Рішення № 35722407, 03.12.2013, Київський районний суд м. Донецька

2/257/2640/13

257/10090/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Донецьк 26.11.2013 року

Київський районний суд м. Донецька у складі

Головуючого судді Л.М. ПАВЛЕНКО

При секретарі А.В.КОНОВАЛЕНКО

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Київського районного суду м. Донецька справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору дарування будинку частково недійсним, про визначення ідеальних часток, визнання права власності на частку житлового будинку на набувальною давністю

В С Т А Н О В И В

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Київського районного суду м.Донецька із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору дарування будинку АДРЕСА_1, частково недійсним, про визначення ідеальних часток, визнання права власності на частку житлового будинку за набувальною давністю.

В позові вказали, що будинку АДРЕСА_1 належав по праву приватної власності ОСОБА_5. 21.07.1973 року після укладення шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2, батько ОСОБА_1- ОСОБА_5 та мати ОСОБА_4 подарували їм частку вказаного будинку з двох кімнат 2-1 та 2-2. Вони побудували окремий вхід до будинку, таким чином переобладнав будинок в окрему частку, влаштували окремний енерголічильник, тобто відкрито з 1973 року користувалися чужим майном, а тому за набувальною давністю набули право власності на вказану частку будинку. Просили визначити розмір їхньої частки рівною 37/100 та визнати право власності за ними на вказану частку та виділити її в окрему частку домоволодіння.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов не визнали та суду пояснили:

ОСОБА_4- що домоволодіння АДРЕСА_1 було зареєстроване по праву приватної власності за її чоловіком- ОСОБА_5, але був побудований за сумісні кошти під час зареєстрованого між ними шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Її діти ОСОБА_1 та донька ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовилися. А тому свідоцтво про право на спадщину за законом, тобто на вказане домоволодіння нотаріусом було видане на її ім»я, що ніхто не оспорював. 01.07.2013 року вона розпорядилася домоволодінням, оскільки подарувала його своєї доньки ОСОБА_3 Те, що позивачі ОСОБА_1 та його жінка ОСОБА_2 проживали у вказаному домоволодінні, не дає їм право власності на нього, оскільки вона зі своїм чоловіком, як батьки просто дозволили їм проживати у будинку поки вони не отримають своє житло. Окремий вхід був влаштований її чоловіком і сином для комфортності, але це не має ніякого відношення до права власності. Вважає, що позивачі не набули права власності ні за набувальною власністю ні в якийсь іншій спосіб. Просить відмовити в задоволені позову.

Відповідач ОСОБА_3 дала тотожні пояснення у судовому засіданні. Вважає позов безпідставним.

Судом встановлено, що позов безпідставний, а тому не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірне домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Власником вказаного домоволодіння є Відповідач ОСОБА_3, що підтверджується договором дарування від 01.07.2013 року посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 1644.

Дарувальником за цим договором була ОСОБА_4 Право власності на вказане домоволодіння ОСОБА_7 набула по праву успадкування після смерті свого чоловіка ОСОБА_5, що не оспорюється. Посилання позивачів на те, що вони набули право власності на 37/100 часток вказаного домоволодіння за набувальною давністю, оскільки користувалися ними з 1973 року безпідставні, оскільки вимоги ст.344 ЦК України на ці правовідносини не поширюються, оскільки вказане домоволодіння за змістом ст.344 ЦКУ не є для позивачів чужим, оскільки є майном батьків позивачів і після смерті батька позивач ОСОБА_5 мав права на частку у поряду спадкування, але не скористався своїм правом за своєю волею. У судовому засіданні позивачі не довели суду яким чином було порушене їх право на частку домоволодіння. Посилання позивачів на те, що вони побудували окремий вхід до будинку, мали окремий енерголічільник не впливає на право власності, а тому суд не бере їх до уваги. Крім того, земельна ділянка на якій розташований будинок належить ОСОБА_3, що позивачами не оспорюється. За таких обставин суд дійшов висновку, що позов як безпідставний не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.10,11,60,212,213,214,215,218 ЦПК України, ст. 215, 344,377 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В

Відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про: визнання частково недійсним договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 по реєстру № 1644, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 01.07.2013 року;

визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на 37/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1; поділ житлового будинку та виділ позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 в приватну власність частки вказаного будинку.

Рішення може бути оскаржене у десятиденний строк до Апеляційного суду Донецької області.

СУДДЯ Л.М.ПАВЛЕНКО