Рішення № 35715336, 27.11.2013, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/510/13-ц

Провадження № 2/355/304/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Литвиненко О.Л.

секретаря Лунгул Т.А.

з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

з участю представників відповідачки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Баришівської районної державної нотаріальної контори Маховка Володимир Володимирович про визнання заповіту нікчемним

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про визнання заповіту нікчемним, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_9. Після його смерті позивач дізнався про існування заповіту від 06.03.2010 року, складеного його батьком, за яким він заповів своїй дочці відповідачці по справі ОСОБА_7 своє майно: житловий будинок з господарськими будівлями , який знаходиться в АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,146 га в АДРЕСА_2, земельну ділянку площею 1,985 га території Македонської сільської ради ДП-3, пай 32 Миронівського району Київської області. Даний заповіт посвідчений державним нотаріусом Баришівської районної державної нотаріальної контори Маховкою В.В.. Позивач переконаний, що батько не міг заповісти своє майно відповідачці. Протягом останніх років батько хворів на онкозахворювання, що було приховано від позивача, хоча він як син повинен був знати про хворобу батька. Позивач має сумніви в тому, що оспорюваний заповіт складений та підписаний його батьком, так як підпис на заповіті не відповідає підпису його батька. В заявленому позові просить встановити нікчемність заповіту ОСОБА_9 від 06.03.2010 року, посвідченого державним нотаріусом Баришівської районної державної нотаріальної контори Маховкою В.В..

В судовому засіданні позивач ОСОБА_6 підтримав заявлений позов та пояснив суду, що батько ОСОБА_9 з 1983 року проживав з матір»ю позивачки ОСОБА_3, від шлюбу вони мають дочку - відповідачку ОСОБА_7. Після смерті батька він дізнався про наявність заповіту, складеного батьком на користь відповідачки ОСОБА_7. У заповіті підпис схожий на підпис покійного батька, але він вважає, що батько не міг заповісти все майно відповідачці, сумнівається у підпису батька на заповіті, підпис відрізняється від підпису у копії паспорту. Тому просить визнати заповіт від 06.03.2010 року нікчемним.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав заявлений позов та пояснив суду, що після смерті батька позивач ОСОБА_6 дізнався про наявність заповіту, складеного батьком на користь відповідачки ОСОБА_7. На думку позивача заповіт батьком не складався і не підписувався, позивач сумнівається у підпису батька на заповіті, так як підпис покійного батька на заповіті відрізняється від інших підписів, вважає заповіт підробленим. Тому просить задоволити позов, визнати заповіт від 06.03.2010 року нікчемним.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала заявлений позов та пояснила суду, що підпис ОСОБА_9 у заповіті від 06.03.2010 року відрізняється від підпису у копії паспорту ОСОБА_9, який він отримував близько 10 років назад. Просить задоволити позов.

Відповідачка ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила суду, що у батька було онкозахворювання, але причина смерті з даним захворюванням не пов»язана. Позивач ніколи при житті батька не цікавився його життям та здоров»ям. Позивач знав про захворювання батька, так як одночасно з батьком сам проходив обстеження. Батько майже до останніх днів працював бригадиром, працював з документами, ніяких змін у його психічному стані не було. В задоволенні позову просить відмовити, так як позивач лише подачею різних позовів відтягує час прийняття нею спадщини.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_3 не визнала позовні вимоги позивача та пояснила суду, що з покійним ОСОБА_9 прожили разом 30 років, виростили трьох дітей, в тому числі позивача і відповідачку. Покійний ОСОБА_9 дуже багато років працював керівником підрозділу і працював до останніх днів свого життя, був адекватною, спокійною людиною. Про онкозахворювання у батька позивач знав, але причина смерті не пов»язана з даним захворюванням. Про розподіл майна батька вирішували при його житті на сімейній раді, про даний заповіт позивач знав. Позивачу купили дачу в с. Циблі, автомобіль, залишили квартиру. А дочці залишився будинок в м. Борисполі та земельні ділянки. Заповіт підписував він особисто і така була воля покійного ОСОБА_9.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 не визнав позовні вимоги позивача та вважає, що пред'явлений позов є безпідставним, необгрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення. Приватним нотаріусом було повністю виконано вимоги щодо вчинення нотаріальних дій при складанні та посвідченні вищевказаного заповіту.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_5 не визнав заявлений позов та вважає, що він є необгрунтованим, надуманим і не підлягає до задоволення. Покійний ОСОБА_9 працював керівником до останнього, був врівноваженою людиною, його рішення навіть по роботі ніхто не ставив під сумнів, з ним рахувались і його поважали. Ще при житті він висловлював бажання залишити будинок дочці. Приватним нотаріусом повністю виконано всі вимоги при складанні та посвідченні оспорюваного заповіту, підстав для визнання його нікчемним немає.

