КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" листопада 2013 р. Справа№ 911/2946/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шевченка Е.О.
суддів: Алданової С.О.
Зеленіна В.О.
при секретарі Грабінській Г.В.
За участю представників:
від позивача: Овсієнко Р.М.
від відповідача: Куприянський Б.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів та преміксів»
на рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2013р.
у справі №911/2946/13 (суддя Бабкіна В.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіаксар»
до Публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів та преміксів»
про стягнення 608 621,82 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіаксар» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів та преміксів» про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 578 483,00 грн., пені в розмірі 24 412,48 грн., 5 126,34 грн. 3% річних, а також про стягнення з відповідача судового збору.
Рішенням Господарського суду Київської області від 30.09.2013р. позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів та преміксів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіаксар» 558 483,00 грн. основного боргу, 24 212,52 грн. пені, 5 113,11 грн. 3% річних, 11 756,17 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач - Публічне акціонерне товариство «Калитянський експериментальний завод комбікормів та преміксів», подав апеляційну скаргу, за якою просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2013р. у справі №911/2946/13 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.
На думку скаржника, суд першої інстанції неправильно застосував положення цивільного законодавства, дав помилкову оцінку наявним у справі доказам, послався на недоведені обставини та неповно з'ясував обставини, які мають істотне значення для справи.
Як зазначає скаржник, обов'язок оплатити вартість товару виникає у нього через 14 календарних днів лише з моменту переходу до нього права власності на весь обсяг партії товару, погодженої у специфікаціях. Так як позивачем поставлено лише частину товару, то обов'язок оплатити товар не виник.
Позивач не скористався правом, наданим ст. 96 ГПК України, та не надав апеляційному суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2013р. колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Алданова С.О., Зеленін В.О. прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів та преміксів» та призначено розгляд справи на 25.11.2013р.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіаксар», як постачальником, та Публічним акціонерним товариством «Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів», як покупцем, виникли на підставі Договору поставки №13/03/07-1, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити в обумовлений цим Договором термін предмет поставки (товар) у власністю покупця, а покупець зобов'язується прийняти предмет поставки та сплатити за нього грошову суму, передбачену умовами цього Договору.
Згідно з п. 1.2. Договору поставки предметом поставки по даному Договору є визначені родовими ознаками товари, перелік та вимоги до якості яких зазначені в Додатку №1 до даного Договору.
Згідно зі статтею 2 Договору поставки поставка товарів здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товарів, що вказана у специфікації, що надсилається покупцем на адресу постачальника чи передається по електронному або факсимільному зв'язку. Асортимент, кількість, вимоги до якості та пакування товарів, ціна, умови оплати та термін поставки вказуються у специфікації, яка узгоджується та підписується сторонами перед поставкою і є невід'ємною частиною цього Договору. Місцем поставки товару є склад покупця, що знаходяться за адресою: вул. Перемоги, 2, смт. Калита, Броварського району, Київської області, якщо інше не вказано в Специфікації. Разом з товаром постачальник зобов'язується передати покупцю наступні документи: видаткова накладна; рахунок-фактура, свідоцтво про якість; податкова накладна, товарно-транспортна накладна.
Додатком №1 до Договору поставки визначена номенклатура товарів, що поставляються згідно Договору, а саме: пшениця фуражна, кукурудза фуражна, ячмінь фуражний, овес фуражний, висівки пшеничні.
Таким чином, між позивачем та відповідачем був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором поставки.
У відповідності до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторони - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Позивачем та відповідачем були підписані наступні специфікації до Договору поставки: Специфікація №1 від 07.03.2013р. на поставку ячменю (сорн. до 5%) в кількості 90,000 тонн за ціною 2 400,00 грн. на загальну суму 216 000,00 грн.; ячменю (сорн. до 10%) в кількості 30,000 тонн за ціною 2 350,00 грн. на загальну суму 70 500,00 грн.; Специфікація №2 від 22.03.2013р. на поставку ячменю (сорн. до 5%) в кількості 100,000 тонн за ціною 2 400,00 грн. на загальну суму 240 000,00 грн., ячменю (сорн. до 8%) в кількості 50,000 тонн за ціною 2 325,00 грн. на загальну суму 116 250,00 грн.; Специфікація №3 від 04.04.2013р. на поставку вівса в кількості 100,000 тонн за ціною 1 500,00 грн. загальною вартістю 150 000,00 грн.; специфікація №4 від 12.04.2013р. на поставку вівса в кількості 100,00 тонн за ціною 1 500,00 грн. загальною вартістю 150 000,00 грн.; Специфікація №5 від 15.04.2013р. на поставку вівса в кількості 50,000 тонн за ціною 2 400,00 грн. загальною вартістю 120 000,00 грн.
