Постанова № 35713495, 03.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року Справа № 912/478/13 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Кіровоград

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2013

зі справи № 912/478/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднанні мережі", м.Долинська, Кіровоградська область (далі - Товариство)

до Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Кіровоград (далі - відділення АМК України)

про визнання недійсними пунктів рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Яковлева Т.В.;

відповідача - Шинкорук О.Є.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач звернувся з позовом, згідно з яким просив визнати недійсними пункти 2, 3, 4 рішення відділення АМК України від 28.02.2013 № 21.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2013 (суддя Болгар Н.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2013 (колегія суддів у складі: суддя Прокопенко А.Є. - головуючий, судді Дмитренко А.К. і Крутовських В.І.) рішення господарського суду від 27.05.2013 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсними пункти 2, 3, 4 рішення відділення АМК України.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відділення АМК України просить скасувати постанову апеляційного суду від 25.09.2013, а рішення господарського суду від 27.05.2013 залишити в силі. Скарга мотивована тим, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено апеляційним судом, 28.02.2013 відділенням АМК України було прийнято рішення № 21 у справі № 52-ВДР/06-12 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що Товариство у 2008-2012 роках займало монопольне (домінуюче) становище на товарному ринку "надання послуг з централізованого опалення, у тому числі місць загального користування багатоквартирних будинків" у територіальних межах м.Долинська (в межах території, на якій розташовані діючі мережі) з часткою 100 відсотків. Становище Товариства на цьому ринку є сталим і не змінилося у 2013 році. Також визнано, що дії Товариства, що полягають у нарахуванні плати за послуги з централізованого опалення в розмірі 100 % вартості споживачам, які від'єдналися від мереж централізованого опалення та не отримували ці послуги в повному обсязі, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частини першої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з централізованого опалення, у тому числі місць загального користування багатоквартирних будинків, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку. Зобов'язано Товариство припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначене пунктом 2 рішення. За вказане порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Сукупності встановлених зі справи обставин апеляційний суд дав належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

При цьому апеляційний суд, врахувавши вимоги ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. ст. 1, 24 Закону України "Про теплопостачання", глави 53 Цивільного кодексу України, пунктів 8, 24-26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 № 4 (із змінами), правильно виходив з того, що самовільне, тобто не у передбачений чинним законодавством спосіб, відключення споживачів від мереж централізованого теплопостачання не позбавляв позивача як постачальника послуг права пред'являти мешканцям багатоквартирних будинків рахунки для оплати послуг з централізованого теплопостачання у повному обсязі.

З урахуванням такого висновки апеляційного суду про те, що в діях позивача відсутні ознаки правопорушення, передбаченого пунктом 2 статті 50, частини першої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є правильними, оскільки фактичні обставини справи не свідчили про те, що своїми діями позивач як монополіст ущемляв інтереси споживачів.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2013 у справі № 912/478/13 залишити без змін, а касаційну скаргу Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко