Ухвала суду № 35707872, 16.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 р.Справа № 820/2022/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2013р. по справі № 820/2022/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі міста Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1, в якому просив:

- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 20.12.12 р. по 28.12.12 р. в розмірі 154,54 грн.

Разом із позовною заявою позивачем було подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника - ФОП ОСОБА_1.

Своє клопотання позивач мотивує тим, що несвоєчасна сплата страхових внесків може призвести до затримки їх виплат, завдати істотної шкоди інтересам громадян та державі, а також підірвати авторитет останньої.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.13 року відмовлено у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про забезпечення адміністративного позову.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає за можливе, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини з приводу забезпечення адміністративного позову унормовані ст.117 КАС України, згідно з ч.1 якої суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

При цьому, частиною першою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

З наведених процесуальних норм, що кореспондуються з приписами ст.86 КАС України, слідує, що, розглядаючи питання про забезпечення позову, суду необхідно, з урахуванням доказів, наданих особою в обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративний справі.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження обставин, вказаних позивачем у клопотанні, та інших доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Водночас, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Тягар доказування покладається на особу, яка подала таку заяву. Доказування здійснюється за загальними правилами відповідно до процесуальних приписів статті 71 КАС України.

Зважаючи на викладене правове регулювання спірних правовідносин та встановлені судом першої інстанції обставини, підстав для задоволення поданого клопотання згідно зі ст. 117 КАС України не вбачається.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не вжиття заходів по забезпеченню адміністративного позову до ухвалення рішення в даній адміністративній справі не може суттєво вплинути на права, свободи та інтереси позивача і захист цих прав, свобод та інтересів не стане неможливим без вжиття таких заходів.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 15.03.2013 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.199, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2013р. по справі № 820/2022/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.