Рішення № 35699130, 03.12.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 листопада 2013 р. Справа № 903/1033/13

Господарський суд Волинської області у складі судді Кравчука Віктора Оксентійовича, розглянувши позов ТзОВ «ЕФ ЕС Маккензі-Україна», м.Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Підріччя Камінь-Каширського р-ну Волинської обл.

про відшкодування 18 367 грн. збитків, пов'язаних з недостачею, пошкодженням і втратою вантажу під час перевезення

За участю представників сторін:

від позивача - Ткач В.Д. (представник, довіреність № 1 від 25.12.2012 р. у матеріалах справи, а.с.83);

від відповідача - не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права й обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід судді не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від позивача в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Господарського суду Волинської області від 13.11.2013 р.

01.10.2013 р. ТзОВ «ЕФ ЕС Маккензі-Україна» як експедитор звернулося з позовом до Господарського суду Волинської області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як перевізника 18 367 грн. збитків, пов'язаних з недостачею, пошкодженням і втратою вантажу під час перевезення.

Підставою позовних вимог позивачем визначено виявлення ним як експедитором під час розвантаження в пункті призначення на складі вантажоодержувача ТзОВ «Легранд Україна» 7 замочених і 15 деформованих упаковок з електротехнікою.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, викладених у ньому.

Господарським судом встановлено, що в червні 2012 року між ТзОВ «ЕФ ЕС Маккензі-Україна» (експедитор за договором, позивач у справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (перевізник за договором, відповідач у справі) був укладений договір № 93028 перевезень вантажів (транспортно-експедиційне обслуговування) (далі - договір) (а.с.11-14), який відповідно до п.8.1 договору діє протягом всього періоду співробітництва сторін.

Представлений позивачем оригінал договору оглянуто в судовому засіданні 13.11.2013 р. та встановлено відповідність йому наявної в матеріалах справи копії.

Відповідно до п.п.2.2, 2.6 договору на кожне замовлення оформляється заявка (транспортне замовлення), що є невід'ємною частиною договору.

Так, 03.10.2012 р. між сторонами підписаний договір-заявка № КІСП10120002 на організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом (а.с.15-16).

Згідно з п.2.7 договору основним перевізним документом є міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR), за яким відбувається здача-приймання вантажу.

Такою у даному випадку є міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) за № 000105 (а.с.26), засвідчений в порядку ст.79 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. № 3425-ХП (далі - Закон № 3425-ХП) та глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. N 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за N 282/20595 (далі - Порядок № 296/5), переклад якої долучений позивачем до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 13.11.2013 р.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд Волинської області вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

При цьому суд виходив з наступного.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Предметом спору є відшкодування 18 367 грн. збитків, пов'язаних з недостачею, пошкодженням і втратою вантажу під час перевезення.

Господарсько-правова відповідальність як і будь-яка інша юридична відповідальність є наслідком вчинення винною особою правопорушення. Така відповідальність настає за наявності таких умов: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди, збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Пунктом 4.14 договору передбачено, що перевізник несе повну матеріальну відповідальність за вантаж з моменту його прийняття до перевезення і до його передачі вантажоодержувачу.

Відповідно до п.4.16 договору факт недостачі, пошкодження, втрати (псування) вантажу фіксується в СMR та в акті про виявлення зазначених недоліків.

Так, у СMR № 000105 зазначено про вологість 7 упаковок з електротехнікою і деформацію 15 упаковок з вантажем, вантажоодержувачем є ТзОВ «Легранд Україна».

09.10.2012 р. складений акт про виявлення нестачі, пошкодження вантажу (товару, пошкодження упаковки при отриманні товару на складі АТ «ДХЛ Інтернешнл Україна») на суму 22 804, 07 грн. (а.с.24), в якому вказано про справність пломб при відкритті автофургону (контейнера), що підтверджує вину перевізника.

Згідно з додатком до вищеназваного акта від 09.10.2012 р. товар пошкоджений 24 найменувань певної кількості та вартості (а.с.25).

Розмір збитків позивач обґрунтовує даними, які містяться в 3 інвойсах № 6354039 від 26.09.2012 р., № 6356573 від 01.10.2012 р., № 6356576 від 01.10.2012 р., які додаються до спірної накладної, засвідчені в порядку ст.79 Закону № 3425-ХП та глави 8 Порядку N 296/5 переклади яких долучені ним до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 13.11.2013 р.

У зв'язку з чим експедитором надіслано перевізнику претензію № 1912 від 11.10.2012 р. на суму 22 804, 07 грн. (а.с.57-59), яка залишена без відповіді.

По даному факту повторно 30.07.2013 р. перевізнику надіслано доповнення до претензії вих.№ 1075 про сплату 18 367 грн. збитків (1 731, 64 ЄВРО) (а.с.55-56).

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не доведено, які саме він вчиняв дії по недопущенню господарського правопорушення згідно з ч.2 ст.218 ГК України.

Заперечення відповідача проти позову, які ґрунтуються на належному ним виконанні зобов'язання за договором, що, на його думку, підтверджується наявним у матеріалах справи актом від 03.12.2012 р. виконаних робіт на суму 12 500 грн. (а.с.29), є безпідставні, оскільки даний акт свідчить лише про факт виконання перевезення та грошову суму як винагороду за перевезення. Як зазначалося вище, факт пошкодження вантажу підтверджується відміткою на СMR № 000105 і актом про виявлення недостачі пошкоджень вантажу від 09.10.2012 р.

Різниця між сумою позову 18 367 грн. та сумою в акті про виявлення недостачі пошкоджень вантажу від 09.10.2012 р. викликана тим, що в акті розрахунок зроблений з урахуванням витрат по доставці до місця призначення, а в позовній заяві розрахунок зроблено з урахуванням вартості вантажу при прийнятті його до перевезення.

Таким чином, суд вважає, що позов є підставним, обгрунтованим і таким, що підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, Господарський суд Волинської області

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ТзОВ «ЕФ ЕС Маккензі-Україна» (04060, м.Київ, вул.Академіка Щусєва, 36; ідентифікаційний код 33835710) 18 367 грн. збитків, пов'язаних з недостачею, пошкодженням і втратою вантажу під час перевезення; 1 720, 5 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено

03.12.13

Суддя В. О. Кравчук