Рішення № 35713595, 04.12.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.11.13 Справа № 904/8102/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання правочину недійсним

за зустрічною позовною заявою відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровськ область

про визнання правочину вчиненим

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Гезь А.С.

Представники:

від позивача: Гарькавий А.Г., довіреність № 14-44 юр від 06.02.2013

від відповідача: Логвінова Ю.М., довіреність № 52-16/28 від 30.09.2013

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі - Відповідач) про визнання недійсним правочину, оформленого заявою Відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог №5007 від 25.07.2013 в сумі 117 888,52 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2012 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на безпідставність і незаконність зарахування Відповідачем зустрічних однорідних вимог, в зв'язку з відсутністю у Відповідача зустрічної грошової вимоги до Позивача. У підтвердження позовних вимог Позивач надав суду заяву Відповідача про проведення заліку зустрічних однорідних вимог №5007 від 25.07.2013, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 у справі №20/5005/10622/2012, ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 у справі №20/5005/10622/2012, договір №331/230а на транспортування коксо-доменної суміші від 25.01.2011 з додатковими угодами №№1-5 до нього, проект додаткової угоди №6 від 01.10.2012, лист вих. №03-8787 від 14.12.2012, лист вих. №03-8867 від 17.12.2012, проект додаткової угоди №6 від 28.09.2012, лист вих. №31-4487 від 11.03.2013, лист вих. №3/2-10159 від 05.06.2013.

Позивач керуючись нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить визнати недійсним правочин, оформлений Заявою Відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог №5007 від 25.07.2013 в сумі 117 888,52 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає. Надав суду відзив на позовну заяву вих. №52-16/480 від 28.10.2013. В обґрунтування своїх заперечень Відповідач зазначив, що вимоги Відповідача та Позивача, зарахування яких проведено заявою Відповідача про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог №5007 від 25.07.2013, є грошовими, тобто однорідними, а строк виконання зазначених зобов'язань настав.

29.10.2013 відкрите акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про визнання вчиненим між Позивачем та Відповідачем правочину щодо внесення змін до договору на транспортування коксо-доменної суміші №331/230а від 25.01.2011, в редакції додаткової угоди №6 від 01.10.2012 до договору на транспортування коксо-доменної суміші №331/230а від 25.01.2011.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2013 зустрічна позовна заява прийнятий судом для сумісного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування зустрічного позову Відповідач посилається на ухилення Позивача від укладення додаткової угоди №6 від 01.10.2012 до договору на транспортування коксо-доменної суміші №331/230а від 25.01.2011, чим порушує права та законні інтереси Відповідача щодо отримання плати за надані Позивачу послуги з транспортування коксо-доменної суміші. У підтвердження зустрічного позову Відповідач надав договір №331/230а на транспортування коксо-доменної суміші від 25.01.2011, додаткові угоди №№1-5 до нього, акт від 26.10.2012, акт від 28.11.2012, акт від 27.12.2012, акт від 29.01.2013, акт від 26.02.2013, акт від 27.03.2013, акт від 26.04.2013, акт від 29.05.2013, акт від 27.06.2013, акт від 02.08.2013, лист вих. №52-43/7542 ввід 29.10.2012, проект додаткової угоди №6 від 01.10.2012, лист вих. №03-8867 від 17.12.2012, проект додаткової угоди №6 від 28.09.2012, лист вих. №52-43/9056 від 21.12.2012.

Позивач вимоги, викладені в зустрічній позовній заяві не визнає, вважає їх необґрунтованими, посилаючись на неузгодженість такої суттєвої умови договору як ціна транспортування.

В судовому засіданні 31.10.2013 розгляд справи був відкладений на 12.11.2013, в судовому засіданні 12.11.2013 оголошувалась перерва до 26.11.2013, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 26.11.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013 року відкритим акціонерним товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (Відповідаче) на адресу публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Позивач) була направлена Заява про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог №5007 від 25.07.2013, відповідно до якої Відповідач провів зарахування зустрічних однорідних вимог ВАТ «ПівдГЗК» до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за договором на транспортування коксо-доменної суміші №331/230а від 25.01.2011 в сумі 117 888,52 грн. та вимог ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» до ВАТ «ПівдГЗК», що виникли на підставі договору №963S10/2282а від 29.11.2010, сума яких підтверджена постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №20/5005/10622/2012 від 18.04.2013 (з урахуванням ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №20/5005/10622/2012 від 25.04.2013) в сумі 117 888,52 грн., що складається із заборгованості по договору №963S10/2282а від 29.11.2010 на прийом стоків та 3% річних, стягнутих постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №20/5005/10622/2012 від 18.04.2013.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За змістом ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть буту односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Згідно зі ст.ст. 202, 203 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.

За змістом вищезазначених правових норм, зарахування проводиться за умови зрілості вимог, тобто виконання можна вимагати в будь-який момент. Зарахування можливе за наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового.

