Ухвала суду № 35730032, 29.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/5840/13 Головуючий 1-ї інстанції - Короткий І.П.

Справа № 643/2509/13-ц Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: спори, що виникають

з договорів кредиту

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коваленко І.П., Коровіна С.Г.

при секретарі - Щегельському Д.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі його філії - Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» (надалі - ПАТ «Державний ощадний банк України» або Банк), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідач-1), ОСОБА_3 (відповідач-2), ОСОБА_4 (відповідач-3), в якому просило: 1.стягнути солідарно з відповідачів -1,2,3 на користь Банку суму заборгованості за кредитним договором №2378 від 08 лютого 2008 року, яка станом на 21.02.2013року складає 744 639,34грн., з яких: заборгованість по кредиту - 254 801,00грн.; прострочена заборгованість по кредиту - 453 991,60грн.; нарахована сума пені за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків - 35 846,74грн.; 2.стягнути солідарно з відповідачів -1,2,3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 441,00грн.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 08.02.2008року між Банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, відповідно до якого позивач надав відповідачу-3 грошові кошти у сумі 764 400,00грн. строком до 07.02.2018року зі сплатою 17,5% (відсотків) річних за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі, визначені Договором. У забезпечення зобов'язань ОСОБА_4 за вказаним кредитом між Банком та відповідачами -1,2, були укладені договори поруки №2378/2, №2378/1 від 08.02.2008року, за умовами яких ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зобов'язалися нести відповідальність як солідарні боржники за виконання позичальником зобов'язань. Однак, взяті зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_4 виконувала не належним чином, у зв'язку з чим утворилася вищенаведена заборгованість.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій також не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідачі - ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3 не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова 16 квітня 2013 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість по кредиту в сумі 744 639,34грн. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційні скарзі відповідач ОСОБА_1 просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати, справу передати для подальшого розгляду в той самий суд в іншому складі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи та на неналежну оцінку наданим доказам. Зокрема вказує, що вона була позбавлена можливості надати свої заперечення з відповідними доказами, справа, на її думку, розглядалася «однобоко», суд спирався лише на докази подані позивачем, без їх досконального вивчення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд з'ясовує чи були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти); якими доказами мотивовано рішення, належними чи допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримані та правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.

Так, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник уважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно положень ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором чи законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів стосовно належного виконання зобов'язання.

Нормами ст.1050 ЦК України також передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити гроші відповідно до ст.625 ЦК України незалежно від сплати процентів, належних йому згідно з вимогами ст.1048 ЦК України.

Судом встановлено, що 08 лютого 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» (після зміни найменування - ПАТ «Державний ощадний банк України») та ОСОБА_4 у філії - Харківське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» було укладено договір про відновлення кредитної лінії №2378 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надав відповідачу-3 грошові кошти у сумі 764 400,00грн., строком до 07.02.2018року, зі сплатою 17,5% (відсотків) річних за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі, визначені цим договором.

У забезпечення зобов'язань ОСОБА_4 за вищевказаним Кредитним договором між Банком та відповідачами-1,2 укладені договори поруки №2378/2, №2378/1 від 08.02.2008року, згідно умов яких ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зобов'язалися нести відповідальність як солідарні боржники за виконання позичальником своїх зобов'язань.

Додатковими договорами №1, №2 до договору відновлювальної кредитної лінії №2378 від 08.02.2008року змінювалися графіки погашення виниклої заборгованості.

Але, взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором ОСОБА_4 належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 21.02.2013року заборгованість по сплаті кредитних сум становила - 744 639,34грн., з яких: заборгованість по кредиту - 254 801,00грн.; відсотки за користування кредитом - 453 991,60грн.; пеня за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків - 35 846,74грн.

Позивачем ще у 2009 році на адресу відповідачів-1,2,3 спочатку направлялися письмові повідомлення про те, що виникла заборгованість по сплаті чергових платежів і процентів, які були отримані особисто ОСОБА_4 і ОСОБА_3, а повідомлення на ім'я ОСОБА_1 повернуто Банку з відміткою пошти «за сплином терміну зберігання». У подальшому на адресу відповідачів Банком направлялися письмові вимоги, а саме за №11/2-14-253 від 12.05.2010 на ім'я ОСОБА_4 (а.с.47), №11/2-14-251 від 19.05.2010року на ім'я ОСОБА_1 (а.с.48), №11/2-14-252 від 19.05.2010року на ім'я ОСОБА_3 (а.с.49) про добровільне погашення заборгованості по сплаті кредитних сум. При цьому відповідач ОСОБА_4 отримала таку вимогу безпосереднього в приміщенні Банку, а письмові вимоги, які направлялися на адресу відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повернуті позивачу з відміткою «за сплином терміну зберігання», що свідчить про їх небажання отримувати банківську кореспонденцію.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, належним виконанням зобов'язання з боку відповідачів є повернення кредиту в строки, у розмірі визначеним Кредитним договором.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконанням ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1ст.553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.1 та ч.2 ст.554 ЦК України).

Задовольняючи позов ПАТ « Державний ощадний банк України» та стягуючи в солідарному порядку з відповідачів суму заборгованості за договором кредиту, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ними були порушені взяті на себе зобов'язання.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються, тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова 16 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -