Рішення № 35738218, 29.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13797/13 29.11.13

за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" доПриватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»проСтягнення 3 552,54 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Леонов О.Є., довіреність № 2237/18 від 19.09.2012

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 3522,54 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2013р. з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п.2.6 рішення зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/13797/13 передано для розгляду судді Літвіновій М.Є. у зв'язку з знаходженням судді Шаптала Є.Ю. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2013р. справу прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 25.09.2013р.

За розпорядженням заступника Голови суду від 30.08.2013р. справу передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю., у зв'язку з поверненням з лікарняного.

Розпорядженням № 04-1/773 від 24.09.2013р., справу № 910/13797/13, у зв'язку з призначенням судді Шаптала Є.Ю. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматичний розподіл, внаслідок якого справу передано на розгляд судді Мельнику В.І.

Ухвалою суду від 26.09.2013р. суддя Мельник В.І. прийняв до свого провадження вказану справу та призначив її до розгляду на 28.10.2013р.

28.10.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 26.09.2013р. не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 22.11.2013р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

22.11.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 26.09.2013р. не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 29.11.2013р.

27.11.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

29.11.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 26.09.2013р. не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2012р. між ПрАТ «СК «АХА Страхування» (далі - позивач) та Шлапак Д.А. як страхувальником, було укладено договір страхування № 3596459/05АВ, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Ніссан», державний номерний знак АК 7647 ВА.

28.02.2012р. в м. Сімфеорополі по вул. Пушкіна сталася ДТП за участю транспортного засобу «Ніссан», державний номерний знак АК 7647 ВА, під керуванням Синдової Г., та транспортного засобу «Фольцваген», державний номерний знак АК 8567 АР, під керуванням Ісаєва О.

Згідно полісу № АА/2322830 цивільно-адміністративна відповідальність водія автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак АК 8567 АР, була застрахована ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Між водіями зстрахованих автомобілів бкло досягнуто згоди та вирішено підписати європротокол (двостороннє повідомлення про ДТП) від 28.02.2012р, згідно якого водій Ісаєв О. визнав свою вину у ДТП, що такод підтверджується схемою ДТП, зазначено у вказаному повідомленні.

Відповідно до страхового акту № 2012/U/MOD00903/UIA3179 від 19.04.2012р. та калькуляції до нього, розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «Ніссан», державний номерний знак АК 7647 ВА, внаслідок ДТП склав 3552,54 грн., вказана сума була виплачена згідно платіжних доручень № 12206 від 27.03.2012р. та № 16865 від 20.04.2012р.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 3552,54 грн. боргу та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В ст. 124 КУпАП зазначається, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

В статті 33.2. Закону України «Про обов'язкову цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів» вказано, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи МВС України про її настання.

Виходячи з вищезазначеного, сторони з дотримання вимог законодавства, в передбаченому порядку здійснили дану процедуру та скористалися своїм правом складання Повідомлення про ДТП (Європротокол).

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20602681, адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе 40) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (код ЄДРПОУ 20474912, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська 8) 3 552 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 54 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст рішення складено: 04.12.2013р.)

Суддя Мельник В.І.