Вирок № 35727516, 21.10.2013, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа №328/2501/13-к

21.10.2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року м. Токмак

Коллегія суддів Токмацького районного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді: Гавілей М.М.

суддів: Новікової Н.В., Ушатого І.Г.

за участю прокурорів: Бебешко А.С., Савран О.М.

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника: ОСОБА_3

обвинуваченої: ОСОБА_4

при секретарі: Панченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Токмак кримінальне провадження № 1-кп/328/171/13 по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Широке Запорізького району Запорізької області, громадянки України, росіянки, маючої середню технічну освіту, незаміжньої, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, раніше в силу ст. 89 КК України не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 , п.1 ч.2 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

01.01.2012 року приблизно о 18:00 год. ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, прибула до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, де повинен був знаходитися її співмешканець ОСОБА_1, якого вона запідозрила в подружній зраді. Виявивши, що вхідні двері в будинок замкнені зсередини, ОСОБА_4 підшукала на території домоволодіння сокиру, якою розбила віконну раму в будинку і через неї проникла до приміщення спальні, де застала ОСОБА_1 разом зі своєю знайомою ОСОБА_2

У результаті зазначених подій у ОСОБА_4 виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_1 і ОСОБА_2, викликаний почуттям ревнощів і особистим неприязним ставленням до останніх. У зв'язку з цим, ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство двох осіб, цілеспрямовано, завдала удару в життєво важливий орган ОСОБА_1 ріжучою кромкою сокири, яка знаходилась при ній, а саме у праву скроневу область голови, заподіявши тим самим ОСОБА_1 рубану рану напівкруглої форми в правій лобно-скроневій області, дном якої є лобова кістка з дефектом до губчастої речовини, яка згідно з висновком судової медичної експертизи № 32 від 08.02.2012 року, кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

У той же час ОСОБА_4, продовжуючи реалізовувати свій умисел на вбивство двох осіб, діючи на грунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_2 і ОСОБА_1, викликаних почуттям ревнощів, завдала два удари обухом сокири в обличчя і один удар в праву тім'яну область голови ОСОБА_2, заподіявши їй тим самим рублені рани обличчя, носа, забиту рану тім'яної області справа, які згідно висновку судової медичної експертизи № 18 від 21.01.2012 року, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Після отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 вибігла з будинку на вулицю, з метою переховування від злочинних посягань, у той час як ОСОБА_1 також намагався покинути приміщення будинку, але був застигнутий ОСОБА_4 в передпокої будинку, де остання, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вбивство двох і більше осіб, підшукала кухонний ніж, за допомогою якого завдала йому удару, від чого останній захистився передпліччям лівої руки, отримавши тілесне ушкодження у вигляді рани на лівому передпліччі, яка згідно з висновком судової медичної експертизи № 32 від 08.02.2012 року, кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я .

В результаті отриманих тілесних ушкоджень, що супроводжувалися масивною кровотечею, ОСОБА_1 втратив свідомість і впав на підлогу в передпокої будинку.

Після виконання зазначених дій ОСОБА_4, вирішивши, що вбила ОСОБА_1, так як виконала всі свої дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, залишила його без свідомості на місці події та не забезпечила його медичною допомогою, а також маючи умисел на вбивство двох осіб, залишила сокиру в будинку і з ножем у руках, стала переслідувати потерпілу ОСОБА_2, яка спробувала сховатися від неї у провулку, що веде на вул. Нарядну в с. Вишневому Токмацького району Запорізької області.

В ході переслідування ОСОБА_4 наздогнала потерпілу ОСОБА_2 на повороті зазначеного провулку і з метою умисного вбивства останньої, завдала їй удару ножем в область живота, заподіявши тим самим, проникаюче ножове поранення черевної порожнини з пораненням брижейки сигмовидної кишки, поранення лівого яєчника, які згідно з висновком судової медичної експертизи № 18 від 21.01.2012 року, кваліфікуються як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Після нанесення удару ножем в область живота ОСОБА_2, ОСОБА_4 вирішила, що виконала всі дії, які вважала необхідними для настання смерті потерпілої і припинила її переслідування.

Однак, ОСОБА_4 не довела до кінця свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_1 і ОСОБА_2, з причин, не залежних від її волі, так як потерпілі були вчасно доставлені в Токмацьку центральну районну лікарню, де їм була надана необхідна медична допомога.

