Рішення № 35700483, 25.11.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2013 р.Справа № 924/1298/13

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С. В., розглянувши матеріали

за позовом прокурора Летичівського району в інтересах держави

до Меджибізької сільської ради, смт. Меджибіж, Летичівського району

до Ярославської сільської ради, с. Ярославка, Летичівського району

до відкритого акціонерного товариства «Хмельницькрибгосп», смт. Меджибіж, Летичівського району

за участю третіх осіб на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору:

- Державної інспекції сільського господарства у Хмельницькій області, м. Хмельницький

- Летичівської районної ради, смт. Летичів

про визнання недійсним рішення Меджибізької сільської ради № 126 від 30.12.1996 року та рішення Ярославської сільської ради № 3 від 30.12.1999 року

про визнання недійсними державних актів на право постійного користування земельними ділянками від 30.01.2000 року серії ІІ-ХМ № 000370 площею 497,57 га, від 24.04.1997 року серії ХМ № 00032 площею 222,65 га, від 30.12.1996 року серії ІІ-ХМ № 000344 площею 960,97 га.

Представники сторін:

від прокуратури : Гринь О. О. - прокурор відділу прокуратури м. Хмельницького

від відповідача 1 : не з'явився

від відповідача 2 : Богуш І. А. - за довіреністю № 41 від 01.11.2013р.

від відповідача 3 : не з'явився

від третіх осіб : Сторчай Н. П. - за довіреністю від 21.01.2013р.

Шидловська В. І. - за довіреністю № 400/01-12 від 19.11.2013р.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Прокурор Летичівського району звернувся з позовом до суду в якому просить визнати недійсним рішення Меджибізької сільської ради № 126 від 30.12.1996 року та рішення Ярославської сільської ради № 3 від 30.12.1999 року, визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 30.12.1996 року серії ХМ № 00032 площею 222,65 га.

В обґрунтування позову посилається на те, що Меджибізька сільська рада та Ярославська сільська рада прийнявши спірні рішення № 126 від 30.12.1996 року та № 3 від 30.12.1999 діяли з перевищенням наданих їм визначених Земельним кодексом повноважень, оскільки чинним на час прийняття рішень Земельним кодексом України від 18.12.1990 року, ст. ст. 9, 19, 77-79, до повноважень районних рад віднесено було розпорядження земельними ділянками водного фонду, що знаходяться за межами населених пунктів.

Прокурор також просить визнати недійсними державні акти на право постійного користування земельними ділянками від 30.01.2000 року серії ІІ-ХМ № 000370 площею 497,57 га, від 24.04.1997 року серії ХМ № 00032 площею 222,65 га посилаючись на те, що зазначені державні акти видані на підставі рішення Меджибізької сільської ради № 123 від 30.12.1996 року, відповідно до якого надано дозвіл Сахаровій Раїсі Василівні на будівництво житлового будинку в смт. Меджибіж, вул. К. Маркса та рішення Ярославської сільської ради № 7 від 30.12.1999 року, відповідно до якого надано згоду для виділення із земель запасу 10 га землі для ведення селянського (фермерського) господарства Доценку Олександру Федоровичу. Відповідно, державні акти на право постійного користування землею, що були видані Хмельницькому обласному державному виробничому рибокомбінату, правонаступником якого є ВАТ «Хмельницькрибгосп» на підставі зазначених рішень, видані з порушенням вимог земельного законодавства, такі що видані без належних правових підстав.

Просить позов задоволити.

Відповідачі (Меджибіжська сільська рада , Ярославська сільська рада) у відзивах на позов та в судових засіданнях вимоги прокуратури визнають, просять позов задоволити, посилаються на те, що на час прийняття оспорюваних рішень діяли з перевищенням наданих їм чинним законодавством повноважень.Щодо визнання недійсним державних актів, посилаються на те, що не можуть вважатись дійсними державні акти на право постійного користування землею, які видані в порушення вимог ст. ст. 19, 79 Земельного кодексу України, тобто, без прийняття відповідних рішень про видачу таких актів.

