Ухвала суду № 35698660, 02.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

02 грудня 2013 року 813/9011/13-а

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лейко-Журомська М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про скасування акту опису й арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовної заяви ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про скасування акту опису й арешту майна від 19.11.2013 року за ВП № 40690017 складеного головним державним виконавцем Личаківського ВДВС Львівського МУЮ Кобельник С.Б. при примусовому виконанні виконавчого напису № 1028 виданого 15.03.2006 року приватним нотаріусом МНО ОСОБА_3

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Статтею 3 КАС України визначено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Із аналізу статті 181 КАС України, яка регулює порядок розгляду судами позовних заяв з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби вбачається, що до компетенції адміністративних судів відносяться справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби щодо виконання рішень в адміністративних справах, інших органів чи посадових осіб, що можуть виконуватися примусово, для яких не встановлено іншого порядку судового оскарження. Звернутися до адміністративного суду із позовною заявою мають право учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, визнання права, припинення дії, яка порушує право та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27 серпня 1976 року за № 6 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 року за № 20 судовий захист права здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про виключення майна з опису.

Згідно пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» питання звільнення майна з-під арешту повинно вирішуватися в порядку цивільного або господарського судочинства, оскільки предметом такого спору є захист права власності.

Статтею 1 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що захист порушених прав фізичних осіб є завданням цивільного судочинства, та справи про захист порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин проводиться за правилами іншого судочинства, розглядаються в порядку цивільного судочинства (ч. 1 ст. 15 ЦПК України), тобто, законом встановлений цивільний порядок судового оскарження, та вказана обставина унеможливлює розгляд справ даної категорії в порядку адміністративного судочинства.

Отже, справи зі спорів, що пов'язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про звільнення майна з-під арешту підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, щодо судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при вирішенні спору про звільнення майна з-під арешту встановлений інший порядок, ніж передбачений КАС України, оскільки, предметом спору у такому випадку є захист права власності, порушеного відповідачем, який на підставі виконавчих документів описав та наклав арешт на нього.

Окрім того необхідно зазначити, що акт опису й арешту майна не містить в собі ознак а ні нормативного акту, а ні акту індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі № К-17040/08.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, слід відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі, тому судовий збір в сумі 68,82 грн., сплачений згідно квитанції №3 від 29.11.2013 року, підлягає поверненню ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про скасування акту опису й арешту майна.

Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 68,82 грн. згідно квитанції №3 від 29.11.2013 року.

Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Лейко-Журомська М.В.