Постанова № 35697697, 28.11.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6661/13-а

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області про відшкодування витрат, понесених на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, -

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2013 року Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України Київського району в м. Полтаві звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області (далі - Виконавча дирекція) про відшкодування витрат, понесених на виплату у жовтні 2013 року пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 150,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що у порушення вимог Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4 (далі - Порядок №5-4/4), відповідач відмовився приймати до заліку суму витрат, понесену УПФ України Київського району в м. Полтаві на виплату пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за жовтень 2013 року громадянину ОСОБА_1

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. У наданих до суду письмових запереченнях на позов посилався на те, що ОСОБА_1, як працівник, що потерпів внаслідок нещасного випадку на виробництві на підприємстві країни СНД, не має статусу застрахованої особи, яка має право на відшкодування внаслідок нещасного випадку на виробництві на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". У відповідача відсутня особова справа ОСОБА_1, у зв'язку з чим немає правових підстав для здійснення відшкодувань Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві вказаній особі, та не можливе проведення відповідної звірки. Крім того, чинним законодавством передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Виконавчою дирекцією не прийнято до заліку суму витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві пенсіонеру ОСОБА_1, який отримав каліцтво у державі СНД, за жовтень 2013 року у розмірі 150,00 грн.

На підтвердження вмотивованості позовних вимог позивач надав суду акт щомісячної звірки витрат, відповідну таблицю розбіжностей, довідку про виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Частиною четвертою статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 2 статті 7 Прикінцевих положень Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01.04.2001, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому, кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною другою статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплено аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому, страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії даного Закону поширюється на таку категорію інвалідів, до якої належить ОСОБА_1 щодо відшкодування витрат на виплату пенсії, по яким виник спір.

За змістом частини другої статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно до пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень вказаного Закону встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров`я потерпілого.

Як випливає з абзацу дев'ятого наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом вказаної норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За таких обставин, неприйняття Виконавчою дирекцією до заліку суму витрат на виплату пенсії гр. ОСОБА_1 за жовтень 2013 року на загальну суму 150,00 грн. є неправомірним.

Пунктами 5, 6, 7 Порядку №5-4/4 встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Доводи відповідача про те, що Порядком №5-4/4 встановлено лише механізм відшкодування коштів на централізованому рівні між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Пенсійним фондом України, суд не приймає до уваги, оскільки цей Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли в даному випадку, так як встановлене ним правило підписання актів звірки розраховано на відсутність спору. У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вирішується питання про стягнення спірних сум.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги УПФ Київського району в м. Полтаві суд вважає обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області (ідентифікаційний код 25940885) на користь Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві (р/р 25605303299 в філії Полтавського облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 225529729) витрати, понесені на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.Б. Супрун