Ухвала суду № 35704955, 31.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2013 р. справа № 2а-0870/11064/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2012р.

у справі №2а-0870/11064/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж ЛТД"

до: Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

про: визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж ЛТД" (далі - ТОВ "Буденергомонтаж ЛТД", позивач ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області (далі - ДПІ у м. Енергодар Запорізької області, відповідач), в якому просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 року №0001551501.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж ЛТД" задоволено.

В обґрунтуванні рішення суд зазначив, що враховуючи норми п.5.9 ст. 9 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно яких у перерахунку вартості ТМЦ на складах беруть участь лише ті товари, витрати на придбання яких включаються до складу валових витрат, вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих у вигляді прямої інвестиції, яка не підлягає включенню до складу валових витрат, не враховується при визначенні показників убутку( приросту) товарів на складах. Отже, застосування п.5.9 ст5 Закону №334/94-ВР для перерахунку вартості ТМЦ, отриманих у вигляді прямої інвестиції, є неправомірним.

З аналізу наведеного вбачається, що висновки, зроблені відповідачем в Акті щодо порушення позивачем приписів п.5.9 ст. 5 Закону №334/94-ВР у частині заниження суми приросту балансової вартості запасів на 74400,00 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання на 18600,00 грн., є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановленого відповідачем порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погодившись з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року, Державна податкова інспекція в м. Енергодар Запорізької області подала апеляційну скаргу у якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи , просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року по справі №2а-0870/11064/11. Винести нову постанову по справі. В позові відмовити в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що податкова звітність, надана позивачем за 4 квартал 2009 року, 1,2 квартали 2010 року, не свідчила про те, що сума 74400 грн. відноситься до прямих інвестицій.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 року №00015515001, винесене за результатом камеральної перевірки, відповідає вимогам чинного законодавства.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року у справі №2а-0870/11064/11- без змін. Вважає рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року законним та обґрунтованим.

У судовому засіданні представники позивача заперечення проти апеляційної скарги підтримали .

Представник відповідача до суду не прибув, про час і місце судового розгляду відповідача повідомлено належним чином.

Заслухавши представників позивача, ознайомившись з матеріалами справи , апеляційної скарги , запереченнями на апеляційну скаргу , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано сторонами, посадовими особами ДПІ у м. Енергодар Запорізької області проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ "Буденергомонтаж ЛТД" з податку на прибуток.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 09.06.2011 року №151/15-108/36879457 (далі - Акт). Згідно Акту перевіркою встановлено порушення п.5.9 ст. 5, п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №334/94-ВР), а саме: занижено суму податкового зобов'язання на 18600,00грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішення , позивач оскаржив його в адміністративному порядку (скарги від 06.07.2011 року №200, від 15.09.2011 року №256). За результатами розгляду скарг прийняті рішення від 08.09.2011 року №3969/10/25-020, від 16.11.2011 року №5647/6/10-245, якими оскаржуване рішення залишено без змін, а вищезазначені скарги - без задоволення.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 11.1 ст. 11 Закону №334/94-ВР для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. У разі, якщо особа береться на облік податковим органом як платник цього податку всередині податкового періоду, то перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.3 Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.06.1998 №124, усі платники податку на прибуток підприємств, крім виробників сільськогосподарської продукції, за результатами звітного (податкового) кварталу складають відомості про балансову вартість товарних запасів і матеріальних ресурсів (далі - відомості) за формою, що наведена в додатках 1 і 2 до вказаного Порядку, і подають їх до податкового органу за місцезнаходженням платника податку разом із податковою декларацією про прибуток підприємства.

При цьому новостворені суб'єкти господарської діяльності - платники податку на прибуток підприємств складають відомості, починаючи зі звітного (податкового) кварталу, наступного за кварталом їх реєстрації у податковому органі.

Таким чином, новостворені суб'єкти господарської діяльності можуть не складати відомості за той звітний (податковий) квартал, в якому відбулась їх реєстрація у податковому органі, а також мають право подавати за цей період до податкового органу за своїм місцезнаходженням декларацію про прибуток підприємства без відомостей.

Але вищевказані права, які надають можливість новоствореним суб'єктам господарської діяльності звітувати за скороченим переліком форм звітності, тобто без подання відомостей, не знімають з указаних платників податку обов'язку вести згідно з пунктом 5.9 статті 5 Закону №334/94-ВР облік приросту (убутку) балансової вартості товарних запасів та коригувати (зменшувати, збільшувати) валові витрати на різницю між балансовою вартістю товарних запасів і матеріальних ресурсів на початок звітного кварталу та їх вартістю на кінець того ж звітного кварталу.

У той звітний (податковий) квартал, в якому відбулась реєстрація платника податку - новоствореного суб'єкта господарської діяльності, початком звітного кварталу вважається дата реєстрації такого суб'єкта. Балансовою вартістю товарних запасів і матеріальних ресурсів на початок звітного кварталу для вказаних суб'єктів визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства справедлива вартість запасів, внесених до статутного фонду новоствореного товариства його засновниками (учасниками) (п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»).

Із матеріалів справи, вбачається, що ТОВ «Буденергомонтаж ЛТД» зареєстроване як юридична особа 30.12.2009р. Першу податкову звітність позивачем надано 11.05.2010, а саме: декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року, згідно додатку К 1/1 до якої балансова вартість запасів на початок звітного року задекларована у сумі 74400,00 грн., відповідно до актів приймання передачі, майна, яке вносить до статутного капіталу ТОВ «Буденергомонтаж ЛТД», від 17.12.2009.

09.08.2010р. ТОВ «Буденергомонтаж ЛТД» до податкового органу надано декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року. Згідно додатку К 1/1 до декларації балансова вартість запасів усього на початок звітного року складала 74400,00 грн., на кінець звітного періоду - 84682,00 грн., приріст - 10282,00 грн.

08.11.2010р. підприємством до ДПІ у м. Енергодар Запорізької області надано декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року. Згідно додатку К 1/1 до декларації балансова вартість запасів усього на початок звітного року складала 74400,00 грн., на кінець звітного періоду - 192080,00 грн., приріст - 130338,00 грн.

08.02.2011р. позивачем надано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік. Згідно додатку К 1/1 до декларації балансова вартість запасів усього на початок звітного року складала 74400,00 грн., на кінець звітного періоду - 417081,00 грн., приріст - 371503,00 грн.

Відповідно до пп.1.28.2 п.1.28 ст.1 Закону №334/94-ВР під прямою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляють) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не включаються до складу валового доходу, згідно пп.4.2.5 п.4.2 ст. 4 Закону №334/94-ВР, зокрема, суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

За приписами п.5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

На підставі аналізу вищевикладених норм, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що операція по внесенню в статутний капітал платника податку на прибуток товарно-матеріальних цінностей є прямою інвестицією, а отже, не включається до складу валових витрат на підставі п.п4.2.5 п.4.2 ст. 4 Закону №334/94-ВР.

Як свідчать матеріали справи, факт внесення до статутного фонду позивача прямих інвестицій у сумі 74400,00 грн., підтверджується статутними документами товариства та актами приймання-передачі майна.

Доказів стосовно того, що сума 74400,00 грн. складає вартість товарів, яка підлягає віднесенню до складу валових витрат, відповідач не надав.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України про протиправність рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З аналізу наведеного вбачається, що висновки, зроблені відповідачем в Акті перевірки щодо порушення позивачем приписів п.5.9 ст. 5 Закону №334/94-ВР у частині заниження суми приросту балансової вартості запасів на 74400,00 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання на 18600,00 грн., є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановленого відповідачем порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріальними справи.

Відповідно до норм ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Виходячи з зазначеного апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Енергодар Запорізької області слід залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 205, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької область залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційне скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Рішення суду виготовлено у повному обсязі 05.08.2013р.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: А.В. Шлай