Постанова № 35704802, 13.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 року № 813/7294/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Потабенко В.А.,

за участі секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

за участі представників сторін:

представників позивача - Сміховського М.М., згідно довіреності,

представника відповідача - Рибака Н.Я., згідно довіреностей,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехніка" до Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

ТзОВ "Укрспецтехніка" звернулося до суду з позовом до ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.08.2013 року № 0000012290/25230066 та № 0000022290/25230066.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на безпідставність та протиправність висновку відповідача про порушення позивачем Угоди про правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 року та порядку справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщаються через митний кордон України, викладеного в акті перевірки. На зауваження відповідача щодо ненадання відповіді на повторний запит митного органу до компетентних органів країни вивезення ТМЦ (Росія) щодо підтвердження країни походження даних ТМЦ (сировини - полістиролу вспінюваного "Альфапор") та, відповідно, на невизнання дійсними сертифікатів ТМЦ та перерахування належних до сплати сум митних платежів, позивач зазначає наступне. Пермською торгово-промисловою палатою було надано на всі три запити Львівської митниці відповідь із наданням відповідних документів, крім тих, які містили комерційну таємницю. Дані відповіді митним органом безпідставно розцінено як неповні. Внаслідок проведеної відповідачем перевірки та на підставі складного за її результатами акта, було винесено податкові повідомлення-рішення від 30.08.2013 року № 0000012290/25230066 та № 0000022290/25230066, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на суму 48358,30 грн. та на платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 11606,01 грн. Позивач вважає, що при винесенні даних податкових повідомлень-рішень відповідачем проігноровано документи, які надано під час перевірки, заперечення позивача на акт перевірки, неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки позивачем в повній мірі підтверджено дійсність сертифікатів СТ-1, а, отже, і походження товару з Росії. Відтак, спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив з підстав, наведених у запереченні, поданому до суду 29.10.2013 року, суть якого зводиться до наступного. ГУ Міндоходів у Львівській області проведено невиїзну перевірку ТзОВ "Укрспецтехніка" з питань повноти сплати нарахування та сплати митних платежів за ВМД в частині митного оформлення товарів за сертифікатами про походження товару. За ВМД від 23.02.2012 року № 209120000/2012/009838, № 209120000/2012/016126 від 16.05.2012 року було здійснено митне оформлення в режимі ІМ40 товару "Полістирол призначений для спучування або спінювання "АЛЬФАПОР", тип SE, самозатухаючий, у гранулах" (виробник ЗАО "Сибур-Химпром", Росія). Митне оформлення товару здійснено із наданням звільнення від сплати ввізного мита на підставі міжурядової Угоди про вільну торгівлю з Російською Федерацією з представленням преференційних сертифікатів про походження. З урахуванням того, що країну походження можна визначити у відповідності до Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, контролюючий орган вважає, що тільки сертифікатів СТ-1 не є достатньо для виконання умови відповідності товару критеріям походження. Перевірку достовірності відомостей у сертифікатах було проведено шляхом направлення запитів до Пермської торгово-промислової палати РФ. На підставі отриманих від даної ТПП РФ документації, митниця не змогла зробити об'єктивного висновку про відповідність товару критеріям достатньої переробки для даного виду товару. Тим більше, відповіді на запити було надано з порушенням строків та не у повному обсязі. Відповідач наголошує, що ним не піддавалась сумніву автентичність сертифікатів товару, а тільки перевірялася відповідність самого товару критеріям Правил. А, тому, порушення очевидні, і винесені за наслідками виявлення таких порушень повідомлення-рішення є правомірними. Тому, у задоволенні позову слід відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав свої заперечення, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно наявної в матеріалах справи копії довідки Головного управління статистики у Львівській області серії АА № 791861 від 04.02.2013 року, ТзОВ "Укрспецтехніка", код ЄДРПОУ 25230066, місце знаходження 79017, м. Львів, вул. Дніпровська, 13/12, зареєстроване 20.01.1998 року виконавчим комітетом Львівської міської ради та серед видів своєї діяльності має виробництво сухих будівельних сумішей, плит, листів, труб і профілів із пластмас.

За результатами невиїзної документальної перевірки ТзОВ "Укрспецтехніка" з питань повноти нарахування та сплати митних платежів за митні декларації № 209120000/2012/009838 від 23.02.2012 року та № 209120000/2012/016126 від 16.05.2012 року в частині митного оформлення товарів за сертифікатами про походження товару форми СТ-1 від 06.03.2012 року № RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 року № RUUA20140022811517414 оформлено акт № 1/13/209000000/25230066 від 07.08.2013 року.

Проведеною перевіркою ТзОВ "Укрспецтехніка" встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1, 6.7 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 року, ч. 5 п. 2.3 та розділів 4, 5 Порядку справляння митним органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, затв. наказом Держмитслужби України від 23.01.2006 року № 30 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 08.02.2006 року за 109/11983). Податкове зобов'язання, визначене за результатами перевірки, складає 46423,98 грн., в т.ч. по ввізному миту - 38686,64 грн., по ПДВ - 7737,34 грн.

Після розгляду заперечень ТзОВ "Укрспецтехніка" на акт, відповідачем висновки акту визнано такими, що відповідають чинному законодавству.

На підставі акта перевірки позивачу 30.08.2013 року винесено спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000012290/25230066, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктам підприємницької діяльності, на суму 48358,30 грн., з них, 38686,64 грн. - за основним платежем, 9671,66 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000022290/25230066, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість на суму 11606,01 грн., з них, 7737,34 грн. - за основним платежем, 3868,67 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття вищевказаних податкових повідомлень-рішень став висновок відповідача про невизнання дійсними сертифікатів про походження товару форми СТ-1 від 06.03.2012 року № RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 року № RUUA20140022811517414, з причини чого здійснено перерахунок належних до сплати сум митних платежів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно митної декларації від 23.02.2012 року № 209120000/2012/009838 та № 209120000/2012/016126 від 16.05.2012 року, позивачем надано митному органу інформацію про товари (полістирол для спінювання самозатухаючий ESP тип SE (expandable Polystyrene Self Extinguiching) у гранулах (використовується для виготовлення методом термоформування тепло- і звукоізоляційних матеріалів у вигляді пінополістирольних блоків, технічної упаковки для промислових товарів з вмістом полістиролу 95 масової % "АЛЬФАПОР", марка 201-50000 кг. та марка 201-20000 кг.), які переміщуються через митний кордон України. Відправником даного товару є ЗАО "Сибур-Холдинг" (814055, Російська Федерація, м. Пермь, вул. Промислова, 98), отримувачем - ТзОВ "Укрспецтехніка" (79017, м. Львів, вул. Дніпровська, 13/12). Крім того, митному органу також надано паспорти якості № 36, 37, 59, 62, 63, 107, 110, 111, 112, 113, 115, 116 ТМЦ та інші необхідні для переміщення через митний кордон України документи згідно переліку, як от: акти експертизи для оформлення сертифікатів походження товару (форми СТ-1), листи ЗАО "Сибур-Хімпром з фізико-хімічними властивостями стиролу.

На підтвердження країни походження товару позивачем подано преференційні сертифікати про походження форми СТ-1 від 06.03.2012 року № RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 року № RUUA20140022811517414.

Митне оформлення здійснювалося із наданням звільнення від сплати ввізного мита на підставі міжурядової Угоди про вільну торгівлю з Російською Федерацією (стр. 2 акта перевірки).

У відповідності до ст. 1 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю, підписаної 24.06.1993 року, Договірні Сторони не застосовуватимуть мито, податки та збори, що мають еквівалентний вплив на експорт та/або імпорт товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони. Вилучення з торговельного режиму згідно з узгодженим переліком товарів оформляються окремими документами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди. При цьому Договірні Сторони узгоджують поетапне скорочення вилучень, передбачених указаними документами.

В ч. 1 ст. 36 Митного кодексу України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі

Відповідно до п. 7 ст. 36 Митного кодексу України, повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Згідно ст. 1 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, ратиф. Законом України "Про ратифікацію Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав", від 06.07.2011 року № 3592-VI (надалі - Правила визначення країни походження товарів), для цілей застосування заходів тарифного й нетарифного регулювання Сторони приймають Правила визначення країни походження товарів, які є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Відповідно до розділу 1 даних Правил визначення країни походження товарів, сертифікат про походження товару - документ, що свідчить про країну походження товару та виданий органом (організацією), уповноваженим державою-учасницею Угоди відповідно до її національного законодавства.

Згідно п. 6.1 Правил визначення країни походження товарів для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 чи декларації про походження товару.

Пунктом 6.7 Правил визначення країни походження товарів встановлено, що у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

Крім того, в п. 9.2 Правил визначення країни походження товарів міститься інформація про те, що сертифікат форми СТ-1, не визнаний митними органами країни ввезення, може бути згодом визнаний ними на підставі відповідного листа вповноваженого органу, що видав сертифікат форми СТ-1, з уточненням відомостей, зазначених у сертифікаті.

У разі необхідності замість сертифіката, не визнаного митними органами країни ввезення, може бути виданий новий сертифікат у порядку, установленому цими Правилами.

Пункт 9.3 Правил визначення країни походження товарів визначає, що сертифікат може бути не визнаний дійсним митними органами країни ввезення в разі, якщо:

протягом сумарного строку 6 місяців (3 місяці з дати первинного запиту й 3 місяці з дати повторного запиту) митними органами країни ввезення не отримана відповідь стосовно запитуваного сертифіката від компетентних органів країни вивезення або країни походження товару;

у митних органів країни ввезення є підтверджені відомості від компетентних органів країни вивезення про те, що сертифікат не видавався (фальсифікований) або виданий на підставі недійсних документів та (або) недостовірних відомостей;

за результатами досліджень, здійснених митними органами країни ввезення, і на основі інформації, отриманої за запитами, надісланими до компетентних органів країни вивезення або країни походження товару, митними органами країни ввезення виявлено, що сертифікат форми СТ-1 видано з порушеннями вимог, установлених цими Правилами.

З матеріалів справи вбачається, що Львівською митницею ДМС України, на виконання п. 6.7 Правил визначення країни походження товарів, 17.05.2012 року за № 8145-6626 направлено лист до Пермської торгово-промислової палати з проханням підтвердити автентичність сертифікатів про походження товарів форми СТ-1, серед яких від 06.03.2012 року № RUUA20140015371517087 та від 11.05.2012 року № RUUA20140022811517414, оформлених на товар "полістирол для спінювання "Альфапор" (виробник/експортер - ЗАО "Сибур-Хімпром", Росія, імпортери - ТзОВ "Укрспецтехніка" та ПП "Євробуд", Україна). Крім того, митний орган для перевірки критерію достатньої обробки/переробки "Д3903" попросив надати інформацію про сировину, використану в виробництві кінцевого продукту, зокрема, первинні бухгалтерські документи: калькуляцію собівартості продукції, рахунки/митні декларації на імпорт сировини та матеріалів, технологічний процес виготовлення товару.

У відповідь на даний лист Львівської митниці, Пермською торгово-промисловою палатою 03.07.2012 року, тобто з дотриманням передбаченого Правилами визначення країни походження товарів 3 місячного строку, було підтверджено правильність та правомочність сертифікатів від 06.03.2012 року № RUUA20140015371517087 та від 11.05.2012 року № RUUA20140022811517414, скеровано копії відповідних сертифікатів та відповідь ЗАО "Сибур-Хімпром", Росія (з калькуляцією собівартості продукції та технологічним процесом).

Натомість, Львівською митницею ДМС України 25.07.2012 року за вих. № 8/45-10251 направлено повторний лист до Пермської торгово-промислової палати з проханням додати всі документи згідно переліку в попередньому зверненні, для підтвердження сертифікатів про походження товарів форми СТ-1, серед яких від 06.03.2012 року № RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 року № RUUA20140022811517414, оформлених на товар "полістирол для спінювання "Альфапор" (виробник/експортер - ЗАО "Сибур-Хімпром", Росія, імпортери - ТзОВ "Укрспецтехніка" та ПП "Євробуд", Україна). Митним органом при вчиненні запиту наголошено на положеннях п. 5.1 Правил, згідно якого товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами.

У відповідь на даний повторний лист Львівської митниці, Пермською торгово-промисловою палатою 09.11.2012 року, з дотриманням сумарного 6 місячного строку, було підтверджено правильність та правомочність сертифікатів від 06.03.2012 року № RUUA20140015371517087 та від 11.05.2012 року № RUUA20140022811517414, скеровано копії відповідних сертифікатів, відкориговані акти експертизи про походження товару та відповідь ЗАО "Сибур-Хімпром", Росія, з технологічним процесом, калькуляцією собівартості продукції з вказанням кодів УКТ ЗЕД та сертифікатами якості. Слід зазначити, що акти експертизи містили вказівку на найменування імпортних матеріалів, країну-виробника таких та коди УКТ ЗЕД.

Водночас, Львівською митницею ДМС України 29.11.2012 року за вих. № 8/45-16929 направлено третій лист до Пермської торгово-промислової палати з проханням надати документи, що підтверджують статус походження стіролу у зв'язку з проведенням перевірки критеріїв достатньої обробки/переробки товару "полістиролу для спінювання "Альфапор" типу SE (виробник/експортер - ЗАО "Сибур-Хімпром", м. Пермь, Росія". Крім того, просить надати рахунки/митні декларації на імпортні добавки та реагенти з метою перевірки їх вартісних показників в ціні готової продукції.

У відповідь на даний лист Львівської митниці, Пермською торгово-промисловою палатою 25.01.2013 року було скеровано відповідь ЗАО "Сибур-Хімпром", Росія, копію відповідного сертифікату якості на стірол, акт прийому-передачі сировини, акт прийому-передачі та руху готової продукції до Договору № сх.4294.

Тобто, з наведеного вбачається дотримання позивачем та Пермською торгово-промисловою палатою законодавчо встановлених строків на надання відповіді Львівській митниці з приводу підтвердження дійсності (автентичності) сертифікатів про походження товару, надання необхідних та достатніх документів для підтвердження країни походження товару - полістиролу для спінювання "Альфапор".

Як вже було зазначено вище, п. 6.7 Правил визначення країни походження товарів встановлює, що у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

З урахуванням вимог п. 6.7 Правил визначення країни походження товарів, митний орган мав би обґрунтувати суду сумніви бездоганності сертифікатів форми СТ-1 від 06.03.2012 року № RUUA20140015371517087 та від 11.05.2012 року № RUUA20140022811517414, які були подані позивачем, або відомостей, які в них містяться. Однак, цього зроблено не було. Представником ГУ Міндоходів у Львівській області на вимогу суду не було представлено жодних доказів або жодної інформації в обґрунтування сумнівів бездоганності сертифікатів.

Згідно п. 9.1 Правил визначення країни походження товарів сертифікат може бути не визнаний митними органами країни ввезення для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі в разі, якщо:

у наданому документі є підчистки, помарки або не засвідчені відповідно до цих Правил виправлення або відсутні необхідні підписи та (або) печатки;

проставлені в сертифікаті відбитки печаток та (або) підписи осіб, а також зазначені адреси органів, уповноважених засвідчувати й видавати сертифікати форми СТ-1, не відповідають інформації, наявній у митної служби країни ввезення;

відомості, зазначені в сертифікаті, не відповідають декларованим або не дозволяють провести однозначної ідентифікації товару стосовно декларованого;

бланк наданого сертифіката не відповідає зразкам бланків, наявним у митної служби країни ввезення;

у наданому сертифікаті підпис особи, уповноваженої засвідчувати сертифікати, виконано у вигляді факсиміле;

товар, зазначений у сертифікаті, не відповідає умовам, передбаченим пунктом 5.1 цих Правил;

товар, зазначений у сертифікаті, підпадає під випадок, передбачений пунктом 5.2 цих Правил.

Доказів наявності будь-якого з перелічених в п. 9.1 Правил визначення країни походження товарів випадків, що є підставою для невизнання сертифікату форми СТ-1, суду представником ГУ Міндоходів у Львівській області надано не було.

У відповідності до ч. 1, п. 4 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, серед іншого, проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Згідно з ч. 1 ст. 345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Органи доходів і зборів, на виконання вимог ч. 3 ст. 345 Митного кодексу України, мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Згідно з ч. 7 ст. 345 Митного кодексу України, у разі виявлення органом доходів і зборів під час проведення перевірки ознак порушень митних правил або контрабанди посадові особи органу доходів і зборів вживають передбачених законом заходів.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 531 Митного кодексу України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

На виконання вимог п. 54.3.6 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідком розгляду справи суд приходить до висновку, що митним органом за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо автентичності сертифікатів про походження товарів форми СТ-1 від 06.03.2012 року № RUUA20140015371517087 та від 11.05.2012 року № RUUA20140022811517414, вчинялись дії щодо їх підтвердження шляхом направлення запитів до ТПП міста виготовлення товару. І незважаючи на наявність підтверджуючої інформації від Пермської торгово-промислової палати, ГУ Міндоходів у Львівській області не взяло таку до уваги, протиправно визначивши ТзОВ "Укрспецтехніка" грошове зобов'язання з ввізного мита та податку на додану вартість.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем, крім іншого, витребовувалось більше документів, аніж це передбачено Правилами визначення країни походження товарів, в той час як позивачем було вжито всіх заходів та надано всіх необхідних документів для застосування до нього правил митного оформлення ТМЦ із наданням звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ на підставі міжурядової Угоди про вільну торгівлю з Російською Федерацією та Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав.

Відтак, суд погоджується з твердженнями позивача про відсутність порушення ним норм чинного законодавства, описаних в акті перевірки від 07.08.2013 року. Висновки відповідача про визнання недійсними сертифікатів форми СТ-1 від 06.03.2012 року № RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 року № RUUA20140022811517414, наявність яких забезпечує позивачу право на пільги про перевезенні та розмитненні товару на кордоні України, не є обґрунтованими, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях. Водночас, доказування не може базуватись на припущеннях в силу ст.ст. 69-70 КАС України.

Звідси, податкові повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Львівській області від 30.08.2013 року № 0000012290/25230066 на суму 48358,30 грн. та № 0000022290/25230066 на суму 11606,01 грн., прийняті за наслідками невиїзної документальної перевірки ТзОВ "Укрспецтехніка" з питань повноти нарахування та сплати митних платежів за вантажні мині декларації № 209120000/2012/009838 від 23.02.2012 року та № 209120000/2012/016126 від 16.05.2012 року в частині митного оформлення товарів за сертифікатами про походження товару форми СТ-1 від 06.03.2012 року № RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 року № RUUA20140022811517414, оформленої актом № 1/13/209000000/25230066 від 07.08.2013 року, є неправомірними та такі підлягають скасуванню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 599,64 грн., такі судові витрати, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України в користь ТзОВ "Укрспецтехніка".

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Львівській області від 30.08.2013 року № 0000012290/25230066 та № 0000022290/25230066.

Стягнути з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехніка" (код ЄДРПОУ 25230066, місцезнаходження 79017, м. Львів, вул. Дніпровська, 13/12), 559 (п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 64 коп. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 18.11.2013 року.

Суддя Потабенко В.А.