Третя особа по справі державний нотаріус Баришівської державної нотаріальної контори Київської області Маховка В.В. заявлений позов не визнав та пояснив суду, що оспорюваний заповіт посвідчений ним. Даний заповіт було складено відповідно до норм чинного цивільного законодавства, інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, без порушення порядку його підписання. Перед підписанням було перевірено дієздатність особи, яка робила заповітне розпорядження, роз'яснено порядок підписання, встановлено особу. Заповідач особисто в заповіті зробив запис та підпис. Особисто заповідача нотаріус не знав і не пам»ятає. Заповіт виконаний на бланк вказаної нотаріальної контори і за нею зареєстрований, ніяких дефектів немає і сумнівів, що його підписав особисто заповідач теж немає. Підстав для визнання його нікчемним не вбачає.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений позов не обґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочин є одностороннім правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Судом встановлено, що 06.03.2010 року ОСОБА_9 склав заповіт на ім'я відповідачки ОСОБА_7, який посвідчений державним нотаріусом Баришівської районної державної нотаріальної контори Маховкою В.В..

Відповідно до ст. 1247 ЦК Україні, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої ст. 207 цього Кодексу.

Відповідно до п. 17 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із частиною першою статті 1257 ЦК є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається. В п.16 вказаної постанови зазначається, що "заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини".

Відповідно до вимог ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення; посвідчений нотаріусом або іншими, визначеними законодавством, посадовими чи службовими особами, має бути особисто підписаний заповідачем, а якщо особа не може особисто підписати заповіт, то відповідно до ч.4 ст. 207 ЦК України у її присутності він підписується іншою особою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції у Київській області в книзі реєстрації смертей 05.05.2012 року зроблено відповідний актовий запис № 48.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (чинної на момент посвідчення останнього заповіту) - при посвідченні правочину визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть участь у ньому. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом або іншими документами, передбаченими статтею 43 Закону(крім посвідчення водія, особи

моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням

нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.

Відповідно до ч.2 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 1257 ЦК України нікчемним є заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також складений з порушень вимог щодо його форми та посвідчення.

Позивач ОСОБА_6 не оспорює ті обставини, що ОСОБА_9 мав право на складання заповіту. Отже, дана підстава для визнання заповіту нікчемним не знайшла свого підтвердження та обґрунтування.

Згідно ч.2 та ч.3 ст.1248 ЦК України нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках.

Згідно ст.45 Закону України "Про нотаріат" при посвідченні правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій, нотаріусом перевіряється справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріально посвідчу вальні правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса.

Відповідно до ст.45 Закону України "Про нотаріат" (чинної на момент посвідчення останнього заповіту) якщо громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин не може власноручно підписати угоду, заяву чи інший документ, за його дорученням і в його присутності та в присутності нотаріуса або іншої посадової особи, яка вчиняє нотаріальні дії, угоду, заяву чи інший документ може підписати інший громадянин.

Відповідно до п. 157 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (чинної на момент посвідчення останнього заповіту) - нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається ним перед його підписом.

Судом встановлено під час розгляду даної цивільної справи, що при посвідченні спірного заповіту від 06.03.2010 року державним нотаріусом Баришівського державної нотаріальної контори Маховкою В.В. дані вимоги закону були дотримані повністю. Позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що при посвідченні заповіту ОСОБА_9 державний нотаріус Баришівської державної нотаріальної контори Маховка В.В. допустив порушення вказаних норм законодавства.

