Постанова № 35738144, 28.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2013 року Справа № 812/9440/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

за участю :

позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - відділу державної виконавчої служби Стахановського міського

управління юстиції - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції про скасування постанови ВП № 39487743 від 23.08.2013 року про відкриття виконавчого провадження, скасування постанови ВП № 39487743 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 17.10.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції про скасування постанови ВП № 39487743 від 23.08.2013 року про відкриття виконавчого провадження, скасування постанови ВП № 39487743 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 17.10.2013 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відділом державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції 23 серпня 2013р. винесено постанову ВП № 39487743 (далі Постанова ВП № 39487743) про відкриття виконавчого провадження та одночасним накладення арешту на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1, та оголошено заборону на його відчуження по примусовому виконанню вимоги про сплату боргу № Ф-849 У від 22.05.2013р. управління Пенсійного фонду України у м. Стаханові.

Позивав зазначає, що фактично про відкриття виконавчого провадження він дізнався 21.10.2013р.

На документі «Вимога про сплату недоїмки» стоїть підпис не керівника управління Пенсійного Фонду України Чистік В.Н., як зазначено, а невідомої людини. На думку позивача цей документ має всі ознаки сфальсифікованого.

Позивач зазначає, що відповідач прийнявши такі документи до виконання, позбавив його законного права на захист від свавілля чиновників.

Пунктом 1 статті 58 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон) визначено, що «Пенсійний фонд є органом, який здійснює ...» і таким чином управління Пенсійного фонду у м. Стаханові відповідно до п.1 ст.58 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є органом державної влади.

Відповідно до норм абз.2 3.3 ст.106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (що діяли до 01.01.2011р.) було встановлено, що «3. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом».

Але з 01.01.20011р. абз. 2 ч.З статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у частині того, що Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом втратила чинність і тому відкриття виконавчого провадження після 01.01.2011р. за Вимогою є перевищенням повноважень державним виконавцем.

На момент відкриття виконавчого провадження 23.08.2013р. у розпорядженні державного виконавця не було законом наданих повноважень відкривати виконавче провадження за вимогою про сплату недоімки № Ф-849у від 22.05.2013р. управління ПФУ у м.Стаханові.

У виконавця були підстави відмовити у відкритті виконавчого провадження і не було підстав для відкриття виконавчого провадження за вимогою про сплату недоїмки № Ф-849у від 22.05.2013р. управління ПФУ у м.Стаханові.

З незаконним відкриттям провадження накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1

Разом з тим, у Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №41933939 від 19.09.2013р вказано підставою обтяження Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №39487743 ВДВС Стахановського МУЮ і таким чином, у Витягу вказано номер Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 39487743, але не вказано документ на підстві якого був проведений арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, без вказівки серії та номеру цього документа, що є незаконним.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження без серії від 17.10.2013 складена не на бланку суворого обліку та без зазначення серії та номеру першого примірника постанови, в порушення повноважень встановлених п.1.7.пп. 1.7.1; 1.7.2; 1.7.3 Наказу №74/5 що є підставою вважати Постанову про накладення арешту на майно без номера, що належить боржнику ОСОБА_1, та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанню Вимоги про сплату боргу № Ф-849у від 22.05.2013р. недійсною у відповідності до п. 1.7.4 Наказу 74/5.

На підставі викладеного, позивач просить суд скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції ВП № 39487743 від 22.05.2013 року про відкриття виконавчого провадження; скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції ВП № 39487743 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 17.10.2013 року.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позові та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, не прибув до суду, надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с. 42).

28.11.2013 року через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення проти адміністративного позову, у яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

06.12.2012 року державним виконавцем, відповідно до ст. ст. 17,18, 19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та накладено арешт на майно боржника згідно заяви стягувача, копії якої за вих. № 17398 направлено сторонам виконавчого провадження за адресою, вказаною у виконавчому, відповідно ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішень. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про решт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установа;

винесення постанови про арешт коштів , що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно відповіді ВРЕР за боржником зареєстровані автотранспортні засоби, на які державним виконавцем 17.10.2013 накладено арешт та оголошено заборону на відчуження.

Всі дії державним виконавцем були проведені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України 02.04.2012 № 512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України у м. Стаханові Луганської області 22.05.2013 року винесено вимого про сплату недоїмки з єдиного внеску, штрафів та пені на суму 5880,04 грн. № Ф 849 У (а.с.45).

22.08.2013 року управління Пенсійного фонду України у м. Стаханові Луганської області звернулося до відділу Державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції з заявою про примусове виконання вимоги № Ф 849 У про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ заборгованості у сумі 5880,04 грн. Зазначена вимога у судовому порядку неоскаржена та не скасована (а.с.47).

23.08.2013 року державним виконавцем Мостовою Ю.О. відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Постановлено боржнику добровільно виконати у строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. Накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 5880,04 грн. (а.с.12,49).

25.08.2013 року постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2013 року було надіслано позивачу рекомендованою кореспонденцією. Конверт з заначеною постановою повернувся на адресу ВДВС Стахановського МУЮ з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.46,48).

