Постанова № 35698706, 01.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2013 рокуСправа №2а-2482/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді - Кравченко М.М.;

при секретарі - Коваль К.М.,

за участю:

представник позивача (ТОВ "СГС ПЛЮС") Іванова Анжеліка Вікторівна довіреність № 3 від 10.01.12 на підставі паспорту;

представник відповідача (Державна податкова інспекцію у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі) Харькова Олена Олексіївна довіреність № 1389/9/10.1-04 від 21.05.13 на підставі посвідчення;

представник відповідача (Державна податкова інспекцію у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі) Никольська Ксенія Борисівна довіреність № 187/9/101-4 від 08.07.13 на підставі посвідчення;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2012 року №000001220 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 4 182 110,0грн., №0000210220/1 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 125 300,0грн. та №0000190220/1 про зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 332 485,0грн.

Позовні вимоги мотивовані безпідставним визначенням (зменшенням) позивачу грошових зобов'язань, оскільки висновки про порушення ним вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на документах первинного обліку. Крім того, позивач зазначає, що встановлення відповідачем за результатами акта перевірки від 28 травня 2012 року порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення суми податку на додану вартість у березні 2009, що спричинило зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість, без врахування того факту, що у судовому порядку вже встановлено протиправність такого висновку відповідача, також свідчить про протиправність дій податкового органу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 19 жовтня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2482/12/2770. Іншою ухвалою суду від 19 жовтня 2012 підготовче провадження по справі закінчено, справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 13 грудня 2012 призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження по справі до одержання результатів експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26 липня 2013 провадження у справі поновлено.

24 вересня 2013 р. замінено відповідача в адміністративній справі на належного - Державну податкову інспекцію у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, просить у позові відмовити з підстав вказаних у запереченнях, а саме: зазначає, що перевірка проведена відповідно до норм діючого законодавства, доводи позивача про неврахування відповідачем при застосуванні штрафних санкцій положень підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України спростовуються наявними в матеріалах справи документами. Також вказує, що оскільки перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України при визначенні податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, тому прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень є правомірним.

Розглянувши документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби (далі ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя ДПС) проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС» (далі ТОВ «СГС ПЛЮС») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011.

За результатами перевірки 28 травня 2012 року ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя ДПС складений акт № 932/10/22-0103/32294088/14. Перевіркою встановлені порушення:

- п.1.23, п.1.31 ст.1, пп.4.1.1 п. 4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; пп.14.1.56 п.14.1 ст.14, п.135.1, пп.135.4.1 п.135.4, пп.135.5, пп.135.5.13 п.135.5 ст.135, п.137.4 ст.137, п.138.6 ст.138, п.146.5, п.146.13, п.146.14 ст.146 Податкового Кодексу України у наслідок чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у загальної сумі 6 708 943,29 грн., у тому числі по періодах: за ІІІ квартал 2010 року у сумі 655 880,00 грн., за ІV квартал 2010 року на суму 406 620,00 грн., за ІІ - ІІІ квартали 2011 року у сумі 3 160 629,45 грн., за ІІ - ІV квартал 2011 у сумі 2 485 813,84 грн. (пп.3.1.1 розділу 3 акту перевірки);

- п.1.23, п.1.4 ст.1, п.4.2 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; пп.14.1.185 п.14.1. ст.14, пп.14.1.13 п.14.1 ст.14, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового Кодексу України у наслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 342 771,00 грн., у тому числі по періодах: у вересні 2010 року у сумі 131 176,00 грн., у жовтні 2010 року у сумі 36 517,00 грн., у листопаді 2010 року у сумі 44 789,00 грн., у липні 2011 року у сумі 230 388,00 грн., у серпні 2011 року у сумі 133 333,00 грн., у вересні 2011 року у сумі 268 404,00 грн., у жовтні 2011 року у сумі 122 552,00 грн., у листопаді 2011 року 197 585,00 грн., у грудні 2011 року 178 026,00 грн. (пп.3.2.1 розділу 3 акту перевірки);

