Рішення № 35700471, 25.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-35/12317-2012 25.11.13

За позовом Фізичної особи - підприємця Клебан Володимира Васильвича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

про визнання недійсним договору

Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Ломака В.С.

Босий В.П.

Представники сторін:

Від позивача Страшок А.А. - предст. за довір.; Клебан Н.В. - предст. за довір.

Від відповідача не з»явились.

В судовому засіданні 25.11.2013, на підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець Клебан Володимир Васильович (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - відповідач, ПАТ "Укрсоцбанк") про визнання недійсним Кредитного договору № 33/КВ-06 від 26.05.2006 р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що оспорюваний договір не спрямований на реальне настання наслідків, ним обумовлених, оскільки при його укладенні відповідачем було допущено помилку в порядку надання кредитних коштів позичальнику, а саме: визначено, що надання кожного траншу здійснюється шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку №2063301300682 на поточний рахунок позичальника № 2600201300682, проте як згідно з висновком судової експертизи № 3015, проведеної в справі №7/39/2011/5003 господарського суду Волинської області, допущена у вказаних номерах рахунків невідповідність спричиняє неможливість зарахування коштів з вказаного позичкового рахунку (в іноземній валюті) на поточний рахунок (в національній валюті) і відповідно з позичкового рахунку № 2063301300682 кошти на рахунки, що передбачені умовами кредитного договору, з призначенням платежу: "видача кредиту згідно кредитного договору № 33/КВ-06 від 26.06.2006 р." не надходили. При цьому, позивач зазначає про те, що відповідно до банківських виписок по рахунку № 2600201300682 за період з 26.05.2006 р. по 14.03.2011 р. на рахунок 2600201300682, відкритий у національній валюті згідно з Договором банківського рахунку № 682-06 від 24.05.2006р. позивачу, з рахунку №2900390002 надійшли кошти в сумі 1 506 185, 68 грн. з призначенням платежу за продану валюту й були списані готівкою у день надходження з призначенням платежу на придбання товару та на поповнення корпоративної картки без вказівки номеру картки та кому вона належить, проте як позивач не отримував у відповідача корпоративну картку. Позивач зазначає також те, що умовами спірного кредитного договору не передбачено відкриття йому поточного рахунку №2600302300682 для видачі кредиту, що також підтверджується довідкою Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2012 р. порушено провадження у справі №5011-35/12317-2012, розгляд справи призначений на 15.10.2012 р.

01.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі, в тому числі довідка позивача про те, що 17.09.2012р. за його заявою слідчим відділенням розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області було винесено постанову про порушення кримінальної справи №12290062 за фактом вчинення шахрайських дій працівниками Вінницької філії ТОВ «Укрпромбанк» відносно Клебан В.В. за ознаками злочину, передбаченого четвертою частиною статті 190 Кримінального кодексу України.

15.10.2012р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення до позовної заяви, відповідно до яких він зазначив, що ніколи не укладав з відповідачем договір банківського рахунку в іноземній валюті №682 від 24.05.2005 р. та ніколи не подавав банку заяви про продаж іноземної валюти, що підтверджується висновком експерта № 325-П від 30.07.2012. Крім того, відповідно до проведеного Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВС України у Вінницькій області в рамках розслідування кримінальної справи №12290062 економічного дослідження, кошти з позичкового рахунку №2063301300682 кошти на рахунки, що передбачені умовами кредитного договору, з призначенням платежу: "видача кредиту згідно кредитного договору № 33/КВ-06 від 26.06.2006 р." не надходили. Крім того, позивач зазначає, що докази цільового використання ним кредиту на придбання автотранспортних засобів, які банк надавав до матеріалів справи №7/39/2011/5003 господарського суду Волинської області, є неналежними, оскільки в дійсності відповідні транспортні засоби були придбані за власні кошти позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2012р., враховуючи неявку представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 29.10.2012 р.

22.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

26.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що в силу процедури ліквідації відповідача було скорочено штат працівників.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2012 р. було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та, враховуючи неявку представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 14.11.2012 р.

09.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та вказує на те, що по відношенню до даної справи є преюдиціальним рішення господарського суду Вінницької області від 04.09.2012 р. у справі №7/39/2011/5003, яким за оспорюваним договором з ФОП Клебан В.В. стягнуто відповідну суму боргу по кредиту, та зазначає, що позивачем невірно визначений спосіб захисту.

У судовому засіданні 14.11.2012 р. від позивача та представника відповідача надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 14.11.2012 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 19.11.2012 р.

19.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення на відзив, в яких він звертає увагу на безпідставність посилання відповідача на рішення господарського суду Вінницької області від 04.09.2012 р. у справі №7/39/2011/5003, оскільки воно оскаржене до Рівненського апеляційного господарського суду. Крім того, позивач вказує на те, що оскільки зобов'язання позичальника за кредитним договором мали бути забезпечені іпотекою житлового будинку, який належить дружині позивача, під час укладення такого договору мала бути отримана письмова згода Клабан Наталії Василівни, чого зроблено не було.

