Постанова № 35737989, 28.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 р. Справа № 805/16312/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Грищенка Є.І

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного закладу «Іловайська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» Міністерства охорони здоров'я України» стягнення податкового боргу у розмірі 1102,16 гривень з банківських рахунків платника податку,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного закладу «Іловайська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» Міністерства охорони здоров'я України» стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1102,16 гривень з банківських рахунків платника податку.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1102,16, яка виникла внаслідок нездійснення своєчасної сплати платником податків сум узгоджених податкових зобов'язань та штрафних санкцій. Посилаючись на вимоги Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1102,16 гривень з банківських рахунків платника податку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав заяву, в якій просив розглянути справу за без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, але на адресу суду повернувся конверт із відміткою пошти «за зазначеною адресою не знаходиться». У відповідності до ч. 1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. Згідно положень ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Приймаючи до уваги заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутності та те, що немає необхідності заслуховувати свідка чи експерта, суд керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач - Державний заклад «Іловайська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Харцизської міської ради 03.05.1998 року та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 01112557, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 13-14). Відповідач зареєстрований в Державній податковій інспекції у м. Харцизьку як платника податків і зборів.

Пунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Обов'язок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобов'язань встановлений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені главою 9 Податкового кодексу України. Згідно змісту зазначеного нормативно-правового акту, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 1102,16 грн., який виник внаслідок несплати поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі податкових повідомлень- рішень № 0000881520 від 23.04.2013р. та № 0001141520 від 20.05.2013р. (а.с.15,18)

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 203.1 цієї статті, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 цієї статті передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податку, позивач протягом зазначених строків суми податкових зобов'язань, визначених у поданих ним податкових деклараціях, до бюджету не сплатив.

Податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0000881520 від 23.04.2013р. до відповідача на підставі статті 120 Податкового кодексу України нараховано штрафні санкції у розмірі 170 грн.

Податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0001141520 від 20.05.2013р. до відповідача на підставі статті 120 Податкового кодексу України нараховані штрафні санкції у розмірі 1020 грн.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Вказані податкові повідомлення - рішення надсилались податковим органом на адресу відповідача, але були повернуті до інспекції у зв'язку із неможливістю вручення, про що позивачем складені відповідні акти (а.с.16,19)

Крім того, вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем в судовому порядку не оскаржувалися.

Таким чином, податкові зобов'язання відповідача, визначені податковими повідомленнями - рішеннями, вважаються узгодженими. Встановлений чинним законодавством строк сплати зазначених податкових зобов'язань на день розгляду справи сплинув, що також підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податку(а.с.20)

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

10.07.2013 року податковою інспекцією сформована вимога № 26-19, яка була надіслана відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Однак, конверт з поштовим відправленням був повернутий поштою на адресу податкового органу у зв'язку з неможливістю вручення відповідачеві, про що позивачем складено акт про невручення податкової вимоги платнику податків(а.с.12)

З періоду направлення податкової вимоги відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим вказана податкова вимога не втратила юридичної сили.

Станом на момент прийняття рішення відповідач податковий борг у добровільному порядку не сплатив.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу

положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного закладу «Іловайська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» Міністерства охорони здоров'я України» стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1102,16 гривень з банківських рахунків платника податку. - задовольнити.

Стягнути з рахунків Державного закладу «Іловайська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» Міністерства охорони здоров'я України» у банках, що обслуговують такого платника, податковий борг у розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) гривень 16 копійок.

Постанову прийнято в порядку письмового провадження 28 листопада 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Грищенко Є.І.