Рішення № 35738375, 26.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19340/13 26.11.13

За позовомПублічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"простягнення 556 187,70 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача:Колпаченко Є.Ю. (дов. №234 від 18.06.2013 року)від відповідача:Чеботарьова І.Г. (дов. № 14-352 від 16.03.2012 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26 листопада 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" (надалі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) №14/3342/12 від 31.05.2012 року в розмірі 556 187,70 грн., в тому числі 376 129,39 грн. пені, 151 477,67 грн. 3% річних, 28 580,67 грн. втрати від інфляції, а також просить покласти на відповідача судові витрати..

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.10.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.11.2013 року.

05.11.2013 року представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог у відповідності із змістом якої позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 480 817,25 грн., 3% річних у розмірі 172 415,21 грн. та втрати від інфляції у розмірі 28 580,67 грн. вказуючи на те, що при підготовці розрахунку, який доданий до позовної заяви позивачем не було враховано поставка природного газу за грудень 2012 року.

05.11.2013 року представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано відзив на позовну заяву, згідно із змістом якого проти позовних вимог заперечив, просив зменшити розмір пені на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України посилаючись на те, що Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" здійснило розрахунки з Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" із простроченням, у зв'язку з великою дебіторською заборгованістю контрагентів за договорами поставки природного газу та значними кредитними зобов'язаннями у розрахунках з Відкритим акціонерним товариством "Газпром".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року, у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів у справі, розгляд справи відкладено до 26.11.2013 року.

26.11.2013 року представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано пояснення згідно змісту якого позивач заперечив проти тверджень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву за вих. №14/2-1401 від 04.11.2013 року.

У судовому засіданні 26.11.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.11.2013 року заперечив проти позовних вимог та просив залишити їх без задоволення.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В :

31.05.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (газорозподільне підприємство) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (замовник) було укладено Договір на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) №14/3342/12 (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору газорозподільне підприємство зобов'язується у 2012 році надати замовнику послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів споживачів замовника.

Згідно з пунктом 1.3 Договору замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуг з транспортування газу газорозподільними мережами у розмірі, у строки та у порядку, передбаченому умовами цього договору.

В пунктах 2.7, 2.11 Договору визначено, що надання послуг з транспортування газу газорозподільними мережами підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг з транспортування газу газорозподільними мережами споживачам замовника; акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільчим підприємством.

Розрахунки за послуги з транспортування газу газорозподільними мережами здійснюється за тарифом на транспортування газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м., встановленим для газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики України (далі - НКРЕ). На момент укладення договору тариф визначений постановою НКРЕ від 28.12.2011 року №135 "Про встановлення тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ПАТ "Дніпрогаз" з урахуванням постанови НКРЕ від 19.04.2012 року №425 "Про внесення змін до постанови НКРЕ від 28.12.2011 року" і становить 146,20 грн., крім того ПДВ - 29,24 грн. Всього разом з ПДВ - 175,44 грн. (пункт 4.1 Договору).

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що загальна вартість цього договору становить 73 100 000,00 грн., крім того ПДВ - 14 620 000,00 грн. Всього разом з ПДВ - 87 720 000,00 грн. та складається з місячних сум вартості послуг транспортування газу газорозподільним підприємством замовнику. Загальна вартість договору може бути змінена за взаємною згодою сторін.

Відповідно до пункту 4.5 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються замовником у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок газорозподільного підприємства. Оплата здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання замовником рахунку за умови оформлення обома сторонами акту наданих послуг, який газорозподільне підприємство надає замовнику для підписання до 12 - го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавалися послуги.

Згідно з пунктом 6.2 Договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 цього договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками, та розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 01.05.2012 року і діє в частині надання послуг до 31.12.2012 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за Договором (пункт 10.1 Договору).

10.12.2012 року між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду №1 до Договору на розподіл природного газу №14/3342/12 від 31.05.2012 року згідно якої сторони погодили з 01.12.2012 року пункти 4.1 та 4.4 Договору викласти у наступній редакції:

"4.1. Розрахунки за послуги з транспортування газу газорозподільними мережами здійснюється за тарифом на транспортування газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м., встановленим для газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики України (далі - НКРЕ). На момент укладення договору тариф визначений постановою НКРЕ від 28.12.2011 року №135 "Про встановлення тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ПАТ "Дніпрогаз" з урахуванням постанови НКРЕ від 29.11.2012 року № 1522 "Про внесення змін до постанови НКРЕ від 28.12.2011 року" і становить 145,70 грн., крім того ПДВ - 29,14 грн. Всього разом з ПДВ - 174,84 грн.".

