Рішення № 35697541, 20.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12123/13 20.11.13

За позовом Служби безпеки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі"

про стягнення штрафних санкцій у сумі 645288,00 грн.

Судді:Васильченко Т.В. (головуючий)

Марченко О.В.,

Ломака B.С.

в присутності представників сторін:

від позивача: Рященко О.О., довіреність № 22/970-Д від 14.01.2013;

від відповідача: Гайдар С.А., довіреність б/н від 09.01.2013.

Суть спору: Служба безпеки України звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" про стягнення штрафних санкцій у сумі 645288,00 грн., з яких пеня - 123648,00 грн., штраф (7% вартості товару) - 135240,00 грн. та штраф (20% за некомплектність товару) - 386400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору поставки товарів №12/58 від 08.06.2012 в повному обсязі здійснив попередню оплату товару, втім відповідач в порушення умов договору поставку товару здійснив з порушенням визначеного строку та поставив некомплектний товар.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

24.07.2013 відповідач через відділ діловодства суду подав заперечення на позов, в яких проти вимог викладених в позовній заяві заперечив в повному обсязі, з підстав того, що саме з вини позивача ним порушено вимоги укладеного договору, оскільки позивач вчасно не надіслав заявки на отримання товару, тоді як відповідачем було вжито всіх необхідних заходів для належного виконання зобов'язань за умовами встановленими договором.

25.07.2013 позивач через відділ діловодства суду подав пояснення по справі, в яких навів детальний нормативний розрахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій.

В судовому засіданні 25.07.2013 в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 05.08.2013.

02.08.2013 відповідач подав пояснення у справі, в яких зазначив, що порушення зобов'язання сталося цілком з вини військової частини Е6117, а відтак відповідно до положень ст. 614 ЦК України у позивача не виникає права вимоги на неустойку.

05.08.2013 позивач подав додаткові пояснення у справі, в яких зауважив на тому, що відповідач, задовольняючи претензії позивача про несвоєчасну поставку товару та здійснюючи перерахування пені, фактично погодився з періодом прострочення поставки товару, починаючи з 30.06.2012.

В судовому засіданні 05.08.2013, в зв'язку зі складністю справи, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду даної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 05.08.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/12123/13 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Ломака B.C.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/12123/13 прийнято до провадження колегії суддів в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Ломака B.C. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 23.09.2013 справу №910/12123/13 передано на розгляд колегії суддів в наступному складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Марченко О.В. у зв'язку із перебуванням судді Ломаки B.C. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2013, на підставі ст. ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/12123/13 прийнято до провадження колегії суддів в наступному складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Марченко О.В. та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 23.09.2013 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.10.2013.

25.09.2013 відповідач подав клопотання про призначення комплексної судової експертизи з метою з'ясування питання якості поставленого товару.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 09.10.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/12123/13 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Ломака B.C., судді: Любченко М.О., Марченко О.В., у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. (Головуючий) на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/12123/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Ломака B.C.; судді: Любченко М.О., Марченко О.В. та призначено розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.10.2013 справу №910/12123/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Ломака B.C. у зв'язку з виходом судді Васильченко Т.В. (Головуючий) з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/12123/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В.; судді: Любченко М.О., Ломака B.C. та призначено розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.11.2013 справу №910/12123/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Марченко О.В., Ломака B.C. у зв'язку з перебуванням судді Любченко М.О. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/12123/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В.; судді: Марченко О.В., Ломака B.C. та призначено розгляд справи.

В судовому засіданні 04.11.2013 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 13.11.2013, а 13.11.2013 оголошено перерву до 20.11.2013.

18.11.2013 відповідач подав додаткові пояснення у справі, в яких наголосив на тому, що за умовами п. 5.3 договору товар повинен бути поставлений відповідачем протягом 14 робочих днів з моменту отримання письмової заяви від замовника, але не пізніше 3-х місяців з моменту оплати товару замовником, відтак оскільки оплата здійснена 18.06.2013, то граничний строк поставки закінчується 19.09.2012, а не 30.06.2012 як зазначає позивач. Крім того, відповідач наголошує на тому, що лист-заявку №28/3219 від 11.06.2012 він не отримував, оскільки 11.06.2012 було офіційним вихідним на підприємстві, про що свідчать додані до пояснень розпорядження та наказ.

20.11.2013 позивач подав пояснення по справі, в яких зазначив, що СБУ закупівлю спірного товару здійснювало шляхом проведення процедури відкритих торгів, переможцем яких було визначено відповідача, який в своїй пропозиції конкурсних торгів в п. 5 визначив про можливість поставки товару протягом 14 робочих днів з моменту отримання письмової заявки замовника, така ж умова була визначена і тендерній документації СБУ, а в силу вимог ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції переможця процедури закупівлі, відтак п. 5.3 договору в частині визначення того, що товар повинен бути поставлений не пізніше трьох місяців з моменту оплати товару замовником не може бути взятий до уваги.

Розглянувши в судовому засіданні 20.11.2013 клопотання відповідача про призначення судової експертизи з метою з'ясування питання якості поставленого товару, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки предметом даної справи є стягнення штрафних санкції за порушення строків поставки та некомплектності товару, а не його якості.

Представник позивача в судовому засіданні 20.11.2013 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача, в свою чергу, проти позовних вимог заперечив в повному обсязі.

В судовому засіданні 20.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

08.06.2012 між відповідачем (постачальник) та позивачем (замовник) укладено договір поставки товарів № 12/58 (далі-договір), відповідно до умов якого постачальник в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується поставити та передати у власність замовника шоломи захисні титанові U-95 "ТІГ" (надалі - товар), а замовник зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору асортимент товару визначається специфікацією, яка додається до даного договору (додаток № 1) та є його невід'ємною частиною.

Так, згідно специфікації (додаток № 1 до договору) постачальник зобов'язався поставити замовнику шолом захисний титановий US-95 "ТІГ" в кількості 100 шт.: сферична частина шолома: виконана з титану, завтовшки 3,4мм. Забезпечує куленепробивність 9 мм куль з парастальною оболонкою із швидкістю 420 м/с. Забрало: поєднання скла і синтетичних матеріалів. Забезпечує куленепробивність 9 мм куль. Внутрішнє обладнання: шкіряне з додатковою опорною стрічкою для затилку, яка вироблена із штучного матеріалу, з можливістю регулювання. Внутрішня побудова виконана для 3-х розмірів голови: малий - 53-55 - 25 шт., середній - 56-58 - 50 шт., великий - 59-61 - 25 шт. Кріплення: потрійне ремінне кріплення з пластмасовими замками із знімаючимся підборіддям. Можливість регулювання довжини ременів на застібках. В комплекті: запасний чохол для шолому камуфльований; сумка для переноски: чорна, виконана із міцної штучної водостійкої тканини.

Вартість товару з податком на додану вартість, транспортуванням та іншими витратами складає 1932000,00 грн.

Згідно з пунктом 4.2 договору розрахунок за товар здійснюється у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 № 1404 шляхом попередньої оплати замовником протягом 10 днів з моменту підписання цього договору на рахунок постачальника 100 % вартості товару.

Товар же повинен бути поставлений постачальником протягом 14 робочих днів з моменту отримання письмової заявки від замовника, але не пізніше трьох місяців з моменту оплати товару замовником (п. 5.3 договору).

Набуває чинності договір з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2012 року, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 11.1 договору).

На виконання умов даного договору позивач 18.06.2012 на підставі платіжного доручення №259 від 13.06.2012 перерахував відповідачу попередню оплату за договором на загальну суму 1932000,00 грн.

В свою чергу, відповідач на підставі заявки позивача від 11.06.2012 №28/3219, яка отримана відповідачем 11.06.2012 за № 143, 27.07.2012 поставив позивачу товар на загальну суму 1932000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1940, яка підписана уповноваженими особами сторін.

Разом з тим, 31.07.2012 сторонами складено акт передачі-приймання матеріальних цінностей, згідно якого замовник прийняв від постачальника товар із зауваженнями до комплектності, а саме до комплекту поставки, яка визначена специфікацією та накладною від 27.07.2012 № 1940, не надано забрало до шолому в кількості 100 шт., запасний чохол до шолому в кількості 100 шт., сумка для переносу в кількості 100 шт.

17.10.2012 згідно видаткової накладної №1940 постачальник поставив замовнику укомплектований в повному обсязі товар на загальну суму 1932000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1940, яка підписана уповноваженими особами сторін без заперечень та скріплена печатками підприємств.

З цих підстав посилаючись на те, що відповідач порушив умови договору в частині строків поставки та комплектності товару, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій, з яких 123648,00 грн. - пеня за порушення строків поставки на 103 дні, 135240,00 грн. - штраф в розмірі 7% від вартості товару за порушення строку поставки понад тридцять днів та 386400,00 грн. - штраф у розмірі 20% за некомплектність товару, а всього у розмірі 645288,00 грн., з врахуванням часткової сплати пені за порушення строків поставки в сумі 75348,00 грн. на підставі претензій позивача від 03.07.2012 № 28/3778-а та від 10.08.2012 № 28/4396.

Відповідач, в свою чергу, заперечує проти позовних вимог, з підстав того, що ним не було порушено строки поставки, передбачені п. 5.3 договору, оскільки товар був поставлений в межах узгодженого договором тримісячного строку з моменту перерахування позивачем попередньої оплати та наголошує на тому, що заявку позивача від 11.06.2012 №28/3219 відповідачем отримано не було, оскільки 11.06.2012 було вихідним днем на підприємстві. Крім того, зауважує на тому, що акт передачі-приймання матеріальних цінностей від 31.07.2012 підписаний не уповноваженою особою.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.3 договору сторони узгодили, що товар повинен бути поставлений постачальником протягом 14 робочих днів з моменту отримання письмової заявки від замовника, але не пізніше трьох місяців з моменту оплати товару замовником.

Разом з тим, договір поставки товару №12/58 від 08.06.2012 укладений сторонами за результатами проведеної процедури відкритих торгів на закупівлю метали кольорові, шолом захисний (ТІГ).

При цьому, відповідач, який є переможцем торгів, у своїй пропозиції конкурсних торгів визначив, що товар на загальну суму 1932000,00 грн. буде поставлений протягом 14 робочих днів з моменту отримання письмової заявки від замовника, такий же термін поставки (14 робочих дів) визначений і в повідомленні про акцепт пропозиції конкурсних торгів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач надіславши пропозицію позивачу, уклавши з ним договір поставки, взяв на себе зобов'язання поставити товар протягом 14 робочих днів з моменту отримання письмової заявки від замовника, що в повному обсязі узгоджується з документацією конкурсних торгів, пропозицією відповідача та ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав заявку на поставку товару 11.06.2012, яка отримана відповідачем у той же день за №143, та 18.06.2012 перерахував попередню оплату в сумі 1932000,00 грн., що підтверджується відміткою банківської установи на платіжному дорученні № 259 від 13.06.2012, тим самим виконавши свої зобов'язання за договором.

Таким чином, 11.06.2012 у відповідача виникло зобов'язання з поставки товару протягом 14 робочих днів, тобто до 29.06.2012 включно з урахуванням святкових та вихідних днів, а відтак прострочення поставки товару починається саме з 30.06.2012, у зв'язку з чим суд відхиляє доводи відповідача про вчасне виконання ним зобов'язання з огляду на п. 5.3 договору, оскільки вони суперечать суті прийнятого до виконання зобов'язання, обумовленого документацію конкурсних торгів, пропозицією конкурсних торгів та ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

П.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, постачальник допустив прострочення з 30.06.2012, поставивши фактично товар 27.07.2012, що підтверджується видатковою накладною №1940.

Разом з тим, 31.07.2012 сторонами складено акт передачі-приймання матеріальних цінностей, згідно якого замовник прийняв від постачальника товар із зауваженнями до комплектності, а саме до комплекту поставки, яка визначена специфікацією та накладною від 27.07.2012 № 1940, не надано забрало до шолому в кількості 100 шт., запасний чохол до шолому в кількості 100 шт., сумка для переносу в кількості 100 шт.

Пунктом 8.2 договору сторони визначили, що постачальник здійснює заміну некомплектного товару на його аналогічний товар належної якості та кількості протягом 5 календарних днів з моменту повідомлення постачальника про виявлені недоліки.

Отже, згідно п. 8.2 договору відповідач зобов'язаний був поставити комплектний товар у строк до 05.08.2012 (включно).

Втім, виконав своє зобов'язання належним чином лише 17.10.2012, що підтверджується видатковою накладною від 17.10.2012 № 1940.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Пунктом 8.3 договору сторони встановили, що за порушення строку поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення поставки належного товару, яке складає більше 30 днів, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та 8.3 договору, позивачем нараховано пеню в розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення в сумі 198996,00 грн. за прострочення з 30.06.2012 по 30.07.2012 та з 06.08.2012 по 16.10.2012 та штраф у розмірі у розмірі 7% вартості товару, що складає 135240,00 грн.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності і в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 28.02.2011 р. у справі №23/225 та від 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011.

Отже, оскільки сторони самостійно передбачили додатково крім сплати пені ще й штраф, та враховуючи те, що положення пункту 8.3 договору поставки не суперечать нормам чинного законодавства, так як його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на визначену договором суму, і є правовим наслідком прострочення оплати товару з вини відповідача, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання зобов'язання, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу, які підлягають стягненню у заявленому розмірі, так як їх розрахунок є обґрунтованим, вірним та відповідає фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

При цьому, слід зазначити, що розмір нарахованої позивачем пені за прострочення з 30.06.2012 по 30.07.2012 та з 06.08.2012 по 16.10.2012 складає 198996,00 грн., втім оскільки відповідач на підставі претензій позивача від 03.07.2012 № 28/3778-а та від 10.08.2012 № 28/4396 сплатив пеню за порушення строків поставки в сумі 75348,00 грн., до стягнення заявлено 123648,00 грн.

Крім того, п. 8.2 договору сторони встановили, що при виявленні замовником неякісного (некомплектного, зіпсованого, дефектного) товару постачальник сплачує штраф у розмірі 20% вартості некомплектного, зіпсованого, дефектного товару.

Відтак, оскільки відповідач за видатковою накладною від 27.07.2012 здійснив поставку некомплектного товару, що підтверджено актом від 31.07.2012, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 20% вартості некомплектного товару в сумі 386400,00 грн. (1932000,00*20%).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

При цьому, судом відхиляються доводи відповідача, про те, що вартість некомплектного товару становить 799227,00 грн. (вартість забрала, запасного чохлу, сумки для переноски), оскільки специфікацією до договору встановлено загальну вартість товару в сумі 1932000,00 грн. та визначену таку ж вартість у видаткових накладних від 27.07.2012 та від 17.10.2012.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та комплектної поставки товару підтверджений матеріалами справи і не спростований ним під час розгляду справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 386400,00 грн. штрафу за некомплектність товару, 135240,00 грн. штрафу за прострочення поставки товару понад 31 день та 123648,00 грн. пені.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, а доводи відповідача викладені у запереченнях на позов та поясненнях по справі спростовуються вищевикладеним. При цьому, необгрунтованими є і доводи відповідача про те, що ним не було отримано заявку на поставку товару, оскільки 11.06.2012 було офіційним вихідним на підприємстві та те, що акт приймання-передачі матеріальних цінностей підписаний не уповноваженою особою, оскільки належним доказів у підтвердження зазначеного в розумінні вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України відповідачем суду не подано, тим більш, що будь-яких зауважень у відповідь на надіслані йому позивачем ще у 2012 році претензії, в яких було зазначено і про спірну заявку від 11.06.2012 і про строк поставки відповідач не висловлював.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 1; ідентифікаційний код 31350429) на користь Служби безпеки України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33; ідентифікаційний код 00034074) 645288 (шістсот сорок п'ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 00 коп. штрафних санкцій та 12905 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ять) грн. 76 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.11.2013.

Головуючий суддя: Т.В.Васильченко

Судді: О.В.Марченко

В.С.Ломака