Рішення № 35699254, 28.11.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 р. Справа № 923/1498/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційної фірми "КОНО", м. Червоноград Львівської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_3

про стягнення 23 131,64 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Печаткін П.М., уповн. представник, довіреність від 14.11.2013р.;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційна фірма "КОНО" (позивач) про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 23 131,64 грн., з яких 21000,00 грн. заборгованості з оплати товару, 578,22 грн. річних (3 %) та 1553,42 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати товару за договором поставки № 05-04 від 05.04.2012р.

Відповідач належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи. Ухвалу суду від 30.10.2013р. про порушення справи надіслано відповідачеві поштою, рекомендованим листом з повідомленням, відповідно до ст. 64 ГПК України, за вказаною у позовній заяві адресою відповідача. До суду повернулося та залучено судом до матеріалів даної справи поштове повідомлення про вручення цього рекомендованого листа за вказаною у позовній заяві адресою відповідача (а.с.37). Проте, у судове засідання 28.11.2013р. відповідач не прибув та не забезпечив явку свого представника у це засідання, не надав відзиву на позовну заяву та витребувані від нього судом згідно з ухвалою від 30.10.2013р. документи. Про причини вказаного відповідач не повідомив суду.

Заяв та клопотань щодо судового засідання 28.11.2013р. від сторін не надходило.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представників сторін не унеможливлює розгляд справи № 923/1498/13. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, при тому, що відповідача належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявним в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить задовольнити позов повністю, з зазначених у позовній заяві підстав.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 28.11.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд, -

встановив :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційна фірма "КОНО" (надалі - позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач) 05.04.2012р. укладений договір поставки № 0504 (надалі - договір). Відповідно до п.1.1 договору позивач, постачальник за договором, зобов'язався поставити і передати у власність відповідача, покупця за договором, товар, труби фірми PipeLife Turkey Arili Plastik San A.S., а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах договору. Згідно з п.1.2 договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю товару, строки поставки товару визначаються сторонами у специфікаціях (накладних), які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару здійснюється позивачем шляхом транспортування товару відповідачу до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату, чи в межах узгодженого періоду. За згодою сторін договору можливі інші умови поставки, в такому випадку строки та умови поставки вказуються у специфікаціях до договору. Згідно з п. 3.2 та п.3.3 договору поставка товару здійснюється партіями згідно заявок відповідача, датою поставки вважається дата підписання товарної накладної (товарно-транспортної накладної). Відповідно до п. 4.1 договору відповідач здійснює оплату кожної партії товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача авансового платежу у розмірі 20% від загальної суми та перерахування залишку вартості товару протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту поставки товару. Згідно з п.4.2 договору за згодою сторін можливий інший порядок розрахунку про що вказується у специфікації до договору. Відповідно до п. 5.2 договору, у разі несвоєчасної або неповної оплати товару відповідач не може вимагати від позивача виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 8.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін договору і діє протягом одного року. Згідно з п.8.2 договору у випадку, якщо жодна із сторін договору за 10 (десять) днів до закінчення терміну дії договору не буде наполягати на його закінченні, договір вважається пролонгованим ще на один рік на тих же умовах.

Позивачем та відповідачем складено та підписано специфікацію № 1 до договору, у якій вказаний товар "ПЕ плоска труба для крапельного зрошення 75DFNP017061220 17мм., 6мл., 1,2 л/ч, 20 см." у кількості 125000 шт., загальною вартістю 60000,00 грн. (з ПДВ). Строки поставки зазначеного товару у цій специфікації не вказано. Також, у цій специфікації не вказано інших, ніж зазначено за основним текстом договору, умов поставки товару та умов оплати товару.

На виконання умов договору позивач передав 28.04.2012р. відповідачу на підставі видаткової накладної від 28.04.2012р. № РН-0445, згідно з довіреністю відповідача № 7 від 18.04.2012р., вказаний у специфікації № 1 до договору товар загальною вартістю 59520,00 грн., у кількості 124000 шт., замість 125000 шт. як-то вказано у специфікації. Проте, вказану видаткову накладну було підписано відповідачем та скріплено відтиском печатки відповідача без будь-яких зауважень та заперечень. Зокрема, без будь-яких зауважень та заперечень відповідача щодо кількості товару. Доказів іншого відповідач не надав.

