Постанова № 35701060, 03.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 р. Справа № 804/10274/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретаріПасічникові Т.В. за участю: представників позивача представника відповідача Продайка О.В. Михайлишиної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про скасування рішення - картки відмови в прийнятті митної декларації №110010000/2013/20012, рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2013/600206/1 від 14.05.2013 та повернення грошових коштів у сумі 230 865,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" 30 липня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, у якому просить:

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації №110010000/2013/20012,

- визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів №110010000/2013/600206/1 від 14.05.2013;

- зобов'язати Дніпропетровську митницю Міндоходів повернути Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" кошти у розмірі 230 865,98 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 14.05.2013 Дніпропетровською митницею Міндоходів було прийнято рішення № 110010000/2013/600206/1 про коригування заявленої митної вартості товару, відповідно до якого було скореговано митну вартість товару з застосуванням другорядного методу - 2-r резервний метод, в зв'язку з чим вартість товару збільшено до 1609,8 EUR за одну тону феросиліцію. Позивач зазначає, що відповідач необгрутовано застосував другорядний метод визначення митної вартості товару, оскільки надав всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за першим методом - за ціною договору.

В запереченнях проти адміністративного позову № 17-08-3/2092 від 15.08.2013р. зазначає, що позивачем було заявлено неповні відомості про митну вартість товарів та використані декларантом відомості про митну вартість товарів відомості не підтвердженні документально, не визначені кількісно і достовірно та не піддаються обчисленню, тому митниця не мала достатніх підстав для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), на якому наполягає позивач. Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства.

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.04.2013 №110010000/2013/20008. Таким чином, картка відмови прийнята митницею відповідно до норм чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні на підставах, викладених в запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", 14 травня 2013 звернувся до Дніпропетровської митниці для митного оформлення товару «Феросиліцій FeSi 65% з вмістом Sі-65,60%; А1-1,35%, C-0,160%, P-0,029%, S-0,010%, фракція 0-120 mm, призначений для розкислення сталі у конверторному цеху», що надійшов за контрактом віл 19.02.2013 № 13-0473-12 укладеного між "JUGOHROM FERROALLOYS DOOEL Jegunovce" (Македонія) та ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» та заявлений до митного оформлення шляхом подання митної декларації № 110010000/2013/021555.

Митна вартість товару була заявлена Позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, а саме - 1,0621 EUR/кг.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були надані наступні документи:

картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 26.11.2012 № 110/2012/0001471;

- залізничні накладні для внутрішнього сполучення;

- міжнародні автомобільні накладні (CMR);

- коносамент (Bill of Lading) від 30.04.2013 №2;

- вантажна відомість (Cargo Manifest) б/н від 30.04.2013;

- лист від 13.05.2013 №062Д/507;

- Розрахунок ціни (калькуляція) від 16.04.2013 №020/0364-13;

- рахунок-фактуру (інвойс) №01-10-00752 від 26.04.2013;

- пакувальний лист від 26.04.2013;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) від 19.02.2013 № 13-0473-12;

- специфікація від 29.03.2013№3;

- довідка про декларування валютних цінностей від 10.04.2013;

- сертифікат з перевезення (переміщення) товару форми EUR.1 від 26.04.2013 №Ant010255;

- сертифікат з перевезення (переміщення) товару форми EUR.1 від 07.05.2013 № BG BURGAS 10;

- біржова інформація від 14.05.2013;

- відвантажувальні специфікації від 07.05.2013;

- сертифікати якості від 26.04.2013;

- копія митної декларації країни відправлення від 29.04.2013 №R 1432.

Посадовою особою Дніпропетровської митниці на першому аркуші ДМВ здійснено запис: «Відповідно до п.6.2, 6.3 ст.54 митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) за наявності наступних причин:

- документи, подані відповідно до п.2 ст.53 не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості відповідно до характеру постачання та маршруту транспортування вантажу (перевезення з Македонії вантажівками до морського порту Бургас з подальшим навантаженням на морське судно, транспортування морським судном до морського пору Миколаїв з подальшим перевантаженням на залізничні вагони та транспортуванням до м.Дніпродзержинськ), але відсутні будь-які документи відповідно п.2.6 ст.53 МКУ, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України, також відсутні документи щодо складових митної вартості до кордону України (перевантаження, зберігання продукції на складах морського порту);

- за відомостями залізничних накладних товар застраховано за договором від 07.05.13 № 126454, але відсутні страхові документи відповідно п.2.8 ст.53 МКУ, та документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів;

- копія митної декларації країни відправлення заповнена іноземною мовою надана без перекладу та не містить ознак, що дають змогу ідентифікувати її з імпортованою партією товару, тому унеможливлене проведення контролю відповідно п. 3 ст.53 щодо наявних розбіжностей;

- надана інформація біржової організації CRU Monitor Bulk Ferroalloys не містить інформацію про марку феросиліція, а містить інформацію лише про оптові ціни на товар - тобто цю інформацію неможливо застосувати, оскільки згідно зовнішньо-економічного договору від 19.02.2013 № 13-0473-12 ціна товару базується за якісним складом Si;

- надана калькуляція собівартості не містить інформацію про вартість маркування, хоча згідно п 2.5. зовнішньо-економічного договору від 19 02.2013 № 13-0473-12 вартість маркування включена у вартість товару.

Також, згідно п.3 ст.337 МКУ проведений контроль співставлення - порівняна заявлена митна вартість з даними, які містяться в електронних копіях МД № 700130000/2013/2238 (ІМ40) від 14.02.2013, № 700130000/2013/2239 (ІМ40) від 14.02.2013, - 1,6098 EUR/кг. Виявлені розбіжності: заявлена митна вартість, згідно наданих документів нижча, ніж в електронних документах, пов'язаних з перевіркою даних за МД.

Відповідно до ч. 3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зазначені у цій статті.

Відповідно п. 3 ст.53 МКУ в підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару позивачу необхідно було надати додаткові документи:

каталоги, специфікації, прейскуранта (прайс-листа) виробника товару, що містять відомості максимально наближені до часу здійснення поставки оцінюваного товару;

виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

рахунки про сплату додаткових послуг (складські витрати), пов'язані із виконанням умов договору (угоди, контракту);

документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів;

відповідно до ст.254 МКУ переклад копії митних декларацій країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару з розрахунку коливання вартості Si та його впливу на якісні та вартісні характеристики товару, оскільки згідно зовнішньо економічного договору від 19.02.2013 № 13-0473-12 ціна товару базується за якісним складом Si, при цьому порівнюються котировки на ринку Європи згідно даних "CKU Bulk ferroalloy monitor".

Частиною 6 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, про що повідомлено Позивача.

У разі відмови подати документи декларант або уповноважена ним особа робить відповідний запис із зазначенням часу, дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша ДМВ на паперовому носії.

Позивач був ознайомлений з цим записом під особистий підпис 14.05.2013р.

На зворотному боці ДМВ вчинено напис „Додаткові документи на даний час надати немає можливості. Відповідно п.8 ст.55 МК України документа будуть надані в установлений законом строк" (тобто протягом 80 днів з дати випуску товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання), під яким міститься особистий підпис декларанта з проставлянням дати - 14.05.2013.

Посадова особа митного органу було прийнято Рішення про коригування митної вартості товару від 14.05.2013 №110010000/2013/600206/1. Митну вартість скориговано за попередніми оформленнями МД № 700130000/2013/2238 (ІМ 40) від 14.02.2013, №700130000/2013/2239(ІМ 40) від 14.02.2013, відповідно до якої митну вартість визначено в розмірі - 1,6098 EUR /кг із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-г - резервний метод відповідно до ст.64 Митного кодексу України.