Відповідач (ВАТ Хмельницькрибгосп) у відзиві на позов та в судовому засіданні просить в позові відмовити посилаючись на те, що прокурором в позові не вказано обставин, з якими пов'язується порушення інтересів держави, також не зазначено обґрунтування захисту таких інтересів. Посилається також на те, що прокурором не подано доказів на підтвердження права держави на земельні ділянки щодо яких прийнято оскаржувані рішення.

Зазначає також, що на час прийняття оскаржуваних рішень діяли норми Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, якими було передбачено, ст. 112 ЗК України, що рішення відповідних рад можуть бути оскаржені в судовому порядку в місячний строк з моменту їх прийняття. Оскільки строк, в межах якого можливо було звернутись до суду з позовом про оскарження відповідних рішень сплив, просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Третя особа (Держсільгоспінспекція в Хмельницькій області) в письмових поясненнях та в судових засіданнях просить позов задоволити. Посилається на те, що відповідно до ст. ст. 19, 77, 79 Земельного кодексу України, чинного на час прийняття оскаржуваних рішень, рішеннями Меджибіжської та Ярославської сільських рад фактично було надано в постійне користування земельні ділянки водного фонду з перевищенням наданих їм повноважень, так як право розпорядження даними спірними ділянками було віднесено до компетенції районної ради. Зазначає також, з посиланням на ст. 23 ЗК України, що право користування землею посвідчується відповідним державним актом, відповідно, при визнання недійсним рішення на підставі якого видано державний акт підлягає і визнанню недійсним і сам акт. Оскільки необхідною умовою видачі державного акту на право постійного користування була наявність відповідного правомочного рішення уповноваженого органу, то відсутність такого рішення, його неправомірність є порушенням виключного передбаченого Конституцією України права цього органу на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.

Третя особа (Летичівська районна рада) в письмовому поясненні та в судовому засіданні повідомила, що в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили, що вказані земельні ділянки знаходяться саме за межами населених пунктів. Ярославка та смт. Меджибіж та відносяться до земель лісового і водного фонду, оскільки в державних актах на право постійного користування землею, земля надана для здійснення виробничих потреб та ведення підсобного сільського господарства. Більше того, у вказаних державних актах зазначається опис межування ділянок, а не знаходження їх за межами відповідних населених пунктів, що підтверджувало б право сільської ради на прийняття рішення про виділення земельної ділянки у даному випадку у постійне користування.

Прокурор, в додаткових поясненнях, наданих до матеріалів справи, в задоволенні клопотання відповідача (ВАТ «Хмельницькрибгосп») щодо застосування строку прозовної давності просить відмовити з посиланням на те, що про порушення законодавства, які стали підставою позову, прокуратура дізналась 02.10.2013 року із інформації контролюючого органу - Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області викладеній в клопотанні № 4/2-3143 від 02.10.2013 року, яке додане до матеріалів позовної заяви.

Відповідно, строк позовної давності, з врахуванням вимог ст. 256, ч. 1 ст. 261 ЦК України, п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування давності у вирішенні господарських спорів», просить в задоволенні клопотання про застосування строку позовної давності відмовити.

Щодо порушення інтересів держави, посилається на те, що п. 2 ч. 1 ст. 121 Конституції України визначено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, як одну з основних функцій прокуратури. З посиланням на ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», абз.2 п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 (справа 1-1/99), зазначає, що в даному випадку сільська рада не мала повноважень на розпорядження спірними земельними ділянками , внаслідок незаконних дій сільських рад з власності територіальної громади в приватну власність вибули земельні ділянки водного фонду загальною площею 1183,62 га, чим було порушено інтереси територіальних громад, у зв'язку з чим позов заявлено прокурором.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Хмельницькрибгосп» засновано на підставі наказу регіонального відділення Фонду державного майна України від 08.12.1998 року № 833 шляхом перетворення Хмельницького державного виробничого обласного рибокомбінату у ВАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» відповідно до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі».

Рішенням позачергової восьмої сесії ХХІІ скликання Меджибіжської селищної ради № 123 від 12.09.1996 року «Про дозвіл на будівництво житлового будинку» надано дозвіл на будівництво житлового будинку в смт. Меджибіж, вул. К. Маркса Сахаровій Раїсі Василівні.

На підставі зазначеного рішення ради (№ 123 від 12.09.1996р.) Хмельницькому обласному державному виробничому рибокомбінату, смт. Меджибіж, Летичівського району, 30.12.1996 року, видано державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 000344 площею 960,97 га. Землю надано у постійне користування для виробничих потреб.

Рішенням дев'ятої сесії Меджибіжської селищної ради № 126 від 30.12.1996 року «Про надання в постійне користування земельної ділянки Хмельницькому облрибокомбінату», закріплено в постійне користування за Хмельницьким облрибкомбінатом земельну ділянку в розмірі 1183,62 га, в тому числі 222,65 га для виробничої бази та ведення підсобного сільського господарства (п. 1 Рішення).

На підставі зазначеного рішення (№ 126 від 30.12.1996р.), Хмельницькому обласному державному виробничому рибокомбінату на території Меджибіжської селищної ради, 30.12.1996 року, видано державний акт на право постійного користування землею серії ХМ № 00032, площею 222,65 га. Земля надана у постійне користування для виробничої бази та ведення підсобного сільського господарства.

Рішенням сьомої сесії ХХІІІ скликання Ярославської сільської ради № 7 від 30.12.1999 року «Про виділення землі для ведення селянського (фермерського) господарства», надано згоду для виділення із земель запасу 10 га землі для ведення селянського (фермерського) господарства Доценку Олександру Федоровичу.

На підставі зазначеного рішення (№ 7 від 30.12.1999р.), відкритому акціонерному товариству «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство «Хмельницькрибгосп» смт. Меджибіж, 03.01.2000 року, видано державний акт на право постійного користування землею, серії ІІ-ХМ № 000370, площею 497,57 га. Землю надано у постійне користування для виробничих потреб.

Рішенням сьомої сесії ХХІІІ скликання Ярославської сільської ради № 3 від 30.12.1999 року «Про затвердження технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування та складанню державного акта на право постійного користування землею ВАТ «Хмельницькрибгосп»», затверджено технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування та складенню акта на право постійного користування землею відкритому акціонерному товариству «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство «Хмельницькрибгосп» площею 497,57 га. (п. 1 Рішення). Зобов'язано видати державний акт на право постійного користування землею відкритому акціонерному товариству «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство «Хмельницькрибгосп».

У зв'язку з проведенням перевірки дотримання вимог земельного законодавства на території Летичівського району щодо правомірності використання земельних ділянок, якими користується ВАТ «Хмельницькрибгосп», на підставі ст. ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру», прокуратурою Летичівського району надіслано лист № 113-938вих-13 від 02.09.2013 року начальнику Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області з вимогою невідкладно провести перевірки дотримання вимог законодавства щодо правомірності користування земельними ділянками ВАТ «Хмельницькрибгосп» на території Летичівського району.

15.11.2013 року прокуратурою Летичівського району надіслано запит № 115-41-13 начальнику відділу Держземагенства в Летичівському районі з вимогою надати інформацію про місце розташування земельних ділянок (в межах чи за межами населеного пункту), якими користується ВАТ «Хмельницькрибгосп» на підставі актів на право постійного користування від 30.01.2000 року серії ІІ-ХМ № 000370, від 24.04.1997 року серії ХМ № 00032, від 30.12.1996 року серії ІІ-ХМ № 000344, яка частина цих земель відноситься до земель водного фонду, з якого періоду земельні ділянки перебувають у користуванні ВАТ «Хмельницькрибгосп» та чи перебували вони у користування з 1994 року у Хмельницького держаного виробничого обласного рибокомбінату.

