Постанова № 35708088, 27.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 листопада 2013 р. Справа № 820/10753/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Супрун Ю.О.

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представника позивача - Васютовича О.В.,

представника відповідача - Полухіна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" до Державної екологічної інспекції в Харківській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК" (надалі за текстом - ТОВ "Восток", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в Харківській області (надалі за текстом - ДЕІ у Харківській обл., відповідач), в якому просить суд з урахуванням уточнень: скасувати рішення Державної екологічної інспекції у Харківській області № 63/01-05 від 25.06.2013 року про тимчасову заборону (зупинення) діяльності автозаправної станції ТОВ "Восток" розташованої за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 260.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ "Восток" звільнено від необхідності отримання відповідних дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, 260, оскільки такі дозволи були отримані власником автозаправної станції, які орендуються позивачем, а тому висновки Державної екологічної інспекції у Харківській області про порушення ним вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря" є помилковими, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обґрунтування, які зазначені в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки прийняте в межах та у спосіб, визначений законом, що регулює спірні правовідносини.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями Державної екологічної інспекції у Харківській області в період з 16 по 29 квітня 2013 року було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами діяльності ТОВ "ВОСТОК" при використанні АЗС, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, 260, за результатами якої був складений акт за № 536/01-03/06-11.

Так, вказаним актом перевірки було встановлено, що ТОВ "ВОСТОК" використовує технологічне обладнання, що утворює забруднюючі речовини, які потрапляють в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

За наслідками вказаної перевірки 25.06.2013 року Державною екологічною інспекцію у Харківській області було прийнято рішення № 63/01-05 про тимчасову заборону (зупинення) діяльності автозаправної станції ТОВ "ВОСТОК" розташованої за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул. Клочківська, 260.

Однак, суд не може погодитись з зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами отримало ТОВ "ТИСА", яке є власником АЗС по вул. Клочківській, 230 в м. Харкові, Харківська обл., про що свідчить дозвіл № 6310136300-179 від 21.07.2011 року, термін дії якого до 09.06.2016 року.

Зазначену АЗС орендує ТОВ "ВОСТОК", згідно договору оренди від 01.10.2012 року, укладеного між останнім та ТОВ "ТИСА", який на теперішній час є чинним.

Згідно вимог ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року N 302 "Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи", дозвіл, видається суб'єкту господарської діяльності - власнику стаціонарного джерела викидів, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Пункт 4 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" зазначає, що у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається отримання документа дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію).

Відповідно до ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видача дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними (місцевими) органами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із положеннями п. 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002 р. дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видається суб'єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

З огляду на те, що Порядком регламентований механізм отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами лише власниками таких джерел, особи, які на підставі правових титулів, інших за право власності, користуються стаціонарними джерелами викидів не мають правових підстав для отримання відповідного дозволу.

Суд зазначає, що ТОВ "ВОСТОК" не є власником АЗС, де були відповідною стороною проведені перевірки та встановлені порушення їх експлуатації, а саме: щодо АЗС, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, 260, тому не має обов'язку щодо отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря. Відповідний дозвіл, згідно до вимог чинного законодавства України, було отримано власником АЗС - ТОВ "ТИСА".

Отже, ТОВ "ВОСТОК" звільнений від необхідності отримання відповідних дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а тому висновки Державної екологічної інспекції у Харківській області про порушення ним вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря" є помилковими.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідач не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому рішення № 63/01-05 від 25.06.2013 року, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрати здійснити, відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" до Державної екологічної інспекції в Харківській області про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, 1 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 37999518) № 63/01-05 від 25.06.2013 року про тимчасову заборону (зупинення) діяльності автозаправної станції ТОВ "Восток" розташованої за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 260.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" (03110, м. Київ, вул. Соломянська, 11, код ЄДРПОУ 28812228) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 68 (шістдесят вісім) гривень 82 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03.12.2013 року.

Суддя Супрун Ю.О.