Рішення № 35717506, 25.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р.Справа № 922/4535/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.

розглянувши справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа - 1" (м. Харків) про стягнення коштів, розірвання договору за участю представників сторін:

позивача - Зучек Є.Н. (довіреність №182 від 08.11.2013 року);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа - 1" заборгованість з орендної плати у сумі 128522,06 грн., пеню у сумі 16292,22 грн. на р/р №31115092700011 УК Червоноз/мХар Червонозав/22080100 (отримувач), банк: ГУДКСУ у Харківської області, код ЄДРПОУ УДКСУ: 3799628, МФО 851011. Також позивач просить суд розірвати договір оренди №442-ЦМК від 01.10.2003 року, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа - 1". Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, передбачені договором оренди №442 від 01.10.2013 р. щодо своєчасної сплати орендної плати до державного бюджету. Судові витрати у розмірі 4043,29 грн. просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 25.11.2013 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання 25.11.2013 р. не з'явився, ухвала про порушення провадження у справі від 31.10.2013 р. та ухвала суду від 11.11.2013 р., що були направлені відповідачеві рекомендованим листом за його поштовою адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в наданої позивачем копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №578682 від 15.11.2013 р., повернулись до господарського суду з довідкою Укрпошти про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.10.2003 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа-1" (орендар) було укладено договір оренди №442, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Харківського хлібозаводу №1- структурний підрозділ Харківського державного підприємства робітничого постачання Південної залізниці, розташований за адресою: м. Харків, вул. Штерівська, 6, склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 31 липня 2003 року, вартість якого становить: первісна - 245 825,98 грн., залишкова - 228 023,0 грн.

Відповідно до п. 1.7 договору, орендар виступає правонаступником усіх прав та обов"язків Харківського хлібозаводу №1 - структурного підрозділу Харківського державного підприємства робітничого постачання Південної залізниці у частині активів і пасивів останнього, переданих відповідно до передавального балансу Підприємства.

Згідно п. 1.8 договору, майно підприємства враховується окремо від іншого майна орендаря на окремому балансі із зазначенням того, що це майно є орендованим.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що передача підприємства в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником підприємства залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Факт передачі майна підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 01.10.2003 р. (додаток №2 до договору оренди №442 від 01.10.2003 р.), підписаний сторонами.

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, за твердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - серпень 2003 р., 1561,13 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чин ним законодавством України. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2003 р., визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень, жовтень 2003 р.

Згідно п. 3.2. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3. договору оренди № 442-ЦМК від 01 жовтня 2003 р. встановлено, що орендна плата перераховується орендарем безпосередньо до державного бюджету щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітнім, на рахунки, визначені фінансовими органами.

За умовами п. 5.2. укладеного договору оренди, відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Крім вказаних договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі відповідно до ч. З ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Пунктами 10.1, 10.2 договору сторонами передбачено, що цей договір укладено строком на три роки, що діє з 01.10.2003 року до 30 вересня 2006 року. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що порушують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Додатковою угодою №4 від 28.07.2010 року, укладеною між сторонами до договору оренди, цей договір продовжено строком на 2 роки, тобто, з 28.07.2010 року до 28.07.2012 року.

Додатковою угодою №6 від 23.04.2012 року, укладеною між сторонами до договору оренди № 442-ЦМК від 01.10.2003 р., розділ 3 "Орендна плата" п. 3.1 викладено в новій редакції з 20.09.2011 р.: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786, зі змінами, (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за перший місяць перерахунку - вересень 2011 р. - 5946,92 грн. (розраховано згідно з додатком №1 до цієї додаткової угоди). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Різниця по сплаті орендної плати, що виникне внаслідок зміни орендної ставки, за період з 20.09.2011 р. до моменту набрання чинності цією додатковою угодою, повинна бути сплачена орендарем протягом місяця після її підписання".

Додатковою угодою №7 від 25.05.2012 р., укладеною між сторонами до договору оренди № 442-ЦМК від 01.10.2003 р., розділ 3 "Орендна плата" абзац 3 п. 3.1 викладено в новій редакції: "Різниця по сплаті орендної плати, що виникне внаслідок зміни орендної ставки, повинна бути сплачена орендарем в термін до 01.11.2012 р.".

Додатковою угодою №8 від 10.01.2013 р., укладеною між сторонами до договору оренди № 442-ЦМК від 01.10.2003 р., розділ 3 "Орендна плата" абзац 3 п. 3.1 викладено в новій редакції: "Різниця по сплаті орендної плати, що виникла внаслідок зміни орендної ставки, повинна бути сплачена орендарем рівними частками щомісячно в термін до 01.07.2013 р.".

Додатковою угодою №9 від 29.03.2013 р., укладеною між сторонами до договору оренди № 442-ЦМК від 01.10.2003 р., розділ 3 "Орендна плата" п. 3.1 викладено в новій редакції з 30.09.2013 р.: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786, зі змінами, (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць перерахунку - вересень 2012 р. - 8712,70 грн. (з урахуванням індексу інфляції за вересень 2012 р.) (розраховано згідно з додатком №1 до цієї додаткової угоди). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Різниця по сплаті орендної плати, що виникне, повинна бути сплачена орендарем протягом трьох місяців з дати підписання цієї додаткової угоди.".

Додатковою угодою №10 від 11.04.2013 р., укладеною між сторонами до договору оренди, цей договір продовжено строком на 1 рік, тобто, з 28.07.2012 р. до 28.07.2013 р."

П.10.6. договору оренди № 442 від 01.10.2003р. сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір підлягає продовженню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.

В судовому засіданні з"ясовано, що рішенням господарського суду Харківської області по справі №5023/3015/12 від 05.09.2012 р. стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-1" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 26931,71 грн. заборгованості з орендної плати за період з липня 2011 року по травень 2012 року, 1007,50 грн. пені за період з 10.08.2011 року по 14.06.2012 року.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського cуду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

14 грудня 2012 року № 16-7158 позивач надіслав відповідачу письмове попередження, що станом на 5 грудня 2012 року у останнього перед державним бюджетом виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 62636,20 грн. та пені у розмірі 1112,19 грн.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди №442 від 01.10.2003 року, а саме щодо повного та своєчасного внесення орендної плати, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з орендної плати за період з червня 2012р. по вересень 2013р., з врахуванням рішення господарського суду Харківської області у справі №5023/3015/12 від 05.09.2012 р., у розмірі 128522,06 грн.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа-1" систематично порушувались умови договору оренди та не виконувались вимоги Регіонального віддання, як орендодавця за договором.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму і при розгляді справи застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (надалі Закону), так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України та ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього Кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна".

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів щодо погашення вищевказаної заборгованості, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 128522,06 грн. заборгованості з орендної плати, за період з червня 2012 р. по вересень 2013 р., належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.29 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 3.5 Договору сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Проте, частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути змінено у договорі.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За прострочення внесення орендної плати, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 16292,22 грн. пені за період з 14 червня 2012 р. по 17 жовтня 2013 р. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, позовні вимоги в частині 16292,22 грн. пені за період з 14 червня 2012 р. по 17 жовтня 2013 р. обґрунтовані, перевірені судом, в зв*язку з чим, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно вимоги позивача щодо розірвання договору оренди №442-ЦМК від 01.10.2003 року, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа - 1"

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Виходячи зі змісту даної норми, підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених законом або договором оренди.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Оскільки позивачем доведено, що відповідач свої договірні зобов'язання не виконав щодо повного та своєчасного внесення орендної плати за договором оренди №442-ЦМК від 01.10.2003 р., зазначені обставини вказують на істотне порушення орендарем умов спірного договору оренди державного майна та вимог чинного законодавства.

Таким чином, факт невиконання умови договору оренди №442-ЦМК від 01.10.2003 р. щодо повного та своєчасного внесення орендної плати є достатньою підставою для його розірвання в судовому порядку.

Враховуючи, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував викладене у позові, суд визнає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 4043,29 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 551, 629, 610, 611, 612, 651, 762, 764 Цивільного кодексу України, статтями 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 291, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 18, 26, 29 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", ст.ст. 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди №442-ЦМК від 01.10.2003 року, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18; код ЄДРПОУ 23148337) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа - 1" (61009, Харківська область, м. Харків, Червонозаводський район, вул. Штерівська, будинок 6, код ЄДРПОУ 32238463).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-1" (61009, Харківська область, м. Харків, Червонозаводський район, вул. Штерівська, будинок 6, код ЄДРПОУ 32238463; р/р 26002845270510 в Основ'янському відділенні ХОФАКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337; отримувач: р/р № 31115092700011 УК Червоноз/мХар Червонозав/22080100, банк: ГУДКСУ у Харківській області, код ЄДРПОУ УДКСУ: 37999628, МФО 851011) заборгованість з орендної плати у сумі 128522,06 грн. та пеню у сумі 16292,22 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-1" (61009, Харківська область, м. Харків, Червонозаводський район, вул. Штерівська, будинок 6, код ЄДРПОУ 32238463; р/р 26002845270510 в Основ'янському відділенні ХОФАКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337; р/р №35217001000004 у ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) 4043,29 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.