Декларанту надані роз'яснення щодо прав на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються відповідно до розділу X Митного Кодексу та прав щодо оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Посадовою особою Дніпропетровської митниці в рішенні про коригування митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195 зазначено дані, щодо неможливості визначення митної вартості за ціною договору, вимоги про надання додаткових документів, проведення консультацій, отримання та перевірки додаткових документів, процедури коригування митної вартості, послідовності застосування методів визначення митної вартості, суми та підстав коригування тощо.

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, Позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.04.2013 №110010000/2013/20008.

Вищезазначений товар випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до п.7 статті 55 та статті 313 Митного кодексу України від 13.03.12 №4495-УІ за митною декларацією №10010000/2013/021557 від 14.05.2013 з митною вартістю визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом відповідно до прийнятого Рішення про коригування митної вартості від 14.05.2013 № 110010000/2013/600206/1.

При заповненні ВМД з коригованою ціною 1,6098 EUR/кг, в зв'язку зі збільшенням загальної ціни товару позивачу додатково нараховано 20% ввізного мита - грошові кошти на суму 230 865,98 грн., що були зарезервовані Відповідачем на рахунку Позивача.

Під час дії гарантійних зобов'язань позивачем до Дніпропетровської митниці надано лист від 30.05.13 № 062Д/597 про відкликання рішення про коригування митної вартості від 14.05.2013 №110010000/2013/600206/1, надав додатково наступні документи:

- договір про надання транспортних послуг №М2/2002/13 від 20.02.2013;

- свідоцтво про страхування № 10077980/27 від 29.04.2013;

- рахунок на перевезення (вантажівками) №626-174-0001-13 від 25.04.2013;

- рахунок на перевезення (морським судном) №75F/13 від 30.04.2013;

- рахунок на перевезення (залізничним транспортом) №077/F від 08.05.2013;

- висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №2015 від 16.05.2013;

- біржова інформація «CRU Monitor Bulk ferroalloys»;

- переклад декларації країни виробника та просив зарезервовані грошові кошти повернути на його рахунок при Дніпропетровській митниці.

За результатом розгляду зазначеного листа Дніпропетровською митницею на адресу Позивача направлено лист від 05.06.2013 № 17- 11-2/35, в якому повідомлено про те, що рішення про коригування митної вартості від 14.05.2013 № 110010000/2013/600206/1 залишено без змін з наступних підстав:

- відповідно до п. 4 наданого листом від 30.05.2013 № 062Д/597 договору на здійснення транспортно - експедиційного обслуговування № М2/2002/13 від 20.02.2013 оплачуються компанією «JUGOHROM FERROALLOYS DOOEL Jegunovce» на підставі рахунків по узгодженим ставкам, рахунки повинні бути оформлені в валюті Євро. Надані рахунки в оплату послуг перевезення на різних відрізках маршруту виставлені експедитору субпідрядниками як в Євро так і дол. США. Рахунки експедитора в оплату послуг за договором №М2/2002/13 від 20.02.13 листом від 30.05.13 №062Д/597 не надавались, що унеможливлює проведення обчислення фактичного рівня транспортної складової вартості товару з урахуванням вартості послуг експедирування;

- страхове свідоцтво №10077980/30 на морське перевезення не містить інформацію про суму страхових внесків, фактично сплачену по вказаному страховому полісу, розрахована від суми ліміту по страховому свідоцтву ціна одиниці товару не відповідає (менше) ціни, використаної декларантом для розрахунку митної вартості...;

- згідно умов договору від 19.02.2013 №13-0473-12 ціна товару розраховується на підставі офіційної публікації «CRU Monitor bulk Hoys» за формулою: EU CRU spot price (EUR) для місяця, що передує місяцю відвантаження (перерахований на базовий відсоток феросиліцію 65) плюс 7,5%. У роздруківці відомостей вказаної публікації зазначена вартість феросиліцію у березні на рівні 1 140 EUR/т без посилання на марку. Враховуючи, що відсотковий вміст кремнію у різних марках феросиліцію може бути від 20 до 90%, відсутність інформації про конкретну марку унеможливлює проведене перерахування вартості на базовий відсоток з урахуванням умов зовнішньоекономічного контракту.

- висновком ДП «Укрпромзвнішекспертиза» від 16.05.2013 № 2015 підтверджено, що заявлений рівень митної вартості товару «феросиліцію FeSi 65%» (1062,10 EUR/т на умовах поставки DAP - м. Дніпродзержинськ), імпортованого за специфікаціями № 2 від 04.03.2013 та № 3 від 29.03.13 до контракту від 19.02.2013 № 13-0473-12, відповідає поточній кон'юктурі ринку. Експертний висновок ДП «Укрпромзвнішекспертиза» ґрунтується без зазначення конкретних випусків, періоду видань, що аналізується, діапазону цін з зазначенням виробника, країни виробництва та умов поставки, що унеможливлює проведення обчислення формування митної вартості товару, що оцінюється, з урахуванням дати та умов поставки, якісних характеристик товару;

- зовнішньоекономічним контрактом №13-0473-12 від 19.02.2013 оплата товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дати поставки, що також зазначено у наданому до митного оформлення інвойсі.

Аналізуючи правовідносини, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 4,5 ст.58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби і урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначені ч. 10 ст.58 МК України.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди )

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частин 1,2,3,5,6 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій ішостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частинами 1 та 2 статті 58 Митного кодексу України визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України).

Відповідно до положень статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товарів, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Аналізуючи наведені норми, суд прийшов до таких висновків:

Контроль правильності визначення митної вартості здійснюється органом доходів та зборів. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України органу доходів та зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта становленні ст. 53 МК України додаткові документи та відомості та здійснювати коригування заявленої митної вартості. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 58 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформлені товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обгрутнованих підстав вважати, що заявлені неповні та недостовірні відомості про митну вартість товарів, у т. ч. не вірно визначено митну вартість товару, у разі неподання декларантом документів з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МК України, або відсутності у цих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті з ці товари.

Витребуванні органом доходів та зборів документи, відповідно до ст. 53 МК України, декларант повинен надати протягом 10 календарних днів.

Так, суд встановив, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були надані наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 26.11.2012 № 110/2012/0001471; залізничні накладні для внутрішнього сполучення; міжнародні автомобільні накладні (CMR); коносамент (Bill of Lading) від 30.04.2013 №2; вантажна відомість (Cargo Manifest) б/н від 30.04.2013; лист від 13.05.2013 №062Д/507; Розрахунок ціни (калькуляція) від 16.04.2013 №020/0364-13; рахунок-фактуру (інвойс) №01-10-00752 від 26.04.2013; пакувальний лист від 26.04.2013; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 19.02.2013 № 13-0473-12; специфікація від 29.03.2013№3; довідка про декларування валютних цінностей від 10.04.2013; сертифікат з перевезення (переміщення) товару форми EUR.1 від 26.04.2013 №Ant010255; сертифікат з перевезення (переміщення) товару форми EUR.1 від 07.05.2013 № BG BURGAS 10; біржова інформація від 14.05.2013; відвантажувальні специфікації від 07.05.2013; сертифікати якості від 26.04.2013; копія митної декларації країни відправлення від 29.04.2013 №R 1432.

Дослідивши матеріали справи та вищезазначені документи, суд погоджується з твердженням відповідача, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки подані позивачем документи не містять всіх даних та містять розбіжності до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:

- документи, подані відповідно до п.2 ст.53 не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості відповідно до характеру постачання та маршруту транспортування вантажу (перевезення з Македонії вантажівками до морського порту Бургас з подальшим навантаженням на морське судно, тарспортування морським судном до морського пору Миколаїв з подальшим перевантаженням на залізничні вагони та транспортуванням до м.Дніпродзержинськ), але відсутні будь-які документи відповідно п.2,6 ст.53 МКУ, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України, також відсутні документи щодо складових митної вартості до кордону України (перевантаження, зберігання продукції на складах морського порту);

- за відомостями залізничних накладних товар застраховано за договором від 07.05.13 № 126454, але відсутні страхові документи відповідно п.2,8 ст.53 МКУ, та документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів;

- копія митної декларації країни відправлення заповнена іноземною мовою надана без перекладу та не містить ознак, що дають змогу ідентифікувати її з імпортованою партією товару, тому унеможливлене проведення контролю відповідно п. 3 ст.53 щодо наявних розбіжностей;

- надана інформація біржової організації CRU Monitor Bulk Ferroalloys не містить інформацію про марку феросиліція, а містить інформацію лише про оптові ціни на товар - тобто цю інформацію неможливо застосувати, оскільки згідно зовнішньо-економічного договору від 19.02.2013 № 13-0473-12 ціна товару базується за якісним складом Si;

- надана калькуляція собівартості не містить інформацію про вартість маркування, хоча згідно п 2.5.зовнішньо-економічного договору від 19 02.201З № 13-0473-12 вартість маркування включена у вартість товару.

Також, позивач не заперечує той факт, що заявлена митна вартість порівнянні з даними, які містяться в електронних копіях: МД № 700130000/2013/2238 (ІМ 40) від 14.02.2013, №700130000/2013/2239(ІМ 40) від 14.02.2013, нижча, ніж в електронних копіях.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 30.05.2013р. позивач надав до Дніпропетровської митниці додаткові документи: договір про надання транспортних послуг №М2/2002/13 від 20.02.2013; свідоцтво про страхування № 10077980/27 від 29.04.2013; рахунок на перевезення (вантажівками) №626-174-0001-13 від 25.04.2013; рахунок на перевезення (морським судном) №75F/13 від 30.04.2013; рахунок на перевезення (залізничним транспортом) №077/F від 08.05.2013; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №2015 від 16.05.2013; біржова інформація «CRU Monitor Bulk ferroalloys»; переклад декларації країни виробника та просив зарезервовані грошові кошти повернути на його рахунок при Дніпропетровській митниці. Але, як вбачається, в наданих додаткових документах також є розбіжності, а саме:

- відповідно до п.4 наданого листом від 30.05.13 №062Д/597 договору на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування №М2/2002/13 від 20.02.13 послуги експедитора оплачуються компанією „JUGOHROM FERROALLOYS DOOEL Jegunovce" на підставі рахунків по узгодженим ставкам, рахунки повинні бути оформлені в валюті Євро. Надані рахунки в оплату послуг перевезення на різних відрізках маршруту виставлені Експедитору субпідрядниками як в Євро, так і в дол. США. Рахунки експедитора в оплату послуг за договором №М2/2002/13 від 20.02.13 листом від 30.05.13 №062Д/597 (вх. ДМ від 31.05.13 №6157/5-15) не надавались, що унеможливлює проведення обчислення фактичного рівня транспортної складової вартості товару з урахуванням вартості послуг експедирування,

- надане страхове свідоцтво №10077980/30 на морське перевезення не містить інформації про суму страхових внесків, фактично сплачену по вказаному страховому полісу, розрахована від суми ліміту по страховому свідоцтву ціна одиниці товару не відповідає (менше) ціни, використаної декларантом для розрахунку заявленої митної вартості, що унеможливлює проведення обчислення фактичних сум страхових внесків, які є складовою заявленої митної вартості, та використання зазначеного документа для підтвердження заявленого декларантом рівня митної вартості товару,

- згідно умов зовнішньоекономічного договору від 19.02.2013 № 13-0473-12 (п.2.2) ціна товару розраховується на підставі офіційної публікації „CRU Monitor bulk ferroalloys" на Інтернет сайті http://www.cruonline.crugroup.com на підставі доданої формули: EU CRU spot price (EUR) для місяця, що передує місяцю відвантаження (перерахований на базовий відсоток феросиліцію 65%) плюс 7,5%.

У роздруківці відомостей вказаного Інтернет сайту, надісланій листом від 30.05.13 №062Д/597, зазначена вартість феросиліцію (Ferrosilicon) у березні на рівні 1 140 EUR/t, без посилання на марку. Враховуючи, що відсотковий вміст кремнію у різних марках феросиліцію може бути від 20 до 90%, відсутність інформації про конкретну марку унеможливлює проведення перерахування вартості на базовий відсоток з урахуванням умов зовнішньоекономічного контракту.

- висновком ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 16.05.13 №2015 підтверджено, що заявлений рівень митної вартості товару „феросиліцій FeSi 65%" (1062,10 EUR/т на умовах поставки DAP - м.Дніпродзержинськ), імпортованого за специфікаціями №2 від 04.03.13 та №3 від 29.03.13 до контракту від 1.9.02.2013 № 13-0473-12, відповідає поточній кон'юктурі ринку.

Експертний висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" грунтується на інформації видань „Asian Metal" та „Метал Кур'єр" без зазначення конкретних випусків, періоду видань, що аналізуються, діапазону цін з зазначенням виробника, країни виробництва та умов поставки, що унеможливлює проведення обчислення формування митної вартості товару, що оцінюється, з урахуванням дати та умов поставки, якісних характеристик товару.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав доказів в спростування підстав відмови в прийняті митної декларації, викладених Дніпропетровською митницею на зворотному боці МД № 110010000/2013/21555 від 14.05.2013р., картці відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2013/20012, рішенні про коригування митної вартості товарів від 14.05.2013р. № 110010000/2013/600206/1.

Аналізуючи викладенні підстави відмови в прийняті митної декларації, викладених Дніпропетровською митницею на зворотному боці МД № 110010000/2013/21555 від 14.05.2013р., картці відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2013/20012, рішенні про коригування митної вартості товарів від 14.05.2013р. № 110010000/2013/600206/1, суд приходить до висновку, що:

- позивач повинен був надати до Дніпропетровської митниці документи визначені ч.2 ст. 53 МК України, що підтверджують митну вартість товару і є обов'язковими та додаткові документи відповідно до ч. 3 ст.53 МК України, однак свого обов'язку не виконав,

- позивачем було заявлено неповні відомості про митну вартість товарів та використані декларантом відомості про митну вартість товарів відомості не підтверджені документально, не визначені кількісно і достовірні та не піддаються обчисленню.

Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 60 Митного кодексу України у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Згідно вищевказаних норм Митного кодексу України та у зв'язку з тим, що позивачем було заявлено неповні відомості про митну вартість товарів та використані декларантом відомості про митну вартість товарів відомості не підтверджені документально, суд приходить до висновку, що у митниці не було достатніх підстав для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

У відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМСУ від 13.07.2012 №362, митним органом було проаналізовано інформацію, наявну у митного органу, у тому числі спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку, інформація, отримана в мережі Інтернет.

Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.

У зв'язку із неможливістю застосування вказаного методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці було послідовно перейдено до наступного методу визначення митної вартості, а саме застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), відповідно до якого, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 Митного кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

На підставі викладеного суд робить висновок, що відповідач при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості та оформленні картки відмови діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Щодо позовної вимоги про повернення надлишково сплаченої суми податку з доданої вартості, суд зазначає, що у зв'язку з тим, що позивачем не надано обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження щодо підстав скасування рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.05.2013р. № 110010000/2013/600206/1, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність своїх дій та винесених рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладенні обставини, суд відмовляє в задоволені позову в повному обсязі.

Відповідно до пп. «б» п. 6 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України визначено право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у разі відмови у задоволенні позову відносяться за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 35, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" до Дніпропетровської митниці Міндоходів про скасування рішення - картки відмови в прийнятті митної декларації №110010000/2013/20012, рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2013/600206/1 від 14.05.2013 та повернення грошових коштів у сумі 230 865,98 грн. - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2013 року

Суддя Д.О. Власенко