Також, 19.11.2012р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення у справі комплексної експертизи для з'ясування питання про те, чи підтверджується даними електронного документообігу відповідача видача кредиту позивачу та чи відповідає такий спосіб видачі умовам укладеного між сторонами Договору. Клопотання мотивоване тим, що відповідачем було знищено оригінали документів, на які він посилається на підтвердження обставин видачі кредиту.

Крім того, представник позивача подав до суду письмове клопотання про витребування від відповідача індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій Вінницькою філією ТОВ «Укрпромбанк».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2012 р. у справі № 5011-35/12317-2012 було призначено комплексну судову почеркознавчу експертизу та судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертів поставлено наступні питання:

- Чи підтверджується даними електронного документообігу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" факт надання Фізичній особі -підприємцю Клебан В.В. кредитних коштів на підставі кредитного договору №33/КВ-06 від 26.05.2006?

- Яку суму кредитних коштів за даними електронного документообігу надано Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" Фізичній особі -підприємцю Клебан В.В. на підставі кредитного договору №33/КВ-06 від 26.05.2006 і в який спосіб видавались кредитні кошти?

- Чи підтверджується даними електронного документообігу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" факт повернення Фізичною особою -підприємцем Клебан В.В. Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитним коштами згідно кредитного договору №33/КВ-06 від 26.05.2006?

- Яку суму кредитних коштів та відсотків за користування кредитним коштами згідно кредитного договору №33/КВ-06 від 26.05.2006 Фізична особа -підприємець Клебан В.В. повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"?

- Чи виконано підпис, що міститься у листі від 12.07.2010 (вх. №1037 від 12.07.2010), Фізичною особою - підприємцем Клебан Володимиром Васильовичем?

08.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи у справі, а саме: оригіналу листа від 12.07.2010 р. (вх. № 1037 від 12.07.2010 р.), якісних екземплярів всіх додатків та додаткових угод до кредитного договору № 33/КВ-06 від 26.05.2006 р., станом на 19.11.2012 р.; завірені документи щодо руху коштів по рахункам № 2068801300682, 2063301300682, 2600201300682 (з призначенням платежу, датою, сумою операції, кореспондуючими рахунками) станом на 19.11.2012 р.; завірених документів щодо руху коштів по аналітичним рахункам 1-го, 2-го, 6-го класу позичальника Клебан В.В. (з призначенням платежу, датою, сумою операції, кореспондуючими рахунками) за період з 26.05.2006 р. по 19.11.2012 р.; всіх облікових документів ТОВ «Український промисловий банк» станом на 19.11.2012 р. (меморіальні ордери, запит на видачу коштів, виписка по рахунку та ін.), підписані позичальником, які підтверджують отримання позичальником кредитних коштів по кредитному договору №33/КВ-06 від 26.05.2006 р.; квитанції (платіжні документи) позичальника Клебан В.В. щодо операцій по кредитному договору № 33/КВ-06 від 26.05.2006 р. за період з 26.05.2006 р. по 19.11.2012 р.

Листом від 21.01.2013 р. господарський суд міста Києва звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з проханням повернути матеріали справи № 5011-35/12317-2012 для вирішення по суті клопотання про надання додаткових матеріалів.

31.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

18.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №5011-35/12317-2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.02.2013 р. було поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.03.2013 р.

11.03.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2013 р. розгляд справи було відкладено на 01.04.2013 р.

28.03.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи у справі та пояснення відносно того, що відповідач не має змоги надати жодного з витребуваних експертами документів, окрім листа від 12.07.2010 р. № 1037, оскільки такі документи були вилучені співробітниками УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області, про що надає протокол обшуку від 21.09.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2013р. розгляд справи було відкладено на 17.04.2013 р. та при цьому вирішено направити до Відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області з метою отримання копій документів, які були вилучені під час обшуку, проведеному 21.09.2012 р. в рамках кримінальної справи № 12290062.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 17.04.2013 р. вирішено розглядати справу № 5011-35/12317-2012 колегіально у складі суддів: Головуючий суддя Літвінова М.Є., судді Ващенко Т.М., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2013 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5011-35/12317-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 03.06.2013 р.

13.05.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області надійшли копії кредитного договору № 33/КВ-06 від 26.05.2013р. та додатки до нього. При цьому, зазначено, що в матеріалах кримінальної справи відсутні меморіальні ордери про отримання кредитних коштів Клебан В.В. та повідомляється про обставини знищення меморіальних та касових документів Вінницької філії ТОВ «Укрпромбанк» за 2006 рік, а також, що у матеріалах кримінальної справи відсутні запити Клебана В.В. про видачу коштів на умовах, встановлених договором та у визначений ним спосіб.

31.05.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку за матеріалами справи № 5011-35/12317-2012.

У судовому засіданні 03.06.2013 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 17.06.2013 р.

