Рішення № 35727183, 27.11.2013, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.11.2013

Справа N 320/10587/13-ц

(2/320/3765/13)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

при секретарі - Левандовській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Влада» в особі директора ОСОБА_2 про стягнення попередньої оплати за договором та розірвання договору, за участю третьої особи - Cектору захисту прав споживачів Мелітопольської міської ради Запорізької області,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати договір поставки, укладений 26 липня 2012 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Влада», а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Влада» на його користь суму попередньої оплати за договором поставки у розмірі 18 057,40 грн., зазначивши, що 26.07.2012 року між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до додатку № 1 ним у день підписання договору поставки, тобто 26.07.2012 року, було сплачено відповідачу попередню оплату у сумі 2 260 доларів США, що еквівалентно 18 057,40 грн. Однак, відповідач до теперішнього часу не виконав своїх обов'язків, передбачених договором поставки. На його неодноразові звернення та вимоги про передачу товару та виконання договору поставки, або повернення грошових коштів, відповідач не реагує. Крім того, в зв'язку з неналежним виконання договору поставки, просить достроково його розірвати.

Позивач в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає повністю. Проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки, про час і дату судового засідання був повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за його відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При цьому згідно листа Верховного Суду України від 27.09.2010 року, направленого на ім'я голів Апеляційного суду АРК, областей міст Києва та Севастополя, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату судового засідання не з'явився до суду та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або повідомлені ним причини визнані неповажними, незалежно від того це його перша чи повторна неявка, суд має право на ухвалення заочного рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник третьої особи - Cектору захисту прав споживачів Мелітопольської міської ради Запорізької області в судове засідання не з'явилась, від неї надійшла заява про слухання справи за її відсутності, з позовними вимогами згодна, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв позивача та представника третьої особи та в зв'язку з неявкою представника відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі за наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 26.07.2012 року між позивачем ОСОБА_1, та відповідачем ТОВ ВКФ «Влада» в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір поставки.

Відповідно до вказаного договору відповідач - продавець зобов'язується передати у власність ОСОБА_1 - покупця та встановити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити фонтан, на умовах, встановленим договором. Продавець зобов'язується встановити товар за адресою: с. Ровне Мелітопольського району, а покупець зобов'язується прийняти товар та результат встановлення товару.

Відповідно до п. 2.1 загальна сума договору складає 118 220 грн., включаючи НДС (20%) 19 703,33 грн. Загальна сума договору включає в себе вартість товару 102 800 грн., включаючи НДС (20%) 17 133,33 грн. та вартість встановлення товару 15 420 гривень, включаючи НДС (20%) 2 570 грн.

Пунктом 4.1 вказаного договору передбачено, що продавець повинен поставити товар на об'єкт монтажу не пізніше 20 робочих днів після виконання покупцем прийнятих на себе зобов'язань за договором, а саме сплати за зазначений товар.

Також судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до додатку № 1 позивачем у день підписання договору поставки, тобто 26.07.2012 року, було сплачено відповідачу попередню оплату у сумі 2 260 доларів США, що еквівалентно 18 057,40 гривень, що підтверджується підписом ОСОБА_2 про отримання зазначених грошових коштів, скріплена печаткою.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, відповідач до теперішнього часу не виконав своїх обов'язків, передбачених договором поставки.

Відповідно до ч.1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК даним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні .

Згідно інформації Національного банку України станом на 27.11.2013 року встановлено курс української гривні до долару США, а саме за 1 долар США - 7,99 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума попередньої оплати за передбачений договором поставки товар в сумі 18 057,40 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконання договору поставки, суд вважає за можливе достроково розірвати його з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди інша сторона значно позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Отже, невиконання договору та не передача товару покупцеві є істотним порушення умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», необхідно розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, - суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Влада» в особі директора ОСОБА_2 про стягнення попередньої оплати за договором та розірвання договору, за участю третьої особи - Cектору захисту прав споживачів Мелітопольської міської ради Запорізької області підлягає повному задоволенню.

Кім того, оскільки відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, та з урахуванням задоволення позову в повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути з позивача судовий збір на користь держави, в розмірі 344,10 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 530, 626, 651, 663, 665, 693, 712 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 14 «Про судове рішення у цивільній справі», Рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004, ст. 4, 15, 57-61, 88, 107, 208, 212-215, 224-228 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Влада» в особі директора ОСОБА_2 про стягнення попередньої оплати за договором та розірвання договору, за участю третьої особи - Cектору захисту прав споживачів Мелітопольської міської ради Запорізької області - задовольнити повністю.

Розірвати договір поставки, укладений 26 липня 2012 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Влада».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Влада» (р/р 26002000026197 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ІПН 215379026527) на користь ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1), суму попередньої оплати за договором поставки у розмірі 18 057 (вісімнадцять тисяч п'ятдесят сім) гривень 40 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Влада» (р/р 26002000026197 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ІПН 215379026527) на користь держави судовий збір в розмірі 344 гривень 10 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н.В.Кучеренко