Постанова № 35701994, 03.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2013 року Справа № 812/10031/13-а

11 год. 15 хв.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Дибової О.А.

при секретарі судового засідання: Вороніній Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства "Житлосервіс "Злагода" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 42534,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства "Житлосервіс "Злагода" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 42534,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Комунальне підприємство "Житлосервіс «Злагода» зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Йому присвоєно ідентифікаційний код 32830858. В Державній податковій інспекції у м. Севєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області як платник податків знаходиться на податковому обліку і на цей час є боржником по сплаті податків до бюджету.

У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань 01.12.2013 року у підприємства виник податковий борг з податку на додану вартість по декларації № 9073103783 від 14.11.2013 року у сумі 42534,00 грн., який підлягає стягненню з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника.

Тому позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути суму заборгованості у розмірі 42534,00 грн. в судовому порядку.

Представник позиваач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, правом надати заперечення на подання не скористався.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Житлосервіс «Злагода» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 22.03.2004 року за №13831050001000423 (а.с. 9, 10-11) та зареєстрований як платник податків в Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьк Луганської області з 25.03.2004 року за № 88, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 19.03.2012 № 68 (а.с.12). Відповідно до свідоцтва № 200032382 є платником податку на додану вартість (а.с.12).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства..

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на додану вартість.

Відповідно до 14.1.178. ст.14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу;

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.14.1.179 ст.14 Податкового кодексу України)

Відповідно до пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України (в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області декларацію з податку на додану вартість:

№ 9073103783 від 14.11.2013 року на суму 42534,00 грн. (термін сплати 30.11.2013 року) (а.с.13-14);

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми Податкового кодексу України ДПІ у м. Сєвєродонецьку в Луганської області Державної податкової служби 01 червня 2013 року було виставлено відповідачу як платнику податків податкову вимогу №67-19 на загальну суму 29624,79 грн. (а.с.15).

Зазначену податкову вимогу було отримано особисто головним бухгалтером підприємства, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги (а.с.15).

Сума заборгованості також підтверджується довідкою про суми податкового боргу (а.с.10) та зворотнім боком облікової картки платника (а.с.18).

Оскільки податкова вимога від 01 червня 2013 року №67-19, є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 21.06.2013 року № 41039852 майно підприємства перебуває у податковій заставі, відповідно до акту опису від 26.07.2012 року №44/19-071 (а.с.16-17).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України)

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 42534,00 грн., обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства "Житлосервіс "Злагода" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 42534,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлосервіс "Злагода" (ідентифікаційний код 32830858, адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 34) податковий борг з податку на додану вартість сумі 42534,00 (сорок дві тисячі п'ятсот тридцять чотири гривні 00 коп.) гривні з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь Держави р/р 31111029700080, код платежу 14010100, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м. Сєвєродонецьку, код 37944909.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя О.А. Дибова