Постанова № 35712235, 27.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 року № 813/5179/13-а

15 год. 56 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Саїв М.В.,

від позивача Павловський А.В.,

від відповідача Батьков В.В., Кохан Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент» про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Львівській області, -

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Миколаївцемент» (далі - позивач, ПАТ «Миколаївцемент») з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Львівській області (далі - відповідач) в частині пункту № 1, яким зобов'язано здійснювати спеціальне користування надрами (підземні води) на виробничі потреби лише за наявності спеціального дозволу на користування надрами.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у 2012 році Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища позивачу видано дозвіл № Укр-822-12/Льв на спеціальне водокористування терміном на 3 роки., а тому, на думку позивача, йому не потрібний дозвіл на спеціальне користування надрами. Отже, пункт 1 припису, яким зобов'язано здійснювати спеціальне користування надрами (підземні води) на виробничі потреби лише за наявності спеціального дозволу на користування надрами, вважає таким, що суперечить законодавству. Відповідачем не взято до уваги той факт, що статтями 19 і 23 Кодексу України про надра не розмежовуються поняття «виробничі потреби» та «господарсько-побутові» потреби, а міждержавний стандарт, тобто ГОСТ, який прийнятий ще у 1980 році, взагалі не відображає та не роз'яснює ті терміни, які вживається у Кодексі України про надра.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні та зазначив, що позивачем не дотримано вимог ст. 23 Кодексу України про надра, необхідних для видобування прісних та підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами, оскільки ним проводилося видобування вод для виробничих потреб. Таке використання води підтверджується статистичною звітністю № 2-ТП (водгосп), яку подавав позивач, актом перевірки № 736/06 та дозволом на спеціальне водокористування № Укр-822-12/Льв. Просив звернути увагу на міждержавний стандарт» ГОСТ 17.1.1.04-80», затверджений постановою Державного комітету СРСР по стандартах № 1452 від 31.03.1980 року. Зазначений ГОСТ містить розділ «промислові потреби (без теплоенергетики), який, з поміж іншого, включає в себе: господарсько-питні та комунально-побутові потреби промислових підприємств (і гасіння пожеж) з використанням як води питної так і води технічної.

Вважає, що позивач неправильно розуміє вимоги чинного законодавства стосовно спеціального використання надр, а тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Миколаївцемент», згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 158139 від 08.02.2013 року, зареєстроване як юридична особа 08.04.1997 року, ідентифікаційний код 00293025 /а.с.9-10/.

Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ «Миколаївцемент» та складено акт дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 736/06 від 17.04.-15.05.2013 року /а.с.11-60/.

В акті перевірки серед, з поміж інших, зафіксовано порушення ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра в частині самовільного водокористування (забір та використання підземних прісних вод Дроговизького родовища) без дозвільного документу: спеціального дозволу на користування надрами на виробничі потреби з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року /а.с.58/.

З метою усунення виявлених недоліків та порушень природоохоронного законодавства державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Львівської області винесено припис № 513-06 від 20.05.2013 року, пунктом 1 якого приписано здійснювати спеціальне користування надрами на виробничі потреби лише за наявності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) /а.с.61-62/.

Не погоджуючись з даним приписом позивач звернувся до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян є завданням Кодексу України про надра № 132/94-ВР від 27.07.1994 р. (ст. 2 Кодексу).

Статтею 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.

Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Такий виняток, зокрема, встановлений ст. 23 Кодексу України про надра відповідно до якої землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Отже, за правилами встановленими ст. 23 Кодексу України про надра, без спеціального дозволу на користування надрами підземні води можна використовувати за одночасного виконання та наявності таких умов: 1) набуття права власності чи користування на земельну ділянку де ведеться забір; 2) не перевищення продуктивності водозаборів підземних вод понад 300 кубічних метрів на добу; 3) використання підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання.

Відповідач в судовому засіданні та письмових поясненнях визнав, що позивач не перевищив добову норму продуктивності водозаборів, що становить 300 кубічних метрів на добу; так само, визнається відповідачем, що ПАТ «Миколаївцемент» видобуває воду зі свердловин як землекористувач в межах наданих їм земельних ділянок /а.с.174/.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Однак, на переконання відповідача, третя умова, яка дозволяє спеціальне водокористування без отримання спеціального дозволу на користування надрами, позивачем не дотримана, оскільки ним проводилося видобування води для виробничих потреб, що підтверджується державною статистичною звітністю № 2-ТП (водгосп), яку подавав позивач, актом перевірки № 736/06 та дозволом на спеціальне водокористування № Укр-822-12/Льв.

Щодо такої позиції відповідача суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України № 213/95-ВР від 06.06.1995 р., спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Предметом доказування згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку звернення до адміністративного суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ПАТ «Миколаївцемент» має дозвіл на спеціальне водокористування № Укр-822-12/Льв, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, терміном дії з 05.09.2012 року до 05.09.2012 року У Дозволі зазначено, що метою водокористування серед іншого є забір підземних вод - протипожежні, господарсько-питні та виробничі потреби заводу, кар'єрів та передача води абонентам /а.с.179-183/.

Згідно з даними державної статистичної звітності: звітів про використання води за 2012 рік та 2013 рік по формі № 2-ТП (водгосп), затвердженої наказом Держкомстату України від 30.09.1997 року № 230, позивач фактично використовував воду на госппитні потреби та на виробничі потреби /а.с.37-38/, що не заперечується самим позивачем.

Згідно з довідками про кількість забору води зі свердловин, позивач використовував видобуту воду на власні госппитні та власні виробничі потреби /а.с.177-178/.

Згідно з довідкою АБ № 484078 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) основним видом діяльності ПАТ «Миколаївцемент» за КВЕД-2010 є виробництво цементу /а.с.7-8/.

Відповідно до положень ч.ч. 1-5 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

При цьому, слід зазначити, що господарсько-виробничі відносини - це відносини, що виникають безпосередньо у процесі здійснення суспільного виробництва, спрямованого на виготовлення та реалізацію продукції, на виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, та на реалізацію дієздатності суб'єкта господарювання. Ці відносини виникають навколо створення певних благ, що складають предмет господарської діяльності.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ПАТ «Миколаївцемент» використовує підземні води для власних господарсько-побутових потреб та в обсязі, що не перевищує 300 м3 за добу, а тому, маючи дозвіл на спеціальне водокористування підприємство згідно зі ст. 23 Кодексу України про надра не зобов'язано отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Також суд не бере до уваги визначення поняття господарсько-побутових потреб наведене представником відповідача з посиланням на міжнародний стандарт «ГОСТ 17.1.1.04-80», затверджений постановою Державного комітету СРСР по стандартам № 1452 від 31.03.1980 р., відповідно до якого, як вказує представник відповідача, до господарсько-побутових потреб належать: господарсько-питне водопостачання (централізоване та нецентралізоване) територій житлової забудови та громадських будівель міських промислових районів та сільськогосподарських районів; кондиціонування повітря в громадських та житлових будівлях; полив та миття територій населених пунктів (вулиць, площ, зелених насаджень), робота фонтанів тощо; полив посадок в міських та селищних теплицях і парканах; інші потреби (в тому числі гасіння пожеж, промивання водопровідних та каналізаційних мереж), з тих підстав, що такий перелік стосується господарсько-питних та комунально-побутових потреб саме населення. Тоді як у даному випадку мова йде про використання води для власних господарських потреб підприємства.

Окрім того, ні законодавство про надра, ні вказані стандарти не наводять визначення поняття власні господарсько-побутових потреби, про яке йдеться у ст. 23 Кодексу України про надра. Тому, на переконання суду, представник відповідача помилково ототожнює таке поняття як господарсько-питні та комунально-побутові потреби населення з поняттям власні господарсько-побутові потреби.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В розумінні ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає помилковими висновки відповідача про порушення позивачем статей ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, а відтак, вимоги Державної екологічної інспекції у Львівській області, що містяться у приписі № 513-06 від 20.05.2013 року щодо зобов'язання ПАТ «Миколаївцемент» одержати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) є необґрунтованими Отже, припис у цій частині слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Львівській області № 513-06 від 20.05.2013 року в частині пункту № 1, яким зобов'язано здійснювати спеціальне користування надрами (підземні води) на виробничі потреби лише за наявності спеціального дозволу на користування надрами.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Миколаївцемент" (Львівська область, Миколаївський район, м. Миколаїв, вул. Стрийське Шосе, 1 ідентифікаційний код 00293025) судові витрати в сумі 68 (шістдесят вісім) грн. 82 коп.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано о 17.45 год. 02.12.2013 року.

Суддя Кравців О.Р.