Згідно з пунктами 3.1., 3.2. 3.3. Договору перша партія поставки здійснюється протягом трьох днів з моменту отримання специфікації покупця згідно п. 2.1. цього Договору, якщо між сторонами не було домовленості про інше. Постачальник зобов'язаний щонайменше за 12 годин повідомляти покупця про час прибуття партії в місце призначення (час коли товар буде наданий у розпорядження покупця). Повідомлення надається шляхом телефонного чи факсимільного зв'язку. Товари допускають до розвантаження та приймаються тільки після перевірки якості лабораторією покупця. Графік роботи лабораторії з 8:00 до 20:00 годин в робочі дні. Тривалість перевірки якості товарів - до 7 годин в залежно від найменування товару.
Згідно з п. 3.7. Договору моментом придбання покупцем права власності на товар є момент передачі товару у місці, вказаному у п. 2.4. Договору та підписання видаткових накладних.
В специфікаціях 1-5 сторони встановили наступні терміни постави товару: по Специфікації №1 - до 19.03.2013р., по Специфікації №2 - до 10.04.2013р., по Специфікації №3 - до 17.04.2013р., по Специфікації №4 - до 19.04.2013р., по Специфікації №5 - до 19.04.2013р.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору та специфікацій до нього здійснив поставку товару на загальну суму 895 337,00 грн. згідно видаткових накладних №РН-0000007 від 12.03.2013 на суму 65 136,00 грн., №РН-0000008 від 12.03.2013р. на суму 63 638,00 грн., №РН-0000009 від 14.03.2013р. на суму 148 080,00 грн., №РН-0000010 від 03.04.2013р. на суму 71 238,00 грн., №РН-0000011 від 03.04.2013р. на суму 73 098,00 грн., №РН-0000012 від 04.04.2013р. на суму 72 384,00 грн., №РН-0000013 від 04.04.2013р. на суму 74 544,00 грн., №РН-0000015 від 08.04.2013р. на суму 34 848,00 грн., №РН-0000014 від 08.04.2013р. на суму 19 890,00 грн., №РН-0000016 від 09.04.2013р. на суму 43 170,00 грн., №РН-0000017 від 09.04.2013р. на суму 41 550,00 грн., №РН-0000018 від 15.04.2013р. на суму 77 280,00 грн., №РН-0000019 від 18.04.2013р. на суму 37 545,00 грн., №РН-0000020 від 18.04.2013р. на суму 72 936,00 грн.
У відповідності до п. 2.3. Договору поставки оплата товару здійснюється покупцем (відповідачем у справі) на розрахунковим рахунок продавця протягом чотиринадцяти календарних днів з моменту отримання товару, якщо сторони не домовляться про інше, що вказується в специфікації.
Специфікаціями №1-5 передбачено, що термін оплати за товар складає 14 календарних днів з моменту поставки та надання необхідних документів.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач частково виконав своє зобов'язання по оплаті товару, тому у нього перед позивачем рахується заборгованість у розмірі 558 483,00 грн.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, припинення зобов'язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання. Якщо учасники зобов'язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості за поставлений позивачем згідно Договору поставки товар.
З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути також суму пені за порушення строків оплати в розмірі 24 412,48 грн.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 6.3. Договору поставки у випадку несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за цим Договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період такого прострочення, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення.
Судова колегія апеляційного суду погоджується з розрахунком розміру пені, здійсненого судом першої інстанції, вважає його арифметично правильним, а отже підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача сума пені в розмірі 24 212,52 грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правомірним є стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 5 113,11 грн.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2013 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів та преміксів» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2013р. у справі №911/2946/13 залишити без змін.
3. Справу №911/2946/13 повернути до Господарського суду Київської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Е.О. Шевченко
Судді С.О. Алданова
В.О. Зеленін
Судове рішення № 35717472, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 25.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 911/2946/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: