Рішення № 35715959, 29.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1016/2636/12 Головуючий у І інстанції Тандир О.В. Провадження № 22-ц/780/6537/13 Доповідач у 2 інстанції БілоконьКатегорія 29 29.11.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

25 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді - Білоконь О.В.,

суддів: Сержанюка А.С., Коцюрби О.П.,

при секретарі Антіпову Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою на ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

встановила:

У 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом.

Позов мотивувала тим, що 09.07.2011 р., відповідач на території СТ «Промінь Квант» у с. Новосілки Макарівського району Київської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час спроби підключити садовий будинок позивача до електромережі, який був незаконно відключений, наніс позивачу удар в область спини, від якого позивач впала і в результаті чого їй були спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому шийки правої лопатки з переходом на тіло, садна - в ділянці правого та лівого ліктьових суглобів на задній їх поверхні, які згідно висновку експерта відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

У зв'язку з викладеним позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь 513,28 грн. матеріальної шкоди полягає у вартості медичних препаратів на лікування та 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої їй у зв»язку з перенесеним фізичним болем та душевними стражданнями.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 05 квітня 2013 року вказаний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 513.28 грн. матеріальної шкоди, 50000 грн. моральної шкоди, а всього 50513,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 505,13 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову з підстав порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з положень ст.1166, 1167 ЦК України та дійшов висновку, що позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача було завдано матеріальної та моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню у повному обсязі.

Колегія суддів не повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач по справі 09.07.2011р. близько 13.00 год. на території СТ «Промінь Квант» в с. Новосілки Макарівського району Київської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час спроби підключити садовий будинок позивача до електромережі, який був незаконно відключений, наніс позивачу удар в область спини, від якого позивач впала і в результаті чого їй були спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому шийки правої лопатки з переходом на тіло, садна - в ділянці правого та лівого ліктьових суглобів на задній їх поверхні, які згідно висновку експерта № 21/1 від 14.06.2012 р., відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, матеріалами кримінальної справи № 1016/1862/12 за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України.

Постановою Макарівського районного суду Київської області від 01.10.2012 року вказана кримінальна справа була закрита внаслідок акту амністії, а ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності.

Позивач п'ять днів перебувала на стаціонарному лікуванні в Макарівській ЦРЛ, після чого ще 1,5 місяця перебувала на амбулаторному лікуванні. Протягом усього часу лікування на позивачеві був гіпс, що обмежував життєво-необхідну рухливість позивача.

Внаслідок вказаних дій відповідача позивачу було завдано матеріальної шкоди у розмірі 513,18 грн., що документально підтверджено, тому висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у зазначеному розмірі є обґрунтованим, рішення суду в цій частили слід залишити без змін.

В силу п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів. Відповідно до положень ч.3 ст. 23 ЦК України розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань, глибини душевних страждань, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією або бездіяльністю, згідно частини першої статті 1167 ЦК України , відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що в результаті нанесення тілесних ушкоджень позивачу відповідачем, позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях внаслідок фізичного відчуття болю, які позивач перенесла у зв'язку із отриманням тілесних ушкоджень, а також в період тривалого лікування та реабілітації.

Водночас, колегія суддів, вважає, що розмір відшкодування - 50000 грн. є надмірним і не відповідає необережному характеру правопорушення, вчиненого відповідачем, глибині душевних страждань позивача, при цьому не враховано вимоги розумності та справедливості, тому розмір відшкодування повинен бути зменшено до 30000 грн.

За таких обставин, в частині стягнення моральної шкоди рішення суду підлягає зміні. суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не наносив тілесних ушкоджень позивачу, оскільки відносно нього судом не постановлено обвинувального вироку, тому він не повинен відшкодовувати позивачу шкоду, завдану злочином, колегія суддів вважає необґрунтованими з таких міркувань.

Згідно з вимогами ст.ст. 9, 14 Закону України «Про амністію у 2011 році» застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений заперечує проти цього. Амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звільнений від кримінальної відповідальності на підставі його письмової заяви у зв»язку із застосуванням Закону України «Про амністію у 2011 році», тобто з нереабілітуючих підстав, ОСОБА_1 погодився на таке звільнення його від кримінальної відповідальності, хоча мав можливість заперечувати про застосування амністію і доводити в межах розгляду кримінальної справи свою невинуватість у вчиненні злочину, відповідач не навів жодного доказу на заперечення того, що вчинив дії, які завдали шкоди позивачу, тому колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про відсутність підстав для стягнення з нього заподіяною позивачу шкоди.

Керуючись ст.ст. 303, 307-309, 313 - 315, 316, 319 ЦПК України , колегія суддів , -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 квітня 2013 року змінити в частині стягнення моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 до ОСОБА_1 30000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкодит.

В решті Рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 квітня 2013 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді