Постанова № 35700648, 28.11.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 р. Справа № 821/3718/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганія С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зупинення господарської діяльності,

встановив:

Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря (далі - позивач, Держекоінспекція) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1), у якому просить зупинити господарську діяльність відповідача у частині утворення відходів, до отримання дозволу на розміщення відходів та лімітів на утворення та розміщення відходів.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що посадовими особами Держекоінспекції проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України ФОП ОСОБА_1 В ході проведення вказаної перевірки встановлено факт провадження господарської діяльності без одержання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, а саме не отримано дозвіл на розміщення та ліміт на утворення та розміщення відходів на 2013р., що є порушенням вимог Закону України "Про відходи", та про що складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. За встановлені під час перевірки правопорушення на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 23.08.2013р. за №104580. У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом для застосування до відповідача заходів реагування в порядку передбаченому ч.5 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідач надав до суду заяву, згідно якої вважає позов необгрунтованим та просить відмовити у задоволенні позову.

В судове засідання призначене на 28.11.2013р. представники сторін не з'явилися, при цьому надали клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.4 ст.122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 10.03.2009р. Скадовською районною державною адміністрацією Херсонської області.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 19.08.2013р. №499 та направлення від 19.08.2013р. №100620 посадовими особами Держекоінспекції у період з 20.08.2013р. по 22.08.2013р. проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_1 на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, якою встановлено порушення вимог ст.ст. 32, 33 Закону України "Про відходи" та ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", та про що складено акт.

23.08.2013р. державним екологічним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря відносно ФОП ОСОБА_1 складено протокол №104580 про адміністративне правопорушення.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовищ відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №454/2011 (далі - Положення) є Держава екологічна інспекція України, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів.

Відповідно до підп. "м" п. 2 ч. 4 Положення, Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про поводження з відходами.

Відповідно до п. 7 Положення Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України визначено Законом України "Про відходи" від 5 березня 1998року №187/98-ВР (зі змінами та доповненнями), відповідно до ст.1 якого відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Частиною 4 статті 33 Закону України "Про відходи" передбачено, що зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Відповідно до частини 2 статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відходи" зберігання відходів - це тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення); розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах; спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл уповноважених органів на видалення чи здійснення інших операцій з відходами; видалення відходів - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації; операції поводження з відходами - збирання, перевезення, зберігання, сортування, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів.

Відповідно до п.10 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. №1218 (зі змінами та доповненнями) місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів).

Пунктом 11 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів передбачено, що органи Мінекоресурсів на місцях до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.

Наведених норм достатньо щоб зробити висновок, що отримання дозволу на розміщення відходів та затвердження лімітів на утворення і розміщення відходів, не є обов'язковим для всіх без виключення суб'єктів господарювання, оскільки, їм передує обов'язок суб'єктів владних повноважень - як місцевих державних адміністрацій, так і органів Мінекоресурсів, вчиняти певні дії, а саме, визначити перелік суб'єктів, які мають отримати ліміти, визначити спеціальні місця для розміщення відходів, та надіслати відповідні повідомлення таким суб'єктам тощо.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачем отримувалось відповідне письмове повідомлення від органу Мінекоресурсів щодо необхідності подання та погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на 2013рік, позивачем суду не надано, як і не надано належних доказів на підтвердження включення відповідача до переліку власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів.

З твердженням позивача, про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства внаслідок не отримання дозволу на розміщення відходів та затвердження лімітів на утворення і розміщення відходів, не можливо погодитись, оскільки, такі дії стали можливими лише внаслідок бездіяльності відповідних державних органів та є похідними від цієї бездіяльності.

Суд звертає увагу на ті обставини, що позивачем не надано суду безспірних доказів утворення відповідачем відходів взагалі, а доводи викладені в адміністративному позові спростовуються наявними в справі матеріалами.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 98, 122, 158 - 163 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Циганій С.І.

кат. 5.1.2