Фактично постанову про відкриття виконавчого провадження позивач отримав 21.10.2013р. (а.с.49).

17.10.2013 року державним виконавцем Мостовою Ю.О. відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на автотранспортний засіб : ЗАЗ 1102, д/н НОМЕР_2; CHEVROLE AVEO, д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 6498,03 грн. Заборонено здійснювати відчуження будь - якого майна, яке належить боржнику у межах суми боргу. Арешт накласти з моменту надходження постанови. Зазначена постанова надіслана на адресу позивача та отримана ним 23.10.2013 року (а.с.13).

До Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про накладення обтяження на все рухоме майно ОСОБА_1 з забороною відчуження на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 39487743 ВДВС Стахановського МУЮ (а.с.14)

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики.

Згідно з пунктом 7 положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон № 2464), яким визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», серед іншого встановлено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом; платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею; у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики; у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, з вищенаведеної норми Закону вбачається, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Тобто, Закон України «Про виконавче провадження» являється спеціальною нормою, яка регулює питання примусового виконання рішень.

На підставі ч. 5 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема на підставі рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Згідно ч.1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надано відстрочку виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред'явлення.

У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

При дослідженні змісту спірної постанови відповідача від 23.08.2013 року про відкриття виконавчого провадження, яка стала підставою для обтяження на рухоме майно позивача, судом встановлено, що відповідачем не було дотримано норм Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 5880,04 грн. разом в одній постанові.

Виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги позивача щодо скасування постанови відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції ВП № 39487743 від 23.08.2013 року про відкриття виконавчого провадження підлягають частковому задоволенню, а саме суд вважає за необхідне скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції ВП № 39487743 від 23.08.2013 року про відкриття виконавчого провадження в частині накладення арешту на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 5880,04 грн.

В іншій частині постанова відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції ВП № 39487743 від 23.08.2013 року про відкриття виконавчого провадження прийнята відповідачем правомірно, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158 затверджено Інструкцію про проведення виконавчих дій (далі по тексту - Інструкція).

Ця Інструкція розроблена на виконання Закону України "Про виконавче провадження", визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції зразки та технічні описи бланків документів виконавчого провадження та бланків для копій документів виконавчого провадження (далі - бланки та бланки для копій) затверджуються Міністерством юстиції України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 283 ( 283-93-п ) "Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку" (зі змінами та доповненнями) (п.1.7.1 Інструкції).

З використанням бланків складаються такі документи виконавчого провадження, зокрема постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (п.1.7.2. Інструкції)

Копії акта опису й арешту майна (додаток 21-1), постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (додаток 26-1), акта вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу (додаток 29-1) складаються з використанням бланків для копій (п.1.7.3.Інструкції).

Документи та копії документів виконавчого провадження, передбачені пунктами 1.7.2, 1.7.3 Інструкції про проведення виконавчих дій та складені без використання бланків або бланків для копій, вважаються недійсними (п.1.7.4 Інструкції.).

Судом встановлено, що спірна постанова від 17.10.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на автотранспортний засіб : ЗАЗ 1102, д/н НОМЕР_2; CHEVROLE AVEO, д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 6498,03 грн. складена державним виконавцем Мостовою Ю.О. відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції не на бланку для копій, як того вимагає Інструкція, а отже вказана постанова є недійсною відповідно до норм Інструкції.

Згідно з вимогами частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає за можливе застосувати ст. 11 КАС України, з ціллю захисту прав позивача, вийти за межі позовних вимог, визнавши оскаржувані постанови відповідача противоправними.

З урахуванням встановлених обставин у справі, суд приходить до переконання що посадовою особою ВДВС при прийнятті оскаржуваних постанов не було дотримано в повному обсязі вимог Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року та передбачених ст. 2 КАС України принципів, а відтак суд прийшов до висновку про необхідність визнання протиправною та частково скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції ВП № 39487743 від 23.08.2013 року про відкриття виконавчого провадження в частині накладення арешту на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 5880,04 грн.; визнання протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції ВП № 39487743 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 17.10.2013 року.

З квитанції № 81534898 від 11.11.2013 року вбачається, що позивачем за подачу адміністративного позову не майнового характеру було сплачено судовий збір у сумі 68,82 грн.

Відповідно до частини 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, суд вважає за необхідне повернути позивачу судовий збір у сумі 34,82 грн. (тридцять чотири гривні 82 коп.).

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції про скасування постанови ВП № 39487743 від 23.08.2013 року про відкриття виконавчого провадження, скасування постанови ВП № 39487743 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 17.10.2013 року, - задовольнити частково.

Визнати протиправною та частково скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції ВП № 39487743 від 23.08.2013 року про відкриття виконавчого провадження в частині накладення арешту на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 5880,04 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції ВП № 39487743 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 17.10.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 34,82 грн. (тридцять чотири гривні 82 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 02 грудня 2013 року.

Суддя Т.І. Ковальова