Обвинувачена ОСОБА_4 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні винною себе не визнала.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 пояснила, що ніякого умислу на вбивство ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у неї не було. За час спільного проживання, під час вживання спиртних напоїв між ними були сварки, в ході яких ОСОБА_1 її бив, у зв'язку з чим вона неодноразово хотіла розірвати стосунки і виїхати на свою батьківщину. У новорічну ніч 01.01.2012 року вона із співмешканцем перебувала вдома, де разом з ОСОБА_2, ОСОБА_5 відзначали свято. У ході застілля у неї стався словесний конфлікт із співмешканцем, після якого той ліг спати, а вона, зібравши речі, пішла ночувати до ОСОБА_2, щоб наступного дня виїхати з села. В обід 01.01.2012 року за місцем проживання ОСОБА_2 прийшов ОСОБА_1 і знову затіяв скандал. З метою захистити себе, виставила перед собою кухонний ніж, який раніше носила з собою на випадок можливої ??самооборони від співмешканця. Після припинення конфлікту вони все ж попрямували до магазину за спиртним. Так як вона боялася ОСОБА_1, то йшла позаду з ОСОБА_2 На вмовляння ОСОБА_1повернутися додому відмовилася, оскільки боялася, що він її знову буде бити. Після чого ОСОБА_1 з ОСОБА_2, її дитиною і ОСОБА_5 пішли в сторону їхнього будинку, а вона пішла в будинок до ОСОБА_2, щоб забрати свої речі і виїхати в м. Запоріжжя. На вулиці вона зустріла сусіда ОСОБА_2 - ОСОБА_6, який допоміг їй винести сумки і запросив до себе, де вони розпили пляшку горілки. У ході цього, останній висловив припущення про те, що її співмешканець їй зраджує з ОСОБА_2 Вирішивши це перевірити, вона попрямувала до себе додому. Прийшовши додому, вхідні двері виявилися закритими зсередини. Сокирою, яку взяла на ганку, вибила скло і віконну раму у вікні будинку, після чого залізла в будинок і побачила в спальній кімнаті як лежали на ліжку ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Будучи враженою побаченим, вона вдарила сильно ОСОБА_2 два рази кулаком в обличчя, від чого у неї пішла кров, потім вдарила сокирою по подушці, на якій лежав ОСОБА_1 Після цього ОСОБА_2 почала на неї кидатися, вона не втрималася і впала з сокирою на лежачого ОСОБА_1, при цьому потрапила сокирою в скроневу частину голови. Потім вона підвелася і кинула сокиру. ОСОБА_1 встав та присів біля ліжка, вона також присіла біля нього і стала з ним сваритися. Так як ОСОБА_2 втручалася в розмову, вона її вигнала. Через деякий час вийшла з будинку, щоб подивитися, де ОСОБА_2, але її у дворі не було, тоді вона пішла до ОСОБА_6 та сказала йому, жартуючи, що порубала ОСОБА_2 і ОСОБА_1, що вони були мертвими. Однак бажання їх убити у неї не було. ОСОБА_1 свідомість не втрачав, медичну допомогу вона йому не надавала, викликати швидку ОСОБА_1 її не прохав. Також в будинок до ОСОБА_2 не заходила. Потім вирішила піти до ОСОБА_1 і подивитися, що з ним, але по дорозі її забрала міліція. ОСОБА_2 не била топором, не завдавала їй удару ножем в область живота. Спричинити тілесні ушкодження не могла через перелом пальця на лівій руці, від чого у неї рука розпухла. Зазначила, що на досудовому слідстві слідчим неправдиво відображені її показання, перед слідчими діями її обкололи якимись препаратами. Також заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих обвинувачена визнала в судовому засіданні у повному обсязі.

Згідно показань обвинуваченої, наданих на досудовому слідстві, які були оголошені в судовому засіданні, остання пояснила, що приблизно о 18-00 год. перебуваючи в сильному алкогольному сп'янінні, пішла додому до ОСОБА_1 подивитися, що там робиться. У будинку світло не горіло, працював телевізор. Двері були замкнені, на її стукіт у вікна ніхто не вийшов, з цього вона вирішила перевірити, чи не зраджує їй ОСОБА_1 Для цього розбила ногою у вікні передпокою скло, потім сокирою, яка стояла біля будинку розбила друге скло і раму у вікні. Через отвір пролізла в передпокій і пішла в спальню, де працював телевізор. Побачила, на ліжку лежать ОСОБА_1 і ОСОБА_2, яка при вигляді її зіскочила з ліжка. Будучи в шоковому стані хотіла вдарити сокирою по подушці, проте потрапила рубаною частиною сокири в праву частину голови. ОСОБА_1 зіскочив з ліжка і присів біля трельяжа, потім вискочив у коридор і присів там. З голови у нього сильно йшла кров, на його прохання викликати швидку вона відмовилася, і пішла наздоганяти ОСОБА_2, так як хотіла її також вдарити. Далі пішла по вул. Нарядній, що було по дорозі, точно не пам'ятає, бо була сильно п'яна. Потім зайшла в будинок ОСОБА_2, не знайшовши її в будинку, пішла до ОСОБА_6. Під час розпиття з ним пляшки горілки, в бесіді сказала йому, що зарубала ОСОБА_1, вважала, що він не виживе, тому що у нього сильно йшла кров з голови. По дорозі додому її зупинили працівники міліції. Ніж з білою рукояткою носила при собі, на випадок самооборони від ОСОБА_1 Цей ніж був при ній і вдень в будинку ОСОБА_2, вона витягла його з внутрішньої кишені своєї куртки, яким пригрозила ОСОБА_1, щоб він її не чіпав, потім у неї цей ніж забрала ОСОБА_2 ( а.с. 189-193 т. 1)

Незважаючи на невизнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні інкримінованого їй злочину, її вина доведена повністю та підтверджується наступними зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими й перевіреними в ході судового розгляду доказами.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, ввечері 01.01.2012 року вони з ОСОБА_2 та її дитиною прийшли до нього додому, випили пива та лягли спати. Прокинувся від криків та побачив, що лежала поруч з ним ОСОБА_2, біля неї з сокирою в руці стояла ОСОБА_4 ОСОБА_2 штовхнула ОСОБА_4 і та впала з сокирою на нього, удар прийшовся в праву частину голови. У передпліччя та інших тілесних ушкоджень ОСОБА_4 йому не заподіювала. У ОСОБА_2 будь-яких тілесних ушкоджень не було. ОСОБА_4 потім вигнала ОСОБА_2 з будинку. Він піднявся з ліжка і побачив, як у нього зі скроні бігла кров. З ОСОБА_4 вони посварилися, і вона пішла. Ножа він не бачив під час конфлікту. На досудовому слідстві обмовив ОСОБА_4, давав показання зі слів ОСОБА_2, намагався їй підіграти. З ОСОБА_4 були сварки, але при цьому вона в руки не брала ні ніж, ні сокири. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_4 не має.

У зв'язку з тим, що показання ОСОБА_1 дані ним у судовому засіданні суперечили його показанням, наданим на досудовому слідстві, суд оголосив їх у судовому засіданні, згідно яких ОСОБА_1 пояснював, що з серпня 2010 року він проживав ??разом з ОСОБА_4 За час їх спільного проживання між ними часом виникали конфлікти після вживання спиртного. У стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_4 часто поводилася агресивно, кидалася на нього з кулаками, ножем, тілесних ушкоджень вона йому не завдавала, так як він оборонявся. Один раз він їй заподіяв тілесні пошкодження. 13-14.11.2011 року, після випитого пива між ними виникла сварка, внаслідок чого ОСОБА_4 схопила ніж і махала їм перед ним, намагалася його вдарити. Намагаючись відбрати ніж у ОСОБА_4, він пошкодив їй палець на лівій руці. 31.12.2011 року вдома святкували новий рік разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Вранці 01.01.2012 року дізнався від ОСОБА_5, що між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 відбулася сварка і вони обидві пішли. Після цього вони, вживши спиртне, пішли додому до ОСОБА_2, у якої між ним і ОСОБА_4 відбулася сварка, в ході якої вона розмахувала перед собою кухонним ножем з білою рукояткою, який належав йому, і сокирою для оброблення м'яса. Так як у ОСОБА_4 почалася істерика, вони зателефонували до міліції, в психлікарню з приводу її стану. При цьому також були присутні ОСОБА_7 та ОСОБА_5. Потім ОСОБА_4 прийшла в себе і вони всі разом пішли до магазину, де придбали пиво, і він запропонував ОСОБА_2 і ОСОБА_4 піти до нього додому. ОСОБА_4 відмовилася і пішла назад по вул. Нарядній, а він разом з ОСОБА_2 прийшли до нього додому, замкнули двері зсередини, пили пиво і дивилися телевізор. Сп'янівши, заснув на ліжку. Прокинувся від сильного удару гострим металевим предметом в праву скроневу область голови, скочивши з ліжка, побачив ОСОБА_4 з сокирою у правій руці, в лівій руці тримала ніж з білою рукояткою, який він бачив у неї вранці. Потім ОСОБА_4 завдала йому удару кухонним ножем, від якого він захищався рукою і отримав поранення передпліччя. Він почав втрачати свідомість, в цей час ОСОБА_4 завдала йому ще один удар сокирою, від якого він втратив свідомість і впав на підлогу. До цього він чув крики ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_4 про те, що вона робить, що так може вбити його. Вказав, що він упевнений у тому, що ОСОБА_4 хотіла його вбити. ОСОБА_4 його ревнувала і тим паче в стані алкогольного сп'яніння вона здатна, на що завгодно. (а.с. 125-128, 133 т. 1)

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 01.01.2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1на грунті ревнощів виник конфлікт. У ході чергового конфлікту у неї вдома ОСОБА_4 загрожувала присутнім наявним у неї кухонним ножем та сокирою для рубки м'яса. Коли ОСОБА_4 заспокоїлася, вони всі разом пішли в магазин, де ОСОБА_1 запропонував їй і ОСОБА_4 піти до нього додому. ОСОБА_4 відмовилася, і вони пішли вдвох та її дитиною, де розпивали пиво. Після вживання пива вона разом з ОСОБА_1 лягли спати на одне ліжно, близьких стосунків між ними не було. Прокинулась і схопилася з ліжка від звуку скла, що розбивається і крику ОСОБА_4, яка увійшла в кімнату з сокирою і завдала удару рубаною його частиною по голові ОСОБА_1, який в той момент ще не прокинувся. Вона вскочила з ліжка та крикнула ОСОБА_4, «що вона робить, ти ж його вб'єш» і остання на це відповіла, що «і ти в мене зараз отримаєш». Після цього ОСОБА_4 вдарила її обухом сокири по обличчю і один раз в тім'яну частину голови. Рятуючись, вона забігла на кухню, забрала свою дитину і побігла за допомогою. При цьому чула позаду себе голос ОСОБА_4, яка бігла слідом і кричала «стій, зараз заріжу». При повороті дороги на вул. Нарядну вона все ж її наздогнала і завдала удар ножем в живіт. З останніх сил вона побігла у двір до найближчих сусідів, щоб викликати швидку і міліцію. Претензій матеріального, морального характеру до обвинуваченої не має. Просила призначити обвинуваченій суворе покарання.

