Постанова № 35699323, 09.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 р. Справа № 804/10995/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Власенка Д.О. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ДБМФ "Партнер" про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Дніпродзержинська ОДПІ) 14 серпня 2013 року звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДБМФ "Партнер" (далі - ТОВ ДБМФ "Партнер") про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у зв'язку з несплатою суми самостійно визначеного податкового зобов'язання, у ТОВ ДБМФ "Партнер" виникла податкова заборгованість з орендної плата за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 31056,51 грн.

Відповідач заперечень проти позову не надав. Конверт з ухвалою про відкриття скороченого провадження 25.09.2013 року повернувся на адресу суду з відміткою «із закінченням строку зберігання».

Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

За таких підстав вважаю за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ДБМФ "Партнер" (код ЄДРПОУ 13465870) зареєстроване у якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ ДБМФ "Партнер" має податкову заборгованість з орендної плата за земельні ділянки державної або комунальної власності, яка виникла у період з 30.07.2009 року по 02.03.2013 року у розмірі 31056,51 грн., що підтверджується довідкою заступника начальника Дніпродзержинської ОДПІ, розрахунками за період з 27.01.2009 року по 29.01.2010 року, деклараціями за період з 28.01.2011 року по 04.02.2013 року, уточнюючим документом від 12.04.2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Дніпродзержинською ОДПІ по підприємству сформовано першу податкову вимогу від 25.10.2001 року №1/38 та другу податкову вимогу від 24.11.2001 року №2/121

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача у період з 30.07.2009 року по 02.03.2013 року складає 62 903,34 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року у справі № 2а-11061/09/0470 суд постановив стягнути з ТОВ ДБМФ "Партнер" на користь держави податковий борг з земельного податку в сумі 6415,83 грн. (шість тисяч чотириста п'ятнадцять гривень 83 коп.), в тому числі за рорахунком від 27.01.2009 року №21358.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги Дніпродзержинської ОДПІ не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 269.1 Податкового кодексу України, платниками податку плати за землю є:

269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

269.1.2. землекористувачі.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України).

У п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація по податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України:

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (п. 57.1)

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. (п. 57.3)

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

У п. 59.4 та п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1. ст. 129 після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно п. 87.1. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно п. 95.1 та п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на вищевикладене, а також у зв'язку з тим, що доказів сплати заборгованості, відповідачем до суду надано не було, суд вважає за необхідне стягнути з платника податків кошти в сумі 29939,69 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 128, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ДБМФ "Партнер" про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДБМФ "Партнер" (ідентифікаційний код 13465870, адреса: 51900, м. Дніпродзержинськ, вул. Басейна, 1-а) кошти на користь бюджету (р/р 33218811700013, отримувач УДКС України у м. Дніпродзержинську, податковий код 38028588, банк одержувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) в рахунок погашення податкової заборгованості по орендній платі за землю у сумі 29939,69 грн. (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять гривень 69 копійок).

Судові витрати по справі не стягуються.

Відповідно до положень п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України постанова підлягає негайному виконанню відповідачем.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко