Рішення № 35717072, 29.11.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9798/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участі секретарів Коваленко Д.В., Бондарчук М.В., Ликсової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю, вселення, визнання правонаступником спадкового майна, встановлення порядку користування жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про виділ в натурі із спільної часткової власності частки будинку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом у якому за уточненими вимогами просить вселити її та визнати за нею на праві власності спадкове майно, яке складається із 5\16 частки житлового будинку та 5\16 земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1, заборонити відповідачам чинити їй перешкоди в користуванні власністю; визнати її правонаступником спадкового майна, виділеного в натурі спадкодавцю ОСОБА_6 по варіанту № 2 Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 5901\5902\5903 від 21.06.2007 р., згідно рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 січня 2010 р. у цивільній справі № 2-202\1-10: приміщення (1) площею 7,3 кв.м., приміщення (2) площею 11,6 кв.м., приміщення (3) площею 10 кв.м., приміщення (4) площею 3,9 кв.м., веранду незасклену, всього загальною площею 32,8 кв.м., що складє 5\16 житлового будинку по АДРЕСА_1 і надати їй в користування, як спадкоємиці, визнане за нею спадкове майно та встановити порядок користування зазначеним жилим приміщенням, закріпивши за нею право користування вказаними кімнатами (а.с. 2-4, 76).

Вимоги мотивує тим, що вона, як спадкоємець за заповітом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, набула права власності на 5/16 частин жилого будинку та 5\16 частин земельної ділянки загальною площею 0,0946 га. по АДРЕСА_1, що підтверджується рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2011 року.

Іншими співвласниками цього будинку є відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, яким належить 3\16 частка будинку, та відповідачка ОСОБА_5, яка є співвласником 1\2 частки будинку.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26 січня 2010 року ОСОБА_6 за його життя було виділено в натурі 5/16 частин спірного житлового будинку, згідно висновку судово-будівельної експертизи по варіанту поділу № 2, а саме: приміщення (1) площею 7,3 кв.м; приміщення (2) площею 11,6 кв.м; приміщення (3) площею 10 кв.м; приміщення (4) площею 3,9 кв.м. та веранда незасклена.

Тому право власності щодо виділених ОСОБА_6 у натурі зазначених приміщень повинно не перейти їй в порядку спадкування.

Проте відповідачі не допускають її до належного їй спадкового майна, створюють перешкоди у користуванні власністю. Вони неодноразово не відкривали їй хвіртку, погрожували розправою; 13.07.2011 р. на неї напав один із квартирантів, які мешкають в будинку, заподіяв їй легкі тілесні ушкодження, на місце події викликались працівники міліції і швидка допомога. Також вона працівників міліції викликала 24.03.2013 р. коли відповідачка ОСОБА_4 знову не впустила її до будинку.

Відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був поданий зустрічний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_5, за вимогами якого просять виділити їм в натурі 3\16 частину будинку АДРЕСА_1.

Вимоги зустрічного позову мотивують тим, що вони заперечують проти задоволення первісного позову, оскільки цим порушаться їхні права на 4 метри площі житла, до того ж у них зникне житлова площа, що є неприпустимим.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.11.2013 року вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були об"єднані в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1

В судовому засіданні позивачка підтримала поданий нею позов з уточненими вимогами та обставини, викладені у заяві, проти задоволення зустрічного позову заперечувала, доповнила, що перешкоди у користуванні житлом їй чиняться з боку відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Відповідачці ОСОБА_5 належить інша половина будинку, яка має окремий вихід.

Відповідачка за обома позовами ОСОБА_5 просила задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову, пояснила, що відповідачі зайняли дві чужі кімнати куди впустили квартирантів та чинять ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належним їй житлом.

Відповідачі за первісним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та підтримали поданий ними зустрічний позов. При цьому пояснили, що на даний час у спірній половині будинку проживають ОСОБА_4, її донька ОСОБА_7, онук ОСОБА_8 та цивільні чоловіки ОСОБА_4 і ОСОБА_7, приїздять в гості родичі, вважають, що ОСОБА_1 не повинна вселятися в будинок АДРЕСА_1 до закінчення розгляду справи, оскільки розподілу житла не було та житлова площа їй не виділялась.