Так, судом встановлено, що заборгованість ВАТ «ПівдГЗК» перед ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на суму 117 888,52 грн. виникла на підставі договору №963S10/2282а від 29.11.2010 та підтверджена постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №20/5005/10622/2012 від 18.04.2013 (з урахуванням ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №20/5005/10622/2012 від 25.04.2013).

Що стосується визначеної Відповідачем заборгованості Позивача за договором на транспортування коксо-доменної суміші №331/230а від 25.01.2011 в сумі 117 888,52 грн., судом встановлено наступне.

25.01.2011. між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір № 331/230а на транспортування коксо-доменної суміші. Згідно з п. 1.1 Договору, Відповідач зобов'язався здійснювати транспортування коксо-доменної суміші, а Позивач зобов'язався сплачувати вартість послуг за транспортування.

Пунктом 5.1 Договору було обумовлено ціну транспортування за 1000 м3 - 2,75грн. без ПДВ.

Відповідно до п.8.1 обумовлений строк дії Договору до 31.12.2011, який подовжувався додатковими угодами до договору №3 від 29.12.2011, №4 від 30.03.2012, №5 від 01.05.2012.

Пунктом 1 Додаткової угоди №5 від 01.05.2012 встановлений строк дії Договору по 01.10.2012.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і обов'язки відповідно до договору. Частиною 7 статті 180 Господарського кодекс України встановлено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідач листом вих. №52-43/7542 від 29.10.2012 на адресу Позивача направив проект додаткової угоди №6 від 01.10.2012 до Договору №331/230а, який не був узгоджений Позивачем, оскільки окрім пропозиції подовжити дію договору містив в собі суттєву зміну ціни транспортування коксо -доменної суміші (з 2,75 грн. без ПДВ до 36,06 грн. без ПДВ за транспортування 1000 м3), та був повернутий Відповідачу з листом №03-8787 від 14.12.2012.

Крім того, Позивач з листами вих. №03-8787 від 14.12.2012, №03-8867 від 17.12.2012 надсилав свій проект додаткової угоди №6 до Договору №331/230а, в якому він запропонував свою ціну транспортування, та які були залишені Відповідачем також неузгодженими.

Позивач неодноразово намагався узгодити розумну ціну за договором 331/230а, проте листування ні до чого не привили.

Не зважаючи на не узгодженість між сторонами суттєвих умов Договору, таких як ціна транспортування, не враховуючи той факт, що строк дії Договору № 331/230а закінчився 01.10.2012 та фактично не був подовжений сторонами, відповідач продовжував транспортувати коксо-доменну суміш, та виставляв рахунки за таке транспортування, але вже за іншою ціною, яка не була погоджена сторонами.

Виставлені Відповідачем рахунки №№3109 від 31.10.2012, 3393 від 30.11.2012, 3658 від 31.12.2012, 222 від 31.01.2013, 503 від 28.02.2013, 768 від 31.03.2013, 1240 від 30.04.2013, 1559 від 31.05.2013, 1912 від 27.06.2013 не були сплачені Позивачем, оскільки Позивач вважав їх недійсними, про що повідомляв Відповідача листом від 05.06.201 вих. № 3212-10159.

Частиною 2 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Умовами Договору №331/230а зміна ціни не передбачена, а додаткова угода №6 до договору так і не була погоджена сторонами.

Відповідно до ч.4 ст.188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Доказів передачі спору щодо внесення змін до договору №331/230а в частині визначення ціни транспортування коксо-доменної суміші на вирішення суду Відповідачем не надано, а відтак суд прийшов до висновку про відсутність підстав вважати зрілими вимоги Відповідача до Позивача щодо заборгованості останнього за договором на транспортування коксо-доменної суміші №331/230а від 25.01.2011 в сумі 117 888,52 грн.

Ст. 203 Цивільного кодексу України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи встановлені вище обставини справи та приписи діючого законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про визнання недійсним правочину, оформленого заявою відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про зарахування зустрічних однорідних вимог №5007 від 25.07.2013 в сумі 117 888,52 грн. є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується зустрічної позовної заяви відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання вчиненим правочину щодо внесення змін до договору на транспортування коксо-доменної суміші №331/230а від 25.01.2011 в редакції додаткової угоди №6 від 01.10.2012, суд не знаходить підстав для її задоволення.

Судові витрати по справі відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України за первісним позовом та за зустрічним позовом покладаються на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов публічного акціонерного товариства «АреслорМіттал Кривий Ріг» задовольнити.

Визнати недійсним правочин, оформлений заявою відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (50026, Дніпропетровськ область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) про зарахування зустрічних однорідних вимог №5007 від 25.07.2013 в сумі 117 888,52 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (50026, Дніпропетровськ область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974) 1 147,00 грн. (одна тисяч сто сорок сім гривень 00 копійок) судового збору.

В задоволенні зустрічного позову відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» відмовити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 02.12.2013.

Суддя А.Є. Соловйова