за місяць до закінчення строку його дії будь-якої із сторін даної угоди не буде в письмовій формі заявлено про розірвання або зміну умов даного договору, він вважається продовженим на той самий строк.

Відповідно п.п. 2.1 - 2.5 договору № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. встановлено, що вартість надання послуг визначається згідно узгодженого протоколу договірної ціни на надання послуг (додаток № 1). Договірна ціна визначається із розрахунку грошової оцінки 1 кв.м. землі та послуг, що надаються. На момент укладення даного договору грошова оцінка 1 кв.м. землі території Виконавця складає 63,00 грн. Сторони домовились, що у випадку зміни вартості 1 кв.м. землі згідно її оцінки, договірна ціна на надання послуг змінюється пропорційно. Вартість послуг за договором складає 1833,30 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 305,55 грн., щомісячно, що відображено у додатку № 1 до названого договору (протокол узгодження договірної ціни). Оплата послуг за договором здійснюється щомісячно, не пізніше 10-го числа на підставі виставленого рахунку.

Згідно додаткової угоди № 2 від 21.12.2011р. узгодженої сторонами, підписаної та підписи яких посвідчено печаткою, договірна ціна за послуги становить 4856,50грн., в т.ч. 809.42грн. ПДВ та строк дії договору продовжується до 31.12.2012р.

Додатковою угодою №3 від 01.01.2013р. договірна ціна становить 10552,32грн., в т.ч. ПДВ в сумі 1758,75грн. та строк дії договору вважається продовженим до 31.12.2013р.

Отже, на виконання умов договору та у відповідності до додаткових угод №2 та №3, позивач надав, а відповідач отримав послуги по комплексному обслуговуванню флоту, однак останній не розрахувався за отримані послуги згідно виставлених рахунків у повному обсязі.

27.09.2013р. відповідач надіслав до господарського суду Одеської області відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в нарахуванні безпідставно нарахованих штрафних санкцій (пені).

Приписами ст.901 та ст.903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Отже, відповідач припустився неналежного виконання прийнятого на себе зобов'язання, бо не розрахувався з позивачем, а саме: не сплатив заборгованість в сумі 155588,68грн. за отримані послуги.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та наданий до суду підписаний акт взаєморозрахунків, суд задовольняє позов щодо стягнення основного боргу в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1364,35грн. - 3% річних та 573,01грн. інфляційних втрат.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахованих 3% річних та індексу інфляції суд приходить до висновку, що нарахування 3% річних та індексу інфляції позивача частково не відповідає вимогам чинного законодавства. Тому суд задовольняє позов у частині стягнення 3% річних в сумі 1181,60 грн. та індексу інфляції в сумі 306,19 грн., та відмовляє в частині стягнення 3% річних в сумі 182,75 грн. та індексу інфляції в сумі 266,82 грн., виходячи з такого розрахунку:

№ рахункуПеріод заборгованостіСума боргуІнфляційні збитки3% річнихОУИ-169 від 15.07.2011р.з 11.08.11. по 31.01.12. 4856,50грн. 9,65 грн. 69,01 грн.ОУИ-182 від 08.08.2011р.з 11.09.11 по 22.02.12 4856,50грн. 38,97 грн. 65,40 грн.ОУИ-238 від 24.10.2011р.з 11.11.11 по 06.05.12. 4856,50грн. 34,03 грн. 70,51 грн.ОУИ-256 від 07.11.2011р.з 11.12.11 по 20.05.12. 4856,50грн. 29.15 грн. 48,56 грн.ОУИ-299 від 26.12.2011р.з 15.01.12 по 15.07.12. 9713,00 грн. ------ 146,09 грн.ОУИ-213 від 23.09.2011р.з 11.11.11 по 08.04.12. 4856,50грн. 48,75 грн. 59,37 грн.ОУИ-158 від 13.06.2012р.з 11.11.12. по 08.05.13. 24282,50грн. 72,82 грн. ОУИ-158 від 13.06.2011р.з 11.07.12. по 25.12.12. 24282,50грн. -------- 332,39грн.ОУИ-300 від 23.09.2011р.з 11.11.12. по 08.05.13. 24282,50грн. 72,82 грн. 295,27грн.ГУИ-31 від 22.01.2013р.з 11.03.13. по 08.07.13. 9713,00 грн. -------- 95 грн.

Також позивач просить стягнути із відповідача пеню на підставі договору в сумі 8369,79 грн.

Пунктом 3.2. договору № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. встановлено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг ДП „Устьдунайводшлях" сплачує на користь ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, при здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку нарахування пені, за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором № 148 ОУИ/21/09 від 12.05.2009р. позивачем було нараховано до сплати ДП „Устьдунайводшлях" в розмірі 8369,79грн. пені за період з 31.07.2011р. по 08.07.2013р., тобто більш як за шість місяців.

Крім того, відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

27.09.13. позивач у відзиві на позовну заяву просив відмовити в стягненні пені, тому що позивач пропустив строк позовної давності (а.с.121).

Відповідно до приписів ч.3 та ч.4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності стосовно захисту права позивача щодо стягнення пені, і тому суд відмовляє в частині стягнення пені в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості не надав, у акті звірки взаємних розрахунків визнав суму основного боргу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд задовольняє позов в частині стягнення основного боргу в сумі 155588,68грн., 3% річних в сумі 1181,60 грн. та індексу інфляції в сумі 306,19 грн., та відмовляє в частині стягнення 3% річних в сумі 182,75 грн. , індексу інфляції в сумі 266,82 грн. і пені в сумі 8369,79грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях" (68609, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Героїв Сталінграда, 36, код ЄДРПОУ 31091889) на користь Приватного акціонерного товариства „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28, код ЄДРПОУ 01125821):

- 155588,68грн - заборгованості за надані послуги,

- 1181,60 грн. - 3% річних,

- 306,19 грн. - індексу інфляції,

- 3141,53 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення:

- 8369,79 грн. - пені,

- 182,75 грн. - 3% річних,

- 266,82 грн. - індексу інфляції.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 04.12.2013р.

Суддя Брагіна Я.В.