Ухвала суду № 35700730, 20.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
20.11.2013
Номер справи
1570/5877/2012
Номер документу
35700730
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 р.Справа № 1570/5877/2012

Категорія: 8.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Сівєлькіній С.Є.,

за участю представника позивача - Петровського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Білгород-Дністровської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (правонаступник - Білгород-Дністровська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області) до Кредитної спілки «АКЕРМАН-ФІНАНС» про накладення арешту на кошти та цінності, -

В С Т А Н О В И В:

03.10.2012 року Білгород-Дністровська ОДПІ Одеської області ДПС (правонаступник - Білгород-Дністровська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Кредитної спілки «АКЕРМАН-ФІНАНС» про накладення арешту на її кошти та цінності на суму 40787,73грн. на розрахунковому рахунку в ПАТ «КБ Надра».

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що за КС «АКЕРМАН-ФІНАНС» рахується заборгованість у розмірі 40787,73 грн., яка станом на 20.09.2012р. не погашена, тому, на підставі пп.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, ОДПІ просить накласти арешт на кошти та цінності відповідача на вказану суму.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року у задоволені адміністративного позову Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області ДПС 11.12.2012р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 року, постановити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника апелянта (позивача) та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивачем - Білгород-Дністровською ОДПІ була проведена виїзна планова документальна перевірка правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів КС «АКЕРМАН-ФІНАНС» за період з 01.07.2006р. по 30.09.2008р.

За результатами зазначеної перевірки було складено довідку №389/2200/17-01/26567916 від 17.02.2009р., якою встановлено порушення відповідачем вимог п.2.1 ст.2, пп.9.2.3 п.9.2 ст.9, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у зв'язку з чим, донарахуванню підлягає податок з доходу фізичних осіб у сумі 13 427,19грн.

На підставі виявлених порушень, уповноваженою особою Білгород-Дністровської ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000411701/1 від 27.03.2009р., яким КС «АКЕРМАН-ФІНАНС» визначено грошове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників за основним платежем 13 427,19грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 26 854грн., яке було отримано відповідачем 01.04.2009р.

В подальшому, Білгород-Дністровською ОДПІ, з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкову вимогу №1/84 від 26.04.2010р. на загальну суму 40 281,19грн., яку було отримано відповідачем 01.06.2010р.

Також, Білгород-Дністровська ОДПІ 11.08.2010р. направила на адресу КС «АКЕРМАН-ФІНАНС» другу податкову вимогу №2/157 на ту ж саму суму 40 353,57 грн., однак конверт повернувся без вручення адресату.

Крім того, зазначена заборгованість збільшилася у зв'язку з самостійним визначенням відповідачем суми податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у податковому розрахунку земельного податку за 2010 рік у сумі 502,52 грн. У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання також була нарахована пеня у розмірі 4,04грн.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг у загальній сумі 40787,73 грн., а саме по податку на доходи найманих працівників у розмірі 40281,19 грн. та по земельному податку з юридичних осіб у сумі 506,54 грн.

В зв'язку із добровільною не сплатою відповідачем податкового боргу, податковий орган звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів прийняття ним рішення про накладення арешту на майно платника податку в день подачі даного позову до суду, в зв'язку із чим, порушено порядок накладення такого виду арешту.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, погоджується з вказаними висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Підпунктом 20.1.17 п.20.1. ст.20 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із п. 94.4. ст. 94 ПК України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Однак, разом з тим, застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (пп. 94.6.2 п.94.6. ст.94 ПК України).

Аналогічне положення міститься і в п.7.1. «Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків» (затв. наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1042 та за реєстр. в МЮ України 30.12.2010р. за №1437/18732), відповідно до якого, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Проте, згідно ж із п.7.3. наведеного Порядку №1042, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду із позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

Разом з тим, позивачем, в даному випадку, не надано судам обох інстанцій належних доказів прийняття уповноваженою особою ОДПІ рішення про накладення арешту на майно платника податку в день подачі даного позову до суду, а тому, за таких обставин порушений порядок накладення такого виду арешту.

Крім того, слід вказати, що відповідно до п.94.1. ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

При цьому, арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу. Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 ПК України, є загальними, як для керівника податкового органу, так і для суду.

Так, згідно із п.94.2. ст.94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

При чому, п.94.2. ст.94 ПК України кореспондує із нормами «Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків» (затв. наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1042), відповідно до п.3.1. якого, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу; у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абз.1 п.20.1.5 ст.20 розділу I ПК, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Тобто, як вбачається із наведених вище норм, адміністративний арешт застосовується виключно лише за наявності однієї із наведених обставин.

Разом з тим, з досліджених в судових засіданнях доказів та матеріалів справи, судовою колегією встановлено, що зазначені обставини, які є підставою для застосування адміністративного арешту у позивача відсутні.

Наявність же у відповідача податкового боргу та направлення йому позивачем податкових вимог, в свою чергу, не є беззаперечною підставою для застосування адміністративного арешту.

При цьому, суд 2-ї інстанції звертає увагу позивача ще й на те, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п. 94.2. ст.94 ПК України, що виникли між платником податків та податковим органом.

До того ж, ще слід вказати, що згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі вказаного вище, судова колегія вважає висновок суду 1-ї інстанції про відмову у задоволені позовних вимог правильним та обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко

Попередній документ : 35700717
Наступний документ : 35700737