Рішення № 35697642, 26.11.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р. Справа № 923/1371/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Довгань О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства"Сервіс-Центр", м.Херсон

до: Публічного акціонерного товариства "Ремпобуттехніка-Херсон", м.Херсон

про розірвання договору та стягнення грошових коштів

за участю представників сторін:

від позивача: Гладков В.В. дов. від 26.07.2013 р., Фартак Т.В. дов. від 22.11.2013 р. від відповідача: не прибув

Комунальне підприємство «Сервіс-Центр» (позивач) звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Ремпобуттехніка-Херсон» (відповідач), в якому просить розірвати договір від 24.01.2011 року №12 та стягнути з відповідача заборгованість за договором в сумі 10755,54 грн. та судові витрати.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач в судове засідання 26.11.2013 р. не прибув, хоча належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

В судовому засіданні 21 листопада 2013 року оголошувалась перерва до 26.11.2013 р., після чого розгляд справи було продовжено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство «Сервіс-Центр» (позивач, уповноважена особа на організацію та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів) та Публічне акціонерне товариство «Ремпобуттехніка-Херсон» (відповідач, користувач) 24 січня 2011 року уклали Договір №12 про надання в користування місць для паркування службових транспортних засобів на платній комунальній парковці (далі - договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що відповідно до Положення про організацію паркування транспортних засобів на території міста Херсона, затвердженого рішенням сесії Херсонської міської ради від 26.04.2007 р. №392, з метою впорядкування паркування транспортних засобів на проїжджій частині вулиці в районі будівель торгівельних приміщень, які належать користувачеві на умовах договору, здійснюється передача відповідачеві в користування 14 паркувальних місць загальною площею 175 кв.м. для паркування транспортних засобів персоналу та клієнтів (далі - місця для паркування).

Відповідно до п.1.2 договору місця для паркування транспортних засобів знаходяться на комунальній платній парковці за адресою: м.Херсон, відрізок по вул.Жовтневої Революції перед фасадом будівлі відповідача.

Додатковою угодою до договору від 30.12.2011 року сторони погодили продовження терміну дії договору до 31 грудня 2014 року.

За умовами п.3.1. договору користувач перераховує позивачу збір за паркування транспортних засобів та плату за користування комунальними парковками.

В Додатковій угоді до договору від 30.12.2011 року сторони домовились, що користувач сплачує збір за місця для паркування та плату за надання права експлуатації місць для паркування сплачується авансовими внесками до 27 числа (включно) кожного місяця до КП «Сервіс Центр» код 31759570, МФО 380805, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», р/р 2600665776.

Матеріалами справи підтверджується, що 10 грудня 2012 року сторони погодили розрахунок обсягу збору за місця для паркування транспортних засобів та плати за надання в користування та обслуговування спеціальних земельних ділянок для організації паркувальної діяльності (а.с.49).

За умовами п.п.2.3.2. користувач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі проводити сплату збору за паркування та плату за користування місцями паркування автотранспорту згідно розрахунку.

Згідно ч.1 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач розрахунки за договором проводив несвоєчасно та не у повному обсязі. За розрахунком позивача заборгованість відповідача складає 10755,54 грн. Суд не погоджується з розрахунком позивача з огляду на наступне.

Позивачем нараховано та виставлено рахунки зі збору за паркування транспортних засобів на суму 16439,38 грн. та плати за користування комунальними парковками на суму 8029,60 грн.

Збір за паркування Плата за користування місцями паркуванняСічень 2013 року (рахунок №СФ-0000084)1866,74 грн.868,00 грн.Лютий 2013 року (рахунок №СФ-0000275)1686,09 грн.940,80 грн.Березень 2013 року (рахунок №СФ-0000606)1866,74 грн.1041,60 грн.Квітень 2013 року (рахунок №СФ-0002017)1806,53 грн.38,40 грн.Травень 2013 року (рахунок №СФ-0002181)1866,74 грн.1041,60 грн.Червень 2013 року (рахунок №СФ-0002406)1806,53 грн.1008,00 грн.Липень 2013 року (рахунок №СФ-0002581)1866,74 грн.1041,60 грн.Серпень 2013 року (рахунок №СФ-0002695)1866,74 грн.1041,60 грн.Вересень 2013 року (рахунок №СФ-0002872)1806,53 грн.1008,00 грн.Загальна сума 24468,98 грн.:16439,38 грн.8029,60 грн.

Відповідачем частково оплачено збір за паркування та плату за користування, що підтверджується з огляду на наступне.

Збір за паркуванняПлата за користування місцями паркування 1866,74 грн. - платіжне доручення №89 від 30.01.2013 р. 1686,09 грн. - платіжне доручення №183 від 27.02.2013 р. 1866,74 грн. - платіжне доручення №297 від 28.03.2013 р. 1844,93 грн. - платіжне доручення №432 від 26.04.2013 р.1828,34 грн. - платіжне доручення №982 від 15.10.2013 р. 1844,93 грн. - платіжне доручення №616 від 25.06.2013 р. 1866,74 грн. - платіжне доручення №703 від 26.07.2013 р. 1866,74 грн. - платіжне доручення №808 від 27.08.2013 р. 1806,53 грн. - платіжне доручення №921 від 26.09.2013 р. Загальна сума 16477,78 грн.:9213,28 грн.7264,50 грн.

Враховуючи викладене, обґрунтованими є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 7991,20 грн.

Відповідно до п.4.2. Договору у випадку прострочення оплати за договором користувач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення та відшкодовує у повному обсязі збитки, спричинені порушенням строку здійснення платежів за договором.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 223,26 грн. пені.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга» (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунок пені, який має наступний вигляд.

Оскільки із огляду на платіжні доручення та дослідження графи призначення платежів, суд вважає обґрунтованим рахувати пеню із прострочення саме заборгованості зі збору за паркування, а саме:

- За січень 2013 р. (1866,74 грн.- рахунок №СФ-0000084) за період з 28.01.2013 р. по 28.07.2013 р. пеня складає 137,12 грн.;

- За лютий 2013 р. (1686,09 грн. - рахунок № СФ-0000275) за період з 28.02.2013 р. по 28.08.2013 р. пеня складає 121,68 грн.;

- За березень 2013 р. (1866,74 грн. - рахунок № СФ-0000606) за період з 28.03.2013 р. по 28.09.2013 р. пеня складає 133,84 грн.;

- За квітень 2013 р. (1806,53 грн. - рахунок № СФ-0002017) за період з 28.04.2013 р. по 30.09.2013 р. пеня складає 107,80 грн.;

- За травень 2013 р. (1866,74 грн. - рахунок № СФ-0002181) за період з 28.05.2013 р. по 15.10.2013 р. пеня складає 98,35 грн.

Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню складає 598,79 грн..

Пунктом 2 ст.83 ГПК України передбачено, що господарський суд має право

виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки відповідної письмової заяви про вихід за межі позовних вимог не

надходило, суд задовольняє вимоги щодо стягнення пені в сумі 223,26 грн.

Пунктом 6.6. договору передбачено право позивача відмовитись від договору у випадках, якщо користувач порушує строки внесення збору за паркування і плати, передбаченої договором, або не здійснює їх протягом місяця.

Відповідно до ст..193 Господарського кодексу України, ст..526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язанння - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст..525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Згідно положень ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст..611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. При цьому відповідно до ст..614 ЦК України та ст..218 ГК України така відповідальність за порушення господарського зобов'язання настає за умови наявності вини в особи, яка його порушила, якщо не доведе, що вжила всіх належних від нього заходів для належного виконання зобов'язання та недопущення господарського правопорушення.

Статтею 188 Господарського кодексу України, статтею 651 Цивільного кодексу України також передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про розірвання договору №12 від 2.01.2011 року.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на відсутність підстав для сплати грошових коштів за користування місцями паркування, оскільки відповідна плата передбачена умовами договору. Суд звертає увагу відповідача, що підписання актів здачі-приймання виконаних робіт при обрахуванні плати за користування місцями паркування не передбачено умовами договору.

Також судом відхиляються посилання позивача на те, що ним надано відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0002017, в якому зазначено, що до сплати за користування місцями паркування підлягає сума 1008,00 грн., оскільки відповідачем надано до матеріалів справи належним чином завірену копію рахунку №СФ-0002017, в якому зазначено, що за користування місцями паркування відповідач повинен сплатити 38,40 грн. (а.с.57).

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Розірвати договір від 24.01.2011 р. №12 про надання в користування місць для паркування службових транспортних засобів на платній комунальній парковці, укладений між Комунальним підприємством «Сервіс-Центр» та Публічним акціонерним товариством «Ремпобуттехніка-Херсон».

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ремпобуттехніка-Херсон» (73000, м.Херсон, вул..Белінського, 16, р/р 26004148182 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 352093, код ЄДРПОУ 03057348) на користь Комунального підприємства «Сервіс-Центр» (73003, м.Херсон, вул..Фрунзе, 3, р/р 2600665776 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 380805, код ЄДРПОУ 31759570) заборгованість в сумі 7991,20 грн., пеню в розмірі 223,26 грн. та 2867,50 грн. судового збору. В задоволенні решти позову відмовити.

Повне рішення складено 02.12.2013 р.

Суддя В.В.Людоговська