Згідно показань свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні та наданих ним на досудовому слідстві, які були оголошені в судовому засіданні, який пояснив, що 01.01.2012 року приблизно в 19:00 год. до нього додому прийшла ОСОБА_2 з дитиною на руках. У неї кровоточили рубані рани на щоці, під очима, потиличній частині голови, а також ножове поранення в області живота, яку вона показала. Вона попрохала його сходити до неї додому і подивитися, чи немає там ОСОБА_4, так як та гналася за нею, заподіяла тілесні ушкодження сокирою і ножем, вона боїться йти додому. В руках у ОСОБА_2 не було сторонніх предметів, зокрема ножа чи сокири. ОСОБА_2 сказала, що її та ОСОБА_1 вдарила сокирою та ножем співмешканка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 Після цього з ОСОБА_2 пішли до ОСОБА_9 для того, щоб викликати міліцію та швидку допомогу, оскільки у нього не було стаціонарного телефону. Також пояснив, що ОСОБА_2 у цей день приходила до нього близько 12-00 год. і просила допомогти заспокоїти ОСОБА_4, так як та на всіх з ножем кидалася. Коли пішов до ОСОБА_2, то побачив ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і сказав, щоб вони викликали швидку, ОСОБА_4 при цьому він не бачив.(а.с. 151-152 т. 1)

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що 01.01.2012 року приблизно в 19:00 годину до неї додому прибігла ОСОБА_2 Вона була дуже схвильована, плакала, вся в крові, у неї були рубані рани на обличчі, потиличній частині голови, а також рана в області живота, вона трималася за живіт, звідки йшла кров. В руках у ОСОБА_2 не було сторонніх предметів, зокрема ножа чи сокири. Надати їй допомогу вона не змогла, також не змогла зателефонувати в міліцію та виклакати швидку. Від неї ОСОБА_2 попрямувала до ОСОБА_8, щоб викликати міліцію та швидку. ОСОБА_2 їй сказала, що її підрізала ОСОБА_4, бо приревнувала, ОСОБА_4 за нею гналася.

Згідно показань свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні та наданих на досудовому слідстві, які були оголошені в судовому засіданні, який пояснив, що 31.12.2011 року був у своєї сусідки ОСОБА_2 в гостях, при цьому тілесних ушкоджень у неї не було. 01.01.2012 року приблизно в 09-00 год. йшов з пивом з магазина і зайшов до ОСОБА_2, з якою його і розпили, після чого пішов додому. Приблизно 15:00 год. він перебував у себе у дворі, до нього підійшла ОСОБА_4 і попросила допомогти винести сумки з дому ОСОБА_2, він погодився і допоміг винести речі, які заніс до себе в літню кухню. Після цього вони удвох випили пляшку горілки і близько 18:00 год. ОСОБА_4 кудись пішла. Повернулася приблизно через півгодини, в дуже схвильованому стані і повідомила, що застала свого співмешканця в ліжку з ОСОБА_2, після цього «порубала їх», а точніше співмешканця, швидше за все вбила, а ОСОБА_2 « поштрикала». Після цього ОСОБА_4 пішла. Через деякий час в його двір зайшла ОСОБА_2 На її обличчі з обох сторін були рани, які кровоточили, також була рана на животі, яка кровоточила. При цьому остання пояснила, що її сокирою, а потім ножем ударила ОСОБА_4 Потім до її двору під'їхала швидка і забрала ОСОБА_2 і швидка поїхала на АДРЕСА_3 до ОСОБА_1 (а.с. 144-147 т. 1)

Свідок ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, його показання надані на досудовому слідстві оголошені в судовому засіданні, згідно яких свідок пояснив, що в денний час 01.01.2012 року зайшов до ОСОБА_2 і побачив, що відбувається конфлікт між ОСОБА_1 і ОСОБА_4, яка стояла з ножем в руці, вона була перелякана, п'яна, вела себе неадекватно, на всіх кричала, лаялася, погрожувала ножем, який не випускала з рук. Після того, як ОСОБА_4 заспокоїлась, всі разом пішли до магазину, він з ОСОБА_5 залишився біля магазину випивати. ОСОБА_1 з ОСОБА_2 пішли, а ОСОБА_4 через 1-2 хв. пішла по вул. Нарядна. Більше він не бачив нікого, ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_1. (а.с. 137-140 т. 1)

Свідок ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, його показання дані на досудовому слідстві оголошені в судовому засіданні, де пояснив, що в новорічну ніч 01.01.2012 року був присутній при конфлікті ОСОБА_4 і ОСОБА_2, які сперечалися про щось на підвищених тонах, після чого удвох пішли з дому. Вранці він проснувся близько 10-00 год. і пішов до себе додому. ОСОБА_1 ще спав. Потім близько 11-12 год. знову прийшов ОСОБА_1, який сказав йому, що ОСОБА_4 забрала свої речі, а також і його паспорт, зв'язку з чим вони і пішли до ОСОБА_2, де ОСОБА_4 стала сваритися з ОСОБА_1, при цьому для самооборони тримала в руках кухонний ніж, маленьку сокиру для оброблення м'яса. Так як ОСОБА_4 була налаштована агресивно, то зателефонував до міліції, де сказали, щоб він дзвонив у психлікарню, це було в 14-40 год. У цей час у двір заходили ОСОБА_8, ОСОБА_7 Потім він з ОСОБА_7 пішов до магазину. ОСОБА_1, ОСОБА_2 від магазину пішли разом. ( а.с.141 - 143 т. 1)