- у зв'язку з тим, що по результатам планової виїзної перевірки ТОВ «СГС ПЛЮС» за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 (акт № 4197/10/23-123/32294088/198 від 10.12.2010) ТОВ «СГС ПЛЮС» самостійно не зменшено рядок 26 декларації з ПДВ за червень 2010 на суму 101 073,00 грн., в ході даної перевірки здійснюється коригування (зменшення) рядка 23.2 «Значення рядка 26 декларації попереднього звітного періоду» декларації з ПДВ за липень 2010 року з суми 2 883 105,00 грн. на суму 101 073,00 грн. (пп.3.2.3 розділу 3 акту перевірки).

15 червня 2012 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000200220 про збільшення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 4 262 751,00 грн., в тому числі за основним платежем - 3 410 201,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 852 550,00 грн.;

- №0000210220 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 15 559 017,00 грн.;

- №0000190220 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 708 943,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив них до податкових органів у адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у м. Севастополі від 30 серпня 2012 року №1913/10/10-225:

- податкове повідомлення-рішення №0000200220 про збільшення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 4 262 751,00 грн., в тому числі за основним платежем - 3 410 201,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 852 550,00 грн., скасовано в частині визначення податку на додану вартість у розмірі 54 513,00 грн. та у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 26 128,00 грн., а в інший частині (3 355 688,00 грн. - податок та 826 422,00 грн. - штрафні санкції) залишено без змін;

- податкове повідомлення-рішення №0000210220 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 15 559 017,00 грн., скасовано в частині визначення загальної суми зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 12 433 717,00 грн. та залишено без змін в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3 125 300,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0000190220 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 708 943,00 грн., скасовано в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІV квартал 2011 року на 3 376 458,00 грн., а в частині зменшення від'ємного значення суми податку на прибуток за ІІ-ІV квартал 2011 року на 3 332 485,00 грн. залишено без змін.

05 вересня 2012 року ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 000001220 про збільшення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 4 182 110,00 грн., в тому числі за основним платежем - 3 355 688,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 826 422,00 грн.

- № 0000210220/1 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 125 300,00 грн.;

- № 0000190220/1 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 332 485,00 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 05 жовтня 2012 року про результати розгляду скарги повторна скарга ТОВ «СГС ПЛЮС» залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги залишені без змін.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 вересня 2012 року № 000001220, № 0000210220/1 та № 0000190220/1 в повному об'ємі.

Щодо підстав оскарження податкового повідомлення-рішення від 05.08.2012 № 0000210220/1 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 125 300,00 грн., то судом встановлено наступне.

Згідно пункту 3.2.3 акту перевірки № 932/10/22-0103/32294088/14 перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2010 по 28.02.2011 встановлено його заниження у сумі 3 636 300,00 грн., у т.ч. по періодах: у серпні 2010 року у сумі 246 560,00 грн., у вересні 2010 року у сумі 262 071,00 грн., у жовтні 2010 року у сумі 718,00 грн., у грудні 2010 року у сумі 3 076 947,00 грн., у лютому 2011 року у сумі 50 004,00 грн.

У зв'язку з тим, що по результатам планової виїзної перевірки ТОВ «СГС ПЛЮС» за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 (акт № 4197/10/23-123/32294088/198 від 10.12.2010) ТОВ «СГС ПЛЮС» самостійно не зменшено рядок 26 декларації з ПДВ за червень 2010 на суму 101 073,00 грн., в ході даної перевірки здійснюється коригування (зменшення) рядка 23.2 «Значення рядка 26 декларації попереднього звітного періоду» декларації з ПДВ за липень 2010 року з суми 2 883 105,00 грн. на суму 101 073,00 грн.

Відповідно до акту № 4197/10/23-123/32294088/198 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «СГС ПЛЮС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 (попередньої перевірки) у розділі висновок зазначено, що за результатами перевірки зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації з ПДВ) на суму 2 782 032,00 грн. До складу вказаної суми включається сума 2 050 000,00 грн.

