Постанова № 35696074, 28.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 р. Справа № 805/15950/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 340,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулися до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 340,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 обліковується сума податкового боргу зі сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 340,00 грн., яка виникла внаслідок несплати платником податків штрафних санкцій за несвоєчасне надання декларації про майновий стан і доходи за 2011 та 2012 роки. Оскільки відповідачем добровільно суму податкового боргу до бюджету не сплачено, посилаюсь на норми Податкового кодексу України, Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області просили суд стягнути зазначену суми боргу у судовому порядку.

У судове засідання сторони не з'явились з невідомих суду причин, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, з дотриманням вимог ст. ст. 33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчить рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які повернулись до суду із підписом уповноважених осіб про їх отримання. Заяв про відкладення розгляду справи або розгляду справи у відсутності відповідача до суду не надходило. Також суду не було надано заперечень проти позову або заяви про визнання позову.

При цьому, 28.11.2013 р. до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, а також ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 13.03.2009 р., ідентифікаційний код НОМЕР_1, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків.

Як свідчать матеріали справи, відповідач має податковий борг зі сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 340,00 грн., який складається з штрафної санкції за актом перевірки № 241/05-15-17-01-2639018330 від 19.08.2013 р. про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи, нарахований за порушення пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.11 ст. 177 ПК України, податкове повідомлення - рішення № 0004041701 від 20.08.2013 р.

Так, дані перевірки свідчать про несвоєчасне подання ОСОБА_1 податкової звітності про майновий стан і доходи за 2011 р. та 2012 р. (граничний строк подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 р. - не пізніше 09.02.2012 року, а податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 р. - не пізніше 11.02.2013 р.).

Проте, як свідчать матеріали справи, податкові декларації про майновий стан і доходи за 2011 р. та 2012 р. було подано ОСОБА_1 до органів доходів і зборів 12.08.2013 р.

Податкове повідомлення-рішення № 0004041701 від 20.08.2013 р. було отримано ОСОБА_1 20.08.2013 р., про що свідчить особистий підпис відповідача на корінці податкового повідомлення - рішення.

Даних щодо оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення матеріали справи не містять, тобто податкове повідомлення - рішення вважається узгодженим.

Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків, зокрема, сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядки і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України крiм випадкiв, передбачених податковим законодавством, платник податкiв самостiйно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пенi, яку зазначає у податковiй (митнiй) декларацiї або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановленi цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пенi вважається узгодженою.

Як передбачено підпунктом 49.18.5 пунктом 49.18 статті 49 розділу ІІ Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

У порушення вищенаведених правових норм відповідачем не подано податкової звітності по податку з доходів фізичних осіб у передбачений законодавством строк.

Згідно з п. 111.1. ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (111.2. ст. 111 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 113.3. ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Так, пунктом 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як вже було зазначено вище, за несвоєчасне подання податкової звітності до відповідача було застосовано штрафні санкції.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Встановлений вищенаведеною нормою строк сплати податкового зобов'язання на день розгляду справи судом сплинув.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

Оскільки застосовані до відповідача штрафні (фінансові) санкції в установлені строки сплачено не було, таке зобов'язання вважається податковим боргом.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.1, п. 87.2 ст. 87 ПК України).

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України).

Пунктом 41.4 ст. 41 Податкового кодексу України передбачено, що інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України).

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України).

Таким чином, виходячи із змісту заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 340,00 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-11, 33-36, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 340,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до місцевого бюджету (отримувач - місцевий бюджет м. Краматорська, р/р 31516970700492, банк одержувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37944338, код платежу 11010500) суму податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 28 листопада 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.