Постанова № 35697705, 25.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2013 р. Справа №805/16101/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного Управління

Міндоходів у Донецькій області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

заборгованості перед бюджетом з податку на доходи з фізичних осіб в сумі 530,95 грн. -

за участю представників сторін:

від позивача: Пожидаєвої О.О. - за дов. від 04.11.2013р.;

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості перед бюджетом з податку на доходи з фізичних осіб в сумі 530,95 грн..

Правовою підставою стягнення заборгованості представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 20, 41, 87 Податкового кодексу України. Зазначає, що борг у відповідача виник у зв'язку з несплатою суми штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік та за несвоєчасну сплату сум узгодженого податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, який на день звернення до суду з даним позовом не сплачений. Тому просив позовні вимоги задовольнити.

Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повістка вручається під розписку. Оскільки в матеріалах справи наявна розписка про вручення відповідачу судової повістки, суд вважає що вжив достатніх заходів щодо повідомлення відповідача про час, місце та дату судового засідання. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець державним реєстратором Виконавчого комітету Краматорської міської ради 27.04.2010р. про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис № 22700000000011696, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, взятий на податковий облік у позивача 28.04.2010р., мешкає за адресою: АДРЕСА_1, 84323 (арк.. справи 3, 4 том 1).

Позивач - Державна податкова інспекція в м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області - орган державної податкової служби, який у даній справі реалізує функції, передбачені ст.ст. 19-1, 20, 95 Податкового кодексу України, а тому є суб'єктом владних повноважень.

Підпунктом 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 19-1.1.15, 19-1.1.33 п. 19-1.1. ст. 19-1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

При цьому відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Фізичні особи згідно із нормами п. 15.1. ст. 15 цього Кодексу є платниками податків (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із вимогами п. 63.5. ст. 60 цього Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.

З наведених норми вбачається, що їх приписи не виокремлюють поняття «фізичної особи - підприємця» і поняття «фізичної особи» з огляду на статус платника податків, тому, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби має право на підставі п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Згідно з п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно з п. 177.1 ст. 177 Кодексу, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

За приписами п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Кодексу фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи (арк.. справи 5-6 том 1) податковим органом була проведена камеральна перевірка відповідача про що 22.01.2013р. та був складений акт про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи № 95/17-4-НОМЕР_1. Відповідно до зазначеного акту перевірки ФОП ОСОБА_1 в порушення вимог ст..ст. 16, 49, 177 ПК України подав річну податкову декларацію за 2011 рік лише 21.12.2012р., проте як граничний термін її подання - 09.02.2012р.

Пунктом 177.11 статті 177 ПК України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Відповідно до п.п. 49.18.5 п. 49.18 статті 49 ПК України Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п. 120.1 статті 120 ПК України за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З урахуванням викладеного на підставі зазначеного вище акту перевірки податковим органом 05.03.2013р. було винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0001161704 про застосування штрафної санкції до ФОП ОСОБА_1 у розмірі 170,00 грн.. (арк.. справи 8 том 1).

22 січня 2013 року податковим органом була проведена перевірка своєчасності сплати узгодженого грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб про що складено акт перевірки № 96/17-04-НОМЕР_1. Відповідно до акту перевірки було встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 сума узгодженого грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності сплачена з порушенням терміну, встановленого п.п. 177.5.1 п. 177.5 статті 177 ПК України, яким визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада). При граничному терміну сплати 14.08.2011р. фактично сплачено 21.12.2012р. та при граничному терміні сплати зобов'язань - 14.11.2011р., фактично сплачено - 21.12.2012р. (арк.. справи 10-12 том 1).

За наслідками акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення форми «Ш» від 15.03.2013р. № 0001151704 про нарахування штрафної санкції у розмірі 273,10 грн.. (арк.. справи 14 том 1).

Крім цього, судом встановлено, що позивачем була проведена перевірка з питань своєчасності сплати узгодженого грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб про що складено акт від 21.12.2012р. № 2575/17-4-НОМЕР_1, яким також були встановлені порушення п.п.177.5.1 п. 177.5 статті 177 ПК України в частині строків сплати зобов'язань, а саме при граничному терміні 14.08.2011р. відповідач сплатив лише 23.11.2011р.. На підставі акту перевірки податковим органом було винесене податкове повідомлення - рішення від 21.12.2012р. № 0005751704 згідно з яким відповідачу була застосована штрафна санкція у розмірі 17,30 грн. (арк.. справи 16-19 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи наявна сума заборгованості підтверджується розрахунками фінансової санкції по податку на доходи фізичних осіб від 21.12.2012р. та 22.01.2013р. (арк.. справи 7, 13, 20 том 1) та довідкою позивача від 28.10.2013р. (арк.. справи 21 том 1) та становить 530,95 грн..

Згідно із п. 58.3. ст. 58 цього Кодексу, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. Зазначені податкові повідомлення - рішення направлені та отримані відповідачем (арк.. справи 15 том 1).

Відповідно до п. 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що вказані податкові повідомлення - рішення в адміністративному або судовому порядку відповідачем не оскаржені, а тому в розумінні положень Податкового кодексу України сума штрафних санкцій нарахована відповідачу є узгодженим грошовим зобов'язанням.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Відповідно до положень статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За приписами пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2 вказаної статті визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. При цьому слід зазначити, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до статті 89 ПК України майно на яке поширюється право податкової застави оформлюється актом опису.

Суд зауважує, що відповідно до п. 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 41.5 статті 45 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивачем на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 18.10.2013р. № 81-11/850, яка направлена відповідачу. (арк.. справи 29-30 том 1).

Крім того, відповідно до довідки про наявність заборгованості станом на 22.11.2013р. у відповідача рахується заборгованість у розмірі 530,95 грн. (арк.. справи 31 том 1).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного Управління Міндоходів у Донецькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції в м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості перед бюджетом з податку на доходи з фізичних осіб в сумі 530,95 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу у розмірі 530,95 (п'ятсот тридцять гривень дев'яносто п'ять копійок) грн.. у рахунок місцевого бюджету м. Краматорська на р/р 33219801700059, код платежу 11010500, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 листопада 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 29 листопада 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.