Рішення № 35697574, 27.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20219/13 27.11.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум»доФізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановичапростягнення 1 321,67 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Скотніцька Т.В.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича (надалі - «Підприємець») про стягнення 1 321,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №ПЯ-00004387 від 30.10.2012 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 019,40 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 73,25 грн. та 40% річних у розмірі 229,02 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено 27.11.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалами суду доказів та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №27313187 та №27313179, які отримані відповідачем 28.10.2013 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2012 р. між Товариством (постачальник) та Підприємцем (покупець) було укладено договір поставки №ПЯ-00004387 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, згідно заявок-замовлень покупця, передати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2 цього договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти і оплатити товар.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що розрахунок за товар, що поставляється, здійснюється не пізніше 30 днів з моменту поставки товару покупцю, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або внесення готівкових грошових коштів в прибуткову касу постачальника.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 1 019,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №72 від 07.02.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 1 019,40 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача відповідачу товару за видатковою накладною згідно Договору на загальну суму 1 019,40 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.1 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар не пізніше 30 днів з моменту поставки товару.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 1 019,40 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємцем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємця заборгованості у розмірі 1 019,40 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 73,25 грн. та 40% річних у розмірі 229,02 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 11.03.2013 р. по 10.09.2013 р.

Відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з п. 8.2 Договору при порушенні строків оплати за поставлений товар, покупець за кожен день прострочення сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості, але не менше подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення фактичного виконання зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що за користування чужими грошовими коштами, яке може відбуватися в зв'язку з простроченням оплати за товар, покупець зобов'язаний сплатити 40% річних (0,1% в день) від простроченої суми за весь час прострочення.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 73,25 грн. та 40% річних у розмірі 229,02 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємця на користь Товариства заборгованості у розмірі 1 019,40 грн., пені у розмірі 73,25 грн. та 40% річних у розмірі 229,02 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 7, кв. 6; ідентифікаційний номер 3297519317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум» (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, каб. 11 (розташований в нежилій будівлі з літерою «А»); ідентифікаційний код 38323103) заборгованість у розмірі 1 019 (одна тисяча дев'ятнадцять) грн. 40 коп., пеню у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 25 коп., 40% річних у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 02 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2013 р.

Суддя В.П. Босий