Ухвала суду № 35706697, 26.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р. справа № 2а-5047/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Сафронової С.В. ,

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу промислово-виробничого кооперативу «Арабат»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року

у справі № 2а-5047/09/0470

за позовом промислово-виробничого кооперативу «Арабат»

до прокурора Ленінського району Автономної Республіки Крим Пивоварова Ігоря Костянтиновича

про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року промислово-виробничий кооператив «Арабат» звернувся у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до прокурора Ленінського району Автономної Республіки Крим Пивоварова Ігоря Костянтиновича про визнання протиправними дій щодо обмеження права кооперативу на здійснення фінансово-господарської діяльності, а його членам брати участь в господарській діяльності, а також управлінні кооперативом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.21).

Промислово-виробничий кооператив «Арабат», не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги промислово-виробничий кооператив «Арабат» зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги факт, що ОСОБА_2, в інтересах якої прокурором Ленінського району Автономної Республіки Крим Пивоваровим І.К. подано позов, є пенсіонером з 01 вересня 2004 року і на момент проведення, 18 травня 2006 року, загальних зборів промислово-виробничого кооперативу «Арабат» трудової участі в кооперативі не приймала, отже не могла бути на цей момент членом зазначеного кооперативу, а тому ніяких прав, як члена кооперативу, порушено не було. Крім того, судом не було застосовано до даних правовідносин вимоги статті 37 Закону України «Про кооперацію» в редакції 2003 року, яка забороняє органам державної влади та органам місцевого самоврядування втручання у фінансово-господарську та іншу діяльність кооперативу.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в провадженні Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим перебуває справа за позовом прокурора Ленінського району Автономної Республіки Крим в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, промислово-виробничого кооперативу «Арабат» про визнання незаконним рішення зборів промислово-виробничого кооперативу «Арабат» від 18 травня 2008 року, оформленого протоколом № 1/05-06 загальних зборів від 18 травня 2006 року.

Прокурором Ленінського району Автономної Республіки Крим Пивоваровим І.К. заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом заборони промислово-виробничому кооперативу «Арабат» проводити загальні збори кооперативу, приймати будь-які рішення щодо реєстраційних дій відносно внесення змін до Статуту, приймати рішення щодо зміни юридичної адреси, змінювати голову промислово-виробничого кооперативу «Арабат».

Згідно статті 361 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.

Відповідно до частини 1 статті 45 Цивільного процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що прокурор має право звернутися до суду із заявою на захист прав та інтересів інших осіб - громадян, держави, державних підприємств і організацій. Таке звернення можливе у справах підвідомчих цивільному судочинству, з адміністративно-правових відносин і окремого провадження й настає тоді, коли цього вимагає захист прав і законних інтересів громадян та державних інтересів. Наявність таких обставин належить встановити прокурору у кожному конкретному випадку. Гарантованість судового захисту дає можливість їм самим порушити цивільну справу в суді і брати участь в її розгляді. Крім того, прокурор може заявляти клопотання про залучення до участі у справі всіх заінтересованих осіб і витребування необхідного доказового матеріалу, подавати заяви про забезпечення доказів і позову, які вирішуються безпосередньо в межах конкретної справи.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції у розгляді цієї справи дійшов обґрунтованих висновків, що позовні вимоги промислово-виробничого кооперативу «Арабат» не підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу промислово-виробничого кооперативу «Арабат» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: С.В. Сафронова