Постанова № 35731715, 03.12.2013, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/2334/13-к

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді - Піковського В.Ю.;

при секретарях - Мелещенко О.В., Запорожець Я.В.;

з участю: прокурорів - Протас І.О., Мирончука О.С.;

у присутності: підсудного - ОСОБА_1;

потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, розлученого, утриманців не має, не працюючого, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1 01 квітня 2010 року близько 18.00 год., перебуваючи біля квартири АДРЕСА_1, умисно, на ґрунті особистих неприязних стосунків, наніс потерпілому ОСОБА_3 один удар кулаком правої руки в область голови, а саме в область тім'яно-потиличної частини голови ззаду. І в той час коли потерпілий розвернувся до нього лівою стороною тулубу, то наніс ОСОБА_3 один удар кулаком правої руки в область нижньої щелепи зліва, від чого потерпілий упав на підлогу обличчям догори та короткочасно втратив свідомість. А коли потерпілий ОСОБА_3 прийшов до свідомості та знаходився в напівсидячому положенні обличчям догори, він продовжував наносити йому удари руками та ногами в область голови і тулуба, а всього наніс близько восьми ударів ногами в область тім'яно-потиличної частини голови з обох сторін та тулубу, а саме: в область правого та лівого боків, та близько п'яти ударів кулаками рук в область сонячного сплетіння, в результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: забоїв з крововиливами в м'які тканини голови, та зокрема, в ділянку обличчя, які згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи виникли від дії тупих твердих предметів, можливо в час вказаний у фабулі постанови про призначення комісійної судово-медичної експертизи та наданій медичній документації і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Досудовим слідством ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України - умисному легкому тілесному ушкодженні.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи вина підсудного підтверджується зібраними по справі доказами.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 оголосив письмове клопотання про закриття кримінальної справи та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, крім цього визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, щодо самого закриття справи не заперечив та повідомив, що визнає цивільний позов, поданий прокуратурою в інтересах лікарні, у скоєному розкаюється.

Прокурор в задоволенні даного клопотання не заперечив, послався на законність аргументування вказаного клопотання та підстави його задоволення і прохав звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Потерпілий ОСОБА_2 заперечив проти задоволення клопотання підсудного та закриття кримінальної справи з підстав проходження строків притягнення до відповідальності, прохав розглядати справу у повному обсязі, так як маються цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, які він поніс.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши доводи зазначеного клопотання, суд вважає, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК України, у порядку, встановленому КПК України (редакції 1960 року).

Ч.2 ст.44 КК України регламентує, що звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин або виправними роботами на строк до одного року.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 2 роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Дана позиція зазначена і в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»

Ч.2 п.8 зазначеної Постанови вказує, що таке звільнення є обов'язковим.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_1, був вчинений 01 квітня 2010 року, тобто двох річний термін притягнення підсудного до кримінальної відповідальності збіг, а тому справа підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строків давності.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 « Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди в цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Тому суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 505,72 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди необхідно залишити без розгляду, роз'яснивши йому можливість звернутись з позовом в порядку цивільного судочинства.

Суд вважає, що заявлений цивільний позов прокурора Придніпровського району м. Черкаси в інтересах Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги про стягнення з підсудного ОСОБА_1 904,89 грн. витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2, на підставі ст. ст. 1166, 1206 ЦК України підлягає повному задоволенню, так як позов є обґрунтованим, документально підтверджений та доведений матеріалами кримінальної справи і належить до задоволення, тому що в результаті злочинних дій підсудного медичному закладу були завдані матеріальні збитки на вказану суму, крім цього даний позов ОСОБА_1 визнав у повному обсязі та зобов'язався сплатити вказану суму.

Судових витрат по справі немає.

Речові докази відсутні.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу постанови в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7-1, 11-1, 273, 282 КПК України (редакції 1960 року), ст.ст. 12, 44, 49, 125 КК України -

п о с т а н о в и в:

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 125 КК України - закрити у зв'язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов прокуратури задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Третьої Черкаської міської лікарні швидкої допомоги понесені витрати в сумі 904,89 грн., зарахувавши їх до ГУДКУ в Черкаській області розрахунковий рахунок 35420005002256, МФО 854018, код установи 05503705.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, до набрання постанови законної сили, залишити попередню - підписку про невиїзд.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області протягом 07 діб з моменту її проголошення.

Головуючий: В.Ю. Піковський