Ухвала суду № 35715322, 03.12.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/6562/13-ц Головуючий у 1-й інст. Маслак В.П.

Категорія 46 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів Миніч Т.І., Забродського М.І.

при секретарі Гуковій О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю третьої особи - Реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, усунення перешкод в користуванні житлом та вселення у квартиру

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - представника ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з названим позовом. В обґрунтування вимог зазначала, що за час шлюбу з ОСОБА_5 ними була отримана та за спільні кошти виплачена кооперативна квартира АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу з нею ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 та 17.08.2006 року уклав з нею договір довічного утримання, згідно з яким у власність останньої було передано належну їм на праві спільної власності квартиру. Розпорядження квартирою ОСОБА_5 здійснив без її згоди, ввівши при цьому в оману відповідачку ОСОБА_3 та нотаріуса. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. На підставі договору купівлі-продажу від 28.02.2011 року, спірну квартиру ОСОБА_3 було продано ОСОБА_2 Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29.04.2013року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 26.06.2013 року, визнано частково недійсним договір довічного утримання від 17.08.2006 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину спірної квартири. Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 28.02.2011 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, застосувати до нього наслідки недійсності правочину, вселити її у спірну квартиру.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2013 року провадження у справі зупинено до розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ цивільної справи за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29.04.2013 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 26.06.2013 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4- представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду про зупинення провадження у справі скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції. Вважає ухвалу незаконною і необґрунтованою, внаслідок порушення судом норм процесуального права. Зазначає, що підставою для зазначеного позову є рішення суду, яким визнано недійсним первинний документ, що став підставою для укладення оспорюваного правочину. Отже дана справа є продовженням попередньої справи. Вважає, що підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження попередніх судових рішень. Також вважає, що зупинення провадження у справі є порушенням вимог законодавства щодо дотримання строків розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29.04.2013року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 26.06.2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання частково недійсним заповіту і договору довічного утримання, визнання права власності на частину житла і будівельні матеріали задоволено частково, визнано частково недійсним договір довічного утримання від 17.08.2006 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину спірної квартири /а.с.7-13/.

Відтак судові рішення набрали законної сили / ст.319 ЦПК України/.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ 2 вересня 2013року на вказані судові рішення відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 /а.с.41/.

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Реєстраційна служба Житомирського міського управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, усунення перешкод в користуванні житлом та вселення у квартиру.

Зупиняючи розгляд зазначеної справи, суд першої інстанції виходив з того, що вказана позовна заява ґрунтується на обставинах, що встановлені рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29.04.2013року та ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 26.06.2013, щодо перегляду яких відкрито касаційне провадження.

Проте повністю погодитись з таким висновком суду не можна, зважаючи на таке.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України суд зобов"язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Пленум Верховного Суду України в п.33 постанови від 12 червня 2009 року №2 „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз"яснив, що суд повинен враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 4 ч. 1 ст.201 ЦПК України застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання , що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Разом з тим підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження попередніх судових рішень у справі.

Оскільки суд першої інстанції зупинив провадження у справі саме з підстав касаційного оскарження передніх судових рішень у справі, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2013 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді