Рішення № 35734308, 27.03.2013, Центральний районний суд м. Миколаєва

2-4314/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2013 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Батченка О.В. при секретарі Цурканенко Г.С. з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Калашнюк І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" про визнання договору іпотеки недійсним, покладення зобов'язань,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПАТ " Райффайзен банк Аваль" (далі - Банк), просила визнати недійсним договір іпотеки від 25 грудня 2007 року. В обгрунтування позову позивач послалася на те, що договір іпотеки укадений між Банком та ОСОБА_3, було укладено з метою забезпечення виконання зобов'язання по генеральному кредитному договору №010/01-02/07-106 від 21 грудня 2007 року. Тобто сторонами в договорі іпотеки чітко визначено, що договір іпотеки забезпечує виконання тільки генерального кредитного договору, а саме договір іпотеки не є забезпеченням по жодному іншому кредитному договору, окрім генерального кредитного договору. Та позивач вважає, що є всі підстави визнати договір іпотеки від 25 грудня 2007 року недійсним, оскільки він був укладений в забезпечення неіснуючих зобовязан, та керуралася ст.ст. 1, 3, 118 ЦПК України, ст.ст. 16, 203,215 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, підтвердив викладені в позовній заяві обставини.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Вислухавши пояснення учасника процесу, дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

21 грудня 2007 року між ВАТ "Райффайзен банк Аваль", правонаступником якого є Банк та ТОВ «Стійл - Т» укладений генеральний кредитний договір № 010/01-02/07-106 згідно умов якого Банк зобов'язався надати ТОВ «Стійл-Т» і ФОП ОСОБА_4 банківські продукти в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі та у договорах, укладених в рамках цього договору, що є його невід'ємними частинами. Загальний розмір кредитного ліміту не повинен перевищувати розміру еквівалентного 19200000 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків строком до 19 грудня 2011 року.

21 грудня 2007 року між Банком та ТОВ «Стійл-Т» в рамках генерального кредитного договору укладено кредитний договір №010/01-02/07-107, на умовах та положеннях якого Банк відкрив останньому не відновлювальну кредитну лінію та надав кошти у сумі 15000000 грн. 00 коп. строком до 18 грудня 2011 року, зі сплатою 14,75% річних. Відповідно до додаткового договору №010/01-02/07-107/1 від 15.07.2008 року до кредитного договору№010/01-02/07-107 від 21.12.2007 року, збільшено відсоткову ставку до 18,0% річних.

21 грудня 2007 року між Банком та ТОВ «Стійл-Т» в рамках генерального кредитного договору укладено кредитний договір №010/01-02/07-108 (далі - кредитний договір - 2), відповідно до якого відповідач відкрив останньому не відновлювальну кредитну лінію та надав грошові кошти в сумі 3000000 грн. 00 коп., строком до 18 грудня 2011 року зі сплатою 14,75% річних. Додатковим договором №010/01-02/07-108/1 від 15.07.2008 року до кредитного договору №010/01-02/07-108 від 21.12.2007 року збільшено відсоткову ставку до 18,0% річних.

21 грудня 2007 року між Банком та ФОП ОСОБА_4 в рамках генерального кредитного договору укладено кредитний договір №010/01-02/07-109 (далі кредитний договір - 3), на умовах та положеннях якого Банк відкрив останньому не відновлювальну кредитну лінію та надав грошові кошти у сумі 1200000 грн. 00 коп., строком до 18 грудня 2011 року, зі сплатою 14,75% річних. Додатковим договором №010/01-02/07-109/1 від 15 липня 2008 року до кредитного договору №010/01-02/07-109 від 21 грудня 2007 року збільшено відсоткову ставку до 18,0% річних.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за генеральним кредитним договором та укладеними в його рамках кредитних договорів, між Банком та ОСОБА_3, яка є майновим поручителем ТОВ «Стійл-Т» і ФОП ОСОБА_4, 24 грудня 2007 року був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ММНО ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №1229, відповідно до якого в іпотеку передано домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Твердження позивача, що іпотечний договір визначає не конкретний розмір зобов'язання, а лише максимально можливу межу по зобов'язанням повернути грошові кошти, не відповідає дійсності.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторои в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту ст. ст. 546, 572, 575, 589, 590 ЦК України випливае, що виконання зобов'язання може забезпечуватись іпотекою - заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель (позивач) набуває право звернення стягнення на предмет застави, яке здійснюється за рішенням суду, якщо не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Зі змісту положень ст. 593 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про іпотеку» слідує, що право застави (іпотеки) припиняється, в тому числі, у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

У договорі іпотеки обумовлено (абз. 1, 2 п. 1.1), що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з генерального кредитного договору№010/01-02/07-106 від 21 грудня 2007 року, укладеного між іпотекодержателем і позичальниками: ТОВ «Стійл-Т» і ФОП ОСОБА_4, майновим поручителем яких виступає ОСОБА_3, а також додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого позичальники ТОВ «Стійл-Т» і ФОП ОСОБА_4 зобов'язуються перед іпотекодержателем повернути кредит у розмірі 19200000 грн. 00 коп., сплатити відсотки за користування кредитними коштами, в розмірах, строки та у випадках, передбачених генеральним кредитним договором. А також додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені в подальшому, тобто до 19 грудня 2011 року.

Отже оспорюваний договір іпотеки містить усі істотні умови, передбачені Законом України «Про іпотеку».

Генеральний кредитний договір та усі договори, що укладені на його умовах, є єдиним цілим, єдиним кредитним договором, тому не можна розглядати окремо генеральний кредитний договір та кредитні договори, укладені в його рамках, як це робить позивач.

У п. 1.1 генерального кредитного договору зазначено, що договори, укладені в рамках цього договору, є його невідємними частинами.

Таким чином, договір іпотеки від 24 грудня 2007 року укладений з дотриманням положен ч.4 ст. 3, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», не суперечить ч. 1 ст. 203, ст. 573 ЦК України, тому підстави для визнання його недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України відсутні, за такого задоволенню не підлягає.

В силу ст. 88 ЦПК України у зв'язку з відмовою в позові судові витрати присудженню на користь позивача з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Батченко