" 4.4. Загальна вартість цього договору становить 72 850 000,00 грн., крім того ПДВ - 14 570 000,00 грн. Всього разом з ПДВ - 87 420 000,00 грн. та складається з місячних сум вартості послуг транспортування газу газорозподільним підприємством замовнику. Загальна вартість договору може бути змінена за взаємною згодою сторін.".

На виконання умов Договору позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, що підтверджується актами наданих послуг з транспортування газу за червень 2012 року №6 від 30.06.2012 року на суму 2 370 566,51 грн., за липень 2012 року №7 від 31.07.2012 року на суму 6 004 120,14 грн., за серпень 2012 року №8 від 31.08.2012 року на суму 6 122 719,68 грн., за серпень 2012 року №9 від 30.09.2012 року на суму 5 658 834,22 грн., за жовтень 2012 року №10 від 31.10.2012 року на суму 8 452 020,60 грн., за листопад 2012 року №11 від 30.11.2012 року на суму 12 240 232,31 грн. та за грудень 2012 року №12 від 31.12.2012 року на суму 16 982 697,35 грн., які надані до матеріалів справи з доказами їх направлення відповідачу 06.07.2012 року згідно супровідного листа №3247/7/1-3 від 06.07.2012 року, 06.08.2012 року згідно супровідного листа №3999/7/1-3 від 06.08.2012 року, 07.09.2012 року згідно супровідного листа №4793/7/1-3 від 07.09.2012 року, 10.10.2012 року згідно супровідного листа № 5584/7/1-3 від 08.10.2012 року, 09.11.2012 року згідно супровідного листа №6418/7/1-3 від 08.11.2012 року, 07.12.2012 року згідно супровідного листа №7336/7/1-3 від 07.12.2012 року та 14.01.2013 року згідно супровідного листа №229/7/1-3 від 14.01.2013 року, (належним чином засвідчені копії поштових повідомлень про вручення з описами вкладення та повідомленнями кур'єрської служби доставки про вручення рекомендованих відправлень залучені до справи).

За твердженням позивача, в порушення умов Договору відповідач невчасно здійснював розрахунки за Договором, що підтверджується, зокрема, виписками з банківського рахунку позивача, у зв'язку з чим у останнього тривалий час існувала заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз", що є підставою для стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" штрафних санкцій.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 480 817,25 грн., 3% річних у розмірі 172 415,21 грн. та витрати від інфляції у розмірі 28 580,67 грн.

Відповідач у своєму відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог, з тих підстав, що позивачем не доведено, належне виконання його обов'язку щодо своєчасного направлення на адресу відповідача актів приймання передачі природного газу та рахунків - фактур та надав суду контррозрахунок штрафних санкцій. відповідно до якого загальну сума штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача становить 518 950,14 грн.., з яких 371 112.90 грн. пені та три проценти річних у розмірі 147 837,23 грн.

Окрім того, відповідач, керуючись нормами статті 233 Господарського кодексу України та статтею 83 Господарського процесуального кодексу України просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 99%.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами у справі було укладено Договір на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) № 14/3410/12 від 05.06.2012 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався у 2012 році надати відповідачу послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів споживачів замовника.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів та пояснень сторін вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо надання послуг з транспортування газу виконав належним чином, зауважень щодо поставки газу від відповідача не надходило, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт.

Крім того, позивачем подано суду належні докази (описи - вкладення в цінний лист) надіслання на адресу відповідача актів виконаних робіт та рахунків-фактур з супровідними листами.

Таким чином, описами - вкладення та змістом додатків супровідних листів №3247/7/1-3 від 06.07.2012 року, №3999/7/1-3 від 06.08.2012 року, №4793/7/1-3 від 07.09.2012 року, № 5584/7/1-3 від 08.10.2012 року, №6418/7/1-3 від 08.11.2012 року, №7336/7/1-3 від 07.12.2012 року та №229/7/1-3 від 14.01.2013 року підтверджено направлення відповідачу виставлених рахунків на оплату, актів наданих послуг з транспортування газу, податкових накладних, актів звіряння взаємних розрахунків.

Згідно з пунктом 4.5 Договору оплата послуг, наданих виконавцем, здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання замовником рахунку за умови оформлення обома сторонами акту наданих послуг, який газорозподільне підприємство надає замовнику для підписання до 12 - го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавалися послуги.

Я вбачається з банківської виписки з рахунку позивача, відповідачем допущено прострочення у проведенні оплати за Договором в наступних періодах:

- з 19 жовтня 2012 року по 29 грудня 2012 року по сумі 5 658 834,22 грн.,

- з 17 листопада 2012 року по 29 грудня 2012 року по сумі 8 452 020,60 грн.;

- з 18 грудня 2012 року по 29 грудня 2012 року по сумі 12 240 232,31 грн.,

- з 23 січня 2013 року по 06 лютого 2013 року по сумі 16 982 697,35 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань, і він вважається таким, що прострочив, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений статтею 231 Господарського кодексу України. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідальність сторін за Договором визначена у розділі 6, де у пункті 6.2 встановлена відповідальність замовника, і зокрема передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 цього договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення по сплаті наданих послуг на суму 5 658 834,22 грн. за період з 19.10.2012 року по 29.12.2012 року, на суму 8 452 020,60 грн. за період з 17.11.2012 року по 29.12.2012 року, на суму 12 240 232,31 грн. за період з 18.12.2012 року по 29.12.2012 року та на суму 16 982 697,35 грн. за період з 23.01.2013 року по 06.02.2013 року за подвійною обліковою ставкою НБУ.

Приймаючи до уваги вищевказані приписи чинного законодавства та пункт 6.2. Договору, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання умов Договору в частині оплати за надані позивачем послуги законними та обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд визнає його арифметично не вірним, так як, позивачем при здійсненні нарахування пені не вірно визначено початкову дату прострочення зобов'язання, зокрема, за прострочення оплати за актом № 12 наданих послуг з транспортування газу ГРМ за грудень 2012 року від 31.12.2012 року на суму 16 982 697,35 грн. нарахування пені здійснюється з 24.01.2013 року, оскільки саме з цієї дати відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання. Окрім того, позивач, при здійснені розрахунку помилково включав дату сплати відповідачем заборгованості до періоду заборгованості.

За перерахунком суду, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання, становить 463 038,45 грн. В іншій частині заявленої до стягнення пені необхідно відмовити, оскільки вона обрахована позивачем невірно.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру стягуваної пені до 1 грн., суд зазначає наступне.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності з пункту 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Проте, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для застосування положень пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 172 415,21 грн. за загальний період з 14.07.2012 року по 06.02.2013 року та втрати від інфляції у розмірі 28 580,67 грн. за загальний період з 18.09.2012 року по 29.12.2012 року.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних та витрат від інфляції на предмет правильності їх нарахування, з урахуванням періодів, вказаних судом при нарахування пені та в межах періодів, зазначених позивачем, приходить до висновку, що розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача становить 167 661,99 грн., а розмір втрат від інфляції - 28 557,32 грн. В іншій частині 3% річних та втрати від інфляції нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором в частині оплати за надані позивачем послуги виникло у зв'язку з великою дебіторською заборгованістю контрагентів за договорами поставки природного газу та значними кредитними зобов'язаннями у розрахунках з відкритим акціонерним товариством "Газпром", оскільки відповідно до частини другої статті 152 Цивільного кодексу України акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, тобто Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", укладаючи Договір, брало на себе певні зобов'язання, які повинно було виконати належним чином, усвідомлюючи наслідки невиконання зобов'язання, передбачені, зокрема, статтями 546, 549 та 625 Цивільного кодексу України і пунктом 6.2 Договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" пені у розмірі 463 038,45 грн., інфляційних втрат у розмірі 28 557,32 грн. та 3% річних у розмірі 167 661,99 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, ідентифікаційний код 20262860) пеню у розмірі 463 038 (чотириста шістдесят три тисячі тридцять вісім) грн. 45 коп. 3% річних у розмірі 167 661 (сто шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят одну) грн. 99 коп., інфляційні втрати у розмірі 28 557 (двадцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 13 480 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 29.11.2013 року

Суддя С.В. Стасюк