Підставою для висновку про завищення від'ємного значення, на думку податкового органу, є порушення ТОВ «СГС ПЛЮС» пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в квітні 2009 року в частині формування податкового кредиту. Факт порушення виявлений ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя ДПС за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «СГС ПЛЮС» за період з 01.04.2006 по 31.03.2009 (акт № 92/10/23-123/32294088/93 від 14.09.2009).

Згідно акту перевірки № 92/10/23-123/32294088/93 порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» призвело до завищення ТОВ «СГС ПЛЮС» суми податку на додану вартість, яка підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, всього у сумі 2 050 000,00 грн., у тому числі за березень 2009 в сумі 2 050 000,00 грн.

Підставою для встановлення порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно акту перевірки № 92/10/23-123/32294088/93 є порушення ТОВ «СГС ПЛЮС» вимог законодавства в зв'язку з включенням підприємством до податкового кредиту сум податків, сплачених при виконанні договірних зобов'язань з ТОВ «Укрбудсервіс 2008», яке має ознаку фіктивності. З цих підстав податковий орган робить висновок на підставі ст.228 Цивільного кодексу України про нікчемність договору, укладеного між ТОВ «СГС ПЛЮС» та ТОВ «Укрбудсервіс 2008», оскільки він завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та зазначає, що ТОВ «СГС ПЛЮС» грошові кошти за договором з ТОВ «Укрбудсервіс 2008» перераховувало без мети реального настання передбачених наслідків, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим таки дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, тобто спричинили завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Податкове повідомлення-рішення за результатами акту перевірки № 92/10/23-123/32294088/93 про визначення ТОВ «СГС ПЛЮС» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя ДПС не приймалось, оскільки підприємство мало від'ємне значення об'єкту оподаткування та його зменшення за наслідками акту перевірки не призвело до визначення суми податкового зобов'язання до сплати.

За результатами акту № 4197/10/23-123/32294088/198 від 10.12.2010 ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя ДПС прийняте податкове повідомлення-рішення № 000732310/0 від 23 грудня 2010 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 906 150,00 грн., з яких 604 100,00 грн. податок та 302 050,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція. Також, згідно акту перевірки № 4197/10/23-123/32294088/198 від 10.12.2010 за результатами перевірки ТОВ «СГС ПЛЮС» зменшений залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту (рядок 26 декларації з ПДВ) на суму 2 782 032,00 грн.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній cправі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статті 255,257 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, а також для всіх органів, установ та посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.

Окружним адміністративним судом м. Севастополя при розгляді даної справи встановлено, що правомірність формування ТОВ «СГС ПЛЮС» податкового кредиту за наслідками виконання укладеного між ТОВ «СГС ПЛЮС» та ТОВ «Укрбудсервіс 2008» договору, в тому числі стосовно податкового кредиту за квітень 2009 року, вже була предметом судового розгляду, а саме у справі № 2а-1988/09/2770.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 07.12.2009 у справі № 2а-1988/09/2770 встановлено, що будь-які умисні дії ТОВ «СГС ПЛЮС», а також посадових осіб юридичної особи відсутні, ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність договору позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. За цих обставин суд зробить висновок, що на порушення норм права та з перевищенням повноважень, передбачених ст.ст.10,11 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя в акті перевірки від 14.09.2009 визначено нікчемним правочин, вчинений між ТОВ «СГС ПЛЮС» та ТОВ «Укрбудсервіс 2008». У судовому порядку встановлено, що зазначений договір не може бути нікчемним. Крім того, суд зазначає, що у справі наявні первинні документи бухгалтерської та податкової звітності та документи, що свідчать про реальне настання правових наслідків, обумовлених цим договором.

Постанова Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 07.12.2009 набрала законної сили згідно ухвалі Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 та залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.11.2012.

Крім того, при розгляді даної справи судом встановлено, що 27 лютого 2009 року між позивачем та ТОВ «Укрбудсервіс 2008» укладений договір №10/03-ПГ на постачання природного газу. Факт постачання природного газу від ТОВ «Укрбудсервіс 2008» до ТОВ «СГС ПЛЮС» підтверджується актом прийому-передачі природного газу від 31.03.2009, актом передачі-прийому обсягів природного газу по договору №10/03-ПГ від 27.02.2009 від 31.03.2009, складеними між сторонами, актом прийому-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.03.2009, складеним між ВАТ «Севастопольгаз» та ТОВ «СГС ПЛЮС», актом прийому-передачі природного газу від 31.06.2009, складеному між ВАТ «Севастопольгаз», ТОВ «СГС ПЛЮС» та ДАТ «Чорноморнафтогаз», актом виконання робіт з транспортування природного газу від 31.03.2009, складеному між ТОВ «СГС ПЛЮС» та ДАТ «Чорноморнафтогаз», актом про виконання робіт по транспортуванню природного газу по магістральних газопроводах від 31.03.2009, складеним між ТОВ «СГС ПЛЮС» та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України Феодосійське ЛВУМГ. Оплата отриманого від ТОВ «Укрбудсервіс 2008» газу позивачем підтверджується платіжними дорученнями.

На підтвердження постачання природного газу та отримання його оплати ТОВ «Укрбудсервіс 2008», як платник податку на додану вартість, видало на адресу ТОВ «СГС ПЛЮС» податкові накладні, які відповідають вимогам встановленим Законом України «Про податок на додану вартість».

Також судом встановлено, що згідно довідки від 11.09.2009 №2407/23-12/36086564 ДПІ в Печерському районі м. Києва про перевірку ТОВ «Укрбудсервис 2008» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «СГС ПЛЮС» за березень та квітень 2009 року, податковий орган підтверджує включення ТОВ «Укрбудсервис 2008» до складу податкових зобов'язань отриманих від ТОВ «СГС ПЛЮС» сум коштів, фактичне перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Укрбудсервис 2008» цих сум та фактичне транспортування товару газовими мережами ВАТ «Севастопольгаз» на адресу ТОВ «СГС ПЛЮС». В подальшому отриманий газ був використаний ТОВ «СГС ПЛЮС» у власній господарській діяльності.

Тобто, реальність здійснення господарської операції між ТОВ «СГС ПЛЮС» та ТОВ «Укрбудсервіс 2008» також встановлена при розгляді даної справи та не спростована відповідачем.

Отже, на підставі викладених обставин, в тому числі враховуючи приписи ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дії ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя ДПС по здійсненню коригування (зменшення) рядка 23.2 «Значення рядка 26 декларації попереднього звітного періоду» декларації ТОВ «СГС ПЛЮС» з ПДВ за липень 2010 року з суми 2 883 105,00 грн. на суму 101 073,00 грн. та прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000210220/1 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 125 300,00 грн. на підставі акту № 932/10/22-0103/32294088/14 від 25.05.2012 також є протиправним.

З приводу прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000190220/1 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3 332 485,00 грн. судом встановлено таке.

Відповідно до акту перевірки № 932/10/22-0103/32294088/14 та рішення Державної податкової служби у м. Севастополі від 30 серпня 2012 року №1913/10/10-225 встановлено:

- під час попередньої перевірки за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 (акт від 10.12.2010 № 4197/10/23-123/32294088/198) встановлено, що на порушення пп.8.3.2 п.8.3, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «СГС ПЛЮС» завищило валові витрати на суму 1 515 933,00 грн. за рахунок витрат на поліпшення основних засобів внаслідок включення при розрахунку 10-відсоткового ліміту витрат, які можуть бути включені до складу валових витрат, до сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду балансової вартості орендованих об'єктів.

В акті від 10.12.2010 № 4197/10/23-123/32294088/198 зафіксовано, що платник податків міг віднести до складу валових витрат по рядку 04.10 «Витрати на поліпшення основних засобів» протягом 2010 року суму у розмірі 212 231,38 грн. За даними декларації за 2010 рік підприємством по рядку 04.10 «Витрати на поліпшення основних засобів» включено 963 553,00 грн., тобто завищення валових витрат по зазначеному рядку за 2010 рік складає 751 322,00 грн.