Заслухавши пояснення сторін по справі, свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що основний та зустрічний позови підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2011 року за ОСОБА_1, як спадкоємцем за заповітом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, визнано право власності на 5/16 жилого будинку АДРЕСА_1 та на 5/16 частин земельної ділянки загальною площею 0,0946 га по АДРЕСА_1 (а.с. 6-8).

На підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26.01.2010 р. виділено ОСОБА_6 в натурі 5/16 частин будинку АДРЕСА_1, а саме по варіанту № 2 Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 5901/5902/5903 від 21 червня 2007 року наступним чином: приміщення (1) площею 7,3 кв.м; приміщення (2) площею 11,6 кв.м; приміщення (3) площею 10 кв.м; приміщення (4) площею 3,9 кв.м; веранда незасклена 1 шт. Також присуджено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних долях на користь ОСОБА_6 понесені ним витрати на проведення експертизи у розмірі 1200 грн., тобто з кожного по 400 грн., а також в якості компенсації вартості недостатньої належній на праві власності частці до виділеної в натурі частині будинку у розмірі 853 грн., тобто по 284 грн. 33 коп. та державне мито сплачене при подачі позову до суду у розмірі 8 грн. 50 коп., тобто з кожного по 2 грн.83 коп. (а.с.9-11).

Даним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26.01.2010 р. також встановлено, що загальна частина спірного будинку, що належить на праві власності ОСОБА_6 становить 5\16 частин, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 успадкували 3\16 частини спірного будинку (а.с. 10).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За нормою частини першої ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (ч. 1 ст. 364 ЦК України).

Відповідно до ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому володіння та користування тією частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Позивачка за первісним позовом просить, серед іншого, визнати її правонаступником спадкового майна, виділеного в натурі спадкодавцю ОСОБА_6 по варіанту № 2 Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 5901\5902\5903 від 21.06.2007 р., згідно рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 січня 2010 р. у цивільній справі № 2-202\1-10: приміщення (1) площею 7,3 кв.м., приміщення (2) площею 11,6 кв.м., приміщення (3) площею 10 кв.м., приміщення (4) площею 3,9 кв.м., веранду незасклену, всього загальною площею 32,8 кв.м., що складє 5\16 житлового будинку по АДРЕСА_1.

Проте в цій частині вимоги не підлягають задоволенню, оскільки, як зазначено вище, за позивачкою, як спадкоємцем за заповітом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, вже визнано право власності на 5/16 жилого будинку АДРЕСА_1 та на 5/16 частин земельної ділянки загальною площею 0,0946 га. по АДРЕСА_1 рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2011 року.

За ОСОБА_1 також проведено державну реєстрацію права власності на 5/16 частки житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом № 30545303 від 07.07.2011 року про державну реєстрацію прав, яке здійснено Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (а.с. 28).

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Судом були оглянуті матеріали цивільної справи № 2-202\1-10 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 про виділ в натурі частини будинку.

У вказаній справі була проведена судова будівельно-технічна експертиза за складеним висновком якої № 5901\5902\5903 від 21.06.2007 р. з»ясоване питання розділу в натурі будинковолодіння АДРЕСА_1 між всіма співвласниками даного будинку з врахуванням ідеальних часток кожного власника на підставі чого ухвалене рішення суду про виділ ОСОБА_6 в натурі 5\16 частин спірного будинку по варіанту № 2 Висновку експертів. Цим рішенням суду також присуджена матеріальна компенсація вартості належних на праві власності сторонам у справі часток при виділенні в натурі частин будинку. Як пояснили позивачі за зустрічним позовом, ними було відшкодовано ОСОБА_6 присуджені за рішенням суду кошти.

Судова експертиза проводилась за планом будинку, наявним на а.с. 16. Позивачі за зустрічним позовом пояснили, що на даний час план будинку не змінювався, добудови до нього не проводились.