Відповідно до довідки відділу Держземагенства у Летичівському районі № 04-02-07/1479 від 18.11.2013 року вказані у запиті земельні ділянки , які використовуються ВАТ «Хмельницькрибгосп», знаходяться за межами населених пунктів. До земель водного фонду відносяться земельні ділянки площею 960,97 га на території Меджибіжської селищної ради (державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-ХМ № 000344) та площею 497,57 га на території Ярославської сільської ради (державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-ХМ № 000370). Державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-ХМ № 000344 зареєстрований за № 88 від 30.12.1996 року (земельна ділянка на території Меджибіжської селищної ради площею 960,97 га) та державний акт на право постійного користування землею серія ХМ № 00032 зареєстрований за № 42 від 24.04.1997 року (земельна ділянка на території Меджибіжської селищної ради площею 222,65 га) видані Хмельницькому обласному державному виробничому рибокомбінату, ВАТ «Хмельницькрибгосп» правовстановлюючі документи на вказані земельні ділянки не видавались. Державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-ХМ № 000370 зареєстрований за № 131 від 03.01.2000 року(земельна ділянка на території Ярославської сільської ради площею 497,57 га) видано ВАТ «Хмельницькрибгосп».

На підставі проведеної прокуратурою перевірки встановлено, що рішення Меджибіжської селищної ради та Ярославської сільської ради винесено з порушенням вимог земельного законодавства, у зв'язку з чим прокурор звернувся з позовом до суду в якому просить визнати їх недійсними, а також просить визнати недійними і державні акти на право постійного користування землею, що видані на підставі зазначених рішень та визнати недійсними державні акти, які були видані без достатньої правової підстави, у зв'язку з відсутністю рішень, відповідно до яких вони були видані.

Досліджуючи надані докази, фактичні обставини справи, оцінюючи доводи та заперечення сторін, судом до уваги приймається наступне:

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Частиною четвертою цієї статті передбачено, що у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель,що перебувають у державній власності.

Як вбачається з матеріалів справи Рішенням 9 сесії Меджибіжської селищної ради № 126 від 30.12.1996 року, закріплено в постійне користування за Хмельницьким облрибкомбінатом земельну ділянку в розмірі 1183,62 га, в тому числі 222,65 га для виробничої бази та ведення підсобного сільського господарства (п. 1 Рішення), також рішенням 7 сесії ХХІІІ скликання Ярославської сільської ради № 3 від 30.12.1999 року, затверджено технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування та складенню акта на право постійного користування землею відкритому акціонерному товариству «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство «Хмельницькрибгосп» площею 497,57 га. (п. 1 Рішення). Зобов'язано видати державний акт на право постійного користування землею відкритому акціонерному товариству «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство «Хмельницькрибгосп».

Відповідно до довідки відділу Держземагенства у Летичівському районі № 04-02-07/1479 від 18.11.2013 року вказані земельні ділянки, знаходяться за межами населених пунктів та відносяться до земель водного фонду.

Частиною 1 статті 11 Земельного кодексу України (від 18.12.1990р.) встановлено, що до відання районних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Земельного кодексу України (від 18.12.1990р.) районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів із земель лісового і водного фонду у випадках передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 79 Земельного кодексу України визначено, що землі водного фонду, що є в користуванні водогосподарських підприємств і організацій, можуть надаватися за рішенням районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів у тимчасове користування для сінокосіння і риборозведення.

Тобто, як вбачається з вимог ст. ст. 11, 19, 79 Земельного Кодексу, передача земельних ділянок, за межами населених пунктів, водного фонду, віднесена була до компетенції районних рад народних депутатів, крім того, така передача земель можлива була здійснена лише у тимчасове користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що Меджибіжська селищна рада, прийнявши рішення № 126 від 30.12.1996 року та Ярославська сільська рада прийнявши рішення № 3 від 30.12.1999 року діяли всупереч вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, перевищили надані їм повноваження, визначені Земельним кодексом України, оскільки право на прийняття таких рішень було віднесено до компетенції відповідної районної ради.