- згідно з актом перевірки від 10.12.2010 № 4197/10/23-123/32294088/198 ТОВ «СГС ПЛЮС» на порушення пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено суму амортизаційних відрахувань на 664 610,00 грн. внаслідок нарахування амортизації на вартість орендованих об'єктів. Дані показників декларацій ТОВ «СГС ПЛЮС» свідчать, що висновки акту перевірки від 10.12.2010 № 4197/10/23-123/32294088/198 підприємством не враховані при формуванні показників податкової звітності наступних періодів.

- з урахуванням висновків акту перевірки від 10.12.2010 № 4197/10/23-123/32294088/198 встановлено, що ТОВ «СГС ПЛЮС» не віднесло до вартості продажу об'єкта нерухомого майна - когенераційної установки, суму відсотків у загальному розмірі 1 610 156,06 грн. по банківському кредиту, які виплачувались у зв'язку з придбанням когенераційної установки Caterpillar G3520B, та були віднесені до складу валових витрат, при цьому до складу вартості по рахунку 151 «Капітальне будівництво» не відносилися. Таким чином, за перевіркою визначено, що вартість продажу когенераційної установки Caterpillar G3520B має складатися з врахуванням сплачених відсотків по банківському кредиту; на порушення пп.135.5.13 п.135.5 ст.135, п.138.6 ст.138, п.146.5, п.146.13, п.146.14 ст.146, пп.14.1.185 п.14.1 ст.14, пп.14.1.13 п.14.1. ст.14, п. 187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України підприємством занижено на 1 151 942,00 грн. дохід з продажу когенераційної установки Caterpillar G3520B за вартістю, яка нижче звичайної ціни, внаслідок невключення до собівартості об'єкта нерухомого майна - когенераційної установки Caterpillar G3520B відсотків по банківському кредиту у розмірі, які виплачувались у зв'язку з придбанням цієї установки.

Сума зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 332 485,00 грн. складається: 1 515 933,00 грн. + 664 610,00 грн. + 1 151 942,00 грн.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС» зареєстровано Нахімовською районною державною адміністрацією м. Севастополя 09.12.2002, ЄДРПОУ 32294088. Знаходиться на податковому обліку в ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя ДПС. Зареєстровано платником податку на додану вартість 14.01.2008 (свідоцтво №100088665).

Згідно договору оренди цілісного майнового комплексу від 01.01.2004 №121, укладеного між Державнім підприємством «Кримські генеруючи системи» (орендодавець) та ТОВ «СГС ПЛЮС» (орендар) та узгодженого заступником Голови Фонду державного майна України 16.12.2003, у господарської діяльності ТОВ «СГС ПЛЮС» використовує орендований цілісний майновий комплекс структурного підрозділу Державного підприємства «Кримські генеруючи системи» «Севастопольська ТЕЦ». Договір укладено строком на десять років, діє з 01.01.2004 до 01.01.2014 включно.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону,

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст.8 і 9 цього Закону.

Згідно пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» амортизація основних фондів і нематеріальних активів - поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Амортизації підлягають витрати на:

- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання;

- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Згідно пп. 8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Підпункт 8.8.1 пункту 8.8 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлював, що у разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті, включається таким орендарем до балансової вартості:

- відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди);

- створеної таким орендарем відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря не обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди).

Порядок обліку основних фондів, наданих в лізинг (оренду), визначався п.8.5 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме згідно пп. 8.5.1 п. 8.5 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» балансова вартість відповідної групи основних фондів не зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку в оперативний лізинг (оренду).

Згідно п.1.18 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством.

Так, організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулює Закон України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендоване майно включається до балансу підприємств орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим. Таке правило передбачено саме для майна, орендованого у складі цілісного майнового комплексу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендареві належить право власності на виготовлену продукцію, в тому числі у незавершеному виробництві, та доход (прибуток), отриманий від орендованого майна, амортизаційні відрахування на майно, що є власністю орендаря, а також на набуте орендарем відповідно до законодавства інше майно. Амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар. Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів.

