Ухвала суду № 35697519, 20.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.11.13р. Справа № 904/3691/13

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" про відстрочку виконання судового рішення від 17.06.2013

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське насіння", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", смт. Покровське, Дніпропетровська область про відстрочку виконання судового рішення

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Бочкова А.Ю. - представник за дов. № 2 від 21.03.2013

від відповідача (заявника): Драганчук В.М. представник за дов. від 18.10.2013

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Українське насіння" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" про стягнення основного боргу у розмірі 185 511 грн. 06 коп. та процентів за користування чужими коштами у розмірі 184 8747 грн. 22 коп.

Рішенням господарського суду від 17.06.2013 позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 апеляційну скаргу ТОВ "Відродження" задоволено частково, та рішення від 17.06.2013 частково скасовано, стягнуто з відповідача суму основного боргу у розмірі 185511 грн. 06 коп. та 3 710 грн. 22 коп. витрат по справі судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2013 скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду та залишено без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області.

13.11.2013 через канцелярію господарського суду від ТОВ "Відродження" надійшла заява про відстрочку виконання судового рішення по справі № 904/3691/13. В даній заяві відповідач просить:

1) відстрочити виконання судового рішення до 15 січня 2014;

2) розстрочити виконання рішення суду за наступним графіком оплати: 95 041 грн. 94 коп. - до 15 лютого 2014 року; 95 041 грн. 94 коп. - до 15 березня 2014 року; 95 041 грн. 94 коп. - до 15 квітня 2014 року; 95 041 грн. 94 коп. - до 15 травня 2014 року.

Дану заяву відповідач обґрунтовує тим, що на даний час підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому становищі, тому виконання вищезазначеного рішення суду може призвести до блокування рахунків ТОВ "Відродження" та затримку виплати заробітної плати працівникам підприємства. У якості доказу надає суду звіт про фінансові результати підприємства та баланс форми № 2.

Ухвалою від 13.11.2013 заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення від 17.06.2013 прийнято до розгляду та її розгляд призначено на 20.11.2013.

20.11.2013 від позивача надійшов відзив на заяву про відстрочку виконання рішення суду № 432 від 19.11.2013, в якій він просить відмовити у задоволенні даної заяви.

Дослідивши додані до заяви документи, а також вислухавши доводи сторін, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (далі - Постанова № 9) встановлено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

У підпунктах 7.1.1 та 7.1.2 Постанови № 9 визначено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Отже, нормами статті 121 ГПК України не передбачено право суду одночасно розстрочувати та відстрочувати виконання рішення суду.

Згідно п. 7.2 Постанови № 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування заяви, відповідач у справі посилається на обставини, які є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності відповідачем, яку він здійснює на свій ризик. Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності. Відстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу в порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав достатніх доказів в підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування поданої заяви, у тому числі доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності активів для виконання рішення суду та реальної загрози зупинення господарської діяльності у зв'язку з виконанням рішення суду, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 22, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2013 у справі № 904/3691/13 відмовити.

Суддя В.І. Ярошенко