На підставі викладеного Рішення 9 сесії Меджибіжської селищної ради № 126 від 30.12.1996 року, яким закріплено в постійне користування за Хмельницьким облрибкомбінатом земельну ділянку в розмірі 1183,62 га, в тому числі 222,65 га для виробничої бази та ведення підсобного сільського господарства (п. 1 Рішення), а також рішення 7 сесії ХХІІІ скликання Ярославської сільської ради № 3 від 30.12.1999 року, яким затверджено технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування та складенню акта на право постійного користування землею відкритому акціонерному товариству «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство «Хмельницькрибгосп» площею 497,57 га. (п. 1 Рішення) та зобов'язано видати державний акт на право постійного користування землею ВАТ «Хмельницькрибгосп» підлягають визнанню недійсними.

Згідно абзаців 2, 3 пункту 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

У зв'язку з тим, що рішення дев'ятої сесії Меджибіжської селищної ради № 126 від 30.12.1996 року «Про надання в постійне користування земельної ділянки Хмельницькому облрибокомбінату» та державний акт на право постійного користування землею серії ХМ № 00032 від 30.12.1996 року, площею 222,65 га є пов'язаними юридичними фактами та судом визнається недійсним рішення Меджибіжської селищної ради № 126 від 30.12.1996 року, підлягає і визнанню недійсним й державний акт на право постійного користування землею серії ХМ № 00032 від 30.12.1996 року.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсними державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 000344 площею 960,97 га та державного акту на право постійного користування землею, серії ІІ-ХМ № 000370, площею 497,57 га судом зазначається наступне.

Як встановлено судом, спірні державні акти на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 000344 від 30.12.1996 року та серії ІІ-ХМ № 000370 від 03.01.2000 року видані на підставі рішень рад, якими надано дозвіл на будівництво житлового будинку в смт. Меджибіж, вул. К. Маркса Сахаровій Раїсі Василівні (рішення № 123 від 12.09.1996 року) та надано згоду для виділення із земель запасу 10 га землі для ведення селянського (фермерського) господарства Доценку Олександру Федоровичу (рішення № 7 від 30.12.1999 року) .

Частиною 2 статті 3 Земельного кодексу України в редакції від 22.06.1993 року та в редакції від 06.04.1999 року, передбачено, що розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у

користування та вилучають їх.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Земельного кодексу України (від 18.12.1990р.) районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів із земель лісового і водного фонду у випадках передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 79 Земельного кодексу України визначено, що землі водного фонду, що є в користуванні водогосподарських підприємств і організацій, можуть надаватися за рішенням районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів у тимчасове користування для сінокосіння і риборозведення.

Отже, лише рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування є підставою набуття юридичними особами права користування земельними ділянками, що знаходяться у державній власності.

Враховуючи, що державні акти на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 000344 від 30.12.1996 року та серії ІІ-ХМ № 000370 від 03.01.2000 року, видані на підставі рішень, якими не надавалось право ВАТ «Хмельницькрибгосп» користуватись земельними ділянками, тобто, видані без відповідного рішення ради, вимоги прокурора щодо визнання недійсними таких державних актів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому судом не приймаються до уваги посилання відповідача (ВАТ «Хмельницькрибгосп») на те, що прокурором в позові не вказано обставин, з якими пов'язується порушення інтересів держави, також не зазначено обґрунтування захисту таких інтересів, та клопотання про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, оскільки, приписами статті 121 Конституції України передбачено, що на прокуратуру України покладається, зокрема, представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Статтею 361 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Господарський суд, відповідно до приписів статті 2 Господарського процесуального кодексу України, порушує справи за позовними заявами: прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

При цьому, як вказав Конституційний суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

На виконання зазначеного рішення Конституційного Суду України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурором Летичівського району подано позов в інтересах держави.

При цьому, прокурор виходить з наступних підстав для пред'явлення даного позову.