Згідно договору оренди цілісного майнового комплексу від 01.01.2004 №121 амортизаційні відрахування на орендоване майно накопичуються на відповідному субрахунку рахунку 42 «Додатковий капітал» та залишаються в розпорядженні орендаря і використовуються для відновлення основних фондів (п.4.1 договору). Поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю Орендодавця (п.4.2 договору). Орендар своєчасно здійснює капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна (п.5.4 договору) та з дозволу орендодавця має право вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості (п.6.3 договору).

Таким чином, оскільки позивач мав право на нарахування амортизації на орендовані основні фонди, які знаходились на його балансі, він мав підстави врахувати їх вартість при визначенні граничного розміру витрат на поліпшення основних фондів.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. В силу положень пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Виходячи з викладеного, при визначенні об'єкта оподаткування відповідно до норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід платника податку зменшується на суму понесених (нарахованих) валових витрат та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих відповідно до норм статей 8 та 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включаючи суму амортизаційних відрахувань, нарахованих на вартість зазначеного майна цілісних майнових комплексів державних підприємств, отриманих платником податку відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Крім того, згідно висновку судової економічної експертизи Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 61/62 від 24.06.2013: висновок акту перевірки № 932/10/22-0103/32294088/14 від 28.05.2012 (з врахуванням акту № 4197/10/23-123/32294088/198 від 10.12.2010) про порушення ТОВ «СГС ПЛЮС» пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення суми валових витрат з податку на прибуток приватних підприємств, нормативно та документально не підтверджуються у повному обсязі. Висновок акту перевірки № 932/10/22-0103/32294088/14 від 28.05.2012 (з врахуванням акту № 4197/10/23-123/32294088/198 від 10.12.2010) про порушення ТОВ «СГС ПЛЮС» пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення суми валових витрат з податку на прибуток приватних підприємств, нормативно та документально не підтверджуються у повному обсязі.

Також, перевіркою встановлено, що ТОВ «СГС ПЛЮС» при продажу когенераційної установки до її продажної вартості не було віднесено суму відсотків за договором банківського кредиту, які виплачувались в зв'язку з придбанням установки, тому при продажу за договором купівлі-продажу когенераційної установки ТОВ «СГС ПЛЮС» було занижено дохід та податкові зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок продажу когенераційної установки Caterpillar G3520B за вартістю, яка нижче звичайної ціни, внаслідок невключення до собівартості об'єкта нерухомого майна - когенераційної установки Caterpillar G3520B відсотків по банківському кредиту у розмірі, які виплачувались у зв'язку з придбанням цієї установки.

За результатами перевірки прийнято в тому числі податкове повідомлення-рішення № 000001220.

Судом встановлено, що ТОВ «СГС ПЛЮС» з ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» укладений кредитний договір № 261/32 від 28.11.2008, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 4 878 000,00 грн. з кінцевою датою погашення 27.11 2013 для придбання у ТОВ «Укренергорезерв» згідно договору № 28-11/08 від 28.11.2008 когенераційної установки Gaterpillar G3520B.

За договором купівлі-продажу № 28-11/08 від 28.11.2008 продавець - ТОВ «Укренергорезерв» продав та поставив, а покупець - ТОВ «СГС ПЛЮС» прийняв та сплатив наступну продукцію - одна комплектна газова когенераційна установка Caterpillar G3520B, потужністю 1460 кВт, напруга генератора 0,4 кВт, з системою повної утилізації тепла в контейнерному виконанні (далі Обладнання). Загальна сума договору № 28-11/08 - 4 898 333,33 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 979 666,67 грн. Всього з ПДВ - 5 878 000,00 грн.

Валові витрати виробництва та обігу відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (пп.5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Господарська діяльність, відповідно до норм п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до норм пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Згідно п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.146.14 ст.146 Податкового кодексу України дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

Згідно пп.14.1.71 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Відповідно до пп.14.1.219 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, згідно з нормами п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пункт 39.1 статті 39 Податкового кодексу України встановлює, що звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3-39.4 цієї статті. Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: а) бартерних операцій; б) операцій з пов'язаними особами; в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності; г) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, дохід від продажу об'єкта основних засобів визначається згідно з договором про продаж об'єкта основних засобів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта, тобто - ціни, визначеної сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом України. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Когенераційна установка Caterpillar G3520B була введена в експлуатацію - 13.07.2011 року.

Згідно витягу №30670553 з реєстру права власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради 19.07.2011, загальна вартість установки становить 6 776 786,08 грн.

21 липня 2011 року між ТОВ «СГС ПЛЮС» (продавець) та ТОВ «Лугань» (покупець) укладений договір купівлі-продажу, за яким продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти належну продавцю на праві приватної власності когенераційну установку Caterprillar G3520B 1,5 МВт для резервування власних потреб (установка) та сплатити обумовлену цим договором грошову суму. За погодженням сторін продаж установки здійснюється за грошову суму 8 682 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 1 447 000,00 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, а також вимоги пп.14.1.71, пп.14.1.219 п.14.1 ст.14, п.146.14 ст.146 Податкового кодексу України, в зв'язку з тим, що сторони договору ТОВ «СГС ПЛЮС» (продавець) та ТОВ «Лугань» (покупець) погодили вартість когенераційної установки Caterprillar G3520B 1,5 МВт, вона відповідає рівню ринкових цін та не менше звичайної ціни на такий товар, тому суд погоджується з доводом позивача, що самостійно встановлення відповідачем ціни товару та визначення суми доходу, який фактично не отриманий підприємством, не засновано на нормах податкового законодавства та свідчить про перевищення контролюючим органом наданих йому законодавством повноважень.

Згідно висновку судової економічної експертизи Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 61/62 від 24.06.2013: порушення ТОВ «СГС ПЛЮС» пп. 135.5.13 п. 135.5 ст. 135, п. 138.6 ст. 138, п. 146.5, п. 146.13, п. 146.14 ст. 146, пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, з урахуванням висновку акту № 4197/10/23-123/32294088/198 від 10.12.2010 про порушення пп. 5.5.1. п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження доходу та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, нормативно не підтверджуються у повному обсязі; формування вартості продажу об'єкта нерухомого майна - когенераційної установки Caterpillar G3520В та визначення собівартості об'єкта нерухомого майна - когенераційної установки Caterpillar G3520В відповідає вимогам діючого законодавства.

Таким чином, беручи до уваги встановлені під час розгляду цієї справи судом обставини суд вважає безпідставними висновки відповідача про заниження податкових зобов'язань (завищення від'ємного значення), а здійснене відповідачем збільшення (зменшення) позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а також зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та податку на прибуток, суд визнає протиправними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого Державна податкова інспекція в Нахімовському районі м. Севастополя ДПС зобов'язана діяти на підставі та межах повноважень та у способі, що передбачені Конституцією та Законами України, застосовує інші нормативно-правові акти, прийняти відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними належними та допустимими доказами і носять характер суб'єктивних припущень. З огляду на це суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для визначення (зменшення) ТОВ «СГС ПЛЮС» грошових зобов'язань (від'ємного значення) з податку на додану вартість та податку на прибуток, внаслідок чого податкові повідомлення-рішення ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя ДПС від 05.09.2012 № 000001220, № 000001220 та № 0000190220/1 повинні бути скасовані як такі, що прийняті з порушенням частини третьої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя ДПС від 05 вересня 2012 року № 000001220 про збільшення ТОВ «СГС ПЛЮС» суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 4 182 110,00 грн., в тому числі за основним платежем - 3 355 688,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 826 422,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя ДПС від 05 вересня 2012 року № 0000210220/1 про зменшення ТОВ «СГС ПЛЮС» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 125 300,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя ДПС від 05 вересня 2012 року № 0000190220/1 про зменшення ТОВ «СГС ПЛЮС» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 332 485,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (31214206784001, ГУ ДКСУ у м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС» (99704, м. Севастополь, вул. Ангарська,10, ЄДРПОУ 32294088) судовий збір у розмірі 12 169,20 грн.

Повний текст постанови виготовлено 03.10.2013.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя підпис М.М. Кравченко

З оригіналом згідно.

Суддя М.М. Кравченко