14.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи у справі

17.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2013 р. розгляд справи було відкладено на 01.07.2013 р.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 01.07.2013 р., враховуючи перебування судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 5011-35/12317-2012 передано для розгляду колегії суддів: Головуючий суддя Літвінова М.Є., судді Борисенко І.І., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2013 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5011-35/12317-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 07.08.2013 р.

У судовому засіданні 07.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2013 р. було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено її розгляд на 09.09.2013 р.

09.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі, а саме: висновок від 28.02.2013 р. № 2014/206/13-21 судово-економічної експертизи, проведеної в межах кримінальної справи №12290062 Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. розгляд справи було відкладено на 16.09.2013 р.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 16.09.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці та судді Ломаки В.С. на лікарняному, справу № 5011-35/12317-2012 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Мельник В.І., судді Борисенко І.І., Грєхова О.А.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2013 р. вказаною колегією суддів було прийнято справу № 5011-35/12317-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 16.10.2013 р.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 10.10.2013 р., у зв'язку з поверненням судді Літвінової М.Є. з відпустки, справу № 5011-35/12317-2012 передано для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий суддя Літвінова М.Є., судді Борисенко І.І., Грєхова О.А.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2013 р. вказаною колегією суддів було прийнято справу № 5011-35/12317-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 16.10.2013 р.

У судовому засіданні 16.10.2013 р. від представника позивача надійшли додаткові документи у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2013 р. розгляд справи було відкладено на 13.11.2013 р.

01.11.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване проведенням процедури передачі непроданих активів ТОВ «Укрпромбанк» в управління.

У судовому засіданні 13.11.2013 р. від представника позивача надійшли додаткові документи у справі та додаткові письмові пояснення, відповідно до яких він, зокрема, зазначає про те, що перерахування коштів з позичкового валютного рахунку на гривневий рахунок в силу діючого банківського законодавства є неможливим. Також, позивач звертає увагу на підроблення з боку працівників відповідача документів, які стосувались видачі спірного кредиту, якого в дійсності він не отримував, а також на те, що Вінницькою МДПІ було проведено перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства в період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р., за наслідками чого складено Акт №546-17/2729912734 від 14.10.2010 р., з якого вбачається, що станом на 01.04.2007 р. та 31.03.2010 р. у позивача відсутня кредиторська заборгованість та стосунки з ТОВ «Укрпромбанк» за перевіряємий період. При цьому, позивач зазначає також, що вказаною перевіркою не було встановлено наявності відкритого на ім'я позивача банківського рахунку № 2600302300682.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2013 р. розгляд справи було відкладено на 25.11.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.11.2013 р., у зв'язку з великою завантаженістю судді Грєхової О.А., справу № 5011-35/12317-2012 передано для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий суддя Літвінова М.Є., судді Борисенко І.І., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.2013 р. вказаною колегією суддів було прийнято справу № 5011-35/12317-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 25.11.2013 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 25.11.2013 р., у зв'язку з великою завантаженістю судді Борисенкор І.І., справу № 5011-35/12317-2012 передано для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий суддя Літвінова М.Є., судді Босий В.П., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2013р. вказаною колегією суддів було прийнято справу №5011-35/12317-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 25.11.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 25.11.2013р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 25.11.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2006 р. між позивачем (позичальник) та відповідачем (банк) було укладено Кредитний договір №33/КВ-06, згідно п.1.1 якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає на наступних умовах: ліміт кредитування 99 000,00 доларів США; строк кредитної лінії становить з 26.05.2006 до 25.05.2009 з наступним графіком зменшення ліміту кредитування: 25.08.2008р. на 10 000,00 доларів США; 25.09.2008 р. на 10 000,00 доларів США; 25.10.2008 р. на 10 000,00 доларів США; 25.11.2008 р. на 10 000,00 доларів США; 25.12.2008 р. на 10 000,00 доларів США; 25.01.2009 р. на 10 000,00 доларів США; 25.02.2009 р. на 10 000,00 доларів США; 25.03.2009 р. на 10 000,00 доларів США; 25.04.2009 р. на 10 000,00 доларів США; 25.05.2009 р. на 9 000,00 доларів США; мета використання коштів - придбання автотранспортних засобів та поповнення обігових коштів; процентна ставка - 15,0 % річних; комісія за підготовку та оформлення Договору - 150, 00 грн.

Відповідно до п.2.1 Договору видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (Транш). Підставою для видачі кожного окремого траншу є заява позичальника. Строк розгляду банком заяви не може перевищувати 2-х робочих днів.

Для надання кредитних коштів банк відкриває позичальнику позичковий рахунок №2063301300682 в Вінницькій філії ТОВ "Укрпромбанк", МФО 302515 (п. 2.2 Договору).

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що надання кожного траншу здійснюється шляхом:

- перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника №2600201300682 Вінницькій філії ТОВ "Укрпромбанк", МФО 302515;

- шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів позичальника (у випадках, коли це дозволено чинним законодавством України);

- перерахування коштів з позичкового рахунку на рахунок №290029001 в Вінницькій філії ТОВ "Укрпромбанк", МФО 302515, з подальшим продажем валюти на МВРУ та зарахуванням суми, отриманої від продажу, на поточний рахунок позичальника.

Згідно з п. 2.6 Договору кредит надається тільки після виконання вимог п. 2.5 щодо сплати комісії та розділу 3 цього Договору щодо умов забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Договором.

Повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п.1.1 цього Договору (п. 4.1 Договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту по день його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту (п. 4.2 Договору).

Нарахування процентів Банком здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається. Якщо 28 число поточного місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, нарахування здійснюється напередодні (п.4.3 Договору).

Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок 2068801300682 в Вінницькій філії ТОВ "Укрпромбанк", МФО 302515 (п. 4.4 Договору).

При надходженні від позичальника коштів на сплату заборгованості за кредитом за наявності простроченої заборгованості, у відповідності до умов цього Договору, банк самостійно направляє кошти у черговості, що передбачена п. 6.1.4 цього Договору (п. 4.5 Договору).

Відповідно до п. 4.6 Договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник у строки, передбачені п. 4.4 цього Договору, сплачує проценти з розрахунку 25 % річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

В п.4.7 Договору сторони погодили, що шляхом підписання цього Договору позичальник доручає банку здійснювати договірне списання з будь-яких його (позичальника) рахунків, відкритих в ТОВ "Укрпромбанк" (в т.ч. рахунків в іншій валюті, ніж валюта кредиту), коштів в сумах, необхідних для повернення кредиту, сплати процентів за його користування, штрафних санкцій та інших платежів позичальника за цим Договором. При цьому здійснюється утримання комісії у відповідності з діючими тарифами банку та передбачених чинним законодавством зборів та податків.

Згідно з п. 5.1.1 Договору Банк зобов'язувався відкрити позичальнику позичковий рахунок для надання кредиту та рахунок для нарахування та сплати процентів, рахунки для сплати комісій.

При цьому відповідно до п. п. 5.2.5, 5.2.7 Договору банк має право змінювати умови кредитування (в т.ч. процентну ставку) в порядку передбаченому п. 9.1 цього Договору, а також самостійно списувати з будь-яких рахунків позичальника, відкритих у ТОВ "Укрпромбанк" кошти та спрямовувати їх на погашення заборгованості по кредиту, сплату процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та інших платежів за цим Договором у відповідності до п. 4.7 цього Договору.

В свою чергу позичальник зобов'язувався використати кредит за його цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов даного Договору, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом в порядку передбаченому даним Договором, достроково повернути всю заборгованість за цим Договором, а саме: повернути всю суму Кредиту, сплатити нараховані проценти, штрафні санкції (за наявності), а також сплатити усі інші платежі, передбачені даним Договором у випадках та в порядку, передбачених п.9.2 цього Договору. Невиконання позичальником зобов'язань, передбачених цим пунктом є підставою для примусового стягнення (в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно) заборгованості за цим Договором.

Згідно з п. 9.2. Кредитного договору банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені даним Договором, а позичальник зобов'язаний в 10-ти денний термін з моменту надіслання Банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, сплатити проценти та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки завдані Банку, в наступних випадках, зокрема: порушення Позичальником термінів платежів, що встановлені даним Договором; невиконання Позичальником передбачених даним Договором зобов'язань по цільовому використанню Кредиту тощо.

Також між позивачем та відповідачем було укладено договори № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 про внесення змін до кредитного договору № 33/КВ-06 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 26.05.2006 р., в яких сторони погоджували: збільшення ліміту кредитування (300 000,00 доларів США); розширення видів забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором (іпотека нерухомого майна, застава транспортних засобів, порука фізичної особи); зміну строку кредитної лінії (до 28.12.2012 р.) тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2011 р. ТОВ "Український промисловий банк" звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення 1 317 874,77 грн. заборгованості за Кредитним договором № 33/КВ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 26.05.2006 р., вказуючи на порушення ФОП Клебаном В.В. взятих на себе грошових зобов'язань.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.09.2012 р. у справі № 7/39/2011/5003 вказаний позов було задоволено, вирішено стягнути з ФОП Клебана В.В. на користь ТОВ "Український промисловий банк" 118 282,39 доларів США (еквівалент 938 582,60 грн.) основного боргу, 16 176,35 доларів США (еквівалент 128 360,95 грн.) заборгованості з нарахованих відсотків за користування кредитом, 34 729,01 доларів США (еквівалент 275 578,17 грн.) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 412,72 доларів США (еквівалент 11 210,07 грн.) за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, а також 13 537, 32 грн. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236, 00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене рішення господарського суду Вінницької області не набрало законної сили в силу його оскарження ФОП Клебаном В.В. в апеляційному порядку.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 р. апеляційне провадження у справі № 7/39/2011/5003 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 5011-35/12317-2012.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач вказує на те, що йому так і не було з боку відповідача видано обумовлений укладеним між ними Договором кредит.

На підтвердження вказаних обставин ним додано до матеріалів справи Висновок № 3015 судово-економічної експертизи по справі № 7/39/2011/5003, складний 12.06.2012 р. Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, відповідно до заключної частини якого зазначається що за результатами дослідження матеріалів господарської справи № 7/39/2011/5003 та додатково наданих документів кошти з позичкового рахунку №2063301300682 кошти на рахунки, що передбачені умовами кредитного договору №290029001 та №2600201300682, з призначенням платежу: "видача кредиту згідно кредитного договору № 33/КВ-06 від 26.06.2006 р." не надходили. Натомість ТОВ "Український промисловий банк" перерахував 300 000, 00 доларів США з позичкового рахунку №2063301300682 на рахунок № 2600302300682, відкритий згідно договору банківського рахунку в іноземній валюті № 682-06 від 24.05.2006 р. ФОП Клебану В.В., з призначенням платежу: «видача кредиту зг.дог. № 33/КВ-06 від 26.05.2006 р…», що не відповідає вимогам п. 2.3. кредитного договору № 33/КВ-06 від 26.05.2006 р. Додаткових угод щодо внесення змін до п. 2.3. кредитного договору № 33/КВ-06 від 26.05.2006 р. на дослідження не надано.

Крім того, за результатами дослідження наданих документів, а саме: банківських виписок, меморіальних ордерів заяв на видачу траншів та розпоряджень бухгалтерії сума коштів, що надійшла на рахунок №2600302300682, відкритий згідно Договору банківського рахунку №682-06 від 24.05.2006 р. ФОП Клебану В.В. з призначенням платежу «видача кредиту зг. дог. № 33/КВ-06 від 26.05.2006 р…» становить 300 000, 00 доларів США. Кредит надавався згідно заяв на видачу траншів Клебана В.В. на рахунок №2600302300682, застосування якого не передбачено кредитним договором №33/КВ-06від 26.05.2006 р., які в подальшому списано з рахунка №2600302300682, як зазначено в призначенні платежу, на підставі заяв на продаж іноземної валюти. На дослідження заяв власника рахунку ФОП Клебана В.В., на підставі яких здійснювалось списання коштів з рахунку № 2600302300682 не надано. Натомість в матеріалах справи №7/39/2011/5003 наявні заяви про продаж іноземної валюти від імені ВФ ТОВ "Укрпромбанк" на суму 281618, 20 доларів США, де зазначено: «доручаємо вам списати іноземну валюту, що нам належить, з рахунку №3901202302515 в банку ТОВ «Укрпромбанк», МФО 321228, код ЄДРПОУ 19357325 та здійснити її продаж на таких умовах: (кредит ФОП Клебан Володимир Васильович) … за курсом уповноваженого банку… перерахувати гривневий еквівалент на рахунок №29003900002 в Вінницьку філії ТОВ «Укрпромбанк…». Згідно банківських виписок по рахунку №2600201300682 на рахунок №2600201300682, відкритий згідно Договору банківського рахунку №682-06 від 24.05.2006 р. та застосування якого передбачено кредитним договором, надійшли кошти з рахунку №2900390002 з призначенням платежу «За продану валюту … по курсу… зг. заяви від … за мінусом комісії 0, 1 %...» в сумі 1506185, 68 грн., які списані готівкою в день надходження з призначенням платежу на придбання товару та на поновлення корпоративної картки (в призначенні платежу не вказано номер картки та кому вона належить) в сумі 1504313,52 грн. Тоді, як згідно п. 2.3. кредитного договору №33/КВ-06 від 26.05.2006 р. у разі подальшого продажу виданої валюти на МВР, кошти перераховуються з позичкового рахунку на рахунок №290029001 з подальшим продажем валюти та зарахуванням суми, отриманої від продажу на поточний рахунок позичальника. В матеріалах справи відсутні первинні документи на видачу готівки з рахунку №2600201300682, заяви на продаж іноземної валюти власника рахунка №2600302300682 ФОП Клебана В.В., що є підставою для списання коштів з зазначеного рахунку, тому встановити яку суму коштів за кредитним договором № 33/КВ-06 від 26.05.2006 р. було отримано безпосередньо ФОП Клебаном В.В. експертом на видається за можливе.

За результатами дослідження наданих документів, а саме копій меморіальних ордерів, платіжних доручень, заяв на переказ готівки в рахунок погашення заборгованості по кредиту за кредитним договором № 33/КВ-06 від 26.05.2006р. ТОВ «Укрпромбанк» зараховано суму в розмірі 181717,61 доларів США. Надані на дослідження копії платіжних доручень не містять підписів уповноважених осіб клієнта та відбиток його печатки, копії меморіальних ордерів та заява на переказ готівки не містять підписів осіб відповідальних за здійснення операцій, а лише відтиск штампу та підпис про засвідчення копій, що не відповідає вищезазначеним вимогам постанови №566 від 30.12.1998 р. щодо оформлення первинних документів.