Сільська рада та селищна рада не мали повноважень на розпорядження спірними земельними ділянками , внаслідок незаконних дій сільських рад з власності територіальної громади в приватну власність вибули земельні ділянки водного фонду загальною площею 1183,62 га, чим було порушено інтереси територіальних громад, у зв'язку з чим позов заявлено прокурором.

Отже, прокурором Летичівського району вмотивовано подано позов в інтересах держави.

Щодо застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, судом зазначається, що позовна давність, відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування давності у вирішенні господарських спорів», у разі, коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор, позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатись відповідний прокурор.

Як вбачається з матеріалів справи, про порушення законодавства, які стали підставою даного спору, прокуратура довідалась 02.10.2013 року із інформації контролюючого органу - Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області.

Відповідно, суд приходить до висновку, що строк позовної давності в даному випадку прокуратурою не пропущено.

Враховуючи викладене, позовні вимоги прокурора Летичівського району є обґрунтованими, підтвердженими належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на відповідачів у зв'язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 1, 45, 47, 44, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Летичівського району в інтересах держави до Меджибізької сільської ради, смт. Меджибіж, Летичівського району, до Ярославської сільської ради, с. Ярославка, Летичівського району, до відкритого акціонерного товариства «Хмельницькрибгосп», смт. Меджибіж, Летичівського району за участю третіх осіб на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Державної інспекції сільського господарства у Хмельницькій області, м. Хмельницький, Летичівської районної ради, смт. Летичів про визнання недійсним рішення Меджибізької сільської ради № 126 від 30.12.1996 року та рішення Ярославської сільської ради № 3 від 30.12.1999 року про визнання недійсними державних актів на право постійного користування земельними ділянками від 30.01.2000 року серії ІІ-ХМ № 000370 площею 497,57 га, від 24.04.1997 року серії ХМ № 00032 площею 222,65 га, від 30.12.1996 року серії ІІ-ХМ № 000344 площею 960,97 га задоволити.

Визнати недійсним рішення дев'ятої сесії Меджибізької сільської ради № 126 від 30.12.1996 року «Про надання в постійне користування земельної ділянки Хмельницькому облрибокомбінату».

Визнати недійсним рішення сьомої сесії ХХІІІ скликання Ярославської сільської ради № 3 від 30.12.1999 року «Про затвердження технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування та складанню державного акта на право постійного користування землею ВАТ «Хмельницькрибгосп»».

Визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 000344 від 30.12.1996 року площею 960,97 га виданий Хмельницькому обласному державному виробничому рибокомбінату, смт. Меджибіж, Летичівського району

Визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею серії ХМ № 00032 від 30.12.1996 року, площею 222,65 га, виданий Хмельницькому обласному державному виробничому рибокомбінату на території Меджибіжської селищної ради.

Визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею, серії ІІ-ХМ № 000370 від 03.01.2000 року, площею 497,57 га, виданий відкритому акціонерному товариству «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство «Хмельницькрибгосп» смт. Меджибіж

Стягнути з Меджибізької сільської ради, (смт. Меджибіж, Летичівського району, вул. Пушкіна,5, код 04404556) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу : „Судовий збір, код 03500128") - 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Ярославської сільської ради, (с. Ярославка, Летичівського району, 04404639) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу : „Судовий збір, код 03500128") - 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Хмельницькрибгосп», (смт. Меджибіж, Летичівського району, вул. Калова,58, код 00476808) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу : „Судовий збір, код 03500128") - 2867,50 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено: 02.12.2013р.

Суддя С.В. Гладій

Пом. судді:

Віддруковано в 7-ми примірниках:

1 - до матеріалів справи

2 - прокуратурі Летичівського району

3 - відповідачу Меджибіжській сільській раді, смт. Меджибіж, Летичівського району

4 - відповідачу Ярославській сільській раді, с. Ярославка, Летичівського району

5 - відповідачу ВАТ «Хмельницькрибгосп», смт. Меджибіж, Летичівського району

6 - третій особі Держінспекції сільського господарства у Хмельницькій області, м. Хмельницький

7 - третій особі Летичівській районній раді, смт. Летичів