Рішення № 35734906, 14.10.2013, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/9747/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.

при секретарі Гусак М.І.,

за участю прокурора, представника відповідача ТОВ «Кей-Колект» Черняка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Миколаївськоїобласті в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ПАТ "УкрСиббанк", ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», третя особа -Реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції про визнання договорів іпотеки недійсними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

02 вересня 2013 року прокурор в інтересах позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив визнати недійсним договір іпотеки ,зареєстрований в реєстрі за № 2761, укладений 19 жовтня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, предметом якого є квартира АДРЕСА_1; визнати частково недійсним договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки за № 5207-5208, укладений 12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» в частині відступлення права вимоги за зазначеним договром іпотеки; зобовязати ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» звернутися до Реєстраційної служби ММУЮ з відповідною заявою про припинення заборони на нерухоме майно та іпотеки на вищезазначену квартиру.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав з викладених в позовній заяві обставини та просив його задовольнити. Позивача надала суду заяву про рогзляд справи у її відсутність за станом здоровя, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник третьої особи та представник відповідача ПАТ «УкрСиббанк» в судове засідання не зявилися, повідомлялися судом належним чином, причини неявки суду не повідомили. Ухвалою суду справа розглянута у їх відсутність, оскільки в справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін.

Представник відповідача ТОВ "Кей-Колект" проти задоволення позову заперечував, посилаючись на реєстрацію іпотеки ОСОБА_3 в установленому законом порядку на час укладення іпотечного договору.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню частковому підлягає з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи психічного захворювання і з 26 жовтня 2006 р. знаходиться на утриманні в психоневрологічному інтернаті для психохроніків в с. Новосвітлівка Веселинівського району Миколаївської області.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 липня 2010 р. по справі за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах ОСОБА_2,до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа - ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору та витребування майна ухвалено витребувати від ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 і передати її ОСОБА_2 У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. ,,Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації .

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 12 грудня 2000 р., позивачка є власницею вищезазначеної квартири.

При проведенні в липні 2008 р. експертами Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1 амбулаторної судово-психіатричної експертизи встановлено, що ОСОБА_2 з 1967 року страждає психічним захворюванням (параноєю - шизофренія з вираженим дефектом) і постійно лікується в указаній лікарні. В силу свого захворювання вона не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому з 26 жовтня 2006 р. перебуває на повному державному утриманні в психоневрологічному інтернаті для психохроніків в с. Новосвітлівка Веселинівського району Миколаївської області.

12 березня 2004 р. від імені ОСОБА_2 з ПП ,,Д.Р. Україна Ко" було укладено договір купівлі-продажу вказаної квартири, зареєстрований на Універсальній товарній біржі ,,Нерухомість" (але за висновком експерта НДЕКЦ від 20 березня 2008 р. підпис у цьому договорі від її імені виконаний іншою особою із наслідуванням її підпису).

На підставі указаних фальшованих документів основним та додатковим рішеннями Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня та 5 липня 2007 р. указаний договір купівлі-продажу спірної квартири визнано дійсним. з визнанням права власності ПП ,,Д.Р. Україна Ко" на спірну квартиру.

Ухвалами того ж суду від 24 листопада та 24 грудня 2008 р. вказані судові рішення скасовані за нововиявленими обставинами, а провадження у справі за позовом ПП ,,Д.Р. Україна Ко" до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності закрито, у зв'язку з припиненням юридичної особи - позивача.

Однак, у період чинності зазначених судових рішень, за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 19 жовтня 2007 р. ПП ,,Д.Р. Україна Ко" продало зазначену квартиру ОСОБА_3 і цього ж дня між ним та ПАТ ,,УкрСиббанк" в забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту від 19 жовтня 2007 р. Був вукладений Договір іпотеки за реєстровим номером 2761 , за яким він передав квартиру в іпотеку банку.

19 жовтня 2007 року за № 5869170 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5 до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна внесено запис про обтяження «заборона на нерухоме майно» за договором іпотеки за № 2761 від 19.10.2007 року на квартиру АДРЕСА_1.

Після цього 12 грудня 2011 року був укладений Договір факторингу №1 між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» , за яким останньому передані усі права вимоги відносно боржників банку, в тому числі відносно боржника ОСОБА_3 за договором кредиту від 19.10.2007 року.

Того ж дня між між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» був укладений Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки за реєстровим номером № 5207-5208 , в тому числі і за Договором іпотеки від 19.10.2007 року з іпотекодателем ОСОБА_3

21 травня 2012 року до Державного реєстру іпотек внесено запис за типом обтяження «іпотека» а вказану квартируз зазначенням іпотекодержателя ТОВ «кей-Колект».

На теперішній час, згядно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на вищезазначено квартиру за реєстровано за ОСОБА_3 на підстав договру купівлі-продажу від 19.10.2007 р.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За змістом ст. 319 ЦК України тільки власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно положень ст.. 583 ЦК України , ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про іпотеку" іпотекодавцем може бути власник нерухомого майна, або особа, якій належить майнове право , а також особа, якій власник передав майно з правом його передачі у іпотеку.

З аналізу наведених правових норм випливає, що на момент укладення спірного іпотечного договору іпотекодавець повинен бути власником нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

З огляду на наведене, суд вважає встановленим, що передаючи в іпотеку банку вказану квартиру , ОСОБА_3 не набув на нього права власності в установленому законом порядку, отже на мав права на розпорядження спірним нерухомим майном, а тому іпотечний договір суперечить ЦК України та ЗУ «Про іпотеку».

Враховуючи, що оспорюваний іпотечний договір не відповідає вимогам ч.1 ст. 203 ЦК України, суд приходить до висновку, що відповідно до частини 1 ст. 215 цього Кодексу він є недійсним, що є підставою для задоволення позову в частині визнання Договру іпотеки від 19.10.2007 року недійсним .

Що стосується позовнихвимог про визнання частково недійсним Договору відсутплення права вимоги за договорами іпотеки , то вони також підлягають задоволенню з цих самих правових підстав, оскільки при укладенні даного договору цедент -ПАТ «Укрсиббанк» вже не мав права на фактичне утримання в іпотеці квартири, яка на той час вже була витребувана судом у іпотекодателя і вибула з його права власності.

Стосовно позовних вимог щодо покладення зобовязання на відповідачів звернутися до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції з відповідними заявами про зняття заборони з вказаної квартири, то вони підлягають частковому задоволенню,оскільки не в повній мірі відповідають належному способу захисту порушеного права. Наслідком недійсності оспорюваних договорів іпотеки є зняття обтяження за договором іпотеки - заборони відчуження на нерухоме майно та вилучити запис про іпотеку з Державного реєстру іпотек- відпоідно до положень ЗУ «Про державнку реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. в рівних частках з кожного.

Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позов -задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір іпотеки , зареєстрований в реєстрі за № 2761 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5, укладений 19 жовтня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

Визнати частково недійсним Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки за № 5207-5208, укладений 12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» в частині відступлення права вимоги за Договором іпотеки, зареєстрованим в реєстрі за № 2761 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 19 жовтня 2007 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

Скасувати заборону на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, накладену 19 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстраційний номер обтяження 5869170.

Скасувати обтяження за типом іпотека на квартиру АДРЕСА_1, накладену 21 травня 2012 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 реєстраційний номер обтяження 5869171 в Державному реєстрі іпотек.

Стягнути з ОСОБА_3 , ПАТ "УкрСиббанк", ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на користь держави по 76 грн. 47 коп. судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Гуденко О.А.