Відповідач оплату вказаного товару здійснив частково, у сумі 38520,00 грн., сплативши 12000,00 грн. попередньої оплати за товар та, в подальшому, 26520,00 грн., що слідує з складеного позивачем та відповідачем акту звірки стану взаєморозрахунків між ними за період з 01.04.2012р. по 30.09.2013р. Зокрема, 18.04.2012р. відповідач сплатив 12000,00 грн. попередньої оплати за товар, 07.06.2012р. сплатив 12000,00 грн., 07.09.2012р. сплатив 5000,00 грн., 02.11.2011р. сплатив 4520,00 грн., 22.11.2012р. сплатив 5000,00 грн.

За результатами проведеного судом аналізу положень договору, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою договір є, фактично, договором купівлі-продажу: з положень договору не вбачається притаманного договору поставки узгодження між сторонами договору строків поставки, передбачено поставку товару за заявками відповідача (п. 3.2 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона - продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п. 4.1 договору строк для проведення відповідачем остаточного розрахунку за товар встановлений у банківських днях, а саме, 30 банківських днів з моменту поставки товару. При цьому, поняття (термін) "банківський день" чинним законодавством або ж сторонами за текстом договору не визначено. За таких обставин, суд приймає значення цього поняття як "робочий день банку, який здійснюватиме перерахування грошових коштів відповідача, в оплату товару позивача, на розрахунковий рахунок позивача". За загальним правилом, що містить у собі ч. 1 ст. 52 Кодексу Законів про працю України, в Україні встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними. Згідно з цим же Кодексом, допускається встановлення шестиденного робочого тижня, з одним вихідним днем. Матеріалами справи не підтверджено факт встановлення в банках, в яких обслуговуються позивач або відповідач, або ж в будь-яких інших банках шестиденного робочого тижня, з одним вихідним днем та, відповідно, факт здійснення банківських операцій протягом шести днів на тиждень. Доказів іншого позивачем не надано.

З урахуванням цього та виходячи з положень щодо строку оплати товару, які містить у собі п. 4.1 договору суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку провести остаточний розрахунок за отриманий за договором, на підставі видаткової накладної від 28.04.2013р. № РН-0445, товар протягом 30-ти робочих днів з дня отримання цього товару, виходячи з встановленого згідно з ч. 1 ст. 52 Кодексу Законів про працю України п'ятиденного робочого тижня. Тобто, протягом періоду часу з 28.04.2012р. по 08.06.2012р., включно. З вказаних підстав, зобов'язання з оплати отриманого за договором, на підставі видаткової накладної від 28.04.2013р. № РН-0445 товару є простроченим відповідачем з 09.06.2012р.

Станом на 09.06.2012р. відповідач сплатив позивачеві 24000,00 грн. з 59520,00 грн. вартості вказаного товару та, в подальшому, ще 14520,00 грн., після чого сплаті відповідачем підлягає 21000,00 грн. залишку вартості товару.

06.09.2013р. позивач направив відповідачеві претензію від 06.09.2013р. № 27 з вимогами погасити заборгованість відповідача перед позивачем за договором, у сумі 21000,00 грн. У відповідь на цю претензію відповідач надіслав позивачеві листа № 02-09 від 18.09.2013р., згідно з яким відповідач визнав вказаний власний борг перед позивачем, повідомив позивача про свій тяжкий фінансовий стан та запевнив позивача, що погасить цей борг при першій можливості.

Сплату залишку вартості придбаного у позивача товару, у розмірі 21000,00 грн., відповідачем не здійснено по теперішній час. Доказів іншого відповідачем не надано.

Факт наявності у відповідача обов'язку перед позивачем щодо оплати вказаної, у розмірі 21000,00 грн., заборгованості підтверджується такими первинними документами як, безпосередньо, договір, видаткова накладна від 28.04.2012р. № РН-0445, довіреність відповідача № 7 від 18.04.2012р., лист відповідача № 02-09 від 18.09.2013р.

Розмір вказаної заборгованості відповідача перед позивачем, саме як 21000,00 грн., додатково уточнений згідно з складеним позивачем та відповідачем актом звірки стану взаєморозрахунків між ними за період з 01.04.2012р. по 30.09.2013р. (а.с.14).

Також, заборгованість у розмірі 21000,00 грн. перед позивачем визнано відповідачем згідно з його листом до позивача № 02-09 від 18.09.2013р. (а.с.19).

Під час розгляду даної справи відповідачем не надано будь-яких заперечень щодо наявності у нього вказаної, у розмірі 21000,00 грн., заборгованості перед позивачем або ж доказів сплати цієї заборгованості.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та з урахуванням приписів наведених правових норм позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 21000,00 грн. з оплати товару підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язанний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно з ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманого за договором товару, позивач нарахував відповідачеві 578,22 грн. річних (3 %) за період часу з 23.11.2012р. по 23.10.2013р. Як встановлено судом, при здійсненні розрахунку вказаних річних позивач неправильно визначив дату, з якої зобов'язання відповідача з оплати товару є простроченим (з 23.11.2012р. згідно з розрахунком позивача, а фактично, з 09.06.2012р.) та не взяв до уваги, що кількість днів у 2012, високосному, році становить 366 днів.

Судом здійснено власний розрахунок річних (3%), які підлягають сплаті відповідачем у зв'язку із простроченням виконання відповідачем вказаного грошового зобов'язання. За результатами цього розрахунку судом встановлено наступне.

Річні за період з 09.06.2012р. по 06.09.2012р. (або за 90 днів) на суму заборгованості у розмірі 35 520,00 грн. становлять 262,03 грн.

262,03 грн. = ((35 520,00 грн. х 90 х 3) /100) / 366

Річні за період з 07.09.2012р. по 01.11.2012р. (або за 56 днів) на суму заборгованості у розмірі 30 520,00 грн. становлять 140,09 грн.

140,09 грн. = ((30 520,00 грн. х 56 х 3) /100) / 366

Річні за період з 02.11.2012р. по 21.11.2012р. (або за 20 днів) на суму заборгованості у розмірі 26 000,00 грн. становлять 42,62 грн.

42,62 грн. = ((26 000,00 грн. х 20 х 3) /100) / 366

Річні за період з 22.11.2012р. по 31.12.2012р. (або за 40 днів) на суму заборгованості у розмірі 21 000,00 грн. становлять 68,85 грн.

68,85 грн. = ((21 000,00 грн. х 40 х 3) /100) / 366

Річні за період з 01.01.2013р. по 23.10.2013р. (або за 296 днів) на суму заборгованості у розмірі 21 000,00 грн. становлять 510,90 грн.

510,90 грн. = ((21 000,00 грн. х 296 х 3) /100) / 365

Загальна сума річних становить 1024,49 грн.

1024,49 грн. = 262,03 грн. + 140,09 грн. + 42,62 грн. + 68,85 грн. + 510,90 грн.

З урахуванням зазначеного та на підставі наведених правових норм заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 578,22 грн. річних підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки розмір заявлених до стягнення річних не перевищує дійсного розрахованого судом розміру таких річних, 1024,49 грн.

У зв'язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманого за договором товару, позивач нарахував відповідачеві 1553,42 грн. пені за період часу з 23.11.2012р. по 21.05.2013р. Проте, у договорі відсутні положення про встановлення відповідальності відповідача у вигляді пені за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати товару. Під час розгляду даної справи позивачем, також, не надано будь-яких доказів встановлення сторонами договору (відповідачем та позивачем) відповідальності відповідача у вигляді пені за неналежне виконання грошового зобов'язання з оплати товару та узгодження сторонами договору розміру такої пені. Безпосередньо ж нормами законів, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, інших законів України, розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з оплати товару не встановлений. Як виняток, у разі порушень господарських зобов'язання, в якому хоча б одна сторона, є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або ж виконання зобов'язання фінансуються за рахунок Державного бюджету, розмір штрафу та пені передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України. За відсутності встановлення відповідальності у вигляді пені та встановлення розміру пені на підставі договору між сторонами або ж за законом, застосування пені згідно норми ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України є неправомірним. З наведених підстав позовні вимоги про стягнення з відповідача 1553,42грн. пені не підлягають задоволенню у повному обсязі. У зв'язку із чим, у задоволенні позовних вимог в цій частині має бути відмовлено повністю.

Судовий збір у розмірі 1720,50 грн. розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 93,28 %.

93,28 % = (21578,22 грн. (розмір, в якому судом задоволено позовні вимоги) / /23131,64 грн. (розмір позовних вимог згідно із позовною заявою)) х 100,00 %.

Відповідно, 93,28 % судового збору, або 1604,88 грн., покладаються на відповідача, решта - на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційна фірма "КОНО" (місцезнаходження - 80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Паркова, буд. 2, кв.17; ідентифікаційний код юридичної особи - 13818328; р/р26001053814399 в Західному ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", у м. Львів, МФО 325321) 21000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп. заборгованості з оплати товару, 578 (п'ятсот сімдесят вісім) грн. 22 коп. в якості річних та 1604 (одна тисяча шістсот чотири) грн. 88 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 03.12.2013р.

Суддя К.В. Соловйов