Постанова № 35700899, 27.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 р.Справа № 815/3449/13-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, до якої приєднався ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (далі Реєстраційна служба), обґрунтовуючи його тим, що їй, на підставі договору дарування від 07.03.2008 року №682, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» 17.03.2008 року, належить Ѕ частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1. Протягом 2008-2009 рр. вона власними силами та за власні кошти провела реконструкцію частини житлового будинку, який складається з: літ. «А» - житлове приміщення, в якому - А-I-2-1 житлова площа 12,4 кв.м., А-І-2-2 санвузол площею 7,9 кв.м., А-І-2-3 житлова площа 9,0 кв.м., А-І-2-4 кухня площею 18,1 кв.м., А-І-2-5 коридор площею 4,7 кв.м., А-І-2-6 коридор площею 17,5 кв.м., А-І-2-8 сходи площею 3,3 кв.м.. Зазначене реконструйоване приміщення вона ввела до експлуатації та 18.11.2011 року отримала в ІДАБК в Одеській області декларацію про готовність об'єкту до експлуатації. Після чого, вона звернулася до юридичного департаменту Одеської міської ради з заявою про реєстрацію адреси об'єкту нерухомості житлового будинку, про що останнім 07.03.2013 року видано довідку №348263/1 з адресою: АДРЕСА_1. 18.05.2013 року вона звернулася до відповідача з заявою щодо проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_2. За результати розгляду цієї заяви, відповідачем прийнято рішення від 03.06.2013 року №2799442 про відмову у державній реєстрації права власності на житловий будинок, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, оскільки не надано документ, який посвідчує речове право на земельну ділянку, а також не надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, на якій розташований спірний будинок. Позивачка вважає відмову у державній реєстрації права власності протиправною, оскільки усі необхідні документи були надані відповідачу. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивачка просить зобов'язати відповідача оформити та видати їй свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2, що складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 79,7 кв.м., житловою площею 38,9 кв.м., який складається з приміщень - А-I-2-1 житлова площа 12,4 кв.м., А-І-2-2 санвузол площею7,9 кв.м., А-І-2-3 житлова площа 9,0 кв.м., А-І-2-4 кухня площею 18,1 кв.м., А-І-2-5 коридор площею 4,7 кв.м., А-І-2-6 коридор площею 6,8 кв.м., А-І-2-7 житлова площа 17,5 кв.м., А-І-2-8 сходи площею 3,3 кв.м.; а також зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_2, що складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 79,7 кв.м., житловою площею 38,9 кв.м., який складається з приміщень - А-I-2-1 житлова площа 12,4 кв.м., А-І-2-2 санвузол площею 7,9 кв.м., А-І-2-3 житлова площа 9,0 кв.м., А-І-2-4 кухня площею 18,1 кв.м., А-І-2-5 коридор площею 4,7 кв.м., А-І-2-6 коридор площею 6,8 кв.м., А-І-2-7 житлова площа 17,5 кв.м., А-І-2-8 сходи площею 3,3 кв.м.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 03.06.2013 року, заперечував проти задоволення позову, пояснивши при цьому, що з боку Реєстраційної служби порушень чинного законодавства України не було. В останнє судове засідання представник не з'явився. Про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено. Зобов'язано Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції оформити та видати ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2, що складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 79,7 кв.м., житловою площею 38,9 кв.м., який складається з приміщень - А-I-2-1 житлова площа 12,4 кв.м., А-І-2-2 санвузол площею7,9 кв.м., А-І-2-3 житлова площа 9,0 кв.м., А-І-2-4 кухня площею 18,1 кв.м., А-І-2-5 коридор площею 4,7 кв.м., А-І-2-6 коридор площею 6,8 кв.м., А-І-2-7 житлова площа 17,5 кв.м., А-І-2-8 сходи площею 3,3 кв.м. Зобов'язано Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції здійснити за ОСОБА_3 державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_2, що складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 79,7 кв.м., житловою площею 38,9 кв.м., який складається з приміщень - А-I-2-1 житлова площа 12,4 кв.м., А-І-2-2 санвузол площею 7,9 кв.м., А-І-2-3 житлова площа 9,0 кв.м., А-І-2-4 кухня площею 18,1 кв.м., А-І-2-5 коридор площею 4,7 кв.м., А-І-2-6 коридор площею 6,8 кв.м., А-І-2-7 житлова площа 17,5 кв.м., А-І-2-8 сходи площею 3,3 кв.м.

Не погодившись з таким рішенням Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції звернулася з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

До апеляційної скарги Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції приєднався ОСОБА_2, який в своїй заяві просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі. Крім того, до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі № 815/3449/13-а.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Колегія суддів встановила, що ОСОБА_3, на підставі договору дарування від 07.03.2008 року №682, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» 17.03.2008 року, належить Ѕ частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1. Протягом 2008-2009 років ОСОБА_3 власними силами та за власні кошти здійснила реконструкцію частини житлового будинку, який складається з: літ. «А» - житлове приміщення, в якому - А-I-2-1 житлова площа 12,4 кв.м., А-І-2-2 санвузол площею 7,9 кв.м., А-І-2-3 житлова площа 9,0 кв.м., А-І-2-4 кухня площею 18,1 кв.м., А-І-2-5 коридор площею 4,7 кв.м., А-І-2-6 коридор площею 17,5 кв.м., А-І-2-8 сходи площею 3,3 кв.м.

Після закінчення реконструкції житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 ввела його до експлуатації шляхом реєстрації 18.11.2011 року в ІДАБК в Одеській області декларації про готовність об'єкту до експлуатації. Для виділення окремої адреси, позивачка звернулася до юридичного департаменту Одеської міської ради з заявою про реєстрацію адреси об'єкту нерухомості житлового будинку, про що останнім 07.03.2013 року було видано довідку №348263/1 з зазначенням нової адреси: АДРЕСА_2. 18.05.2013 року позивачка звернулася до відповідача з заявою щодо проведення державної реєстрації права власності на спірний житловий будинок АДРЕСА_2.

За результати розгляду цієї заяви, 24.05.2013 року відповідачем прийнято рішення №2563752 про зупинення розгляду заяви ОСОБА_3 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_2, оскільки позивачкою не було надано документ, який посвідчує речове право на земельну ділянку, а також не був наданий витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер), на якій розташований спірний житловий будинок.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Рубан М.О. Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області за № 2799442 від 03.06.2013 року відмовлено ОСОБА_3 у державній реєстрації права приватної власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, так як після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має усі документи, які відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» необхідні для видачі свідоцтва про право власності на спірний будинок та здійснення відповідної державної реєстрації прав щодо цього будинку. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що приймаючи рішення про відмову ОСОБА_3 у державній реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_2, відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації права приватної власності на спірний житловий будинок, у зв'язку з чим, на думку суду першої інстанції, позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його неправильним і таким, що не відповідає вимогам КАС України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог п. 44 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, державна реєстрація права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності на таке майно за новим правонабувачем проводиться за наявності державної реєстрації права власності на таке майно за попереднім правонабувачем, крім проведення державної реєстрації права власності на новозбудоване нерухоме майно. Державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно щодо новозбудованого або реконструйованого нерухомого майна проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташоване таке майно, за заінтересованою особою (крім випадків проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на квартиру, житлове чи нежитлове приміщення). Державна реєстрація права власності на земельну ділянку з видачею свідоцтва про право власності на таке майно проводиться за наявності державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Згідно до вимог абзацу 1,2,3,4,5,6 п. 46 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна, заявник, крім документів, що зазначені в пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер); документ, що зазначений у пункті 27 цього Порядку та підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (у разі проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Згідно до вимог абзацу 7 п. 46 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, у разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно проводиться на реконструйований об'єкт нерухомого майна, що до проведення реконструкції належав на праві спільної власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає органові державної реєстрації прав письмову згоду всіх співвласників об'єкта нерухомого майна щодо проведення його реконструкції. Якщо розмір відповідних часток у праві спільної власності змінився у зв'язку з проведенням реконструкції об'єкта нерухомого майна, заявник подає органові державної реєстрації прав письмову заяву співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна.

Крім того, згідно до вимог абзацу 3 п. 54 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, у разі коли об'єкт нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів належить на праві спільної власності, заявник крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає органові державної реєстрації прав письмову згоду всіх співвласників. При цьому право спільної власності на виділений об'єкт нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів, не припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, згідно договору дарування від 07.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 682, набула право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1. Крім того, з матеріалів справи углядається, що протягом 2008-2009 р.р. ОСОБА_3 власними силами та за власні кошти здійснила реконструкцію частини житлового будинку.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 є співвласником Ѕ частини спірного будинку.

Згідно картки прийому заяви від 18.05.2013 року, ОСОБА_3 звернулась до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, з заявою про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2, та додала до заяви довідку з Адресного реєстру міста Одеси про резервування адреси об'єкта нерухомого майна, серія та номер 348263/1, видану 07.04.2013 року Юридичним департаментом Одеської міської ради, декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер ОД 18211081082, видану 18.11.2011 року інспекцією ДАБК в Одеській області, технічний паспорт, серія та номер 028080, виданий 14.12.2012 року КП «ОМБТТ та РОП», договір дарування, р.№ 682 посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 07.03.2008 року.

Однак, як зазначає апелянт в своїй апеляційній скарзі та з чим погоджується колегія суддів, ні документів, які посвідчують речове право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, ні письмової згоди співвласника нерухомого майна на його реконструкцію, ні на його виділення із складу об'єкта нерухомого майна позивачка до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції не надала.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_3, в порушення вимог «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, не надано до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер).

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що вищезазначені документи є необхідними для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна, та зазначене є обов'язковими вимогами «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо наявності у позивача всіх документів, які відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень» необхідні для видачі свідоцтва про право власності на спірний будинок та здійснення відповідної державної реєстрації прав щодо цього будинку не відповідає дійсним обставинам справи.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що відповідач, при прийнятті рішення про відмову ОСОБА_3 у державній реєстрації приватного права власності на спірний будинок АДРЕСА_2, діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідач мав всі законні підстави щодо зазначеної відмови.

Колегія суддів зазначає, що згідно до вимог ч. 3 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5-2 - 5-6 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, до якої приєднався ОСОБА_2 - задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 02.12.2013 року.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький