Рішення № 35699146, 28.11.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" листопада 2013 р. Справа № 906/1367/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 03.10.2013р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (м. Новоград-Волинський Житомирської області)

про стягнення 97322,94 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 97322,94грн., з яких, 93831,87грн. основного боргу, 2457,63грн. пені та 1033,44грн. трьох відсотків річних, посилаючись на укладений між сторонами договір поставки № 060412 від 06.04.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь позивача 93831,87 грн. боргу, 2721,92 грн. пені, 694,12 грн. 3% річних.

Відповідно ст. 22 ГПК України, заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду. Розгляд справи здійснюється в межах заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвала господарського суду від 07.11.13р., яка направлялась відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (11708, м.Новоград -Волинський, вул. Борисова, 4), повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання"

Явка представників сторін в дане судове засідання обов'язковою судом не визнавалась.

Відповідно до пп.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Також, ст.77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Господарський суд вважає за необхідне та можливе прийняти рішення у справі за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами (ст.75 ГПК України).

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.04.12р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Новоград-Волинський м'ясокомбінат") укладений договір поставки № 060412 (т.1 10-11).

22.05.12р. між сторонами укладено додаток № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору № 060412 від 06.04.12р. (т.1 а.с. 12).

Відповідно пп.1.1., 2.1 договору, постачальник (позивач) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити покупцю, а покупець (відповідач) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити таку продукцію, за ціною, що склалася на ринку і визначена в рахунку.

Відповідно ч. 5 договору, розрахунок та цим договором між постачальником і покупцем провадиться у національній валюті - гривні - безготівково, шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника (на реквізити вказані в цьому договорі). Оплата конкретної партії продукції проводиться на умовах зазначених в договорі і може передбачати як передоплату так і оплату по факту поставки або на умовах відстрочки платежу. В разі відстрочки платежу, або в разі часткової передплати, покупець проводить оплату поставленої партії - у строк не більше 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки.

Згідно накладних № 138 від 14.02.13р., № 243 від 11.04.13р., № 188 від 02.03.13р. позивач передав, а відповідач отримав товар на суму 104640,00 грн. (т.1 а.с.139, 147, 151).

Однак, за отриманий товар відповідач розрахувався частково, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 93 831,87 грн.

16.07.13р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 04, яка вручена відповідачу 23.07.13р. (т.1 а.с.177), позивач просив перерахувати суму боргу в розмірі 93831,87 грн. на поточний рахунок позивача (т.1 а.с. 178).

З пояснень позивача, відповідь на дану претензію відповідач не надав.

Отже, станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем становить 93 831,87 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі викладеного заборгованість в сумі 93831,87 грн. підтверджена доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Обставини, які звільняють відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, та обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за його невиконання, в матеріалах справи відсутні.

За порушення умов договору, позивачем нарахована пеню в сумі 2721,92 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно п.7.3 договору, в разі порушення умов цього договору щодо строків поставки та/або оплати, винна сторона сплачує другій стороні неустойку у розмірі облікової ставки НБУ діючої на момент виникнення такого порушення за кожен день протермінування від суми несплати або від суми непоставленої продукції.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 694,12 грн.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи, що сума заявлених позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних не перевищує суму перераховану судом, позовні вимоги в сумі, відповідно, 2721,92 грн. та 694,12 грн. підлягають задоволенню.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 93831,87 грн. боргу, 2721,92 грн. пені, 694,12 грн. 3% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (11708, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул. Борисова, 4, код 00443424) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 93 831,87 грн. боргу, 2 721,92 грн. пені, 694,12 грн. 3% річних та 1 944,96 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.12.13

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.)