Рішення № 35697639, 15.11.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2013 р. Справа № 918/392/13

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Шарапі О.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом Орендного підприємства санаторій "Червона калина"

до Приватного підприємства "Модена"

про стягнення заборгованості в сумі 11 300 грн. 00 коп.

За участі представників:

від позивача: Базака С.Г., (довіреність № 01-14/241 від 25.10.2013 року);

Сергійчук Н.А., (довіреність № 01-14/42 від 15.02.2013 року);

від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: У березні 2013 року Орендне підприємство санаторій "Червона калина" (далі Санаторій) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Модена" (далі ПП «Модена») про стягнення 11 300 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним, згідно накладної № 644 по довіреності ЯМЮ № 762643 від 18.07.2011 року Відповідачу були відпущені санаторно-курортні путівки в кількості три штуки та надані послуги з санаторно-курортного лікування на загальну суму 11 300 грн. 00 коп. У зв'язку з тим, що Відповідачем розрахунок за надані Санаторієм послуги оздоровлення не проведений, Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 11 300 грн. 00 коп. заборгованості за вищевказані послуги, а також 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26 березня 2013 року (суддя Войтюк В.Р.) порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 09 квітня 2013 року.

02 квітня 2013 року через відділ канцелярії суду Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що зазначені у позовній заяві путівки ПП «Модена» не отримало, відтак, обов'язок по оплаті за послуги на оздоровлення не виник та не існує. Крім того зазначає, що згідно накладної № 644 від 07.07.2011 року путівки на оздоровлення отримав Максимчук А., який ніякого відношення до ПП "Модена" не має, та вказує, що за довіреністю від 18.07.2011 року не можливо було отримати путівки 07.07.2011 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 24 травня 2013 року №01-07/97/2013 в зв'язку з перебуванням у відпустці 27.05.2013 року судді Войтюка В.Р., та на підставі пунктів 3.1.11-3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №918/392/13, за результатами якого справу розподілено судді Пашкевич І.О.

27.05.2013 року Відповідачем через відділ канцелярії суду подано клопотання про призначення судової експертизи, відповідно до якого останній просив призначити по справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання: чи виконано підпис на бланках санаторно-курортних путівок Орендного підприємства санаторій "Червона калина" №№27432, 27433, 27434 директором ПП "Модена" Пеленьо Романом Івановичем, та просив призначити по справі судову технічну експертизу документів, на вирішення якої поставити питання: чи нанесено відтиск печатки від імені ПП "Модена" на бланках санаторно-курортних путівок Орендного підприємства санаторій "Червона калина" №№27432, 27433, 27434?

03.06.2013 року Санаторієм надані письмові пояснення, відповідно до яких останні вважають проведення експертизи недоцільним, так як підпис керівника на бланках путівок не передбачений, а головним реквізитом в даному документі є відтиск печатки організації, яка видала путівку.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.06.2013 року господарським судом Рівненської області по даній справі призначено судову почеркознавчу експертизу і технічну експертизу документів. Провадження у справі № 918/392/13 зупинено до отримання висновків експерта.

09.08.2013 року до суду надійшов висновок судової почеркознавчої експертизи за матеріалами справи №918/392/13.

23.09.2013 року супровідним листом Львівського НДІ судових експертиз від 17.09.2013 року № 2051 справу разом з висновоком судової технічної експертизи повернуто до господарського суду Рівненської області.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24.09.2013 року поновлено провадження у справі № 918/392/13.

28.10.2013 року Відповідачем надані суду письмові пояснення у відповідності до яких наголошує, що правочин між ПП "Модена" та Санаторієм не був укладений, так як правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Зазначив, що печатка на путівках була поставлена директором ПП "Модена" помилково внаслідок наміру придбати путівки.

15.11.2013 року Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на виконання ухвали суду від 05.11.2013 року надала: податкову декларацію з податку на додану вартість приватного підприємства "Модена" за липень 2011 року; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП "Модена" в розрізі контрагентів за липень 2011 року; реєстр отриманих податкових накладних за липень 2011 року. Крім того, повідомила, що приватним підприємством "Модена" включено до податкового кредиту липня 2011 року операції проведені з Орендним підприємством санаторій "Червона калина" на загальну суму 11 300,00 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 1 883,34 грн. по податковій накладній №4188 від 07.07.2011 року.

У судовому засіданні 15.11.2013 року представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві та наполягали на їх задоволенні.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 128) та підписом представника останнього в протоколі судового засідання від 05.11.2013 року. Вимог ухвали суду від 05.11.2013 року відповідач не виконав, про причини неявки та неподання витребуваних доказів не повідомив.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, оскільки чергове відкладення розгляду справи спричинить до виходу за межі граничного строку розгляду спору, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі представника відповідача.

Вивчивши подані сторонами по справі письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Підстави виникнення зобов'язання та його поняття наведені в ст. 509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України ).

На підставі видаткової накладної № 644 від 07.07.2011 року (а.с. 7) по довіреності серії ЯМЮ № 762643 від 18.07.2011 року (а.с. 9) Позивачем для Відповідача були відпущені санаторно-курортні путівки в кількості три штуки та надані послуги з санаторно-курортного лікування на загальну вартість 11 3000 грн. 00 коп.

В силу дій статтей 174, 181 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Виходячи із змісту відносин які склались між сторонами по справі, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг у відповідності до якого Позивачем було взято на себе зобов'язання щодо надання Відповідачу по данню послуг з санаторно-курортного лікування, а Відповідач зобов'язаний був оплатити ці послуги.

Дослідивши дані матеріали справи господарський суд зауважує, що між Позивачем та Відповідачем був укладений правочин, який породжує певні обов'язки без дотримання письмової форми правочину.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 19 січня 2013 року Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія з вимогою про повернення 11 300 грн. 00 коп. у зв'язку з невиконанням ПП «Модена» своїх зобов'язань. Проте, дана претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 11).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач в заперечення позовних вимог зазначив, що санаторно-курортні послуги від Позивача не отримував оскільки підписи на путівках № 27432, № 27433 та № 27434 належать не уповноваженій особі на таке підписання.

Суд не приймає дане твердження Відповідача виходячи з наступного.

Висновком № 2050 судово-почеркознавчої експертизи від 06.08.2013 року Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що підписи від імені Пеленьо Р.І., розташовані: на рівні відтиску круглої печатки ПП «Модена», після слів: «М.П. організації, що виписала путівку» на санаторно-курортній путівці Орендного підприємства санаторій «Червона Калина» № 27432 від 08.07.2011 року та після слів: «Підпис відповідальної особи, що видала путівку» на санаторно-курортній путівці Орендного підприємства санаторій «Червона Калина» № 27433 від 08.07.2011 року - виконані не Пеленьо Р.І, іншою особою. Підпис від імені Пеленьо Р.І., розташований на рівні відтиску круглої печатки ПП «Модена», після слів: «М.П. організації, що виписала путівку» на санаторно-курортній путівці Орендного підприємства санаторій «Червона Калина» № 27434 від 11.07.2013 року - виконаний не Пеленьо Р.І., а іншою особою. (а.с. 86-88).

А також, Висновком № 2051 судово-технічної експертизи друкарських форм від 17.09.2013 року Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що відтиски печатки від імені ПП «Модена» в санаторно-курортних путівках Орендного підприємства санаторій «Червона Калина» № 27432, 27433, 27434 нанесені за допомогою печатки ПП «Модена», експериментальні зразки відтисків якої були надані на дослідження. (91-93).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено - письмову, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 30.01.2013 року у справі № 5006/12/191пд/2012.

Як встановлено судом, відтиск печатки який розміщений на санаторно-курортних путівках №№ 27432, 27433, 27434 в графі «М.П. організація, що виписала путівку» належить ПП «Модена», що підтверджується Висновком № 2051 судово-технічної експертизи друкарських форм від 17.09.2013 року Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та не заперечувалося Відповідачем, що також підтверджується наданими останнім письмовими поясненнями (а.с. 98-99).

Разом з тим, з наданих ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на виконання ухвали суду від 05 листопада 2013 року копії податкової декларації з податку на додану вартість Приватного підприємства «Модена» від 16.08.2011 року за липень 2011 року; копії додатку 5 до податкової декларації «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» Приватного підприємства «Модена» від 16.08.2011 року за липень 2011 року; копії реєстру отриманих ПП «Модена» податкових накладних за липень 2011 року вбачається, що ПП «Модена» включено до податкового кредиту липня 2011 року операції проведені з Орендним підприємством санаторій «Червона Калина» на загальну суму 11 300 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ в сумі 188,34 грн., по податковій накладній № 4188 від 07.07.2011 року, що відображено в рядку 6 розділу ІІ додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Модена» за липень 2011 року (а.с. 130-132).

Згідно з абзацом 1 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Абзацом 2 пункту 44.1 статті 44 визначено, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону також передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У ч.2 ст.9 Закону встановлені обов'язкові реквізити первинних бухгалтерських документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки, як вже зазначалося вище, дані операції (а саме щодо податкових зобов'язань в частині сплати податків) здійснюються на підставі первинних документів які фіксують факти здійснення цих операцій, які повинні бути відповідно оформлені, а платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, тобто ПП «Модена» було визнано даний правочин на підставі саме відповідно оформлених первинних документів, як того вимагає Податковий кодекс України, що відповідно спростовує твердження Іідповідача.

Крім того, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Жодних доказів які б підтверджували невідповідність первинних документів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в процесі оформлення та подачі документів до ДПІ у м. Рівне також надано не було.

На підставі наведених обставин суд приходить до висновку, що ПП «Модена» вчинено конклюдентні дії з прийняття наданих Позивачем санаторно-курортних послуг, на підставі яких Відповідачем і було заповнено податкову декларацію з додатками.

Відповідно до принципів господарського судочинства, судочинство в господарських судах здійснюється зокрема, за принципом змагальності сторін.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що Позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав повністю, однак ПП «Модена» свої зобов'язання в частині оплати за надані Позивачем послуги не виконало.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи те, що заборгованість Відповідача за надані Позивачем санаторно-курортні послуги у розмірі 11 300 грн. 00 коп. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, а ПП «Модена» на момент прийняття рішення не подано суду документів, які б свідчили про погашення вказаної заборгованості перед Позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог Позивача про стягнення вказаної суми, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судовий збір в розмірі 1 720 грн.50 коп., а також витрати пов'язані за проведення судової експертизи покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Модена" (35320, Рівненська область, Рівненський район, с. Олександрія, вул. Свято-преображенська, 210, код ЄДРПОУ 31541926) на користь Орендного підприємства санаторій "Червона калина"(35318, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, вул. Лісова, 1, код ЄДРПОУ 21082717) заборгованість за надані послуги оздоровлення в сумі 11 300 (одинадцять тисяч триста) грн. 00 коп., а також 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "20" листопада 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О.