Особу заповідача ОСОБА_9 державним нотаріусом було встановлено за паспортом та особистим спілкуванням з ним, що унеможливило виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності ОСОБА_9, що підтвердив особисто державний нотаріус Маховка В.В. в судовому засіданні. Вищезазначені норми діючого на момент укладання заповіту 06.03.2010 року та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не вимагають необхідність надання нотаріусу письмових довідок про стан здоров»я заповідача, безпосередньо стосовно оспорюваного заповіту про онкозахворювання у заповідача.

Крім того, судом встановлено і не оспорюється сторонами, що ОСОБА_9 працював виконробом дільниці № 2 БМУ-5 компанії «Нафтогаз України», часто їздив у відрядження, в обов»язкого його входило керівництво дільницею, організація будівельно-монтажних робіт, до роботи відносився ініціативно, якісно, брав активну участь у громадському житті колективу. Не знайшло підтвердження при розгляді даної справи, що ОСОБА_9 перебував у пригніченому психологічному стані через наявну хворобу.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані загальновідомими, доказуванню не підлягають.

Зазначені обставини також підтверджені рішенням Баришівського районного суду Київської області від 11.01.2013 року та ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 15.04.2013 року.

Посилання позивача ОСОБА_6 на ту обставину, що в заповіті підпис заповідача ОСОБА_9 не схожий на його підпис в копії паспорту, здійснений більше 10 років назад і те, що заповідач не міг заповісти своє майно відповідачці є безпідставним і не підтверджено жодним доказом, наданим позивачем. Сторона позивача не довела дану обставину в судовому засіданні.

В заявленому позові ОСОБА_9 вважає оспорюваний заповіт нікчемним з тих підстав, що його було підписано не заповідачем і, що це є порушенням вимог ст. 1247 ЦК України. Суд вважає, що вищезазначені обставини є необгрунтованими, надуманими і не ґрунтуються на законі. У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України позивач по справі не наводить суду жодних доказів в обґрунтування вказаних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.1257 ЦК України - заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Суд вважає, що відсутні будь-які підстави вважати заповіт від 06.03.2010 року ОСОБА_9 на ім»я відповідачки ОСОБА_7, який посвідчений державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори Маховкою В.В. нікчемним, судом не встановлено порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. Тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Встановлені судом обставини підтверджують нижчезазначеними показами свідків.

Свідок ОСОБА_10 суду підтвердив, що ОСОБА_9 працював начальником участка, був врівноваженим чоловіком, говорив, що майно хоче розділити між дітьми, про дочку згадував. Його рішення ніхто не ставив під сумнів, психічно був здоровим чоловіком.

Свідок ОСОБА_11 підтвердив суду, що знав ОСОБА_9 11 років, ніяких психічних розладів у його здоров»ї не помічав і останнім часом, він був керуючій посаді, приймав врівноважені, адекватні рішення. Бригадою допомогали ремонтувати будинок в м. Борисполі, він говорив, що буде там жити з дружиною та дочкою.

Свідок ОСОБА_12 підтвердив суду, що ОСОБА_9 був врівноваженою людиною, вся бригада допомогала йому будувати будинок в м. Борисполі.

Встановлені судом обставини також підтверджуються матеріалами справи:

- копією заповіту від імені ОСОБА_9 від 06.03.2010 року, посвідченого державним нотаріусом Баришівської районної державної нотаріальної контори Маховкою В.В.;

- копією паспорта ОСОБА_9;

- копією свідоцтва про смерть ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1;

- копією рішення Баришівського районного суду Київської області від 11.01.2013 року, копією ухвали колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 15.04.2013 року;

- іншими матеріалами справи.

За даних обставин позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 15, 30, 60, 62, 63, 88, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 202, 204, 207, 1223, 1233, 1234, 1247,1248, 1257 ЦК України, ст. ст. 1, 43, 44 Закон України «Про нотаріат», Інструкцією про Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 суд,

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Баришівської районної державної нотаріальної контори Маховка Володимир Володимирович про визнання заповіту нікчемним.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Баришівського районного суду О. Л. Литвиненко