Обґрунтовуючи висновок експерт вказав на те, що при укладенні оспорюваного кредитного договору було визначено, що надання кожного траншу здійснюється шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку №2063301300682 на поточний рахунок позичальника № 2600201300682, проте як допущена у вказаних номерах рахунків невідповідність спричиняє неможливість зарахування коштів з вказаного позичкового рахунку (в іноземній валюті) на поточний рахунок (в національній валюті).

Також, згідно з Висновком спеціаліста № 1 від 18.09.2012р., складного Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВС України у Вінницькій області на підставі постанови про призначення економічного дослідження від 17.09.2012р. по кримінальній справі №12290062, винесеної слідчим відділенням розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ст. лейтенантом міліції Щетницькою Н.В., кошти з позичкового рахунку №2063301300682 кошти на рахунки, що передбачені умовами кредитного договору №290029001 та №2600201300682, з призначенням платежу: "видача кредиту згідно кредитного договору № 33/КВ-06 від 26.06.2006 р." не надходили.

Обґрунтовуючи зазначений висновок, судовий експерт вказав на те, що в наявних матеріалах кримінальної справи наявні меморіальні ордери, згідно з якими ТОВ «Український промисловий банк» за період з 29.05.2006 р. по 15.05.2007 р. в недотримання умов п. 2.3. кредитного договору № 33/КВ-06 від 26.05.2006 р. перерахував кошти в сумі 300 000 дол. США з позичкового рахунку № 206330100682 на рахунок № 2600302300682, який не зареєстрований у ДПІ м. Вінниці.

Зазначені висновки судового експерта узгоджуються з даними Акту Вінницької міжрегіональної державної податкової інспекції від 14.10.2010 р. №546-17/2729912731 «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Клебана Володимира Васильовича, ідентифікаційний номер 2729912734 за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р.», в якому серед даних про наявність відкритих рахунків у банківських установах відсутній рахунок 2600302300682. Цим же Актом не встановлено наявності будь-якої кредиторської заборгованості у позивача перед відповідачем за перевіряємий період.

Також, у Висновку спеціаліста №1 від 18.09.2012 р., складного Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВС України у Вінницькій області, судовий експерт відзначив, що механізм видачі та погашення кредиту (п. 2.3. кредитного договору № 33/КВ-06 від 26.05.2006 р.) не передбачає застосування рахунків №2600302300682 та №2900390002.

Крім того, судовий експерт зазначив, що копії меморіальних ордерів № 3 від 29.05.2006 р., № 2 від 30.05.2006 р., № 1 від 03.08.2006 р., № 1 від 16.08.2006 р., № 1 від 28.03.2007 р., № 12 від 15.05.2007 р. не підтверджують факт перерахування, видачі та отримання коштів в сумі 300 000, 00 дол. США Клебан В.В.

Зокрема, вказані меморіальні ордери не містять підписів осіб, відповідальних за здійснення операцій, а лише відтиск штампу банку та підпис про засвідчення копії, що не відповідає вимогам Постанови №566 від 30.12.1998 р. щодо оформлення первинних документів, а заявки на продаж іноземної валюти ФОП Клебан В.В. не підтверджені заявками про продаж іноземної валюти банком.

Слід зазначити, що під час розгляду даної справи, суду не було представлено оригіналів зазначених вище меморіальних ордерів, в тому числі оформлених належним чином копій.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до наданого до матеріалів справи Висновку експерта від 30.07.2012 р. №325-П, складеного Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВС України у Вінницькій області на підставі постанови про призначення почеркознавчої експертизи від 24.07.2012р. по кримінальній справі №12290062/2, винесеної слідчим СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ст. лейтенантом міліції Щетицькою Н.В., підпис в графі «Керівник підприємства» навпроти прізвища Клебан В.В. в оригіналі заяви про продаж іноземної валюти від 15.05.2007р. виконаний не Клебаном Володимиром Вастильовичем, а іншою особою.

Також, до матеріалів справи долучено Висновок від 28.02.2013р. №2014/206/13-21 судово-економічної експертизи, проведеної в межах кримінальної справи №12290062 Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, відповідно до якого (питання 8) зазначається, що за результатами дослідження матеріалів кримінальної справи №12290062, зокрема, виписок банку, кошти з позичкового рахунку №2063301300682 на рахунки, що передбачені умовами кредитного договору (п. 2.3.) №290029001 та №2600201300682 з призначенням платежу «видача кредиту згідно кредитного договору № 33/КВ-06 від 26.05.2006 р.» не надходили. Додаткових угод щодо внесення змін до п. 2.3. кредитного договору № 33/КВ-06 від 26.05.2006 р. на дослідження не надано.

Вважаючи, що укладений між сторонами договір не відповідає вимогам чинного законодавства та не спрямований на реальне настання правових наслідків, позивач просить суд визнати його недійсним.

Відповідач проти позову заперечував посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202, частини 2 статті 203, статей 205, 207, 237 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені ст.ст. 215, 216 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як наголошено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання практики розгляду справ, пов'язаних з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Під час розгляду даної справи судом встановлено обставини, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, а саме: його невідповідність приписам ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки він не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи, що відповідно до наведених норм правочин є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, то завідомо на момент вчинення правочину об'єктивна неможливість настання правового результату не породжує у сторін тих чи інших прав та обов'язків.

Так, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Застосовуючи вказані норми до відповідних правовідносин, необхідно виходити з того, що згідно зі статтею 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частинами 4, 7 статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Вказані приписи кореспондуються з положеннями ст. 638 ЦК України, відповідно до якої договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, істотними умовами є ті умови, без наявності яких договір не може існувати. Ці умови повинні визначатися законом саме як істотні, бути такими виходячи із правової природи даного виду договору, або якщо одна із сторін заявить, що має бути досягнуто згоди стосовно певної умови.

Аналіз положень ЦК України свідчить, що законодавець прямо зазначає перелік істотних умов того чи іншого виду договору.

З урахуванням викладеного, можна дійти висновку, що істотними умовами кредитного договору відповідно до закону є умови про предмет, ціну та строк його дії, а також усі інші умови щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.02.2008 у справі № 22/268 та листі Національного банку України від 18.08.2004 № 18-111/3249-8378 "Про деякі питання застосування Цивільного кодексу Україні в банківській діяльності".

При цьому, виходячи з аналізу правової природи договору кредиту, слід дійти висновку, що головним по відношенню до його змісту та визначальним для його кваліфікації є наявність в такому договорі зобов'язання фінансової установи видати кредитні кошти позичальнику та умови про порядок його реалізації, який забезпечує можливість реального виконання банківською установою обов'язку з надання грошових коштів позичальнику.

За результатами дослідження наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено наступне.

Згідно п.1.1 Кредитного договору, укладеного сторонами 26.05.2006 №33/КВ-06, банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає на наступних умовах: ліміт кредитування 99 000,00 доларів США; строк кредитної лінії становить з 26.05.2006 до 25.05.2009 з наступним графіком зменшення ліміту кредитування: 25.08.2008р. на 10 000,00 доларів США; 25.09.2008 р. на 10 000,00 доларів США; 25.10.2008 р. на 10 000,00 доларів США; 25.11.2008 р. на 10 000,00 доларів США; 25.12.2008 р. на 10 000,00 доларів США; 25.01.2009 р. на 10 000,00 доларів США; 25.02.2009 р. на 10 000,00 доларів США; 25.03.2009 р. на 10 000,00 доларів США; 25.04.2009 р. на 10 000,00 доларів США; 25.05.2009 р. на 9 000,00 доларів США; мета використання коштів - придбання автотранспортних засобів та поповнення обігових коштів; процентна ставка - 15,0 % річних; комісія за підготовку та оформлення Договору - 150, 00 грн.

Відповідно до п.2.1 Договору видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (Транш). Підставою для видачі кожного окремого траншу є заява позичальника. Строк розгляду банком заяви не може перевищувати 2-х робочих днів.

Пунктом 2.1 кредитного договору визначено, що видача кредитних коштів в межах кредитної лінії повинна здійснюватись окремими частинами (траншами). Підставою для видачі кожного траншу окремо є заява позичальника.

Згідно п.2.2 кредитного договору для надання кредитних коштів банк відкриває позичальнику позичковий рахунок №2063301300682.

Відповідно до п.2.3 кредитного договору, надання кожного окремого траншу здійснюється трьома, визначеними Договорами шляхами, а саме:

- шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника №2600201300682 у Вінницькій філії ТОВ «Укрпромбанк», МФО 302515;

- шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів позичальника ( у випадку, коли це дозволено чинним законодавством України»);

- шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на рахунок №290029001 у Вінницькій філії ТОВ «Укрпромбанк», МФО 302515, з подальшим продажем валюти на МВРУ та зарахування суми, отриманої від продажу, на поточний рахунок позичальника.

Повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п.1.1 цього Договору (п. 4.1 Договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту по день його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту (п. 4.2 Договору).

Отже, необхідною та обов»язковою умовою виконання кредитного договору є відкриття позичкового рахунку, з якого кредитні кошти мали перераховуватися на рахунки, зазначені у п.2.3 кредитного договору.

Відкриття позичкового рахунку, також мало на меті здійснення відповідного контролю про видачу СПД Клебану В.В. саме банківських коштів, а не будь-яких інших.

Відповідно до умов спірного кредитного договору - грошовою одиницею останнього є долари США.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ніяких заяв до банку про видачу траншів та зарахування їх на позичковий рахунок №2063301300682 не надавав. Згідно висновків судових експертиз та висновків спеціалістів, що містяться в матеріалах справи встановлено, що перерахування коштів з позичкового валютного рахунку №2063301300682 на гривневий рахунок №2600201300682 в силу діючого банківського законодавства є неможливим.