Як роз'яснено у пунктах 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 4.10.1991 року № 7, при поділі будинку в натурі, що є спільною частковою власністю, суди повинні мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом або за технічної можливості переобладнання приміщення в ізольовані квартири, які відповідають розміру їх часток у приватній власності.

Отже, беручи до уваги, що рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.01.2010 р. набрало чинності, частки власності будинку, належні сторонам не змінювались, суд вважає, що вимоги первісного позову підлягають задоволенню в частині виділення у користування ОСОБА_1, яка є спадкоємцем ОСОБА_6, приміщення (1) площею 7,3 кв.м., приміщення (2) площею 11,6 кв.м., приміщення (3) площею 10 кв.м., приміщення (4) площею 3,9 кв.м. та веранди незаскленої в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 16).

За викладених обставин суд не може прийняти до уваги заперечення позивачів за зустрічним позовом про те, що у разі надання у користування за вимогами ОСОБА_1 частини будинку порушаться їхні житлові права, оскільки виділ в натурі визначено за рішенням суду з відшкодуванням при цьому вартості компенсації часток співвласників.

У зв»язку з зазначеним, позивачам за зустрічним позовом слід виділити в натурі 3\16 частину в будинку АДРЕСА_1, а саме: приміщення (6) площею 6,2 кв.м. та приміщення (5) площею 8,9 кв.м. (а.с. 16).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 засвідчила, що вона приходила з позивачкою ОСОБА_1 24.03.2013 р. до будинку по АДРЕСА_1, двері відкрила жінка, але їх не впустила, тоді вони викликали міліцію.

Свідок ОСОБА_10 суду засвідчила, що у її присутності у 2013 році позивачка двічі приходила у спірний будинок, ще були 24.02.2012 року та в жовтні 2012 року, їх не впускали, вона бачила, як виглядувала донька ОСОБА_4.

Факт чинення перешкод ОСОБА_1 у користуванні спірним будинком відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заперечувався.

За нормою статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи зазначене, вимоги ОСОБА_1 про вселення підлягають задоволенню.

Вимоги в частині зобов»язання відповідачів за первісним позовом не чинити позиваці перешкод в користуванні власністю підлягають задоволенню частково, а саме щодо відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, так як, з пояснень самої ОСОБА_1, протиправні дії щодо неї з боку відповідачки ОСОБА_5 не вчиняються.

Відповідно до с. 88 ЦПК України на користь позивачки ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5 в сумі по 28,67 коп. з кожного та з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 28,68 грн. з кожного.

Згідно квитанцій, оплату судового збору за зустрічним позовом здійснювала ОСОБА_4 на користь якої з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підлягає стягненню судовий збір по 114 грн. 70 коп. з кожного. Отже, шляхом взаємозарахування судового збору між сторонами ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з останньої на користь ОСОБА_4 слід стягнути кошти в сумі 86,02 грн. (114,70 грн. - 28,68 грн.).

Керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 321, 328, 356, 358, 364, 391 ЦК України, п. п. 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 4.10.1991 року № 7, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 61, 64, 88, 208, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю, вселення, визнання правонаступником спадкового майна та встановлення порядку користування жилим приміщенням задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про виділ в натурі із спільної часткової власності частки будинку задовольнити частково.

Вселити ОСОБА_1 в житловий будинок АДРЕСА_1.

Зобов»язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні 5\16 частки житлового будинку АДРЕСА_1.

Виділити у користування ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 приміщення (1) площею 7,3 кв.м.; приміщення (2) площею 11,6 кв.м.; приміщення (3) площею 10 кв.м.; приміщення (4) площею 3,9 кв.м.; веранду незасклену 1 шт.

Виділити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в натурі 3\16 частину в будинку АДРЕСА_1, а саме: приміщення (6) площею 6,2 кв.м.; приміщення (5) площею 8,9 кв.м.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 28 (двадцять вісім) грн. 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 28 (двадцять вісім) грн. 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 28 (двадцять вісім) грн. 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 86 (вісімдесят шість) грн. 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Л.М.Виниченко