Свідок ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилася, її показання дані на досудовому слідстві оголошені в судовому засіданні, де вона пояснила, що 01.01.2012 року приблизно о 15:00 год. їй зателефонували працівники міліції, щоб вона подивилася, що відбувається в будинку ОСОБА_2, звідки надійшов сигнал про сімейну сварку. Вона разом зі своєю матір'ю на вулиці зустріли ОСОБА_7 та ОСОБА_13, з якими пройшли в будинок ОСОБА_2, але її в будинку не виявивши, вийшли на вулицю, де побачили ОСОБА_4, яка сказала, що хоче забрати у ОСОБА_2 свої речі. Розповіла їм, що ОСОБА_1 її побив і порізав, показала старі шрами. Також сказала, що раніше покинути ОСОБА_1 не могла, так як він забрав її паспорт. ОСОБА_4 зайшла в будинок, а вони розійшлися. Потім близько 17-00 год. бачила ОСОБА_4 з сумками в руках разом з ОСОБА_6, на її оклик зупинилися, вона підійшла до них, ОСОБА_4 пояснила, що то були її речі, також бачила пляшки зі спиртним , потім вони пішли додому, а ОСОБА_4 з ОСОБА_6 -до нього додому. Приблизно через годину цього ж дня до неї додому прийшла ОСОБА_2 з дитиною на руках в дуже схвильованому стані. На її обличчі з обох сторін були рани, що кровоточать, кров'ю було залито обличчя і волосся, також вона показала рану на животі. ОСОБА_2 дзвонила в міліцію і сказала їм, ножем її порізала ОСОБА_4, яка також побила сокирою по голові ОСОБА_1. Через 40 хв. приїхала міліція і швидка. Від неї ОСОБА_2 пішла додому. ( а.с. 148 - 150 т.1)

Крім того, вина ОСОБА_4 також підтверджується іншими зібраними по справі доказами:

- рапортом помічника оперативного чергового Токмацького МВ ГУМВС України в Запорізькій області від 01.01.2012 року №2 про те, що до чергової частини Токмацького МВ ГУМВС України в Запорізькій області від гр. ОСОБА_2 надійшло повідомлення про спричинення їй тілесних ушкоджень, садна голови та обличчя (а.с.9 т. 1);

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 від 01.01.2012 року про вчинення злочину відносно нею ОСОБА_4 (а.с.10 т. 1);

- протоколом огляду місця події з фототаблицею від 01.01.2012 року, території домоволодіння в АДРЕСА_1, в ході якого було виявлено пошкоджене вікно у веранді будинку, на підлозі виявлено та вилучено сокиру з саморобною дерев'яною рукояткою, на топорищі якого виявлені п'яна бурого кольору, на лінолеумі виявлено речовини бурого кольору, з якого зроблені змиви ( а.с.12 -18 т. 1);

- протоколом огляду з фототаблицею від 02.01.2012 року кухонного ножа з білою пластмасовою рукояткою, наданого ОСОБА_2, на поверхні леза якого виявлені краплі речовини бурого кольору, схожої на кров ( а.с.25 -28 т. 1) ;

- протоколом огляду з фототаблицею від 02.01.2012 року одягу, в якій була одягнена ОСОБА_2 при госпіталізації в Токмацьку ЦРЛ. У ході даного огляду на футболці синього кольору, светрі ( в'язаній кофті ) чорного кольору, трусах чорного кольору, штанах коричневого кольору виявлені сліди речовини бурого кольору, схожої на кров ( а.с.30 -32 т. 1);

- протоколом огляду з фототаблицею від 01.01.2012 року одягу, в якій був одягнений ОСОБА_1 при госпіталізації в Токмацьку ЦРЛ. На поверхні чоловічих брюк, лівій штанині виявлено пляму з речовиною бурого кольору, футболка просочена речовиною бурого кольору, на задній частині коміру чоловічої кофти виявлені згустки і безформні плями речовини бурого кольору ( а.с.34 -36 т. 1);

- протоколом огляду від 02.01.2012 року одягу ОСОБА_4, в якій вона була одягнена в момент вчинення злочину. На зовнішній поверхні спортивної куртки фіолетового кольору виявлені безформні сліди бурого кольору ( а.с.38 т. 1);

- оглянутими в судовому засіданні речовими доказами по справі - сокирою, кухонним ножем, змивами речовини бурого кольору з підлоги та одягу обвинуваченої, потерпілих, на яких виявлено речовини бурого кольору, схожої на кров, на одязі потерпілої ОСОБА_2 виявлено пошкодження у вигляді порізів;

- висновком медичного огляду ОСОБА_4 на стан алкогольного сп'яніння, проведеного о 23:30 год. 01.01.2012 року, згідно з яким ОСОБА_4 перебувала в стані алкогольного сп'яніння ( а.с.52 т. 1);

- висновком судово-медичної експертизи № 18 від 21.01.2012 року, згідно з яким ОСОБА_2 перебувала на лікуванні в хірургічному відділенні Токмацької ЦРЛ з 01 по 11.01.2012 року з діагнозом: проникаюче поранення черевної порожнини, поранення брижейки сигмовидної кишки і лівого яєчника. Рублені рани обличчя, носа, забійна рана тім'яної ділянки справа. Дані ушкодження кваліфікуються: проникаюче поранення черевної стінки з ушкодженням брижейки сигмовидної кишки і лівого яєчника - як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, поранення голови і обличчя - як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, синці на обличчі і тулубі - як легкі тілесні ушкодження. Рани на голові і обличчі у ОСОБА_2 утворилися в результаті дії твердих предметів з обмеженою травмуючої поверхнею. Висловитися про індивідуальні особливості травмуючих предметів внаслідок ПХО ран не має можливості. Рана на передній черевній стінці, яка проникає в черевну порожнину з пошкодженням брижейки сигмовидної кишки і в ділянці лівого яєчника по ходу раньового каналу утворилися від дії твердого предмета, що має колюче-ріжучі властивості, яким міг бути і клинок ножа ( а.с.69 -70 т. 1 );

- висновком судово-медичної експертизи № 32 від 08.02.2012 р., згідно з яким ОСОБА_1 перебував на лікуванні в хірургічному відділенні Токмацької ЦРЛ з 01 по 04.01.2012 року (самостійно пішов з відділення ) з діагнозом рублена рана голови справа. Під час огляду у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рубців на обличчі зі слідами від ПХО і рани на верхній кінцівці. Рани на обличчі і верхньої кінцівки згідно медичної документації утворилися від дій твердих предметів з обмеженою травмуючої поверхнею і кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Більш детальніше, висловитися про характер травмуючого предмета немає можливості так як ранам була проведена первинна хірургічна обробка, характер опису ран наявних у медичній документації є недостатнім ( а.с.74-75 т. 1);

- висновком судової цитологічної експертизи № 91 від 24.02.2012 р., згідно з яким при дослідженні змиву з сокири, вилученої з місця події, виявлено кров людини, висловитися про статеву приналежність якої не представляється можливим у зв'язку з відсутністю в препаратах клітин крові, необхідних для полоспецифічної диференціації. Групова приналежність крові, виявленої на поверхні сокири, не виключає можливості її походження як від потерпілого ОСОБА_1 так і від обвинуваченої ОСОБА_4, за наявності у неї на момент скоєного тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею. При цьому домішки крові ОСОБА_2 не виключаються. Про видову приналежність виявленої крові у змивах з сокири висловитися не виявилося можливим через невиявлення видових властивостей ( а.с.87 -89 т. 1);

- висновком судової імунологічної експертизи № 76 від 10.02.2012 року, згідно якого при судово-цитологічному дослідженні змиву з клинка ножа, виявлено кров, висловитися про видову приналежність якої не представляється можливим через не виявлення видових властивостей (негативний результат виявлення білків крові з усіма наявними сироватками) ( а.с.96 -97 т. 1);

- висновком судової медико-криміналістичної експертизи з фототаблицею № 111 від 21.03.2012 р., згідно якого збігаються між собою по локалізації пошкодження на джемпері ( за постановою - светрі ) і футболці ОСОБА_2, є колото-різаними, були заподіяні плоским колючо-ріжучим предметом, яким міг бути клинок ножа, найбільша ширина зануреної частини якого склала не менше 13 мм. Не виключається можливість їх заподіяння клинком наданого на експертизу ножа ( а.с. 103-105 т. 1);

- висновком первинної амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 186 від 12.03.2012 року, згідно з яким ОСОБА_4 виявляє легкі розлади особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку, обумовленим перенесеною черепно-мозковою травмою, хронічним алкоголізмом, з епісиндромом. У період здійснення інкримінованого їй злочину ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляла, а перебувала в стані простого алкогольного сп'яніння. Отже, вона могла віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними. У примусових заходах медичного характеру не потребує. Потребує постійного прийому протисудорожної терапії і в протиалкогольному лікуванні, протипоказань за психічним станом немає ( а.с. 111-115 т.1);

- згідно протоколу освідування з фототаблицею від 04.01.2012 року потерпілої ОСОБА_2, у якої на правій щоці і в області перенісся виявлені рани, краї яких зведені хірургічними швами. При огляді ОСОБА_2 підтвердила, що дані рани їй заподіяла сокирою ОСОБА_4 ( а.с.122 -123 т. 1);

- згідно протоколу освідування з фототаблицею від 30.03.2012 року потерпілого ОСОБА_1, у якого на правій половині обличчя в області скроні виявлені 2 шрами з післяопераційними швами ( а.с.135 -136 т.1);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з відеозаписом від 04.01.2012 року за участю обвинуваченої ОСОБА_4, де вона розповіла і показала, що 31.12.2011 року вона разом з ОСОБА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_1 вживали спиртні напої. Після чого на грунті ревнощів до ОСОБА_1 у неї виник конфлікт з ОСОБА_14, яка підбурила ОСОБА_1 і той її почав бити. Коли ОСОБА_1 і ОСОБА_5 заснули, вони з ОСОБА_2 пішли до неї ночувати. Вранці, коли прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2, конфліктів не було. До магазину вона не підходила. ОСОБА_1 просив її піти до нього додому, але вона відмовилася і пішла додому до ОСОБА_2 Після цього вона сама зайшла в будинок до ОСОБА_2, потім покликала ОСОБА_6. Разом з ОСОБА_6 забрала свої речі у ОСОБА_2, пляшку горілки, також взяли рибу і тарілку м'яса. У ОСОБА_6 випили пляшку горілки 0,7 л. У розмові ОСОБА_6 їй сказав, що у ОСОБА_2 з ОСОБА_1 близькі стосунки. Тому вона пішла до ОСОБА_1 перевірити, що вони роблять. Залізла в будинок через віконну раму, яку розбила ногою, другу раму - сокирою. Побачивши як лежали в ліжку ОСОБА_1 і ОСОБА_2, яка відразу схопилася з ліжка, хотіла вдарити сокирою по подушці, проте потрапила ОСОБА_1 по голові. ОСОБА_1 встав з ліжка і присів біля трельяжа і попросив її викликати швидку, вона відмовилася, і пішла шукати ОСОБА_2, щоб запитати, навіщо вона лягла в ліжко з її чоловіком та з метою вдарити її по обличчю. Ніде не знайшовши її, пішла до неї додому. Не знайшовши вдома ОСОБА_2, пішла до ОСОБА_6. Пам'ятає все дуже смутно, так як була дуже п'яна. ОСОБА_6 сказала, що зарубала ОСОБА_1, з яким випили ще 0,5 л. горілки. При собі ножа не було. Вказала, що за ОСОБА_2 вона не змогла гнатися, так як у неї плеврит (а.с. 195-201 т. 1).

Суд, вважає показання дані потерпілим ОСОБА_1 на досудовому слідстві правдивими, так як вони послідовні і узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_2, показаннями свідків та іншими матеріалами кримінального провадження. Суд критично оцінює показання потерпілого ОСОБА_1 надані ним в судовому засіданні та розцінює їх як намір потерпілого, який перебував з обвинуваченою у фактичних шлюбних відносинах, пом'якшити відповідальність обвинуваченої.

Сукупністю зібраних доказів вина обвинуваченої ОСОБА_4 доведена в повному обсязі. Невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_4 в судовому засіданні суд розцінює як обраний нею спосіб захисту.

Твердження обвинуваченої щодо застосування відносно неї слідчим недозволених методів тиску, суд сприймає критично, оскільки ці твердження судом були перевірені та спростовуються показаннями допитаного в судовому засідання старшого слідчого Токмацького СВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15, який пояснив, що в його провадженні знаходилася кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, яка давала показання на слідстві добровільно без будь-якого тиску на нею з боку працівників міліції, заяв, скарг від неї з приводу цього не надходило. Крім того, з показань свідка ОСОБА_15 вбачається, що показання ОСОБА_4 були відображені в протоколі її допиту з її слів. Разом з цим, слідчий ОСОБА_15 не міг з власних міркувань скласти протокол допиту ОСОБА_4, оскільки не приймав участі в огляді місця події і йому не були відомі будь-які відомості про вчинений злочин.

Суд відхиляє доводи обвинуваченої щодо неможливості нанесення нею тілесних ушкоджень потерпілим сокирою та ножем через перелом пальця лівої руки. Згідно відповіді Токмацької ЦРЛ №2571/04 від 15.10.2013 року гіпсової лангети на лівій кисті у ОСОБА_4 станом на 02.01.2012 року не було.

З обсягу обвинувачення ОСОБА_4 суд вважає слід виключити обставини нанесення ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_1 удару сокирою в ліву скроневу область голови, так як не знайшло свого підтвердження у висновках судово-медичної експертизи № 32 від 08.02.2012 р.

Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винної і потерпілих, що передувала події, їх стосунки.

Мотивом вчинення обвинуваченою даного кримінального правопорушення були неприязні стосунки з потерпілими на ґрунті ревнощів, з агресією, посиленою станом алкогольного сп'яніння, що підтвердили потерпілі, свідки та не заперечувалося самою обвинуваченою.

Суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_4 про те, що вона не завдавала ОСОБА_1 удару ножем у передпліччя, так як дані показання не узгоджуються з висновками судово-медичної експертизи № 32 від 08.02.2012 р. та показаннями потерпілого ОСОБА_1, наданими ним на досудовому слідстві, згідно яких останній підтвердив нанесення йому ОСОБА_4 удару ножем в передпліччя, а також протоколом огляду місця події від 01.01.2012 року, згідно якого в передпокої домоволодіння в АДРЕСА_1 було виявлено на лінолеумі речовини бурого кольору, схожої на кров.

Також у судовому засіданні знайшли своє підтвердження факти заподіяння ОСОБА_4 ударів сокирою в обличчя, по голові і удар ножем у черевну порожнину ОСОБА_2, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 18 від 21.01.2012 року, висновком судової цитологічної експертизи № 91 від 24.02.2012 року, висновком судової медико-криміналістичної експертизи № 111 від 21.03.2012 року, показаннями потерпілої ОСОБА_2, показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, які підтвердили, що бачили ОСОБА_2, яка прибігла до них схвильована в крові, бачили рани на обличчі, голові та животі і просила надати їй допомогу, вказуючи, що їй спричинила тілесні ушкодження саме ОСОБА_4 Крім того, особисто ОСОБА_4 говорила ОСОБА_6 про те, що вона вбила ОСОБА_1 і «поштрикала» ОСОБА_2, що не заперечувалося обвинуваченою в судовому засіданні.

Показання потерпілої ОСОБА_2 та свідків суд визнає достовірними, оскільки узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, вказані особи були попередженні про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань та вони не мають підстав обмовляти обвинувачену.

Крім того, не знайшло підтвердження в судовому засіданні твердження обвинуваченої, що вона не бажала смерті потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а тільки хотіла заподіяти їм біль.

Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачена до вчинення інкримінованого їй злочину, носила при собі кухонний ніж з метою самооборони від потерпілого ОСОБА_1, з яким у неї неодноразово виникали конфлікти, під час яких останній її бив, та вказаним ножем вона напередодні злочину у будинку ОСОБА_2 погрожувала ОСОБА_1 та іншим присутнім, і цим же ножем завдала потерпілій ОСОБА_2 один удар в живіт, що підтвердили потерпіла ОСОБА_2, свідки ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, тим паче сама обвинувачена не заперечувала в судовому засіданні факту носіння з собою ножа з метою самозахисту від ОСОБА_1

Про спрямованість умислу обвинуваченої на позбавлення життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 переконливо свідчить застосовані нею знаряддя злочину, а саме оглянуті в судовому засіданні сокира, яка складається з металевої частини та топорища, довжина якого 52,5 см., ширина - 5,3 см., товщина - 3,0 см, обух сокири - довжиною 6,7 см., шириною 3,5 см, висотою клина - 11 см, та кухонний ніж довжиною клинка 13,3 см., шириною клинка - 2,1 см.,обуха - 0,1 см., а також кількість та локалізація ушкоджень потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме поранення голови та живота, що є життєво важливими органами.

Дані обставини свідчать, що після нанесення ударів сокирою та ножем потерпілим, обвинувачена усвідомлювала та допускала заподіяння їм не тільки тілесних ушкоджень, а й настання смерті, яка не настала з причин, що не залежали від її волі. Однак обвинувачена не вжила жодних дій та заходів для відвернення негативних наслідків (не надала першу медичну допомогу, не викликала швидку медичну допомогу, не повідомила органи міліції про вчинене), не відреагувала на прохання ОСОБА_1 викликати швидку допомогу та зникла з місця скоєння злочину. Тяжкі наслідки не настали у зв'язку з тим, що потерпілим була надана своєчасна медична допомога.

Таким чином, суд вважає, що під час нанесення ушкоджень потерпілим обвинувачена виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але саме з причин, які не залежали від волі ОСОБА_4, злочин закінчений не був.

Згідно ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Згідно з ч. 2 ст.24 КК України умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму ВСУ України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» якщо відмова мала місце вже після вчинення дій, які особа вважала за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, діяння належить кваліфікувати відповідно до ч. 2 ст. 15 КК як закінчений замах на злочин, який особа бажала вчинити. При цьому треба мати на увазі, що замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоровя особи» для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Аналізуючи зібрані у справі докази суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченої доведена, і її дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті двом особам.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченій, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженої та запобігав вчиненню інших злочинів.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка вчинила особливо тяжкий злочин, не працює, в силу ст. 89 КК України не судима, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів терапевта, невропатолога, нарколога, психіатра не перебуває.

Пом'якшуючих покарання обвинуваченої обставин, відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

У відповідності зі ст.ст.3, 27 Конституції України життя людини, є найвищою соціальною цінністю, і кожна людина має право на життя і ніхто не може свавільно позбавити людину життя. Таким чином, злочини проти життя і здоров'я становлять велику суспільну небезпеку.

Враховуючи зазначені обставини в сукупності, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті кримінального закону, за передбачене кримінальне правопорушення, при цьому суд не знаходить підстав для застосування до винної ст. ст. 69, 69-1 КК України.

Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Заявлений Токмацьким міжрайонним прокурором цивільний позов про відшкодування витрат установи охорони здоров'я на лікування потерпілих в сумі 3549 грн. підлягає повному задоволенню як обґрунтований.

Згідно до положень ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Речові докази по кримінальному провадженню вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Витрати, пов'язані з проведенням судово-цитологічних експертиз № 76 від 10.02.2012 року у розмірі 2152,96 грн., №91 від 24.02.2012 року у розмірі 2152,96 грн., судової медико-криміналістичної експертизи №111 від 21.03.2012 року в розмірі 1272,73 грн. стягненню з обвинуваченої не підлягають, оскільки за змістом Закону України «Про судову експертизу» проведення вищевказаних експертиз є обов'язком експертів відповідного НДЕКЦ та які відповідно до статті 15 вказаного Закону здійснюються за рахунок коштів, які за цільовим направленням виділяються відповідним експертним установам з Державного бюджету України.

Відповідно до ч 4 ст. 122 КПК України експертам, спеціалістам і перекладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов'язком.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, колегія суддів,-

З А С У Д И ЛА:

ОСОБА_4 визнати винною у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_4 до вступу вироку в закону силу залишити у вигляді тримання під вартою.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_4 час перебування під вартою - з 02.01.2012 р. по 21.10.2013 р.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунальної установи «Токмацька центральна районна лікарня» суму витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 в сумі 3549 ( три тисячі п'ятсот сорок дев'ять ) грн. на р/р № 35427005000986 в Токмацькому УДК ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 01993003 (КУ «Токмацька ЦРЛ» за лікування потерпілих).

Речові докази, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання Токмацького МВ ГУМВС України в Запорізькій області:

- Сокира зі слідами речовини схожої на кров, змив речовини схожої на кров з підлоги, контрольний змив, кухонний ніж зі слідами крові - знищити;

- Одяг потерпілого ОСОБА_1 (кофту кольору «хакі», футболку чорно-білого кольору, брюки темно-синього кольору) - передати йому за належністю;

- Одяг потерпілої ОСОБА_2 ( светр чорного кольору, футболку чорного кольору, штани коричневого кольору, труси чорного кольору ) - передати їй за належністю;

- Одяг ОСОБА_4 (куртку кожзам чорного кольору, спортивну куртку фіолетового кольору) - передати їй за належністю.

Судові витрати за проведення судово-цитологічних експертиз № 76 від 10.02.2012 року у розмірі 2152,96 грн., №91 від 24.02.2012 року у розмірі 2152,96 грн., судової медико-криміналістичної експертизи №111 від 21.03.2012 року в розмірі 1272,73 грн. віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Токмацький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий судя

Судді