Заяви-доручення на продаж іноземної валюти, які надано до суду та копії яких є в матеріалах справи не відносяться до спірного кредитного договору, оскільки з їх змісту вбачається, що позивачем доручалось банку здійснити продаж, належних йому коштів в іноземній валюті згідно договору №682-06 від 24.05.2005 (який взагалі не укладався сторонами) з рахунку №2600302300682 з подальшим їх перерахуванням на рахунок №2900290001. Конвертовану, у разі виконання даної заяви суму, як зазначено в заявах позивача, останній просив зарахувати на його рахунок №2600201300682. Дані заяви датовані 29.06.2006, 30.05.2006, 03.08.2006, 16.08.2006, 28.03.2007 та 15.05.2007. Останні не містять посилань ні на кредитний договір ні на позичковий рахунок, та відповідно до висновків спеціаліста та почеркознавчої експертизи, які містяться в матеріалах справи, підписані не позивачем.

Щодо валютного рахунку №2600302300682, то слід зазначити що даний рахунок банком не відкрито та не зареєстровано в податкових органах про що свідчить акт документальної планової виїзної перевірки вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД - фізичної особи Клебана В.В. Вінницьким МДПІ №546-17/2729912734 від 14.10.2010, який міститься в матеріалах справи. Отже, позивач не мав права використовувати зазначений рахунок, а банк здійснювати по ньому будь-які операції до отримання повідомлення-відповіді або корінця повідомлення органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби.

Відповідне положення закріплене п.1.13 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України 12.11.2003 №492 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 №1172/8493), згідно якого банк зобов»язаний у встановленому законодавством України порядку надіслати повідомлення до відповідного органу державної податкової служби про відкриття або закриття поточного/вкладного (депозитного) рахунку фізичної особи підприємця.

Банк має право проводити видаткові операції за рахунком клієнта юридичної особи - резидента, відокремленого підрозділу, іноземного представництва, яке відповідно до законодавства України зобов»язане сплачувати податки і збори, нерезидента-інвестора, який є учасником угоди про розподіл продукції відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції», фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, починаючи з дати отримання банком повідомлення-відповіді або корінця повідомлення органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби.

Факт відсутності у СПД Клебанга В.В. рахунку №2600302300682 підтверджується актом документальної планової виїзної перевірки вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД - фізичної особи Клебана В.В. Вінницької МДПІ №546-17/2729912734 від 14.10.2010, яка проводилась за період з 01.04.2007 по 31.03.2010.

Посилання відповідача на часткове отримання СПД Клебаном В.В. коштів за кредитним договором після 01.04.2007 та його майже повне погашення після вищезазначеної дати не знайшли свого підтвердження як у первинних бухгалтерських документах, так і банківських виписках, які були предметом дослідження органом державної податкової служби.

Як зазначалось вище, за змістом вищенаведених висновків судових експертиз, при укладенні оспорюваного Договору відповідачем було допущено помилку в порядку надання кредитних коштів позичальнику, а саме: визначено, що надання кожного траншу здійснюється шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку №2063301300682 на поточний рахунок позичальника № 2600201300682, проте як допущена у вказаних номерах рахунків невідповідність спричинила неможливість зарахування коштів з вказаного позичкового рахунку (в іноземній валюті) на поточний рахунок (в національній валюті) і відповідно з позичкового рахунку № 2063301300682 кошти на рахунки, що передбачені умовами кредитного договору, з призначенням платежу: "видача кредиту згідно кредитного договору № 33/КВ-06 від 26.06.2006 р." не надходили.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не спростовано зазначених вище висновків судових експертів, як і не представлено жодних належних доказів надання кредитних коштів позивачу в інший спосіб, оскільки первинні документи про видачу таких коштів складені з численними порушеннями, про які зазначалось вище, та які позбавляють їх доказової сили.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами Кредитний договір № 33/КВ-06 від 26.05.2006р. в дійсності не був спрямований на реальне настання наслідків, ним обумовлених, у зв'язку з чим він має бути визнаний недійсним.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог, вони підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.1057-1 Цивільного кодексу України у разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов»язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України , т а визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідна заява не подана до матеріалів справи, а тому у суду відсутні підстави для застосування відповідних наслідків визнання правочину недійсним.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом.

Абзац 5 п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012, визначає, що після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілом господарським судом на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та витрати по сплаті проведеної експертизи в розмірі 7 263,80 грн. (1 073,00 грн. судового збору + 6 190,80 грн. - оплата за проведення експертизи) покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним з моменту укладення Кредитний договір №33/КВ-06 від 26.05.2006р., укладений між Фізичною особою-підприємцем Клебан Володимиром Васильовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (01133, місто Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки, будинок 26; код ЄДРПОУ 19357325) на користь Фізичної особи-підприємця Клебана Володимира Васильовича (21021, Вінницька область, Вінницький район, с. Зарванці, вул. Руданського, будинок 23, ідентифікаційний номер 2729912734) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 6 190, 80 грн. (шість тисяч сто дев»яносто гривень 80 коп.).

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 02.12.2013

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді В.П. Босий

В.С. Ломака